хочу сюди!
 

Елена

51 рік, овен, познайомиться з хлопцем у віці 35-55 років

Когнітивні функції

Зміст до попередньої статті

Вступ - http://blog.i.ua/user/2222714/2384995/

Частина 1 (E/I) - http://blog.i.ua/user/2222714/2384997/

Частина 2 (S/N) - http://blog.i.ua/user/2222714/2385000/

Частина 3 (T/F) - http://blog.i.ua/user/2222714/2385001/

Частина 4 (J/P) - http://blog.i.ua/user/2222714/2385003/

Закінчення - http://blog.i.ua/user/2222714/2385005/


Когнітивні функції

 

Бонус! Для любителів ще погрузити себе я маю неймовірний смаколик. *_* тож пристебніться, бо я хочу розмістити все в одному блоці і більше ніколи до нього не вертатись!)))

Отже, що це за функції, які я весь час описую?

Почалось все з Карла Юнга, який написав «Психотипи», і, коротко кажучи, описує, що все, що коїться з людиною, визначається типом. Ви вже читали у мене багато про ці функції. Сприйняття (Perceiving) відповідає за те, як ми сприймаємо реальність, як визначаємо, що щось взагалі є реальним. Сприйняття буває Сенсорним (S) і Інтуїтивним (N). Тобто це 2 шляхи, якими ми збираємо інфу і організовуємо її. Сенсорика відповідає за факти, за конкретні речі, за деталі, за те, що можна довести - доволі матеріальна, реальна функція, що живе теперишнім. Коли Сенсорики щось описують, вони це роблять настільки конкретно, послідовно, реально, що ви ніби бачите перед собою цю річ. Хм, навряд чи ви прям бачите про що я кажу. Зате Інтуїція більше відповідає на: "Що стоїть за цими всіма фактами, конкретними словами? Яке реальне значення?". Інтуїція працює з концептами, ідеями, закономірностями і тим, що в принципі можливо – річ більше абстрактна  і живе скоріше в майбутньому. Рішення приймається Judging функціями  – Мислення (T) і Почуття (F). Чуття будує рішення базуючись на тому, що важливо, що зробить нас більш щасливими, що має цінність, не обов'язково це можуть бути логічні речі, а Мислення – на тому, що має сенс і що принесе результати. І, якщо ви мене читали раніше, то скажете: «Вітер, ми це все вже знаємо, нам нудно, я далі читати не буду, а збережу цю замітку на той час, коли не зможу заснути». Добре, я зрозуміла. Когнітивні функції беруть ці чотири літери S, N, T, F і кажуть: насправді ми можемо ці функції поділили на 2. Тому, що нема тільки одного типу Мислення. Є 2 типи Мислення – екстравертне і інтровертне. Так само і решта. Добре! І що це значить? Як Чуття може бути інтро чи екстра? Яка різниця? Отже, базово, якщо функція є екстравертною – вона спрямована назовні, вона не є чимось особистим, вона поширюється на всіх і вся, вона розширює коло пошуків, збирає інфу ззовні, легко приймає інформацію зовні, тож доволі гнучка і рухома. Якщо функція інровертна – вона направлена всередину, вона звужує коло пошуків, вона заглиблюється у щось більш ґрунтовно, вона організовує та впорядковує, вона незрушна. Екстравертна - приймає багато хаотичної інформації так, як є, і так само легко викидає, інформація об'єктивна. Інтровертна - приймає інформацію селективно, це те, що має якесь особисте значення, впорядковує її згідно якоїсь своєї системи, суб'єктивний підхід.

