Замість любові до українців я обираю любов до всього людства...
Замість любові до України - любов до всієї планети...
Українці - не кращій народ на світі, і я не стану возносити його вище за інших лише тому, що я народився українцем
Українські традиції - не кращі в світі, і я не стану чуратись традицій та історії інших народів лише тому, що з дитинства з ними не знайомився
Українська земля - не цінність, а лише умовно відокремлена частина всієї планети, на якій живуть люди на рівних правах, дихають з єдиною атмосферою, єдиною водою... Я не стану проливати свою кров за землю, не стану вбивати інших. Поверхня суші Землі 510 з лишком міліардів квадратних кілометрів... це близько 100 квадратних кілометрів НА КОЖНОГО. Кому мало?
Українські гроші не кращі за інші гроші. Всі гроші світа - папірець, різні виплави металів і пучки електронів... Гроші не несуть ніякої користі планеті, вони собою не лікують, не годують, не зігрівають. Я не стану витрачати життя на заробіток грошей. Ані українських, ані інших.
Українська "верхівка", влада, рада, і тому подібні - звичайні смертні люди. Із своїми гріхами та примхами. У них своє життя, свої амбіції. Я не стану жити заради них. Я маю власну долю, і ніхто не має права керувати мною.
...
Я живу в великому місті.... в суспільстві... в країні з владою, грошима, територією, політикою, військовою структурою і таким іншим...
Я заробляю гроші, прислуховуюсь до думки людей, що мене оточує, притримуюсь законів, вигаданих "владою"...
...
Але я не патриот.
І буду робити все, щоб змінити той стан речей, який встановлений зараз. Принаймні для себе я це зміню. Інші люди - самі хай собі обирають що робити і як їм жити.
Дивно... думав, що у мене є записи про Пасху з минулого, або позаминулого років в блозі...
Передивився все, і не знайшов...
В принципі, мабуть тому і шукав, що не можу сам зараз згадати, яке точно у мене було ставлення до Пасхи рік-два тому... (ось в чому перевага ведення щоденника - він дійсно допомогає зберігати емоції, враження, ставлення... добре джерело для самоаналізу та самонавчання)
Приблизно, що я пам'ятаю про мої із Пасхально-церковними відносинами рік тому, це те, що тоді для мене цей ритуал був незрозумілим, а тому незначним і непотрібним. Якщо я і приймав участь в святінні пасок та яєць, то переважно через бажання скласти компанію своїм друзям - ходив за компанію... по типу "потусити", себе показати, на інших подивитись. Мені не подобалось чекати на попа, який святить, мені не подобалось, що так багато народу збирається, що утворюється натовп... Я навіть пам'ятаю, як я ставив себе вище за них всіх, неголосно аргументуючи своє право дивитись на всіх згори тим, що я розумію, що Пасха - спеціальний балаган для виманювання грошей з лохів, а лохі цього не розуміють.
Цього року все змінилось. Я сам став одним з тих "лохів", що ходять до церкви, моляться, радіють, купляють воскові свічки, кидають гроші на жертву потребам церкві... При цому, я наблизився до цих людей не лише фізично, і не соромлюсь стати ближче, відчути локіть або плече сусіда, а і духовно - бо вже не відчуваю того зудливого дискомфорту, коли знаходжусь серед людей, що прийшли до церкви.
Хмм... можливо, це просто результат пристосування до обставин, і щоб не звітувати самому собі, що я став "лохом серед лохів", я змінив своє ставлення до оточення, і викреслив їх з розряду бездумного непотріба, стати з яким тепер в одну шеренгу - зовсім і не соромно 
А можливо, воно все так і було завжди... і лише моя гордість, пихатість та високомірність не давали зрозуміти, що не я єдиний в світі, хто має право на ближче місце до Бога, і що не я єдиний в світі, кому відкриті чисті та правдиві знання з приводу усього що є та діється...
І можливо, до церкви ходять якраз не "лохі задрипані", а люди розумні, свідомі, чисті, ОБРАНІ...
...
Спіймав себе на думці, що повністю позбутись власної високомірності мені так і не вдалось... над цим ще працювати і працювати...
