... Арсений убил в 16 лет.

Як не дивно, але мені все більше подобається поведінка Яценюка.

Ну от, наприклад, його коментар з приводу коаліції БЮТ і ПР:

Арсеній ЯЦЕНЮК готовий з «багатьма мільйонами українців» захищати нинішню Конституцію.

Як передає кореспондент УНІАН, про це він сказав в інтерв’ю журналістам.

Він наголосив, що «ніхто не може в українців відібрати право прямих виборів Президента, ніхто не може собі відтермінувати на 3-5 років вибори до місцевих рад, до українського парламенту».

«Це вже хунта, і хунта не пройде», - додав він.

А.ЯЦЕНЮК підкреслив, що буде виконувати «свій обов’язок з дуже багатьма колегами – не тільки народними депутатами, але й з багатьма мільйонами українців».

На уточнююче запитання, чи йдеться про акції протесту в разі прийняття змін до Конституції, якими передбачатимуться
вибори Президента у парламенті та продовження повноважень нинішньої Верховної Ради, А.ЯЦЕНЮК не відповів, лише додавши: «Побачите».

Він наголосив, що тепер залишається лише чекати, «щоб у них Бог розум забрав» і БЮТ та Партія регіонів проголосували за такі зміни до Конституції.

За словами А.ЯЦЕНЮКА, вибори Президента України можуть бути проведені у парламенті, але лише за умови, що спочатку буде обраний новий парламент і народ делегує йому право обирати Президента України.

Говорячи про можливу коаліцію БЮТ і Партії регіонів, він сказав, що сьогодні фактично така коаліція існує, а юридичне її оформлення не має значення.

А.ЯЦЕНЮК додав: «У світі бувають неприродні речі – одностатеві шлюби, коаліція між Партією регіонів та
БЮТ, але добре, що там нема відтворення дітей, тому з цього нічого, звичайно, не вийде».

http://www.unian.net/ukr/news/news-319019.html

Лише вчора з’явилася інформація про те, як відомий одеський хабарник і радник Прем’єр-міністра Олександр Малін намагається утримати контроль над «Укрпоштою» і завести туди оновлену команду корупціонерів. Сьогодні один з членів команди Маліна – Василь Веселий, який залишається на посаді заступника генерального директора з комерційних питань ховаючись від звільнення на лікарняному, у вузькому колі поділився як відбуватиметься ця операція.

Новим генеральним директором «Укрпошти» Малін планує зробити свого земляка – нічим не примітного Дмитра Нікітіна. До 2007 року Дмитро Нікітін був директором комунального підприємства "Інформресурс", потім заступником голови Одеської обласної ради, опісля працював в компанії ГЕРЦ "Городской единый расчетный центр" - монополісті, через якого проходили всі платежі одеситів за комунальні послуги. З кожного платежу ГЕРЦ залишав собі 2,4% - дуже прибутковий бізнес, враховуючи мільярдні обороти в ЖКГ. Далі ГЕРЦ заснував фірмочку ТОВ «Аверс-процессинг», яку пізніше перейменували на ТОВ «Городские энергетические системы», і очолив її Дмитро Нікітін. Нехитрий бізнес цієї компанії-прокладки полягав у наступному: прокладка встановлювала в будинках теплолічильники, купувала у теплокомуненерго теплову енергію і перепродувала її ЖЕКам. Тобто, вона була посередником між двома комунальними підприємствами. Затим вчинився скандал через приписування Нікітіним зайвих гігакалорій, і цей аналог фірми «Роги і Копита» разом із директором-мухляром зник з інформаційного поля.

Ось цього комунальника Дмитра Нікітіна, управлінський досвід якого зводиться до керування одеською фірмою-прокладкою, витягнув з небуття і намагається проштовхнути на посаду генерального директора «Укрпошти» недолюстрований радник Яценюка – Олександр Малін. Виявляється, саме Нікітіна мав на думці Малін, коли казав, що гендиректором «Укрпошти» буде людина яку «ніхто не знає, проте вона не заплямована корупцією». Журналісти на це дотепне пожартували, що неможливо бути людиною Маліна і не бути заплямованим корупцією.

