хочу сюди!
 

Оксана

43 роки, овен, познайомиться з хлопцем у віці 42-48 років

Замітки з міткою «голодомор»

Голодомор

Бабушка рассказывала о голодоморе. Немного. Но страшно. Она сама тогда была ребенком. В словах, что голодомор передается генетически, что-то есть. Жахаюсь я голода, насилия государства - эти рефлексы есть. Не отрицаю. Сам голодал в 90-е. Брат голодал в военн. училище. Жизнь дает ситуации, чтоб их прожить......

В голодоморе страшно и другое - 56%протестных выступлений на территории СССР в 32 году приходилось на Украину. Голодомор - подавление личности, инстинктов, рефлексов и воли жить так, как подсказывает ВС, а не государство -подавление смертью. Реально страшно выступать против этой махины, потому что есть у меня ощущение внутри "со мной может что-о случится". Оно есть внутри. И оно страшит. Кажется в Чехословакии в прошлом месяце при пожаре погибло 32 человека и двумя демонстрациями правительство и премьер министра отправили в отставку. И я считаю это нормальным. В 32 году было возмущение. Потом был голодомор. И осталась бы воля, ощущение себя, ощущение ВС, если бы не казни. Воля  большинства людей (групповое сознание) призвано исполнять правительство, а не наоборот. И вот это наоборот - вот эту подавленность и рабство я в себе ощущаю и это противит меня, мне мерзко от этого. И я ощущаю это со школы, и при любой власти - старой, новой, СССР-кой, РФ-ной, Украинской до Майдана, Украинской после Майдана. По фильмам в Европе люди выражают свои желания, и их узаканивает (власть) избранные ими органы. Они умеют. Они во Франции трем царям головы снесли, потому что те... В общем, я сожалею, что во мне есть эта подавленность, и что я не могу выражать себя так как хочу, и что происходит в моей жизни не так как мне хочется. и большинству из моего окружения. Калека в этом плане, благодаря этому голодомору. Я тут Америку не открыл - об этом говорит масса экспертов по психологии, созависимости и дисфункции - войны, бедствия, мор, болезни порождают созависимых людей, созависимые, дисфункциональные души.

Сумую по погибщим, по их загубленным душам. Что-то это чувство в последние годы все чаще и чаще проявляется - печаль, скорбь. Признаю, что есть миллионы сродненных со мной людей, которые калеки в душе, которые хотели бы устроить жизнь, у которых на это просто не способностей. Признаю, что некоторые вообще в отрицании : " а что, зарплату платят, вот шторы купили.. Голодомор? Ну да, был такой... Шторы синие, классные..". Дай Бог им ... впрочем, как их Бог сам решит... Я просто имею сочувствие и выражаю его. И единство.

Упокой Господи души убиенных.. Убиенных за то, что хотели быть с тобой... Упокой.. 

У меня много сейчас проблемных ситуаций - разбитая машина, срезанная зарплата, крымская осень без электричества, взамен крымской весны... Но на сегодняшний день, эта тема - тема голодомора - главная. Я помню рассказы бабушки...... 
Царство Небесное им... померлим..... Сп1вчуваю