Колись я відхрещувався від сорому та совісті... від манер та етікету... А тепер страждаю від нестачі саме цих добрих, світлих, і так необхідних в житті почуттів та людських якостів...
Ось хто мені пояснить, НАВІЩО я так старанно витруював з себе людяність? Навіщо мені так кортіло стати звіром? Чому я приклав до цього стільки зусиль та старання?... стільки часу...
...
Бог не тільки дає те, що людина просить, але і забирає те, від чого людина зрікається...
Ох, як багато я зрікався... 
Ох, як багато чого я позбув себе... Ох, як прийдеться старатись та наполегливо гребсти знову (тільки тепер проти течії), щоб повернути втрачене...
(* на очах у мене зараз сльози... бо мені шкода самого себе. *сльози від того, що хочеться щиро перед собою вибачитись... *що хочеться вибачитись перед всіма, кого я не слухав та відштовхував, коли мені намагались допомогти, коли бажали мені зберегти в собі людяність, світ, добро... *на очах у мене сльози надії та радості, бо тепер я світло бачу шлях, яким я зможу повернутись до Бога... * це сльози віри. Я вірю в себе, і маю непорушний намір виховати в собі цей світ, добро, духовність... )
...
Великий Піст - це не просто "дієта без м'яса".. це очищення себе глибоко та ретельно... це генеральне прибирання в найдальшіх закутках таємничках та сховинках своєї душі... Якщо прибрати дійсно добре, "як для самого себе", то внутрішній світ перетворюється - він дає готовність до наступного кроку: до весни, до "косметичного ремонту себе з середини", до регенерації, відновлення, квітнення...
Як добре, що є Великий Піст!
Як добре, що є Церква, яка стереже традиції, і надає їх кожному, хто побажає...
Як добре, що є Бог в цьому світі!
Любіть себе, будь ласка! Любіть себе, бо через себе зможете пізнати любов до людей навколо, до природи, до Бога.
Я люблю вас!
Ваш Миколка.
сьогодні задала в контактам аськи простеньке питання...
” скажи щось погане про чоловіків”...навіть не сподівалася, що реакція буде настільки різноманітною....і що най цікавіше...ЗАПИТУВАЛА ЛИШЕ ЧОЛОВІКІВ...ось які відповіді переважали....
„мудаки все J”
„вони веселі, цікаві, красиві...”
„всі хлопці крім мене па донки”
„сволота вони, у них один секс в голові, а розум в штанах, але я виключення”
„бувають не виносимі. тупі, понтов занадто багато”
„ти й сама все знаєш”
„сволота вони, да і все”
„козли вони всі”
„педики врні йобануті, уроди і шлюхи грязні"
„чоловіки, це така сволота, що гірше неї може бути лише жінка.”
„козли вони, грубі, хочуть тільки одного, дивляться свій дурнуватий футбол, п’ють пиво, і не можуть зрозуміти жінок”
„не розуміють натяків”
„руки рас пускають”
„бляди, кобелі, зрадники”
„нагла сволота”
„бувають підораси”
„алкоголіки і придурки”
„добрі, розумні, вірні, і це дуже погано”
„егоїстичні самці від природи”
„задрочені самці”
„бриються рідко”
„алкоголіки вони бліна”
„не хочуть визнавати, і надавати прав жінкам”
„не люблять бритися"
„самці, підлі зрадники"
„не можу, чоловіча солідарність”
переважали звичайно "самці" "мудаки" "козли" "сволота"
і тим хто скаже. що я начебто феміністка.. то це не правда...оскільки говорили ж не дівчата...так справді...жіночої відповіді не однієї...
.......................................................................
а відповідь відразу ставили іншого роду питання
"щось трапилося?"
"тебе хтось образив?"
"посварилася з хлопцем?"
ой щоб не казали..але всетаки ВИ ХОРОШІ...раз так хвилюєтеся...і я рада...що не вважаєте свій рід ідельним...))) люблю вас чоловіки)))
ваша Любава
пи.си...тим кому не цікаво послухійте музичку))