Василь Веселий також повідомив друзям, що заступником генерального директора «Укрпошти» має стати ще один одесит – старий знайомий Маліна і Нікітіна - директор Київської дирекції «Укрпошти» і депутат Одеської облради Володимир Гурков. Гурков був розробником і організатором корупційних схем для попереднього керівництва «Укрпошти», яке днями вигнали з підприємства через низку гучних корупційних скандалів. Ту команду не зумів «відмазати» навіть сам Малін - радник і особистий друг Яценюка. Тепер Малін, який під час свого перебування на посаді першого заступника міністра інфраструктури був покровителем цієї команди, терміново намагається відновити контроль над фінансовими потоками підприємства.

З веселою посмішкою Веселий розповів і про себе - Малін обіцяв залишитти його в "Украпошті" на тій самій посаді, але для цього потрібно протриматись на лікарняному ще тиждень до призначення Нікітіна. Життєрадісний Веселий не приховує цю інформацію, адже за його словами «питання вже вирішене із міністром».

Отже, державного поштового оператора має очолити особа, яка не знає специфіки, потреб і проблем величезного підприємства, не має вагомого управлінського досвіду, не має і не буде мати авторитету і довіри в трудового колективу. Усе-таки, саме від керівника «Укрпошти» значною мірою залежить успішність роботи підприємства, його прибутковість і перспективи розвитку, а за нинішніх умов – коли на ринку поштових відправлень точиться жорстка конкурентна боротьба – забезпечення виживання. Будь якому новопризначеному директорові «з вулиці», тим більше недосвідченому, знадобиться не менше року на розуміння технологічних особливостей виробничих процесів для прийняття більш-менш кваліфікованих управлінських рішень. Проте фінансовий стан «Укрпошти», жорстка конкуренція та економічна криза не залишають недосвідченому керівнику можливостей і часу на навчання, пасивність і невизначену політику.

На превеликий жаль, останній керівник зі своєю командою більше думав про наповнення власної кишені і про вимоги покровителів, що вкрай негативно відбилося на становищі «Укрпошти» і моральному стані колективу. Призначення заряджених на корупцію "своїх людей" призвело до того, що колись провідний і непохитний поштовий оператор перетворюється на безпорадне підприємство, нездатне часом конкурувати з приватними фірмами.

Інформація про те, що усунуту від керівництва львівську команду корупціонерів намагаються замінити на одеську корупційну команду, вкрай обурила працівників «Укрпошти». І справа тут не лише в ігноруванні і приниженні колективу, в поганій психологічній атмосфері і неминучому розкраданні підприємства поплічниками Маліна. Найстрашнішим є те, що всі заяви нинішньої влади про боротьбу з корупцією і злочинністю, про люстрацію і так далі – є лише ширмою для прикриття старих злочинних схем. Найстрашнішим є те, що нічого не змінюється, отже революція гідності і численні людські жертви були зайвими. Найстрашнішим є те, що в людей вбивають надію на покращення життя і цивілізоване майбутнє.

Лідер Громадської ініціативи «ФРОНТ ЗМІН» Арсеній Яценюк в суботу, 3 жовтня, відкрив у Чернівцях пам’ятник імператору Австро-Угорщини Францу Йосифу Першому. Його зведено за особисті кошти політика.

Арсеній Яценюк підкреслив, що відкриття пам’ятника імператору Австро-Угорщини Францу Йосифу Першому – це відновлення історичної справедливості. «Відбулася справедлива оцінка історичних подій на Буковині. Адже Україна і Буковина були частиною імперії, і саме в період існування цієї імперії тут відбувався дуже серйозний розвиток. Чернівці почали розвиватися як національний культурний центр – починаючи з відкриття університету і закінчуючи чотирма україномовними школами, українськими газетами й загалом економічним, соціальним, політичним рухом», – сказав лідер «ФРОНТУ ЗМІН». 