Геноцид голодом - 1932 -1933 роки в Україні


У 1932-1934 роках від голоду померло 13% загальної чисельності населення України. В Україні в 1932-1934 роках від голоду померли близько 4 млн осіб, або 13% всього населення, найбільше постраждали Київська та Харківська області. Про це свідчать результати дослідження, проведеного Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України спільно з американськими дослідниками, які оприлюднила провідний науковий співробітник Інституту Наталія Левчук у четвер, 26 листопада, на прес-конференції в Києві, передає УНІАН. В Україні від Голодомору 1932-33 років найбільше постраждали жителі Київської і Харківської областей. Про це свідчать результати дослідження, які оприлюднила Левчук. Вона констатувала, що у 1932-1937 роках Україна складалася з восьми регіонів: Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Київська, Одеська, Харківська, Чернігівська області та Молдавська АРСР. "Результати дослідження виявили, що найбільші втрати понесли Київська та Харківська області (в межах тогочасного поділу), в яких втрати через надсмертність у 1932-1934 роках досягають 190-200 осіб у розрахунку на 1 тисячу населення", - зазначила Левчук. Далі, за її словами, за рівнем втрат йдуть Вінницька, Дніпропетровська, Одеська області та Молдавська АРСР (від 102 до 126 осіб на 1 тисячу населення). Найменші втрати від Голодомору були в Чернігівській і Донецькій областях (54-91 особа на 1 тисячу населення). За даними дослідників, демографічні наслідки Голодомору вельми відчутні й донині: якщо б не було голоду в 1932-1934 роках, чисельність населення в Україні зараз була б більше на 4 млн осіб. У Радянському союзі в 1932-1934 роках від голоду в цілому померло 8,7 млн осіб. Про це свідчать результати дослідження, які оприлюднив завідувач відділом Інституту Олександр Гладун під час прес-конференції в Києві у четвер, 26 листопада. "Голод не обійшов і інші республіки Радянського союзу. Втрати з-за надсмертності в результаті голоду в усьому СРСР склали 8,7 млн", - заявив він. "Серед республік СРСР Україна займає перше місце за абсолютними обсягами втрат за надсмертності, а Казахстан має найвищі показники втрат за надсмертності в розрахунку на тисячу населення протягом всього періоду голоду", - сказав Гладун. Також, згідно з даними дослідження, відносні втрати через надсмертність у 1933 році найбільшими були в Казахстані і Україні. Значно меншими були втрати Росії, ще менше – в республіках Середньої Азії, в Білорусі і в республіках Закавказзя. Щорічно в останню суботу листопада в Україні проходять заходи пам'яті жертв голодоморів і політичних репресій. Голодомор 1932-1933 років - масовий, умисно організований радянською владою голод, який призвів до багатомільйонних людських жертв у сільській місцевості на території Української СРР (землі сучасної України за винятком семи західних областей, Криму і Південної Бессарабії, які тоді не входили до УСРР) та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці. Голод настав внаслідок спланованої конфіскації урожаю зернових і всіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади, що призвело до вбивства селян голоду у мільйонних масштабах, при цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон. Причини цього масового злочину ніколи в СРСР не розслідувалися і ніхто з можновладців, причетних до злочину, не поніс покарання. Впродовж десятиліть масове вбивство людей штучним голодом не лише навмисно замовчувалося радянською владою, про нього взагалі заборонялося де-небудь згадувати. У 2003 році український парламент назвав, а 2006 - офіційно визнав Голодомор геноцидом українського народу. 24 країни офіційно визнали Голодомор геноцидом українського народу. 13 січня 2010 року Апеляційний суд Києва визнав керівників більшовицького тоталітарного режиму винними в геноциді в Україні в 1932-33 роках. Кримінальну справу порушила і розслідувала СБУ за фактом здійснення Голодомору-геноциду в Україні у 1932-1933 роках. Рішенням суду були підтверджені висновки слідчих Служби безпеки України про організацію здійснення в 1932-1933 роках на території УРСР керівництвом більшовицького тоталітарного режиму – генеральним секретарем Центрального комітету Всесоюзної комуністичної партії більшовиків (ЦК ВКП(б) Йосипом Сталіним (Джугашвілі), членом ЦК ВКП(б), головою Ради народних комісарів (СРСР) В'ячеславом Молотовим (Скрябіним), секретарями ЦК ВКП(б) Лазарем Кагановичем і Павлом Постишевим, членом ЦК ВКП(б), генеральним секретарем ЦК Комуністичної партії більшовиків України (ВКП(б) Станіславом Косіором, членом ЦК ВКП(б), головою Ради народних комісарів УРСР Власом Чубарем і членом ЦК ВКП(б), другим секретарем ЦК ВКП(б) у Менделем Хатаєвичем - геноциду української національної групи, тобто штучного створення життєвих умов, розрахованих на її часткове фізичне знищення. Згідно з висновком судової науково-демографічної експертизи, проведеної в ході досудового слідства Інститутом демографії і соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Національної академії наук України, внаслідок вчиненого геноциду в Україні загинули 3 млн 941 тисяча осіб. Суд констатував, що Сталін (Джугашвілі), Молотов (Скрябін), Каганович, Постишев, Косіор, Чубар та Хатаєвич скоїли злочин геноциду, передбачений ч. 1 ст. 442 Кримінального кодексу України (геноцид), і закрив кримінальну справу у зв'язку з їхньою смертю. У листопаді 2015 року президент України Петро Порошенко підписав указ "Про заходи у зв'язку з Днем пам'яті жертв голодоморів", який спрямований на відзначення пам'яті потерпілого від геноциду українського народу – Голодомору 1932-1933 років в Україні, вчиненого тоталітарним репресивним сталінським режимом, а також голодоморів 1921-1922 та 1946-1947 років в Україні. Читайте також: Порошенко порівняв Голодомор з російсько-українською війною 2014 року За даними дослідження НАН України, втрати України за роки Голодомору у 1932-1934 роках становили близько 4,5 млн осіб. Абсолютна більшість українців (72%) згодні з тим, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом українського народу.
Більше читайте тут: http://dt.ua/UKRAINE/vid-golodomoru-naybilshe-postrazhdali-kiyivska-i-harkivska-oblasti-192250_.html

Меморіал Голодомору в Україні відкрито у Вашингтоні

Жодним лихоліттям не здолати наш народ  - Президент про відкриття у Вашингтоні Меморіалу жертвам Голодомору в Україні 1932-1933 років

07 Листопада 2015 - 21:31

Сьогодні у Вашингтоні відкрито Меморіал жертвам Голодомору в Україні 1932-1933 років. Президент назвав це історичною подією, яка є справжнім свідченням перемоги правди над брехнею, добра - над злом.

