З  НОВИМ  2010  РОКОМ !!!

======================

Радiсть  Панночкою  ходить

З ранку  в  нашому  будинку.---

Новий  Рiк до  нас  приходить.----

З  Святом, мiй рiдненький СИНКУ !!!

З  Святом  вас, мої рiдненькi:

Чоловiк, донька  з  синочком !!!

Тож  бажає  ваша ненька --

Щасття  вам  багато  рочкiв !

Щоб у  злагодi  та  мирi

Ми  жили, добробут  мали!

Побажання  шлю  вам  щирi

Щоби  радiсть  ви  пiзнали:

У  трудi, в життi, в коханнi!

Щоби  дiм, як келих  повний!

Хай  здiйсняться  всi бажання !

Вашi  добрi,  безумовно !

I до  вас  звертаюсь, люди!

Також  хочу  побажати:

Хай  у  всiх  теж  саме  буде

В  Українi, в кожнiй  хатi.

З  Новим  Роком , добрi люди !

Що  живуть  на  всiй  Землi !

Побажання  також  будуть

Щирi, добрi   всим   мої !!!

*******           / декабрь 2010 года /

«До зустрічі!» - із вуст в уста цілунком.

Очима красномовно: «До побачення!»

…за мить? за рік? за вічність цілу?..

«Чекатиму! В моєму серці ти віднині.»

«Час птахом пролетить. До зустрічі за мить!»

24.12.2009

Copyright © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved

Вчора їхав з навчання додому. Я трохи затримався в універі, один дипутат разом з ректором агітували голосувати за певного кандитата, нащастя одна з маршуток які їдуть в моє містечко проїджає майже поряд з моїм універом, тому мені не треба було пертися на автобусну а просто пройтися десь метрів 300-400 до зупинки. Зупинивши свій Еталон звичним помахом руки відчинились двері, я зайшов в салон. Перші ряди сидінь були занняті, я почав шукати очима два вільні місця (не люблю сидіти біля проходу), знайшов, майже в самому кінці Еталона. Я пробрався на те місце, передав гроші за проїзд  і почав вмощуватись, їхати мені десь так півтори дві години, тому дістав наушники і почав їх помалу розплутвуати. Оглянувши автобус щоб подивитись чи нікого знайомого нема, я помітив знайоме обличя, це був напарник водія того самого автобуса. Він просто сяяв, очі блищали а на обличі була посмішка. Він був щасливий! Я спочатку подумав що чувак трішкі випив, але згодом помітив що з ним сиділа досить приваблива жіночка віком десь 25-27 років, доречі забув згадати чуваку десь під 30. Трішкі поспостерігавши за їхніми рухами зрозумів що вони пара. Він робив все для того щоб ця поїздка для неї була комфортною, їй це подобалось і вона дякувала йому поцілунками і пестощами. Я ж відкинув спинку сидіння, впихнув в вуха не зручні наушники (блін, ваукумкі дорогі стали) і повернувся до вікна.

Напевно все таки коли ти когось кохаєш і це кохання взаємне, тоді ти сама щаслива людина на землі. Ех, хороше відчуття напевно!

За календарем зима, а на дворі ще хазяйнує осінь. Відсотків десть так 90-98 з нас хочуть щоб випав сніг та щоб тріщали сильні морози. Скоро всі міста та селища... Хм... І навіть села, будуть прикрашені різнокольоровимии гірляндами, майже в кожному вікні будуть діди морози. Новорічні знижки в супермаркетах та реклама кокаколи "Свято наближається" разом з фільмом "Сам вдома", будуть створювати нам відчутя щястя, ну принаймі з телеекранів. Новорічні свята це періеод коли люди хочуть вірити в диво, в казку, в цей період завжди чекаєш якоїсь неймовірної події, яка змінить все життя. В новорічну ніч всі загадують бажання і вірять що вони збудяться. Смішно, я вже сім років загадую одне і теж бажання... Все цього року не буду, всеодно марно. Хоча, хто його знає, я теж хочу вірити в дива і романтику.

Взагалі я зиму не надто люблю, по двом причинам; перша це псевдо відчутя щястя, яке розвіюється буквально через 10-12 днів після нового року. А друга дуже проста, не люблю ожеледицю. Зате я дуже люблю хурделеці, люблю лапатий густий сніг. В цей час показують різні новорічні фільми, напевно кожен має якийсь свій улюблений, я не виняток, дуже хочу подивитись "Залізничний роман", про чувака в червоній шапці який проїздив в вагоні і в тій самій шапці десять років.

Ну що ж, впринципі на цей момент це все. Хочу закінчити цей термінал тими словами якими закінчує Сергій Ткачук свою одноіменну радіопередачу, з якої я нагло здер назву.

"- Це був ще один термінал моєї свідомоті, моєї душі. До наступних зустрічей у терміналі. До почутів"

Покличу пошепки «кохаю!» -

Почуєш? – Серцем? Озовешся?

Сховаєш погляд? Посміхнешся?

Наблизишся? Не повернешся?

              Самотня тінь в кутку зітхає,

              Байдужо Місяць позіхає…

              І ранок Сонцем вибухає!..

04.12.2009

Copyright © Stepans’ka Marina (SMG)

музика - Copyright © С.Грищук

Якби знав я чари, що спиняють хмари,  Що два серця можуть ізвести до пари,  Що ламають пута, де душа закута,  Що в поживу ними зміниться отрута!  То тебе би, мила, обдала їх сила,  Всі би в твоїм серці іскри погасила.  Всі думки й бажання за одним ударом.  Лиш одна любов би вибухла пожаром,  Обняла б достоту всю твою істоту,  Мислі б всі пожерла, всю твою турботу, —  Тільки мій там образ і ясніє й гріє…  Фантастичні думи! Фантастичні мрії!    

Якби був я лицар і мав панцир добрий,  І над всіх був сильнй і над всіх хоробрий,  Я би з перемоги вороги під ноги,  Що мені до тебе не дають дороги!  Я б добувсь до тебе через мури й стіни,  Я побив би смоки, розметав руїни,  Я б здобув всі скарби, що їх криє море,  І до ніг би твоїх положив, о зоре!  Де б тебе не скрито, я б зламав верії.  Фантастичні думи! Фантастичні мрії! 

Якби я не дурень, що лиш в думах кисне,  Що співа і плаче, як біль серце тисне,  Що будуще бачить людське і народне,  А в сучаснім блудить, як дитя голодне,  Що із неба ловить зорі золотії,  Але до дівчини приступить не вміє, —  Ідеали бачить геть десь за горами,  А живеє щастя з рук пустив без тями  І тепер, запізно, плаче і дуріє —  Фантастичні думи! Фантастичні мрії!

( Іван ФРАНКО )

Удвох два довгих дні –

У часі мить. Як спалах!

Вдих – видих. Ми – одні,

Нам вічності замало.

Два дні - двокрапка : двоє.

Знак оклику! …питання?

Знак ділення : з тобою

Два дні. Навік. Востаннє…

написано 30.11.2009

© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11111292226

О, біль солодкий цей нестерпний!

Терпкий твій смак, отруйна близькість...

Занурення – аж подих рветься!..

Так невситимо, невичерпно

Кохаємось… Як серце б’ється!..

11.11.2009

Copyright © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved