16 персоналій як психологи

ENTJ

- Ну, тепер мені абсолютно очевидно, чому ти почуваєшся погано – ти не маєш напрямку у житті.

- Я тут тому, що мій хлопець кинув мене.

- Так, і ти зашла в глухий кут – нема конкретного напрямку у житті.

- Ем, я справді очікувала трохи більше емпатії.

- Емпатія – це не те, що робить нас успішними у житті, Маргарет!

 

 

INFJ

- То я подумала, що можливо зможу Вам зателефонувати на цих вихідних.

- Так, ти абсолютно спокійно можеш мені телефонувати по вихідних. Я завжди тут для тебе.

- Чи можу я зателефонувати у суботу вранці?

- Ем, у мене в суботу вранці візит до стоматолога… Але, знаєш, я можу відмінити це, все гаразд, ти можеш мені телефонувати.

 

 

ESTP

- Отже, викладуй все мені.

- Ну, недавно я почувався так, ніби кожен мене ненавидить.

- Ну і що не так?

- (посміхається, потискає плечима) Дякую

- Можна було б зробити припущення, що ти значно повпливав на життя кожної людини, яку хоч раз зустрів. А це неможливо!

- Але іноді я саме так почуваюсь.

- Хм, ну тоді проблема не в них, проблема – в тобі.

- Ось чому я тут.

- Так. Хм. Ну, добре!

 

 

ESFJ

- Я почуваюсь винною за те, як я вела себе із своєю мамою. Я мала кілька пропущених від неї.

- Ти їй передзвонила?

- Ні

- Звісно. Ну, можливо тобі слід їй передзвонити?

- Ну, я просто боюсь розмовляти з нею.

- Так, це складно, але знаєш, можливо, враховуючи те, що ти почуваєш себе винною, тобі все ж слід перетелефонувати їй і вибачитись?

- Це буде дуже тяжко для мене зробити.

- Я розумію, але… зроби це =)

 

 

ISTJ

- Тож я вирішив, що настав час загладити провину. Я вирішив побачитись з нею у вівторок, що я зробив би й так. Я приїхав до будинку…

- Перепрошую, що перебиваю. Можу я щось уточнити?

- Так, звісно.

- Ви не могли побачитись з нею у вівторок тому, що раніше в своїй історії Ви розповідали, що у вівторок Ви були у свого механіка.

- О, дійсно. Тож, можливо це була середа. В будь-якому разі…

- Ні, вибачте. Хвилинку. Це не могло бути у середу, бо Ви сказали, що Вас не було у місті з середи по п’ятницю.

- Так, справді. Тоді, мабуть, я бачився з нею у вівторок ввечері. В будь-якому разі…

- Ну, ха-ха. Є велика різниця в наявності чи відсутності сонячного світла. Ви не могли б забути таку деталь просто так.

- Це має якесь значення?

- Так, є декілька важливих фактів, які витікають з часу добу: рівень енергії, апетит, одяг, обстановка.

- Я не помітив всього цього.

- Ну тоді я думаю, що ви тоді не дуже підходите одне одному.

 

 

 

ESFP

- І тоді в четвер я побачив той самий сон, тільки цього разу плитка в музеї була сіра, а не жовта.

- *спирається на підборіддя і починає куняти*

- А замість квіткового магазина навпроти був натовп з людьми без лиць, що говорили одне до одного. Але я навіть не знаю, як могли вони це робити, бо у них же не було ротів.

- *падає голова з підборіддя, але встигає прокинутись перш ніж стукнутись головою*

- І тоді в п’ятницю я не заснув, бо все хотів розгадати суть цих снів, розгадати їхню природу, щоб якось все сформулювати і поділитись наявною інформацією з Вами. Що Ви про це думаєте?

- *протирає очі, робить задумливий вигляд, киває головою* Так.

 

 

 

ENFP

- І ось чому я не їм більше яблук взагалі, ха-ха… Вибачте, про що йшла мова?

- Ну, ми говорили про мене і мій страх самотності.

- А, правильно! Продовжуйте.

- Отже, я прийшла до свого друга грати в настільну гру. Я зашла в кімнату я зрозуміла, що там не було стільця для мене. Тож я вийшла і поставила свій десерт на стіл. Але насправді я просто стояла там, як вкопана, це було доволі незручно…

- Хіба не кумедно, наскільки велику увагу люди приділяють незначним речам? Якби це був я, я б асбсолютно точно знав, що неправильно порахував кількість стільців, що необхідна. Хаха, хіба що крім одного разу, коли я забув, що запросив до себе до дому всю околицю, а коли люди почали приходити, стільці, щоб сісти, дуже швидко закінчились і більше не було місць. Це було особливо кумедно, бо я тоді працював в магазині меблів.