"Прямо тут і саме зараз, спільними зусиллями української громади Америки та української держави у Вашингтоні, відкривається меморіал, який стане черговим доказом того, що жодним лихоліттям, жодним злочинним намірам недругів не здолати наш народ, який прагне правди, свободи, демократії та миру на своїй землі та у своїй державі", - зазначив Петро Порошенко у відеозверненні.

Президент назвав символічним той факт, що величний монумент постає в річницю більшовицького перевороту 17-го року минулого століття та водночас - у перший рік дії законів незалежної України про декомунізацію та про державне визнання героїв національно-визвольних змагань. А також у дні, коли українці знову боронять свою суверенність і незалежність.

"Меморіал у Вашингтоні відкривається у той час, коли Україна відстоює свою незалежність, долаючи перешкоди і даючи відсіч агресії Росії. Кремль знову, як і в часи Голодомору, намагається стерти Україну з карти світу. Смерть знову приходить зі Сходу", - сказав він.

Президент наголосив, що Голодомор був найжахливішим злочином проти людства у мирний час, спробою поставити українців на коліна, відібрати у них гідність, знищити національну ідентичність, умертвити надію на право творити власну долю на власній землі.

"У такий спосіб імперія намагалася зруйнувати самі основи волелюбної української нації, підірвати нашу духовну культуру та етнічну самобутність. Та я глибоко переконаний в тому, що, як й понад 80 років тому, ніяка зла московська сила не здатна поставити українців на коліна, змусити нас відмовитися від Свободи, Незалежності, Гідності та Соборності", - заявив Глава держави.

Петро Порошенко особливо відзначив всіх тих, чия праця сприяла початку діяльності Комісії США із дослідження Українського Голоду 1932-33 років, а потім і визнанню Голодомору геноцидом українського народу парламентами багатьох країн, у тому числі й Конгресом Сполучених Штатів.

"Голодомор намагалися забрехати, замовчати. Хотіли знищити навіть рештки пам’яті про нього. І нічого у них не вийшло! На початку 80-х років минулого століття тисячі американців українського походження об'єднались в поширенні правди про Голодомор, який в Кремлі тоді вже вважали надійно викресленим з історії. Сьогодні чудова нагода, аби подякувати усім, хто був причетний до створення та діяльності Комісії", - сказав Президент.

Він особливо відзначив виконавчого директора Комісії, яка постала з ініціативи української громади в Америці, Джеймса Мейса. "Він, великий американець і великий українець, один із найвідоміших дослідників Голодомору, був одним з тих, кого ми називаємо людьми правди… Невтомний лицар істини повідав гірку правду про події 30-х років в Україні всьому світові, і, до речі, значною мірою – самій Україні", - зазначив Петро Порошенко.

Згадав Президент і працю Роберта Конквеста «Жнива скорботи», яка "силою фактів поклала край фальсифікаціям радянсько-російського режиму про Голодомор".

Глава держави висловив вдячність Президенту і Уряду США, всьому дружньому американському народові за солідарність з українцями, а українській громаді Сполучених Штатів – за підтримку історичної Батьківщини.

Довідково: 13 жовтня 2006 року Конгрес США ухвалив і Президент Дж.Буш підписав Закон США «Про надання дозволу Уряду України встановити на федеральній землі Округу Колумбія меморіал жертвам Голодомору в Україні 1932-1933 років». Пам’ятник розташований у Вашингтоні, Округ Колумбія, між вулицями F, північний захід, Massachusetts Avenue та вулицею North Capitol.

У липні 2012 р. на відкритому засіданні Комісії США з образотворчого мистецтва було схвалено остаточний дизайн пам’ятника за проектом американки українського походження Лариси Курилас «Поле пшениці», а у вересні того ж року він був схвалений Національною комісією США з планування столиці. Проект фінансувався неприбутковими організаціями.

З початку 2014 р. генеральний підрядник проекту - будівельна компанія «Forrester» та ливарня «Laran Bronze» приступили до роботи з реалізації проекту - будівельних робіт на майданчику та виготовлення скульптури пам’ятника. Протягом усього часу архітекторський супровід проекту здійснювала архітекторська компанія «Hartman-Cox Architects».

Пам’ятник встановлено неподалік будинку Конгресу, поруч із центральним вокзалом Вашингтону, через який до американської столиці щороку потрапляють мільйони людей. Отже, велика кількість людей отримає нагоду зупинитися біля Меморіалу й прочитати – що присвячений він мільйонам українців, замордованих голодом у «цивілізованому» 20-му столітті.

http://www.president.gov.ua/news/zhodnim-liholittyam-ne-zdolati-nash-narod-prezident-pro-vidk-36266

Пам'ятник жертвам голодомору в америці



В ЦЕНТРІ ВАШИНГТОНА ПОСТАВИЛИ ВЕЛИКИЙ ПАМ'ЯТНИК ЖЕРТВАМ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ. [ Читать дальше ]

Как заселяли выморенную голодом Украину

Взято из ЖЖ у dekarmi в Как заселяли выморенную голодом Украину
Телеграмма о завозе первой партии переселенцев
на земли УССР, опустошенные Голодомором, декабрь 1933 г.

Originally posted by mysliwiec at На освободившиеся после голодомора места.





Переселення росіян в Україну стало наслідком Голодомору 1933 року
Детальніше читайте на УНІАН: http://www.unian.ua/common/391313-pereselennya-rosiyan-v-ukrajinu-stalo-naslidkom-golodomoru-1933-roku.html
Эта же карта в увеличенном масштабе :
http://www.unian.net/files/1282724108.jpg



Голодомор. Вшануймо пам’ять загиблих...(оновлено2)

      Сьогодні Українці у всьому світі вшановують память жертв Голодомору 1932-1933 років. О 16:00 разом із загальнонаціональною хвилиною мовчання відбудеться традиційна громадська акція "Запали свічку памяті"
      Вшанування також відбудеться сьогодні в Києві біля Меморіалу памяті жертв голодоморів в Україні (вул. Лаврська; схожий на велику свічку), збір на 15:00. Приходьте

Продовження: У Львові сьогодні буде мовчазна хода, збір о 18:00 біля пам'ятника Степану Бандері. Прохання брати з собою власні лампадки.
 


Сперто з Контакту:

"СВІЧКИ ПАМ’ЯТІ ЗАСВІТЯТЬСЯ ПО ВСІЙ УКРАЇНІ. ПРОГРАМА ЗАХОДІВ 22 ЛИСТОПАДА

Цього року 22 листопада у Києві вшанування розпочнеться о 15:00 біля Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні" (вул. Лаврська, 3) та завершиться хвилиною мовчання та запаленням свічок о 16.00.

На вшануванні біля Меморіалу будуть присутні Президент України Петро Порошенко, Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, міський голова Києва Віталій Кличко, представники Громадського комітету вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 рр., зокрема академік Ігор Юхновський,свідок Голодомору Іван Нікітенко,співголова Громадського комітету Іван Васюник,Міністр культури Євген Нищук,Голова Українського інституту національної пам’ятіВолодимир В’ятрович, керівники дипломатичних представництв, ієрархи українських церков та релігійних організацій.

Організатори просять приходити дещо завчасно з огляду на заходи безпеки.

У ОБЛАСНИХ ЦЕНТРАХ

Акції зі вшанування 81-х роковин Голодомору відбуватимуться в кожному обласному центрі (за винятком окупованого Росією Криму):

Вінниця, 21 листопада о 14:30 — мітинг-реквієм біля пам’ятника жертвам Голодомору (вул. Хмельницьке шосе).

Дніпропетровськ, 22 листопада, о 16:00 — мітинг-реквієм на Алеї Небесної Сотні (пр. Кірова,1)

Донецька обл. (м. Краматорськ), 22 листопада, о 15:30— покладання квітів і мітинг-реквієм біля пам’ятника Т. Шевченку (площа Леніна, біля виконкому), а також покладання квітів до пам’ятника жертвам Голодомору (вул. Орджонікідзе).

Житомир, 22 листопада о 16:00 — мітинг-реквієм біля пам’ятного знака жертвам голодомору "Сумуючий Янгол" (Путятинський майдан).

Запоріжжя, 22 листопада о 12:00 — скорботна хода від площі Фестивальної до пам’ятного знака жертвам політичних репресій. О 15:50 мітинг-реквієм біля пам’ятника жертвам Голодомору 1932-1933 років.

Івано-Франківськ, 22 листопада о 16:00 — віче-реквієм на Вічевому майдані. По закінченні віча — хода пам’яті Вічевий майдан – вул. Незалежності — Меморіальний сквер, де відбудеться панахида.

Кіровоград, 22 листопада, о 14:30 — жалобна хода від Соборної площі до пам’ятного знака "Жертвам Голодомору 1932-1933 років" на Меморіальному комплексі "Фортечні вали" (збір біля пам’ятника Ангел-охоронець). По закінченні ходи на "Фортечних валах" відбудеться мітинг-реквієм.

Львів, 22 листопада, о 15:10 — покладання композицій з пшеничних та житніх колосків до Пам’ятного знаку жертвам Голодомору та політичних репресій, запалення лампадок (просп. Чорновола)

15:30 — початок жалобних заходів з метою вшануванням пам’яті жертв голодоморів (просп. Свободи, площа біля пам’ятника Тарасу Шевченку)

15:40 — проведення екуменічної панахиди за жертвами голодоморів 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 років в Україні.

16:00 — Загальнонаціональна хвилина мовчання.

16:02 — Початок акції "Запали свічку".

Луганська обл. (Сєвєродонецьк), 22 листопада о 10:00 — мітинг-реквієм з покладанням квітів та запаленням скорботних свічок біля каплиці "Пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні".

Луцьк, 22 листопада о 15:00 — скорботна хода від Театрального майдану до Замкової площі. О 15:30 на Замковій площі панахида та мітинг-реквієм.

Миколаїв, 22 листопада — з 14:30 до 15:15 (збір учасників о 14:15) — скорботна хода від площі перед Кафедральним Собором на вулиці Садовій по проспекту Леніна, Херсонському шосе до Пам’ятного знаку жертвам голодоморів в Україні. О 15:15 — покладання квітів і горщиків із пшеницею до Пам’ятного знаку жертвам голодоморів в Україні.

Одеса, 22 листопада, о 10:00 — покладання траурних вінків та композицій із житніх та пшеничних колосків до пам’ятника жертвам Голодомору 1932-1933 років (Лідерсовський бульвар, 19).

Полтава, 22 листопада о 15:45 — мітинг-реквієм до Дня пам’яті жертв голодомору і політичних репресій в Україні (Театральна площа). О 16:15 — хресна скорботна хода від Театральної площі доСоборної площі.

Рівне, 22 листопада о 15:30 — тематичний захід "Свіча пам’яті" біля Свято-Покровського собору.

Суми, 22 листопада, о 10:00 — мітинг, покладання квіткових композицій до пам’ятника жертвам Голодомору 1932-1933 років (район автовокзалу), панахида за загиблими. О 15:45 — акція "Засвіти свічку" і хвилина мовчання (вул. Соборна, навпроти пам’ятника Т. Шевченку).

Тернопіль, 22 листопада о15:15 — мітинг-реквієм (Театральний майдан). Після мітингу відбудеться панахида біля пам’ятник жертвам Голодомору (біля церкви на вул. Руській).

Ужгород, 22 листопада о 15:30 — початок мітингу для проведення всеукраїнської хвилини мовчання з нагоди вшанування пам’яті жертв голодоморів (Театральна площа).

Харків, 22 листопада о 10:00 — церемонія покладання квітів до Меморіального комплексу пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років.

15:00 — церемонія покладання квітів до Хреста жертвам голодоморів у Молодіжному парку (вул. Пушкінська).

Після покладання квітів — скорботна хода Від Молодіжного парку до площі Свободи.

16:00 — 18:00 акція запалення лампад (площа Свободи).

Херсон, 22 листопада о 15:00 — хода від площі Свободи до пам’ятника жертвам тоталітарного режиму (вул. Тираспольська). О 15:30 — мітинг-реквієм біля пам’ятника жертвам тоталітарного режиму (вул. Тираспольська)

Хмельницький, 22 листопада, о 15.00 — початок загальноміських заходів із вшанування пам’яті жертв Голодомору (майдан Незалежності України).

15:30 — Скорботна хода від майдану Незалежності вулицями Соборною та Проскурівською до пам’ятного знаку "Ангел Скорботи" (вул. Проскурівська, 61).

16:00 — Панахида за жертвами голодомору (Пам’ятний знак "Ангел Скорботи").

Черкаси, 21 листопада, о 9:30 — заходи до Дня пам’яті жертв голодоморів (Соборний парк).

Чернівці, 22 листопада, о 12:00 — покладання вінків і квітів до пам’ятного знаку жертвам голодоморів, спільний молебень за участю представників різних конфесій (біля пам’ятного знаку на розі вулиць Руської та Шевченка).

Чернігів,22 листопада, о 16:00 — громадська акція "Засвіти свічку", загальнонаціональна хвилина мовчання (біля П’ятницької церкви)."



689 До 81-ї річниці геноциду українців голодомором.

 

Фото від 6 травня 2013 року, в день 88-ї річниці з дня народження Єгора Денисовича Картель, за один місяць і один день до смерті. Вічна пам'ять світлій людині!