І тепер більш детально: є екстравертна Сенсорика (Se) і інтровертна Сенсорика (Si). З’являється така маленька буквочка біля великої S. Так як Сенсорика – це факти, то інтровертна Сенсорика (Si для крутих діток) організовує факти і навіть допомагає організовувати речі у фізичному світі, як, наприклад, розставити книжки на поличці по-алфавіту. Si вчитись може тільки покроково, по інструкції. Екстравертна Сенсорика - це мультизадачність, це функція отримання миттєвого результату в фізичному світі (зазвичай спортивна риса), направлена на пошук нових фактів, нового досвіду, вона цінує більше дії, ніж слова, і, як показує практика, постійно влазить в якісь пригоди. Фактично – це люди-енерджайзери. Сенсу в інструкціях вони не розуміють і вчаться вже по ходу роботи, на практиці. Вони не зрозуміють, поки самі не забруднять руки. Інтуїція швидше схоплює інфу: "Ок, я зрозумів ідею, зрозумів принцип роботи. Я готовий", але це не значить, що вони зрозуміли прям все, всі деталі справи. Інтровертна Інтуїція (Ni) намагається скомпресувати всю наявну інформацію в якусь есенцію загального значення, ідеї, копає глибоко та ґрунтовно, розвертає одне і те ж під різними кутами, а Ne вважає доволі поверховою рисою, в той час як екстравертна Інтуїція (Ne) весь час хоче шукати щось нове і додавати до загального концепту нові і нові приклади, обмінюватись досвідом з такими ж та буде дивуватися з закритого розуму Ni і їхньої зацикленості. Тепер про фунції, що відповідають за прийняття рішень. Інтровертне Мислення (Ti) звертається до логіки і остаточним суддею вважає себе. Екстравертне Мислення (Te) направлене назовні і базується на логіці, що прийшла з зовнішніх джерел, таким чином їхня логіка об’єктивна. Все так скорочено подаю. А ще є екстравертне Чуття (Fe) і інтровертне Чуття (Fi). Екстравертне Чуття слідкує за цінностями всього племені, тим, що людям треба, що інші цінують. Інтровертне Чуття каже: «Забудь про плем’я, про всіх інших. Подумай про себе. Що не всі, а особисто ти вважаєш правильним? Слідуй за своїм серцем» або вони ж «Не розумію, як воно може іншим подобатись». Як бачите, шляхи в екстравертних і інтроверних функціях протилежні. Все стало зрозуміло? Я маю надію.

Asset-1

Тепер, як воно працює? Уявіть собі, що ці всі літери – це атоми, і кожен з нас має повний набір цих атомів. Вони входять в одну молекулу, яка складає нашу персоналію, і вони не висять в вакуумі та не розкидані хаотично. Кожна з цих функцій певною мірою прикріплена до своєї протилежності. А ви всі: «Типу ЩО?!». Ну, у магніта є дві сторони. А ви тут же: «Вітер, ми ніколи не бачили магніт, ми не знаємо, як він працює. Розкажи зрозуміліше» Ок, є протилежні поля, що притягуються, так і тут – протилежні функції завжди ходять поруч. Тобто я кажу, що не просто Чуття є протилежне Мисленню, але ще й екстраверсія є протилежна інтроверсії. Це значить, що якщо на першому місці для вас є Si, то протилежним є Ne, що також десь лежить у вашому функціональному арсеналі. Сподіваюсь, зрозуміло. Ви спитаєте: «А чи можуть бути в парі Fi та Fe, чи Si і Ni?». Ні. В одній людині – не можуть. Когнітивні функції завжди працюють в зв’язці. І от є щось із цієї зв’язки на першому місці. Тобто якщо ви використовуєте інтровертну Інтуїцію як домінантну функцію – ви її оверюзаєте, забагато використовуєте, а функція, якій не віддають перевагу, є подавленою і чим більше займає інтровертна Інтуїція місце у вашому житті, тим більшим джерелом смутку і болі є екстравертна Сенсорика. Вона є, але ви її стараєтесь весь час ігнорувати і в результаті, з цією функцією завше якісь проблеми. Шо, весело? Ха-ха. Далі.

В якому порядку читати ці літери? Раніше я коротко згадувала, тож зараз трохи математики. Для наочності візьмемо ESTJ. Перша і остання літера говорять тільки як читати цю комбінацію, сама людина – це дві середні літери.


Отже спершу читаємо останню літеру в ESTJ. Тут це J. Вона вказує на функцію яка є екстраверною - Judging чи Perceiving. В даному випадку це функція обробки інфи прийняття рішення J – Judging. Отже екстраверною фунцією є Мислення (Te). Відповідно, інша літера буде інтровертною – Si. Далі читаємо в ESTJ першу літеру – це E. Вона говорить, що людина є екстравертом, отже на перше місце з цих двох літер ставимо ту, що екстравертна – Te. Це домінантна функція. І ви тепер такі круті, що знаєте це слово та можете вражати всіх своїх знайомих глибоким словниковим запасом. Друга функція зветься допоміжною. Тут допоміжна – Si. Протилежна їй функція буде на третьому місці – це Ne. Чим більше ми використовуємо одну функцію, тим менше використовуємо протилежну, тому четвертою функцією є протилежна до Te, а саме Fi. Такими є чотири функції цієї людини, якими вона може впевнено користуватись по життю. Ви спитаєте: чи значить це, що у ESTJ нема Se чи Fe? Відповідь: є. Але вони знаходяться в тіньових функціях – це 5, 6, 7 та 8-ма (Te, Si, Ne, Fi, Ti, Se, Ni. Fe). У всіх є все. За Юнгом тіньові функції лежать поза межею нашої свідомості, вони протистоять нашому его, тобто тому, ким ми себе ідентифікуємо, і входять в несвідоме. Назовні виходять, коли основний склад не справляється. Тоді інші починають говорити: «Був сам на себе не схожий», або ви: «Нащо я це сказав чи зробив?»