Він зазначив, що «це - не сум за імперією, це - відзнака здобутків». «Це означення того, що велике історичне минуле завжди формує велике історичне майбутнє. Так завжди ставалося, що Україна була частиною великих об’єднань. Та я переконаний у тому, що обов’язково буде так, що Україна стане ініціатором великих об’єднань. Україна може і зобов’язана бути ініціатором нового об’єднання - Східноєвропейського, яке я бачу від Ужгорода до Владивостока. І Київ буде центром», - підкреслив Арсеній Яценюк. Повідомляє "ФРОНТ ЗМІН" (http://frontzmin.org/)

Нарешті Яценюк показав своє справжнє обличчя - старого кучміста з багатовекторною політикою. Мета Арсенія епохальна - задобрити якнайбільше країн та народів. Виявляється, що бути під окупацією чиєїсь імперії - це вже почесно! Я пропоную шановному кандидату в Президенти поставити пам*ятник Сталіну у Донецьку, пам*ятник Невідомому Султану - в Криму, ну а Львів просто забомбити пам*ятниками усіх королів польської династії. Щоби рейтинг у Арсенія Петровича тримався на висоті - пофарбувати всі ці пам*ятники у гівняно-смугастий колір. Браво, Яценюк! Дорогу молодим політиканам!

Ну а для тих патріотів, хто ще не передумав голосувати за "Продуктивне Село", радісна новина: Арсеній вже не хоче бути Президентом України. Це замало для нього. Тепер він хоче бути очільником "нового об*єднання - Східноєвропейського", яке тягнутиметься аж до самого Владивостока. По-простому: союз із Росією. Те, за що патріоти так не любили Януковича, вже прямо в лоб заявив Яценюк!

Ну і наостанок майбутньому царевичу Всєя Руси Арсенію І хочеться побажати нових гасел. Окрім "Нової індустріалізації" додати "новий феодалізм", "нове рабовласництво", і можливо, - "новий комунізм". Наснаги Вам, Петровичу! З вами Куч... тобто Бог! 

Stanislove, спеціально для upu.org.ua

Кратко, все три основные действующие политические силы – БЮТ, Ющенко и ПРУ, на мой взгляд, являются «падающими звездами». 

Юлия Владимировна. Незыблемость ее позиций (по сравнению с осенью 2008 года) и в конце марта — начале апреля 2009 года уже очень сильно поколебалась, в первую очередь, экономическим кризисом. Это нашло свое отражение в падении ее рейтинга. Оно, по всей видимости, будет и дальше продолжаться, если ситуация будет развиваться в линейном ключе. И соответственно с этим связывается общая нервозность, как Юлии Владимировны, так и ее окружения, поскольку очевидно, что при таком развитии ситуации, она начинает терять президентскую перспективу. Таким образом, ухудшение экономической ситуации и падение общественной поддержки – это та мощная рамка, которая в общем-то загоняет ее в определенный коридор, вырваться из которого она при таком развитии ситуации, на мой взгляд, не способна будет. 

Президент. Перспективы Виктора Ющенко в этой ситуации выиграть президентскую кампанию в рамках линейного сценария развития ситуации, на мой взгляд, тоже является достаточно призрачными. В общем-то, он оказывается в позиции актора, которому по большому счету нечего терять. Поэтому Президент может предлагать самые неожиданные варианты развития ситуации, и тем самым путать карты игрокам. На мой взгляд, перед Ющенко будет стоять две задачи на 2010 год: первое — вписывание в новый политический расклад, который произойдет после президентских выборов, и второе — спутать карты все остальным настолько, чтобы его вписывание в этот политический расклад было наиболее приемлемым с его позиции. Это означает, что если он и будет играть в президентской кампании, то на позиции спойлера, который забирает голоса Тимошенко и Януковича. 

Янукович и Партия регионов. Эта политическая сила также является «падающей звездой», но в силу определенных, скажем так, факторов, они падают не так быстро, как остальные. Но, тем не менее, тенденция четкая. С одной стороны, Виктору Януковичу в отличие от Юлии Тимошенко удалось сохранить свое базовое электоральное ядро на востоке, которое, тем не менее, разжижается потихоньку, как мы видим в том же Крыму. Экономический кризис также играет не в пользу Виктора Федоровича. Во-вторых, произошел де-факто раскол внутри Партии регионов, который был следствием продолжительной борьбы, в которой победил Януковича ценой фактического развала партии. Фактически в этих условиях «Партия регионов» уже не выступает как некий единый субъект, а превратилась в конгломерат политических акторов, как, скажем, Югославская конфедерация фактически в конце 1989-1990 годов. На мой взгляд, Партия регионов сейчас выглядит фактически именно так. 