Зараз в Україні найактуальнішою є проблема боротьби із окупаційними і сепаратистськими бандитами Росії, — російсько-українська війна. Але зараз перемир’я… 22 листопада 2014 року виповнюється 81 річниця геноциду українців голодомором 1932-1933 р.р. В даній публікації я не буду займатись якимись дослідженнями високого рівня, зроблено уже дуже багато, я лише наведу приклад. В с. Стахорщина Новгород-Сіверського району Чернігівської області донедавна про-живала родина Картель, — Єгор Денисович (06.05.1925-07.06.2013), та його дружина Горпи-на Іванівна, (нар. 30.06.1924), дівоче прізвище якої Свєтюха. Побралися вони у дуже солід-ному віку, — для обох це другий шлюб. Єгор Денисович Картель, — це двоюрідний брат відомої київської письменниці, істори-ка, професора Іванченко (Картель) Раїси Петрівни, деякі твори якої, доволі суттєво, впли-вали на формування мого світогляду. Єгор Денисович не був затиснутий голодом, а от Горпині Іванівні довелось пережити жахливі сторінки свого життя. В родині виникли проблеми із вступом до колгоспу, шукали кращого життя. Виїхали із Чернігівщини до Полтавщини, до Глобинського району. Там її родині надали, для проживання, хату, в якій вже вимерла родина, можливо батько по черзі хоронив усіх членів своєї родини, яка вимирала, а себе, звичайно, не зміг, — так і знайшла останній труп під припічком родина Свєтюх. Поховали померлого та й жили як могли. Від голоду рятувались діти як могли, включно і тим, що ходили по смітникам, збирали лушпайки від картоплі, інше. Наймолодший у родині, рідний, менший брат Горпини Іванівни, Костянтин Свєтюха, 1927 р.н., все ж таки помер від голоду у 1933 році, поховали його там же, на Полтавщині. Не змогли навіть труну знайти для поховання, — поховали у чому змогли. Пізніше поверну-лись на Батьківщину, до Стахорщини. Старший брати Горпини Іванівни, Іван Свєтюха, 1922 р.н., загинув у 2 Світовій війні, згорів у танку у 1943 році. Залишилась Горпина Іванівна без рідних братів, померли батьки, Єгор Денисович помер 7.06.2013 року. При згадці про братів, про Костю, про Івана, Горпина Іванівна плаче, — важко їй згадувати про голодомор, про війну. Така доля людини, українки, громадянки України, яка пережила геноцид українців голодомором 1932-1933р.р., 2 Світову війну. Зараз в Україні триває жахлива, кривава, окупаційна, сепаратистська, терористична від початку і до кінця, російсько-українська війна, — Горпина Іванівна стає безмовною, коли заходить розмова про цю війну. В основному мовчить, ніяк не може собі зрозуміти, що ж то діється у світі білому, — у другу світову війну українці, як окупована нація, вимушені були воювати з німецькими фашистами на стороні окупаційної Росії, разом із руськими, пред-ставниками інших національностей, а зараз німці, інші європейські нації, держави, захи-щають нас, українців, від руських окупантів?! Але і на цьому біди Горпини Іванівни від кривавої Росії не закінчились, — психотронні мафії ФСБ і/чи МО РФ, можливо ще якихось держав дружніх Путіну, катують її, уявіть собі, на 91 році життя, катують Горпину Іванівну психотронними технологіями, — променями. Вона «місця собі зігріти не може», «місця не знаходить», дуже часто плаче… Дистанційно, таємно, невидимо, променями, її дошкуляють настільки жорстоко, що все інше затьмарюється. Оце така щаслива старість в української жінки, яка винесла на своїх плечах важку багаторічну працю, геноцид українців голодомором, 2 Світову війну, російсько-українську війну, психотронну війну… Росія не дозволяє українцям навіть вмирати спокійно, — мабуть так потрібно розуміти слова прем’єр-міністра Росії Д.Мєдвєдєва: «Путин никогда не перестанет кошмарить Украину!». Як не дивно, а російські терористи розуміють тільки силу, їх потрібно тільки знищувати, — іншої мови вони не розуміють! Боляче спостерігати за українками похилого віку, — страждання неймовірні, в основному від психотронних генераторів МО і ФСБ РФ. Я вже багаторазово піднімав у своїх публікаціях проблему відповідальності російських виборців за дії тієї влади, яку росіяни вибирають. Моя душа часто кричить: «Военные прокуроры России, не обуздаете психотронную преступность МО и ФСБ РФ, я вас всех уничтожу! Не арестуете всех преступников, которые пытают меня лучами, я вас всех уничтожу! Я не прощу! Такая военная прокуратура России не нужна даже народу России, не то, что мировому сообществу, а тем более украинцам, — средняя продолжительность жизни российских мужчин на 20 лет меньше, чем в ЕС! Я занимался психотронной правозащитной деятельностью и знаю, что такая преступность, психотронная, неподсудна за любые преступления! Я говорю всем российским избирателям, не пойдете за российской оппозицией, за Немцовым, Касьяновым, Каспаровым, Навальным…, не будете жечь шины на улицах и площадях всех населенных пунктов России, чтобы сбросить от власти ФСБеш-ных бандитов, вы же должны нести ответственность за выбранных вами, — я вас буду ненавидеть, как гнид, которые лезут в Украину воевать для того, чтобы украинцы дохли на 20 лет раньше, чем в ЕС, но зато так, как в России, — я не прощу! – іноді моя душа розривається і продовжує кричати, — русские престарелые шалавы, не будете нести ответственность за действия своих сопливых и подлых детей: российских генералов и офицеров, других террористов, которые кроме всего прочего «поливают» Украину психотронными лучами, — я их всех уничтожу, всех до последней русской скотины, которая занимается преступлениями безнаказанно! Я не прощу ни одну престарелую подлую русскую бабу, которая отдала своего сопливого сына, вонючего ублюдка, после офицера, генерала, другого террориста, уголовнику Путину, и думает, что все, родительская миссия на этом закончена? Нет?! Не выйдет! Я не прощу! Будете все до одного, все российские избиратели, будете нести ответственность за действия тех, кого вы избираете? За действия тех, кому вы своих сыновей отдаете и для чего?! Вы теперь знаете, для чего вы избрали Путина в президенты России? Для того, чтобы он посылал на войну ваших детей, но на какую войну? Эта война, что? Праведная? ФСБешник Патриарх Кирилл, — эта