Значить, ESTJ можна було б записати як TeSi – і це означало б те саме. Якби було SiTe – то це ISTJ. 

Чи треба в цьому більше покопатись? Я страждаю над тим, щоб не дати занадто багато і не занадто мало. Тут було до хріна словника і визначень, які я думаю, ніхто того не зрозуміє і взагалі - більше заплутаєтесь. Якби так коротко переписати? Хм...

Фунція 1 домінантна «Герой» - те, що людині найлегше розвивати та контролювати. Функція взагалі працює на автоматі і не треба навіть напрягатись, вона настільки природньо вписується у абсолютну бульшість випадків, що ми не задумуючись віддаємо команду: "Домінантна, вперед". Так само як не задумуємось як правильно писати літери, якщо вже їх знаємо. Це суперзірка нашого шоу. Якщо побачили, що людина використовує якусь функцію для атаки, і робить це впевнено та майстерно, так, що навіть може повести за собою інших - то це яскрава ознака функції-героя. Але якою б класною та розвиненою не була перша функція, її все рівно не достатньо, щоб функціонувати як повноцінна людина і тому у нас є ще інші. Самого розуму замало, самої сили замало, самих цінностей замало, самої магії замало.

Ф2 допоміжна "Батько/Мати" - є потужною підтримкою домінантної і зазвичай, це те, чим ми втішаємо чи виховуємо інших. Функція балансує ектраверсію і інтроверсію. Коли вона перетягує на себе занадто багато, то стає овер-протективною, починає «виховувати» інших навіть там, де це недоцільно, або навпаки розводить вседозволеність.  Насправді функція Батько/Мати приглядає за функцією Дитя, яке хоче вічно кудись втекти чи набешкетувати. В реальності, коли людина щось скаже з функції Дитя, вона одразу поправляється, щоб все було у відповідності як Батько/Мати дозволяє. Також, у фільмах є якийсь наставник, який як батько чи мати направляють головного героя (а тут функцію Герой). Потім буває момент, коли герой не слухає наставника і потрапляє в халепу, а пізніше згадує його - і все стає на місця. Якщо ж в реальності функція Батько/Мати вимикається, людина впадає в те, що прийнято називати петлею. Не забувайте про свою другу функцію, бо вона вас зрештою дістане, а буває дістане і розчавить, як танк.

Ф3 полегшення «Дитя» - чим ми можемо бути втішені і що використовуємо в грайливий, дослідницький чи творчий спосіб. Ми насолоджуємось граючи з цією функцією і даємо відпочинок першим двум. В одну хвилину дозволяє собі бути "королем світу", в іншу - "пораненою душею", коли це доречно, тобто здоровим чином. Проте це не та функція, яку ми можемо використати відповідально. Ми ніколи не можемо навантажити її серйозною роботою.

Ф4 прагнення «Аніма/Душа» - збалансовує домінантну функцію. Вона є найслабшою, часто з нею проблеми і її соромляться. Ми схильні захоплюватись людьми, які цією для нас четвертою функцією добре володіють, але особисто для себе її розвиток вважаємо "марною тратою часу". Проте без неї людина розвинена однобоко. Використовувати її важко, незручно, стомливо, ми тикаємо на інших пальцями типу: "Гей, я не маю цю функцію використовувати", зате якщо з нею все пройшло добре, то ми потім дуже з того пишаємось. Десь так:


Аніма, мені подобається слово "душа", бо вона наділяє душею Героя. Вона робить щось, що робить персонаж живим. За Юнгом, функція Аніма - це саме життя.

Тепер по Тіням. Ще коротше. Ми її не бачимо, інші - бачать. Це про те, що не можна заправляти електрокар бензином. Так, навіть найвищої якості. Не можна. Вважається, що Тінь за межею нашого контролю і тому, частіше всього проявляється в нездоровий спосіб. Бо найлегше, що можна зробити - це піти найлегшим шляхом. Ми схильні критикувати себе по цим тіньовим функціям, сумніватись в собі, або накидуватись на інших та робити пасивно-агресивні зауваження, в цілому демонізувати іншу людину. Розвиток тіньових функцій за MBTI вважається марною тратою часу. Тіньові функції ви могли бачити, коли хтось вливається в нову компанію і дуже хоче всім сподобатись, і робить те, що думає, інші від нього чекають, і веде себе зовсім не як та людина, якою є, а потім приходить до дому злий, бо, по-перше, сидіти на нерозвинених функція вимагає дуже багато енергії, а, по-друге, вони важко піддаються контролю, не можуть адекватно себе захистити і людина буде мучитись: "Чому я дозволив іншим зі мною так себе поводити?" Але далеко не факт, що так має бути. Цілком можливо, що ці функції стануть джерелом самоактуалізації. Залежить від людини. Тобто, якщо стрінеться людина, що використовує ті ж методи що й ми, але в якийсь інший спосіб, тобто, наприклад замість нашого Si якесь Se, то є два варіанти: 1) «Це якась зла людина і у неї приховані мотиви», 2) «А що, так можна було?». Особливо, якщо у неї домінантною рисою є протилежна функція нашій четвертій (тобто функції, з якою ми весь час страждаємо і використовуємо тільки коли є крайня необхідність щоб тільки відчепились), а приходить хтось, хто юзає це, юзає взагалі незрозумілим чином і не просто юзає, а в нього ще й виходить: «Ну, демон, не інакше!». І тут є два варіанти: або накинутись на людину за те, що вона не відповідала вашим очікуванням, або посміятись з тих дивних ситуацій, що між вами відбуваються. Просто корисно знати, що бувають такі випадки і різні функції.


Якось я питала у спільноти такий приклад: "У мене будуть гості. Я розумію, що якщо їм буде комфортно, то й мені з ними буде комфортно. Треба забезпечити їм зручні сидіння, щоб нічого не дуло (я Вітер)), щоб була смачна нямка і щоб не було конфліктів. Чи значить це, що я дбаю про почуття свої і почуття інших та однаково без проблем використовую і Fi з Fe?" Мне поправляють: "Те, що ти дбаєш про свої почуття - це Fi. А турбота про інших тут лежить у сфері цілей. Ти описуєш логічні, правильні, послідовні дії направллені на інших, щоб досягнути своєї мети - Te". Як вони це роблять я не знаю.

Хм, все одно забагато вийшло. Це зрозуміло? Ви зрозуміли? Ха-ха, ви не зрозуміли.)) В цілому, тут не стоїть питання використовувати мені, наприклад, АБО NT, АБО SF. Навпаки, одне має збалансовуватись протилежним. Питання - як гармонійно використовувати І NT, І SF. (З кіно: "А куди?.. Туди, сюди?" - "Все в себе")

Психотип – це те, з цим людина народжується, воно є спадковим і ми його не вибираємо. Коли дитина тільки народжується, вона користується всім підряд навмання поки в один момент не з’ясовує, що у неї є домінантна функція (з'ясовує, що ходити на ногах зручніше, ніж на руках), дещо пізніше усвідомлює допоміжну функцію і цього вже достатньо, щоб функціонувати. Перші дві функції – це те, що працює на ура. Це все я описую здоровий розвиток. В принципі, з третьою функцією теж все в порядку. З чим вічно проблеми – це з четвертою.  Взагалі, рекомендую знайти свою четверту функцію і перевірити чи все з нею ок.

Знаєте, що таке свідоме використання своєї функції? Це не тільки розуміння, що вона існує, це ще усвідомлення за неї відповідальності. Тобто мала дитина може розбити чашку і не розуміти, а дорослий, якщо захоче розбити чашку, знатиме що він робить, для чого, і розумітиме, що залишиться без чашки, а не "просто тому, що це весело".