Соответственно, с одной стороны, Янукович имеет, опять-таки по причинам выше указанным, достаточно неплохие стартовые президентские позиции. Но, с другой стороны, отсутствие такой командной игры, отсутствие новизны с точки зрения стратегии, с точки зрения проектного планирования превращает его в достаточно пассивного игрока в этом большом раскладе. Его позиция является подтверждением тезиса Сюн-цзы – ваша непобедимость зависит от вас самых, а победа зависит от врага. Т.е. Янукович пока что еще имеет достаточно устойчивые позиции, но его перспективы на победу зависят от того, как будут действовать конкуренты. 

Наконец, есть еще четвертый игрок, который уже выходит на стартовые позиции и имеет неплохие перспективы — это Арсений Яценюк. Если ему удастся удержать темп роста рейтинга (который напрямую связан с ожиданиями оранжевого электората на появление альтернативы Ющенко и Тимошенко), то он имеет достаточно высокие шансы пройти во второй тур и занять президентский пост. Если у него это не получится с силу тех или иных причин (черный пиар, активное противодействие той же Тимошенко, «регионалов», несбалансированность команды), то как минимум, он может существенным образом попутать карты остальным крупным игрокам.

Вот в принципе, такое видение нынешней диспозиции акторов. Диспозиции остальных акторов (КПУ, Литвин, Тягнибок) важны, но второстепенны. 

Конечно же, ситуация будет существенно коррелироваться ходом экономического кризиса

Возможные субъекты силового сценария

Рассмотрим как субъект как Ющенко. На мой взгляд, при наличии реальных институциональных инструментов он может себе позволить реализовать силовой сценарий, но этому препятствует фактически нулевая легитимность на уровне масс и отсутствие поддержка среди элит, что засвидетельствовало голосование в Раде. Силовики занимают выжидающую, пытаясь понять, кто будет победителем, чтобы вписаться в новую конфигурацию власти. 

Поэтому, тот же вариант прямого президентского правления, о котором часто вспоминают в прессе, на мой взгляд, уже не реализуем. 

У «регионалов» в принципе нет таких инструментов на самом деле, тем более они превратились в некий конгломерат, у которого нет уже даже общих целей. Партия регионов на самом деле пошла по пути «Нашей Украины». 

Остается третий субъект, БЮТ, с Юлией Владимировной во главе. Здесь, на мой взгляд, наиболее интересная ситуация может сложиться, которая почему-то не рассматривается по тем или иным причинам. 

У Тимошенко есть фактически три варианта действий в сложившейся ситуации. Первый вариант линейный, когда она идет вместе со всеми на президентские выборы, которые народу представляют как неким окончательным решением кризисной ситуации. Совершенно очевидно, что для Юлии Владимировны каждый день сейчас играет в минус (из-за экономического кризиса, прежде всего), поэтому при линейном развитии ситуация Тимошенко вероятнее всего проиграет, чем выиграет. Следовательно, этот сценарий для нее проигрышный. 

Второй сценарий связан с конституционной реформой, то, о чем Анатолий тоже частично говорил. Периодически и «регионалы», и со стороны Юлии Тимошенко, Портнов то же самый, озвучивает такие меседжи по Конституционной реформе. 

Вариант с конституционной реформой для БЮТ также может быть проигрышным. Изменилась диспозиция, по сравнению с осенью прошлого года – одно дело, когда в сентябре 2008 года БЮТ и ПРУ выходили на вариант канцлерской республики, когда у Тимошенко был другой рейтинг и ресурсы, другое дело сейчас. Янукович может сам себе задать вопрос: «А почему она должна быть канцлером, когда электорально я имею более сильную поддержку?» Соответственно, здесь у Юлии Владимировны просто возникает ситуация, когда ее заявка, ее претензии на то, чтобы быть там первой среди равных, уже не будет находить понимания. ТО есть, де-факто ее вес резко уменьшился и заявки на позицию гегемона уже далеко бесспорны. 