война праведная?! За что воюют русские? За оккупацию, за передел границ, — а ведь незыблемость границ, это главный постулат глобальной безопасности! Путин нарушил мировой порядок! Путин бандит! Среднестатистический русский мужик дохнет на 20 лет раньше, чем в ЕС! Путин геноцидный бандит! Вы защищаете Путина, собирателя оккупционных земель, он вам нравится?! А если таких умных, как Путин, будет много? Или хотя бы несколько? Что будет? Каждая такая скотина начнет войну! Начнется кровавый хаос! Неужели вы, российские избиратели, думаете, что Россия всесильна, что Россия выиграет мировую войну?! Попробуйте! Попробуйте гниды России! Ненавижу гнид! Крым, Донбасс, — это Украина! Но даже если бы в Крыму и Донбассе не было, не проживало, ни одного украинца, — я бы все равно послал туда войска, чтобы сломать и уничтожить этих русских гнид, которые занимаются преступлениями безнаказанно, потому, что русские оккупанты, сепаратисты, устанавливают там такой режим, при котором средняя продолжительность жизни мужчин 62 года, в то время как в ЕС и женщи-ны и мужчины живут больше 80 лет, — власть Путина опасна для здоровья и жизни россиян, власть Путина забирает у каждого мужчины право на 20 лет жизни… Путин преступник, которого следует уничтожить, потому, что он неподсуден за любые преступления… Даже если бы не было войны, этой российско-украинской войны, я бы все равно, несколько позже, прислал бы войска в Россию спасать народ России от бандитов ФСБ, которые забирают у каждого мужчины России право на 20 лет жизни. Власть, породившая таких кровавых психотронных сопляков, которые меня пытают ежесекундно лучами, такой текст поддиктовывают, власть, которая сделала их неподсудными, за любые преступления, существовать все равно не сможет, — я не допущу! Я всех уничтожу, кто занимается преступлениями безнаказанно! Я больше никогда не дам спокойно спать народу России, даже его престарелым вонючим русским сукам нарожавшим гнид, которые стали офицерами, генералами, террористами, которые занимаются преступлениями безнаказанно! Я не прощу! Я вас всех выгоню на улицы, — все будете жечь шины до тех пор, пока не уничтожите этих ФСБешных, кровавых шакалов! Которые забирают у каждого мужчины России право на 20 лет жизни! Я еще обращаюсь к этим «престарелым русским шалавам», во Вселенной нашлись такие пришельцы, инопланетяне, которые начали бороться за справедливость с русской террористической мразью, их детьми, своими методами, начали гасить их агрессивность, чтобы не были агрессорами, гасить лучами, которые вызывают импотенцию, злобу, другое, поэтому, если вы хотите, чтобы ваши дети трахались, уйдите все из Украины, не уйдете, — трахаться не будете никогда! Поэтому, так называемые «вонючие русские престарелые шалавы», если хотите, чтобы не прерывался ваш род, каждой, если хотите, чтобы ваши сыновья трахались, — воспитывайте их в любви к ближнему, а не в ненависти к украинцам, другим нациям... Украинцы на вас не нападали, — вы напали на украинцев! Ко мне не добивайтесь, у меня нет психотронных генераторов, лучей, я лично вам ваши половые члены не вешаю, — я биологический робот, я вам бесплатно сообщаю сверхценную информацию, вы должны быть благодарны мне, а вы подлые неблагодарные свиньи, я забочусь о вас, хочу, чтобы и вы жили на 20 лет больше, я вас удерживаю от дальнейшей эскалации вашей омерзительной преступности…». Звичайно, мені уявляється, що я більш делікатний, ніж склалось враження у читачів, але це біда моя, — я пишу під катуванням променями, в мою психіку і інтелект втручаються психотронні бандити променями, таємно, невидимо, дистанційно, які і потворять текст, редагувати у мене нама сил, — мені б хотілось писати для розумних, у психотронному змісті, людей, щоб читачі намагались уловлювати суть того, що пишу, але не стиль викладення, який, по суті, не настільки мій, щоб його вважати тільки моїм. До того ж я прожив в Росії, в Москві, більше ніж півтора десятка років, мене репресували в Москві, і мені, як це не дивно, допомагали, під час жахливих репресій, якраз і отакі «руські вонючі престарілі шалави», деякі із яких, насправді, були дуже порядними, чарівної душі, жінками, наприклад, виходець із репресованої родини, дружина репресованого Маршала Авіації А.Новікова, ми з нею ходили навіть під ручки по Москві, по крамницям, в той час, як контакти зі мною ігнорувало чи не все людство, чи Міронова Маріна Владіміровна, мама легендарного московського актора Андрія Міронова, яка уже після смерті Андрія, коли мене Москва кримінальна вовтузила так, що очі на лоб лізли, говорила, звичайно російською: «Приходь, за сина будеш, — я їх не боюсь!». (Тих, хто мене таємно репресував). Кого «їх» вона мені так і не встигла пояснити… Я з повагою відношусь до порядних відкритих людей, навіть якщо це «русские престарелые, шалавы». Читачі здогадайтесь? Часто є співпадіння, якщо жінка, мати, сестра порядні, то і їхні діти, сини, порядні воїни, а не терористи, бандити… Така для мене 81 річниця геноциду українців голодомором 1932-1933р.р. До теми існує багато різноманітної літератури, наприклад: http://krotov.info/library/02_b/es/smertny_35.htm — удушение Украины. «Урядовий кур’єр» №216(5102) від п’ятниці, 22 листопада 2013 року… Людство може дивувати те, що за знищення русскімі геноцидом українців голо -домором 1932-1933р.р. біля 12 млн. чоловік не відповідала жодна істота, жодна?! Росіянам це до вподоби, — російська влада «ху*єєт», вибачте, від безкарності навіть за такі геноцидні злочини. Сучасна російська влада доводить, що вона успадкувала «найкращі» традиції в російсько-українській кореляції. Прийшов час кари Росії за її жахливі і підлі геноцидні злочини, за війни! Причому настав такий час, коли відповідати за злочини Росії повинна не тільки кривава влада Росії, але і народ Росії, виборці російські, які повинні нести відповідальність за дії тієї влади, яку вони вибирають! За виховання російських підлих військових… Якщо зали-шити Росію безкарною за злочини, — вона втопить в крові все людство на земній кулі! Цього не можна допустити! Росія повинна бути покарана!