Як це діє в ESTJ? ESTJ, так само як ENTJ, є екстравертними Мислителями. Вони обидва потрясні в направленні людей на досягнення цілей, того, що має бути зроблено. Мислення як функція направлене на розв’язання задач, пошук відповідей. І тут на питаття «Чому?» відповідь «Бо мама так сказала» не проканає. Але Te Мислення працює зовсім не в такий спосіб, як для Ti Мислення. INTP і ISTP намагаються зібрати всі пазли докупи та розв’язати задачу самостійно, власне щоб для себе знайти відповідь, з’ясувати, в чім тут правда, вони не будуть збирати хто що про щось сказав і чия версія виглядає більш доцільною. Вони самі з'ясують, що власне вони з цього приводу думають. Естраветні мислителі: «Нам воно не треба. Нам треба, щоб речі були зроблені. Будь ласка, ми можемо одразу перейти до рішення? Давайте просто зробимо все пошвидше разом. Як я можу допомогти іншим, щоб ми розв’язали цю проблему? Все спрацювало? Ок, значить це було правильне рішення. Яке там наступне завдання?» Через це Te юзери виглядають дещо неакуратними, не як Ti. Їм просто треба, щоб усе працювало. Тобто: «Я не мушу знати як пекти булочки і як робити роботу кожного на підприємстві, щоб керувати пекарнею». Екстравертне Мислення збирає інформацію ззовні, вони люблять часто питати інших: «Як, ти думаєш, тут буде правильно? Що б ти зробив?» або «Це хороша ідея, давайте спробуємо це зробити», «Ми спробували. Це було тупо, тому ми так робити не будемо». Te також люблять направляти інших і вказувати іншим. Як казав Тамбовський Вовк, щоб щось зробити, в мозку формується задача і посилається сигнал до рук та ніг того, хто це буде робити, через голосовий апарат. Екстравертне Мислення - це те, що ESTJ і ENTJ роблять постійно, але у них невелика відмінність. ENTJ керують зважаючи на загальну систему, якусь велику ідею, наполеонівські плани, тобто в інтуїтивний спосіб (Наполеон був ENTJ), а ESTJ будуть слідувати конкретному плану що за чим робити, чітко по інструкції. Якщо ви потрапите в Te середовище, воно все буде про те, як допомагати іншим працювати, щоб досягти мети. Вони весь час говоритимуть про робочі процеси, поки не знудять Чутливих остаточно. Тільки коли все буде перероблено Te зможуть трохи перепочити. Але тільки трохи, бо потім вони знайдуть інше завдання, і не тільки для себе: «Не можу спокійно дивитись, як люди ходять туди-сюди і не знаходять, чим їм зайнятись. Їм треба допомогти. Їх треба врятувати. Їм треба дати завдання». xxFP персони, думаю, тут вклиняться краще всього, бо у них теж є десь в усвідомлених функціях екстравертне Мислення, хоча вони і віддають перевагу Чуттю. Вони скажуть: «От дідько, стільки роботи! Ці xxTJ мене весь час напрягають. Ну ок, може я й зроблю… що-небудь з того. Але насправді я не хочу». От де хиткою може стати ситуація так це з xxTP персонажами. Бо у них нема Te в робочому складі, у них Ti. Тобто вони намагаються з'ясувати щось для себе і коли вони це з'ясували, вони хочуть все зробити самі. І тут приходять такі xxTJ: «Гей, давай працювати разом! Давай разом розберемось і перевіримо все по списку», а це дратує xxTP. Тоді xxTJ: «Я прийшов тобі допомогти. Ось я вже з’ясував усе за тебе. Ось так треба робити. Ось рішення. Користуйся» - «Гей, не просять – не лізь. Я сам розберусь, що мені треба» - «Ось я так роблять всі! Так правильно» - «Я знайшов свій власний шлях. Для мене ВІН правильний. Якщо хочеш для мене щось зробити, то роби по-моєму, а своїм методом будеш користуватись у себе» «Йой! Вибач, будь ласка, я посповідаюся» - «Обізательно» xxFJ - всі про гармонію в колективі. Вони скажуть: «А це зробить тебе щасливим? Ок, ну добре», але в глибині душі вони не думають, що це правильно. Робити все по інструкції – це не в їхніх пріоритетах, тому, скоріш за все, не дуже старатимуться. Або й взагалі звинуватять: "Ти думаєш тільки про гроші". До речі, конфлікти між Fi та Fe не кращі. Fi: «Я знаю, чого власне я хочу. Ніяке ТБ чи громадська думка не нав’яжуть мені свою мораль, але я відповідаю тільки за свої цінності» - «Гей, чого ти такий егоцентричний? Тільки «я» та «я»! А як же інші? Давай ділитися емоціями та почуттями» - «Чого ти до мене лізеш? Мої почуття – це моя особиста справа і ні тебе, ні громади вона не стосується. Тобі б варто поважати чужі кордони та особистий простір інших людей» - «Який же ти зарозумілий! Думаєш тільки про себе. Та якби я захворів, то скоріше б вмер, ніж отримав від тебе краплю турботи та співчуття» - «А чого власне ти хочеш?» - «Я хочу, щоб всім було добре» - «Це для всіх, а для себе?» - «error: not found» Хм, щось забагато вийшло. Вернемось до ESTJ. Te – це доволі самовпевнена функція, це фріки з ефективності, це люди доволі самовмотивовані і мотивують інших, функція направлена на те щоб досягати чогось у житті, вона усвідомлює, що для неї нема меж, що те, чим вона буде займатися і на якій позиції залежить тільки від її власних амбіцій, побажань і внутрішніх причин: «Це я не хочу, то я не буду, це не цікаво, там мало платять, це взагалі важко робити, а от ген.директором нафтокомпанії можна спробувати. Вони будуть повними дурнями, якщо не приймуть такий геніальний розум як я». В підлітковому віці у ESTJ розвивається Si. Якщо все пішло добре, то до 20 років розвинеться повністю. Воно може проявитись в хорошій пам’яті до деталей, конкретними діями в реальному світі, добре покажуть себе в природничих науках чи географії. Додам трохи від себе. По ходу, саме Si змушує підбирати про інших різні фізичні деталі, а ти потім тільки думаєш: "яка різниця, як я покладу ручку? яка різниця, яким голосом я що кажу? нащо збирати цю всю інфу?". Ця людина так збирає ці всі деталі, робить ці бісячі зауваження, ніби вона їх має написати в якийсь звіт, ніби їй за це платять. І після цього всього вона зробить офігенну заяву: "Ти шпійон!" Це взагалі якими кривими шляхами можна було дійти такого висновку: "То ще з якого дива?" - "А тебе не чути, але ти за всім спостерігаєш". Хм! Si реально добре запам'ятовує деталі, послідовність, копирсається в тій нудній рутині, яку ніхто не хоче робити. Закінчується воно тим, що ця людина переймає ваш спокійний тон голосу, коли відповідає по телефону (в реальності такий же землетрус, але по телефону - океан спокою), переймає звороти мови і встановлює, трясця б тебе побрала, ваш режим обіду в тюремному порядку, наче це її справа. Якщо щось завадить їм розвинути інтровертну Сенсорику, вони можуть лишитись дуже осудливими, впертими і приймати рішення без достатньої кількості інформації. Десь після 30 років, якщо цього не відбулось раніше, вони почнуть відчувати гостру необхідність розвиватись далі, вони задумаються: «А може не треба так сіпатись до різних деталей? Може за цим всім стоїть якась грандіозна ідея? Може мені треба самому планувати своє майбутнє?». У них прокинеться Ne – функція, вони почнуть більше використовувати свою уяву, будуть більше впевненими у майбутньому та нормально справлятимуться з довгостроковими цілями. В 40-50 років дійде до розвитку 4ї функції. Насправді це я так грубо кажу, бо після 30, якщо перед цим все пройшло нормально, воно може з’явитись в будь-який момент, а може й взагалі ніколи. Недорозвинене інтровертне Чуття може проявлятись по-дитячому, вони можуть бути то надзвичайно емоційними, то впадати поперемінно в депресію, поки не подумають що їм треба й з цим щось робити. Це неприємний, незручний, але потрібний перехід. Вони завжди були надзвичайно сфокусовані на навколишньому світі і будуть думати: «Я все життя важко працював. Я робив те, що мав робити. Допомагав іншим в досягненні їхніх цілей і приглушав свій власний внутрішній голос. Пахав, як раб на галерах. Але власне мене в цьому всьому не було. Я тільки шукав результати, постійно добивався успіху, але не думав, чи зробить це мене щасливим. Що я взагалі зараз роблю?». Вони не задумувались, що власне вони вважають морально правильним, а тільки чекали від інших: «Круто, продовжуй в тому ж дусі». Сильні Te насправді страждають з самоідентифікацією і для них це страшне запитання: «Хто я є і чого я насправді хочу?». Протягом життя такі речі вони заглушують як неважливі. Також заглушують емоції, бо вони "неправильні", бо нема ніякого логічного інструменту, який можна використати, щоб їх пояснити.  Цікаво, що в IxxP типів протилежна проблема – вони точно знають хто вони такі і чого хочуть, знають що є добре, але далеко не обов’язково щось роблять. Вони будуть: «Дайте я подумаю ще трошки, хочу ще помаринуватись в тому, що вважаю правильним. Я ще не готовий». Також низьке Fi виснажує людину, наприклад, на вечірках, прямо як інтровертів, тож скоріш за все вони не в захваті туди ходити. І це не зважаючи на те, що ESTJ є екстравертами з екстравертів. Вони попросту не вловлюють вайби, що є веселим і крутим. Це різні приорітети в тому, що має значення. Тут значення має "нема причини - нема винагороди".

