Нацрада оголосила попередження радіостанції, яка не дотягує до 80% української мови в ефірі

П'ятниця, 16 Червня 2017



16 червня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення оголосила попередження херсонській проводовій радіостанції «Акс» (ТОВ «Телерадіокомпанія “Акс”») за те, що та не дотримується записаної в її ліцензії частки програм українською мовою 80%.
Нацрада оголосила попередження радіостанції, яка не дотягує до 80% української мови в ефірі

Попри те, що мовні квоти на радіо були запроваджені у 2016 році і протягом першого року дії закону обсяги ведення програм українською мовою мають становити 50%, у радіо «Акс» у ліцензії записане зобов’язання про 80% української мови.

Під час позапланової перевірки Нацрада виявила: фактичні обсяги української мовив в ефірі становлять 67%. Крім цього Нацрада зафіксувала незначні відхилення від програмної концепції.

У результаті, члени Нацради вирішили оголосити компанії попередження.

Представників радіостанції, які б могли надати свої пояснення, на засіданні Нацради не було.

Радіо «Акс» мовить 8 годин 11 хвилин на тиждень у проводовій мережі УР-1 у Херсоні. Має позивний «Говорить Херсон. В ефірі радіо “Акс”».

Нагадаємо, 1 червня Нацрада призначила позапланові перевірки трьох радіостанцій – «Бізнес-радіо», Nostalgie та «Буковинська хвиля» – щодо дотримання ними частки пісень українською мовою.

Як писав «Детектор медіа», наприкінці 2016 року Нацрада перевірила 11 радіокомпаній щодо дотримання квот пісень і ведення ефіру українською мовою. У результаті були оштрафовані 9 радіостанцій (Kiss FM, «Шансон», «Радио Вести», MFM, «Європа плюс Дніпро», харківське «106,6», луганське радіо «Ірта» та олександрійське радіо «Маяк» і маріупольське «104 ФМ») а результати ще двох перевірок Нацрада взяла до відома, не підтвердивши порушень («Ретро ФМ» та одеське «Армянське радіо»).

У 2017 році були перевірені та оштрафовані ще три радіостанції. 2 березня Нацрада оштрафувала одеське радіо «Глас», 18 травня були оштрафовані маріупольське Best FM і «Радіо Терра» з міста Лозова Харківської області.

13 червня було оприлюднено ухвалений Верховною Радою 23 травня закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації», який встановлює на українському телебаченні обов’язкові щотижневі квоти передач і фільмів українською мовою. Йдеться про 75% державної мови для загальнонаціональних і регіональних телеканалів, 60% - для місцевих, а також 75% державної мови для програм новин на ТБ. Закон набуде чинності з 13 жовтня.

http://detector.media/rinok/article/127033/2017-06-16-natsrada-ogolosila-poperedzhennya-radiostantsii-yaka-ne-dotyague-do-80-ukrainskoi-movi-v-efiri/

Багато людей, особисто знайомих з Петром Порошенком, відзначають одну його рису – жадібність.
     Він не бачить сенсу ділитися там, де може все забрати собі – незалежно від того, чи це стосується грошей, чи влади, чи права на істину в останній інстанції.
     Наприклад, Порошенко ні з ким не обговорював публічно проект змін до Конституції – тобто він не бачить сенсу ділитися даним йому правом законодавчої ініціативи. І тому проект Порошенка справедливо був "відфутболений" Верховною Радою як безальтернативний.
     Так само Порошенко ні з ким не обговорював свою виборчу програму. Він не розуміє – це було би щонайменше жестом поваги до громадянського суспільства та відзначенням їхньої ролі в усуненні Януковича.
     Я впевнений, що Порошенко ні з ким не буде обговорювати свій передвиборчий список на парламентських виборах – так, як він не обговорював список до Київради, заповнивши його людьми Черновецького. Хоча навіть його попутники з партії УДАР в 2012 році попередньо відкрили списки для ознайомлення та критичних зауважень громадськості – але Порошенко не зробить і такого.
     Принцип політичної діяльності Порошенка полягає у відповіді на питання, яку я почув від нього, коли запитав щодо використання 5 каналу для самореклами: "Це мій канал, що хочу, те з ним і роблю".
     Так само Порошенко вважає, що це його влада – і що хоче, те з нею і буде робити. 
Тому Порошенко затверджує свою квоту до Нацради з питань телебачення та радіомовлення лояльними людьми, нехтуючи проханнями громадянського суспільства. 
    