За кого нас держат.

В Европу мы идём?А мне кажется совсем в другом направлении и к органу.Кто нас послал?Да сами граждане или их часть.Но идём все.

 Странная у нас война:в районе города может и нет террористов а херачат по нему Градами,авиацией и артиллерией.Если сепаратисты прячутся в жилых кварталах-это преступление,они используют живых заложников.Но если ВСУ бьют по жилым кварталам без разбора,по подстанциям и насосным-это военное преступление.Но увы,они не бояться суда,ибо отмашку с Запада дали.На этом сайте куча "людей" этому радуется.Бог вам судья,прийдёт время и вас постигнет то,что желали другим."Пусть те,кто готовит ад ближнему попадут в него сами!"(с)

 Теперь товарищи(мне совсем не товарищи),что хотят в европу подумают,а за кого украинцев там держат?Ну нефти у нас нет.Но явно мы ниже ливийцев и сирийцев:Каддафи и Асаду такое не позволяли.Нас за людей не считают.Хотите в европу?Так хотите,только вам и башмак не разрешат поцеловать,побрезгуют.

 Можно много говорить о военных успехах,но включите мозги и поймите,что на шару ничего не будет,всё!Не так опасен поручик Гиркин\Стрелков:война есть война,его могут убить,победить,или на крайний случай с ним можно договориться.А есть генерал Мороз,он прийдёт зимой,он ни с кем не договаривается.Желаю всем пережить эту зиму,ведь вопросы по газу никто не решает,не думают отцы о народе...