А є ще такий термін як "петля". Всі люди можуть впасти в петлю, ніхто тут не застрахований. Навіть більше того, це природня особливість. Процеси відбуваються між усіма функціями і треба вміти ними користуватись, але буває, що вони зациклюються тільки на, частіше всього, 1 і 3 функціях. Відбувається це коли вражається 2-га, тобто для цього треба тригернути першу чи третю. Допоміжна функція є як танк: потужна, надійна міцна машина, яка може витримати великі навантаження. Але й вона може витримати не все та стати на ремонт. Це має бути реально великий стрес, щоб так сталось. Ви спитаєте: а чи може ушкодитись перша функція? Першу функцію вразити ще складніше. Домінантна риса - це те, про що сама людина, це все її єство. Думаю, вирізати домінантну функцію можна хіба лиш з самою людиною. Ви спитаєте: а чи може домінантна функція в принципі працювати погано? Які ви допитливі) Домінантна - це все рівно функція, яка розвинена найкраще, яку контролювати найлегше і яка задіяна найбільше. Якщо це не так, то яка ж вона домінантна? Значить маємо справу з містипофіка... містипіфі... неправильною ідентифікацією. Наприклад, не всі Ni-юзери будуть плани по життю на Марсі, але якщо Ni є нижче середнього розвитку і воно домінантне у дорослої людини, то, значить, інші функції ще менше розвинені - і ми маємо справу з реально сумною ситуацією.