Во-вторых, насколько реальна возможность осуществления такой конституционной реформы в виде перехода к парламентской республике. «Регионалы», не представляющие собой единой силы, возможно, на первом этапе даже могут как бы войти в этот проект, но дальше в силу различных причин, в том числе и под внешним воздействием, они могут посыпаться и завалить его.

Это чревато определенными потерями для Юлии Владимировны, то есть, без гарантий, что он будет доведен до конца нет смысла его осуществлять. 

Учитывая ее харизму и характер, Юлия Тимошенко, она оказалась в ситуации, когда находится шаге или двух от цели, к которой шла всю жизнь, но цель начинает «уплывать». Поэтому ситуация будет толкать ее на то, чтобы осуществить развязку нетрадиционным, неформатным способом. Причем во временном лаге она ограничена промежутком времени ближайших трех-четырех месяцев, поскольку чем дальше ситуация развивается в линейном ключе, тем меньше окно возможностей. 

Голосование по переносу даты президентских выборов показало недовольство элит Президентом. Если убрать фигуру Виктора Ющенко, как некий системный фактор, который влияет на ситуацию, то на самом деле сразу открывается окно возможностей для того, чтобы элиты между собой договорились. 

Поскольку, они оказываются, с одной стороны, перед выбором — либо хаос, либо некая сильная рука, стабилизирующая ситуацию. То есть, мне кажется, что в такой точке возникает вполне возможная угроза для физического отстранения Президента. Почему? Потому что, сам по себе силовой вариант без устранения Ющенко, вопрос не решает, поскольку у него есть достаточно рычагов, чтобы как минимум спутать карты. 

Допустим, Тимошенко идет на силовой вариант, предположим, она берет Киев, она берет телеканалы и тому подобное под свое управление, но что после этого последует? 

Юго-восток захлопывается, западная часть Украины, где она потеряла поддержку из-за Тягнибока и Яценюка, также. По большому счету, в этом случае нужен будет блицкриг, явный и осязаемый для всех успех, который легитимизирует переворот. Однако, учитываю экономическую ситуацию и настроения элит, такой успех сразу предъявить нереалистично. Следовательно, очень быстро власть ограничивается пределами Киева, возникают вопросы по поводу внешнего признания и так далее, и тому подобное.

Поэтому, сам по себе силовой вариант, без устранения Президента, как фигуры способной изменить ход событий, не имеет смысла. 

А вот если он устраняется, то для элит сразу возникает вопрос, как сделать так, чтобы не произошел социальный бунт. Тем более, что такую ситуацию можно сделать рукотворно, когда какая-то толпа по Киеву пройдется, побьет бутики, и это можно будет предъявить, как некую активность людей, их предрасположенность. А вот это уже основание для того, чтобы выйти на сговор элит, чтобы появился тот субъект, о котором Антон говорил выше. Субъект, способный взять на себя ответственность и в такой ситуации нет ни одного игрока, кроме Юлии Владимировны, который бы был способен пойти на такой ход.

Тот же Литвин, попав в такой ситуации, как исполняющий обязанности главнокомандующего, на мой взгляд, просто не способен будет вытянуть такую ситуацию. Элиты просто не рассматривают его, по-моему, в качестве такого актора. В подобной ситуации, если бы не его месте в таком положении была бы Тимошенко, либо Медведчук, то это была бы совершенно иная ситуаци


Но здесь свою роль может сыграть роль и внешний фактор — российский, прежде всего. Потому что для Кремля игра в Украине имеет определенное основание с точки зрения внутриполитических разборок. Известно, что тот же Путин делал ставку на Юлию Владимировну, по крайней мере, до последнего времени, до этого Брюссельской декларации о реконструкции газотранспортной сети Украины. У него есть расхождения с тем же Медведевым в том числе и по поводу Украины, у которого в отличие от Путина нет идиосинкразии на того же Яценюка, между прочим. В то же время, мы видим, что американцы сейчас пытаются выстроить диалог с Медведевым, и пытаются его позиционировать, как альтернативу Владимиру Путину. И тут украинский фактор может оказать огромное влияние на внутриполитическую ситуацию России, поскольку кризис там разворачивается такими же быстрыми темпами, как и в Украине, просто они отстают от нас с определенным лагом. 