     У понеділок Порошенко звільнив трьох членів Нацради з президентської квоти (четвертий член Оксана Головатенко заховалася від відставки у декреті) та зразу ж увів до Нацради нових членів.
     Григорія Шверка – в минулому першого віце-президента UMH Group, яка тоді належала нинішньому главі адміністрації президента Борису Ложкіну. 
     Юрія Артеменка – колишнього губернатора Запорізької області та представника Володимира Гусинського в Україні. Артеменко входив до керівних органів медіа Порошенка – зокрема, його радіостанцій та газети "Правда України" 
     Владислава Севрюкова – в минулому керівника комерційного відділу телерадіокомпанії "НБМ", яка мовить під логотипом порошенківського "5 каналу". Останнім часом він є помічником депутата Юрія Стеця – генпродюсера 5 каналу та головного пропагандиста Нацгвардії.
     Переконаний, що більшість читачів не чула цих прізвищ до сьогоднішнього дня – не чув про них і я як журналіст, за виключенням Артеменка, оскільки він очолював обласну адміністрацію.
     Паралельно рух Стоп цензурі висував до Нацради відомих медіа-юристів Тараса Шевченка та Тетяну Котюжинську, які багато років працюють поряд із журналістами в реформуванні медійного законодавства, написанні законів, наданні правової допомоги в судах, оскарженні дій посадових осіб тощо.
     Але спочатку квоту від громадськості "прокотили" депутати – у парламентську четвірку призначили висуванців Пінчука, Фірташа та Коломойського.
     А тепер і в Порошенка не знайшлося місця в квоті для знаних юристів-медійників. Натомість він прилаштував колишнього підлеглого глави своєї адміністрації та помічника свого головного медіа-радника.
     Відмінність Шевченка та Котюжинської в тому, що вони – незалежні люди, і не були б сліпими виконавцями волі своїх політичних боссів.
Звісно, Порошенко має право призначати кого заманеться. Але після Майдану дуже небезпечно для політиків не чути голосу суспільства.
     Саме суспільство зробило Порошенка тим, ким він є сьогодні. Бо, якби не суспільство, то Порошенко працював би зараз не президентом, а досі безуспішно намагався стати єдиним кандидатом від опозиції на посаду мера Києва. 

     Сергій Лещенко

Претензії головного контролюючого медійників органу України стосуються, як і раніше, таких російських телеканалів як ОРТ, РТР і Ren Tv. Саме їхнє мовлення, вважають у Нацраді, грубо порушує українське законодавство. Відтак Національна рада з питань телебачення і радіомовлення України звернулася до провайдерів, які ретранслюють ці телеканали на території нашої держави, з вимогою припинити їхнє мовлення або адаптувати його до вітчизняних законів.

Голова Нацради Віталій Шевчен­ко пояснює рішення тим, що провайдери мали три роки, аби щось змінити. Втім, каже Віталій Федорович, за цей час суттєво так нічого й не помінялося: «Вимагати адаптувати продукцію до чинного законодавства — цілком звична річ в усій Європі. 1 березня сплив трирічний термін, протягом якого ми зверталися, просили, панькалися і чекали на розуміння, що провайдери виконають наші вимоги».

Член ради директорів Союзу кабельного телебачення України Геннадій Хазан, один з тих, хто вважає рішення Нацради заангажованим, каже, що її керівництво просто розіграло комедію про пошук діалогу і взаємопорозуміння з «кабельниками». А колега Хазана Олег Баранов навіть наголосив, що кабельники не мають наміру виконувати рішення Нацради.

«Авторами цих заяв, які кажуть, що не порушували українського законодавства, є люди, котрі досі не хочуть зрозуміти, що Україна — це суверенна і незалежна держава, — відповідає кабельникам Віталій Шевченко. — І ми вже не говоримо про рекламу, яка стала окремим пунктом претензій Нацради до провайдерів, які не сплачували в державну казну за неї жодної копійки». Що ж до погроз не виконувати рішення контролюючого мовників органу, то Віталій Федорович на цей рахунок не переймається: «Якщо вони відкидають цивілізований метод вирішення проблеми, тоді будуть спілкуватися не з членами Нацради, а з людьми у погонах».

"Україна молода"