Є різні види петель. Це може бути постійна й постійна робота, через яку люди пізніше шкодуватимуть, бо стільки вже не треба, щоб було зроблено. Це може бути пошук нових і нових вражень з перекидуванням відповідальності на інших. Це може бути замикання в собі і відсторонення від усього світу заглиблюючись тільки в свої думки. Це може бути генерація нових і нових ідей, які не витримують навіть жодної критики, але людина не може зупинитись. Для ESTJ - це петля, що зветься TeNe. Тобто коли всі процеси проходять між першою і третьою, а вони обидві є екстравертними. Так, це може допомогти їм з’ясувати їхні довгострокові плани, і це все нормально. Але коли це триває довше, ніж будь-які здорові рамки – це вже зветься петлею. Вони тоді починають робити поспішні висновки, звинувачувати постійно інших, стають непрактичними, перекидують вину на інших, та не роблять висновків з помилок, стають надміру підозрілими та лицемірними. Тут їм слід просто увімкнути свою інтровертну Сенсорику, почати аналізувати факти, вернутися в реальний світ. Тобто, щоб вийти з петлі, треба робити протилежне тому, що робив. 

Тобто, цими всіма словами я хочу показати, як по когнітивним функціям можна простежити людину, будь-який тип.



 У мене все. Окремі питання - всі ґуґляться. На цьому закінчу. Вивчайте вже щось інше =)


Хм, чула, що тут блоги буває видаляють. Буде сумно, якщо таке трапиться з моїм, бо версії на компі чи ще десь у мене нема.

3

Коментарі

129.01.22, 11:51

Поки я розробляла свій унікальний письменницький стиль під назвою ВиВсіДурніОднаЯрозумна, я пропустила і не всі обіцяні базові конфліктні шаблони розкидала по тексту, як пасхальні яйця. Ось додаю! Взаємодія з людьми найбільш стосується Judging функцій, тож:

    229.01.22, 11:51

    xxTP… і ви всі скажете: «Туалетний папір?» -_- Ні! Отже, TP хочуть до всього докопатись самі, і коли вони докопались, вони хочуть працювати над цим самі. Є нуль цілих хрін десятих шансів, що вони хочуть від когось допомогу. Для Ti логіка – це особиста річ. Цікаво, що вони можуть бачити, що роблять інші, розуміти в чому там проблема – і вони з тим не зроблять нічого, бо: «Чого я маю комусь вказувати? Це їхнє діло». Якщо TP будуть говорити з іншими TP в розслабленій обстановці, то вони базово говоритимуть про речі, що їм цікаві. Хіба що якщо риса F повністю вимкнеться, то вони почнуть просто сперечатись або затикати одне одного. Якщо TP будуть працювати разом – вони знайдуть шлях поділити роботу і працювати над своєю частиною не пересікаючись ніде.