Во-вторых, нарастает противостояние и оно объективно усиливается между группировками Путина и Медведева. Вокруг Дмитрия Медведева уже сформировался ряд бизнесовых структур, Волошин ведет свою игру и т.д.. До этого у них не было такой возможности, поскольку есть определенный фактор Путина. Вот в этой ситуации, успех, как будет разыграна карта в Украине, соответственно является успехом либо неуспехом в рамках борьбы внутри России. А в отношении Ющенко как бы в России, по крайней мере, на официальном уровне, достаточно четко выражено отношение… 

Сразу можно указать на слабые звенья в таком сценарии. А) отсутствие консолидированного контроля над силовиками. Б) В России судя по всему понимают тактический характер нынешних выборов, понимая, что главная игра за Украину начнется в 2010-2011, поэтому нет смысла ускорять процессы, когда развязка может произойти путем естественного отбора. В) угроза негативной внешней реакции со стороны Запада, как минимум, США, для которых подобная дестабилизация будет представлять угрозу их интересам (если они предварительно не договорятся о разделе сфер влияния с Россией в Европе).

Председатель Верховной Рады Украины Арсений Яценюк намеревается сформировать свой собственный политический проект.



Об этом он сообщил в интервью телеканалу Интер в воскресенье 20 сентября. "Это мое личное решение. Да, политический проект будет", - сказал Яценюк.

"Это не проект исключительно Яценюка, а это проект сильного демократического государства,"- отметил политик.

з Верховною радою???

Он Яценюк виступає категорично проти розпуску ВР (детальніше - тут).

Сьогодні до влади прийшла опозиція, але те що я побачив в перші дні мені геть не сподобалося.

Розпочну одразу з найболючішої теми, за що на мене накинуться з кулаками, я проти того щоб зносили Леніна. Скільки таких пам’ятників залишилося? Ніхто не скаже, за те всі знають скільки їх уже знесли. Я питав, для чого зносять пам’ятник, мені відповіли, що це символ поваленого режиму. Тоді давайте зруйнуємо метро, будинки де ми живемо, бо то все є символом комуністів. Для довідки, саме при Леніні Україна сформувалася в державу, це було ще в 1920 році.

Парламентська більшість, яка була сформована з тих самих депутатів ПР. Тобто, ті самі люди, які штампували в сліпу диктаторські закони Януковича, зараз так сам штампують закони опозиції. Тобто це люди без своєї думки, які тільки чекають доки підвернеться шанс, і вони перейдуть до іншої сили.

«На рахунках у казначейства грошей немає»,- це слова Турчинова у неділю у ВРУ, а вже сьогодні в.о. президента України Турчинов виділяє, на вибори 1,9 млрд. грн., що більше ніж у 2012 році коли було витрачено 1,2 млрд. грн., і виникає питання на що підуть ці гроші? У києві 16 мостів які перебувають у аварійному стані, і наці гроші, якщо не повністю реконструювати, то хоча б полагодити їх можна було.

Закони приймаються для людей на майдані, щоб вони «відчепилися». Для мене ситуація в ВРУ зараз саме так і виглядає, опозиція, уже влада, відміняє закон про мови, роздає посади, звільняє з посад, але жодного важливо закону прийнято не було. Досить показово, що на сьогоднішніх банківських котируваннях долар сягнув позначки 9,32 грн., що є одним з рекордів, і судячи по тому, як влада вирішує ці питання, то їй зараз не до цього. Як на мене, то найперше, що потрібно було зробити, це одразу направити в НБУ нового управлінця, але чомусь Яценюк цього не зробив, хоч він мав би це в першу чергу зробити.

Я думаю, що ситуація проясниться в найближчі декілька днів, але якщо опозиція і далі буде приймати «ліві» закони, то їх скоро самих попросять піти. 

Ну і я стібонусь))