 

 

 

 

INTJ

- Отже що відбувається в цей момент – тіло вступає в режим «Бий або тікай», що означає, що горомони стресу бігають скрізь по тілу і мозок починає сприймати все як загрозу, навіть якщо її там немає. Здатність мозку до раціоналізації тоді повністю вимикається.

- Вибачте, Ви мене абсолютно заплутали. Я насправді того всього не розумію. Ми можемо поговорити просто про мене і те, як я люблю своїх котів?

- Пішов геть з мого кабінету!

 

 

 

INFP

- Дивовижно. Отже Ви сказали, що Ваш страх осуду від інших змушує Вас випускати з поля зору те, що справді для Вас важливо.

- Так, ймовірно.

- Цікаво *задумливо киває головою*

- *чекає*

- *вдивляється вдалину*

- Мені здається, наш час уже вийшов.

- О, ні, будь ласка, мені вже довелось сьогодні відкласти три зустрічі з клієнтами, бо не вкладався в час.

- Ого!

- Маю сказати, я дізнався дуже багато нового про себе з нашої бесіди. Думаю, мені треба стати обличчям до суворих реалій всередині себе.

- Це правильно?

- Так. Це як… Я розкажу Вам коротку історію. Я був у третьому класі і я наступив на пташку.

- *киває головою тип «продовжуй»*

- *продовжує себе засуджувати* Так, на пташку. І це змінило моє життя по декільком аспектам…

 

 

 

ENTP

- І тепер я не можу бути з нею в одній кімнаті тому, що відчуваю наче вона мене ненавидить.

- Так, слухай. Це доволі грубо. У мене нема чіткого рішення щодо того, через що Ви зараз проходите у житті, але я психоаналізував Вас і збираюсь розповісти, чому все, що Ви мені щойно розповіли, базується на суб’єктивних відчуттях і не відповідає дійсності.

- Але яке значення має навколишня дійсність, якщо мої почуття справжні?

- Тому, що це дійсність.

- Але… мої почуття, вони важливі.

- Нууу, так-сяк. У психології ми маємо для цього поняття. Звучить як «заперечення»

 

 

 

ISFP

-Тож, я думав довго над Вашою ситуацією і просто хочу сказати, що пишаюсь Вами через те, що Ви покинули цю роботу. Потрібно багато сміливості, щоб дотримуватись власних принципів і вибирати морально правильний шлях.

- Ем, насправді, я залишився на роботі.

- Оу.

- І взяв підвищення.

- Оу… Це добре.

- Ви в порядку?

- О, так, все абсолютно в порядку.

 

 

ESTJ

- Дивіться. Мені здається, що багато Ваших проблем зникли б самі по собі, якби Ви просто організували Ваше життя трохи краще. Ваш режим сну зовсім нестабільний, Ваша дієта – просто курам на сміх, і Ви проводите весь день в ліжку просто дивлячись, що відбувається десь у грьобаному інтернеті.

- Ем, Нетфлікс.

- Саме так. Це просто марнування часу.

 

 

 

 

INTP

- Вона нікуди мене не запросила. І вона просто, знаєте, часто навіть не може пригадати моє ім’я. І тоді ще виникла та проблема з тигром. І все *плаче* все так безладно. В будь-якому разі дякую. Ти такий хороший слухач.

- *дивиться в блокнот, де пише під заголовком «Основні надихаючі цитати»* В кожній піщинці є історія всієї Землі.

- *плаче* так. Дякую велике. Побачимось наступного тижня.

- *думає: я ще одного не витримаю*

 

 

 

ENFJ

- І тоді з’явився клоун. З невідомої причини я просто розридалась.

- Давай розберемося з цим. *розповідає, показує книжки, демонструє, «моє дитя, я проведу тебе заплутаними шляхами цього світу»*

 

 

ISFJ

- Отже, Ви працювали за списком, який ми склали на попередньому сеансі?

- Так, трохи.

- Чудово. Ви вважаєте цю роботу плідною?

- Так, певною мірою.

- Прекрасно. І Ви написали список майбутніх цілей як ми й говорили?

- Так, я написав.

- І це допомогло?

- Угу.

- Фантастично. Отже, в який спосіб Ви вважаєте ця діяльність була корисною? Давайте напишемо список.

 

 

 

ISTP

- Ви знаєте, куди б я не йшов, скрізь є ця невичерпна невпевненість у собі. Я йду на роботу – невпевненість. Я йду в продуктовий магазин – невпевненість. Я просто почуваю себе переповненим цим відчуттям смутку і… типу… невпевненості.

- *уставився в безкінечність з круглими очима*

- Що Ви скажете?

- *киває головою, намагається підібрати вираз обличчя, пробує щось сказати, зрештою каже* Це однозначно почуття. *прокидається в холодному поті* Фух, слава Богу, це був всього лиш нічний жах!