      329.01.22, 11:51

      Якщо TP буде працювати з FP, то у тут може виникнути кілька різних варіантів, бо у них обох є сильна власна індивідуальність. Вони не відчувають необхідності тиснути одне на одного, на відміну від J-типів. Скоріш за все вони теж будуть робити все своїм шляхом. Але тут може бути момент, що FP подумає: «Нащо TP це все робить? Такий сфокусований на якихось своїх речах. Це навіть не те, що я ціную», а коли щось не входить в те, що вони цінують, вони можуть відмовитись від роботи взагалі: «Я не бачу себе в цьому. Я не розумію, що ти робиш і воно не знаходить відгуку в мені. До побачення»

        429.01.22, 11:51

        Якщо TP будуть взаємодіяти з FJ, то тут багато шляхів для порозуміння. У FJ теж десь є в функціях Ti, з яким можуть працювати, просто вони не віддають йому перевагу. Коли FJ буде дивитись на TP, то: «Це круто, що ти робиш всю цю логічну роботу, але чи ти думав, що власне всім нам це дасть? Як це зробить інших щасливими?». Це може не сподобатись логікам: «Давай я зроблю свою роботу, а ощасливлю я всіх пізніше», але зрештою вони взаємозбалансовуються разом.

          529.01.22, 11:52

          Тепер FP. Вони живуть своїми власними цінностями і моральними стержнями. Fi означає, що цінності є чимось особистим і вони не будуть своє бачення прямо нав'язувати іншим, не будуть тикати, як кому жити: «Твої цінності – це твої цінності, це річ індивідуальна і вони в нас можуть бути різними, - а зсередини. - До речі, але насправді, тільки мої цінності тут правильні».

            629.01.22, 11:52

            Дивною може стати ситуація, коли вони будуть взаємодіяти з FJ, які всі про гармонію в колективі, про те, щоб у всіх буди однакові цінності. FJ цим дивні, бо вони шукають гармонію, але вони мають схильність якраз спричинювати дисгармонію. FJ будуть весь час домахуватись до FP: «Як ти почуваєшся? Які твої цінності?» і навіть наставляти інших: «Те, що ти цінуєш, насправді нікому не треба. Ось що реально ми всі повинні цінувати. Ти маєш розставити пріоритети правильно», а FP: «Будь ласка, досить». Якщо повз буде проходити TJ: «Що, цінності? Ага, ну, звісно, те все має значення, і таке інше… еее… але це не те, над чим нам треба думати. Народ, у нас багато роботи, яку ще треба зробити». А TP тут: «Чого ви взагалі говорите про цінності? Яке кому діло?»

              729.01.22, 11:52

              Якщо FJ будуть взаємодіяти з FJ, вони повністю розумітимуть одне одного: «Так, ми повинні дбати про гармонію в колективі, ми маємо про це говорити». FP тут: «Я теж юзаю Чуття, але нам не треба про це весь час говорити. Це не справа суспільства. Я чув лозунг «Чутливі – єднаймось», еее… але – НІ!» В життя на краю вулкану це може перетворитись, якщо буде взаємодія FJ з TJ. TJ в принципі розглядають інших, як тих, що тупо марнують час: «Ніхто не хоче працювати. Ніхто не хоче взаємодіяти разом для досягнення спільної мети. Про все маю думати тільки я»

                829.01.22, 11:53

                А тепер уявіть, що їм попадається хтось, хто не особливо дбає про те, щоб все було логічно і правильно, зате розпинається про якість цінності. А особливо, якщо це Чутливий Інтуїт, тобто який говорить не просто про почуття, які не можна пощупати, так іще в якийсь абстрактний спосіб. Це… це виглядає, як найтупіший шлях мати щось зробленим! Тут реакція TJ може образити FJ. Вони будуть пояснювати: «Я просто хотів, щоб всім було добре» - «Коли все буде зроблено, тоді всім й буде добре!» - «Але науково доведено, що обнімашки знімають стрес та покращують людські стосунки» - «Ага, коли ти будеш валятись голодним на вулиці, під парканом, без грошей та роботи, я тебе обніму і скажу: «Ну що, тобі полегшало?».

                  929.01.22, 11:53

                  Думаю, щоб полегшити ситуацію, Мислителі можуть розглядати психологічні фактори як ще один інструмент, який можна десь використовувати.



                  А тепер, по ходу, всіх згадала)

                    1029.01.22, 13:32

                    а можно позанудствовать филологически? откуда "смачняшка"? почему не "смаколик", например.

                    ну училка я, да.

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      3
                      4
                      5
                      7
                      попередня
                      наступна