Шляхом голодоморів, масових ув’язнень та знищень в концентраційних таборах, масових розстрілів, виселення мільйонів людей в Сибір комуністичний режим до кінця 30-х років зробив неможливими прояви масового і активного опору всередині країни. Лише війна Німеччини з СРСР, що розпочалася 22 червня 1941-го року, надала багатьом людям і народам шанс для відновлення широкого народного опору комуністичному тоталітарному режиму для всіх тих, хто розглядав сталінський режим як головного ворога своєї країни і свого народу.
Ні в одній країні, що воювала з нацистською Німеччиною, не знайшлося такої кількості людей, що надягнули військову форму ворожої армії і взяли участь у війні проти власної держави.
На основі даних, що наведені різними дослідниками, в СРСР ця цифра становить від 1 млн. 300 тис. до 1 млн. 500 тис. чоловік. Співпраця з німцями мала військово-політичний, адміністративний та економічний характер.На початок квітня 1945-го року в Комітеті визволення народів Росії проходили службу 1 генерал-лейтенант, 5 генерал-майорів, 2 комбриги, 29 полковників, 1 бригадний комісар, 1 капітан 1-го рангу ВМС СРСР, 19 підполковників, 41 майор, 5 військових інженерів 2-го рангу. З полону звільнено 535 523 чоловіки, які в подальшому несли службу у складі східних військ Вермахту.
Водночас, в німецькому полоні знаходилось 232 тисячі вояків США та Великобританії. І лише від 30 до 60 чоловік з них вступили в Британський добровільний корпус СС.
Серед учасників антикомуністичного руху було багато людей, які або ніколи внутрішньо не сприймали комунізм, або в 1920-1930-х роках пройшли шлях від близького сприйняття ідей більшовицької революції до несприйняття комуністичної держави як найбільш нелюдського й антинародного режиму в нашій історії. Тому відновлення фактичної картини подій Другої світової війни з використанням широкого поля джерел має особливо велике значення для сучасного молодого покоління громадян. В першу чергу, слід висвітлити широке коло питань, що пов’язані з формуванням, потенціалом, кадровим складом і бойовим застосуванням підрозділів, частин і з’єднань, що воювали в Східних військах німецьких збройних сил і складалася з громадян СРСР. Російські формування СС: - XV козачий кавалерійський корпус СС; - 29-та військова гренадерська дивізія СС; - 30-та військова гренадерська дивізія СС; - шість гренадерських полків СС; - військова частина СС «Цепелін»; - військове формування СС «Дружина»; - особливий полк СС «Варяг»; - винищувальне військове з’єднання СС «Ост». Чотири останніх формування були підпорядковані безпосередньо Головному імперському управлінню безпеки (RSHA). Білоруські формування СС: - військова гренадерська бригада СС №1; - 40 батальйонів СС, що до кінця літа 1944-го року були створені у складі Білоруської Крайової самооборони (БКО). Українські формування СС: - 14-та гренадерська дивізія СС «Галичина»; - три полки СС. Латвійські формування СС: - 15-та гренадерська дивізія СС; - 19-та гренадерська дивізія СС; - 36-та гренадерська дивізія СС; - 2-га добровільна бригада СС; - сім полків СС; - охоронна рота СС №15 Естонські формування СС: - 20-та гренадерська дивізія СС; - 3-тя добровільна бригада СС; - Естонський легіон СС; - три естонські полки СС у складі дивізії «Айнінг». Туркменські формування СС: - 38-та гренадерська мусульманська дивізія СС «Новий Туркменістан»; - полк СС «Туркменістан» №1; - чотири батальйони СС, поруч з якими знаходимо відомості про 818-й азербайджанський та 831-й волзько-татарський батальйони СС. Татарські формування СС: - 8-ма військова гірська бригада СС «Татарська» №1; - чотири батальйони СС. Кавказькі формування СС: - 70-й та 71-й кавказькі батальйони СС; - охоронна бригада СС «Північний Кавказ»- «Кавказький корпус» СС (пізніше його перейменовано на «Кавказьке з’єднання», яке складалося з 9-ти армійський польових батальйонів). З’єднання складалось із представників трьох національних груп: вірменської, грузинської, північно-кавказької.
Президент Німеччини іде у відставку через корупційний скандал
П'ятниця, Бі-Бі-Сі , 17 лютого, 2012 p., 10:42 GMT 12:42 за Києвом
Президент Німеччини Крістіан Вульф оголосив про свою відставку після того, як прокурори попросили про зняття з нього недоторканності. Союзник німецького канцлера Ангели Меркель, пан Вульф опинився у центрі скандалу щодо позики, яку він взяв на привабливих умовах, перебуваючи на посаді прем'єра Нижньої Саксонії.
Прокурори попросили парламент про зняття недоторканності, щоби провести розслідування звинувачень. "Я ... сьогодні йду з офісу федерального президента, щоби швидше звільнити шлях для наступника", - заявив пан Вульф у телевізійному зверненні, під час якого поряд з ним стояла його дружина Беттіна. Німеччина потребує "президента, який має довіру не лише більшості, але значної більшості громадян", сказав він. "Я робив помилки, але я завжди був чесним", - сказав Крістіан Вульф, оголошуючи про свою відставку. Пані Меркель скасувала свою поїздку до Італії, яка була призначена на 17 лютого, через скандал та, як очікують, незабаром виступить з заявою. Німецькі ЗМІ називають нинішню політичну кризу безпрецедентною для післявоєнної Німеччини.
Здається, ті, кого ще недавно в німецькому суспільстві зневажливо називали "ненажерливою сараною", вирішили не просто підфарбувати свій імідж, а серйозно допомогти державі грошима.
49 мільйонерів Німеччини визнають, що банкнот у них більше, ніж треба, а, отже, можна віддати державі зайве. Ця ініціатива німецьких багатіїв народилася ще в 2009, але сьогодні вона прозвучала як вимога до уряду.
Ідея багатіїв полягає в тому, що кожен, хто заробляє більше, ніж півмільйона на рік, повинен платити на п'ять відсотків податку більше. За підрахунками "клубу 49-ти", навіть збільшення податку всього на один відсоток принесе державі додаткові 9 мільярдів на рік.
Зокрема, мільярдер з Гамбурга Міхаель Отто зазначив, що для нього "підняття податків не стало б проблемою". "Це принесло би більше користі, ніж довгі дебати про повернення податку на майно", - зазначив він. Підтримуючи таку ідею німецький актор та рок-музикант Маріус Мюллер-Вестернхаген додав, що "підняття податків на кілька відсотків не зроблять багатих бідними". "Всі стануть навіть багатшими, якщо ці податки витрачатимуться на погашення боргів та на закладення майбутнього", - вважає він.
За підняття податків висловились також бізнесмен та власник німецького футбольного клубу Hannover 96 Мартін Кінд, а також підприємець Юрген Хунке.У свою чергу берлінський мільйонер Петер Фольмер вважає, що податкові реформи останнього десятиліття настільки порушили баланс між бідними і багатими, що "всі багаті повинні зробити свій внесок у те, аби Німеччина не дійшла до колапсу".
В Інституті макроекономіки і дослідження кон'юнктури з Дюсельдорфа (IMK) підрахували, що внаслідок зменшення ставки податку на великі капітали Німеччина, починаючи з 2000 року, втратила астрономічні суми. Сьогодні її державний борг становить уже 1 973 мільярди євро. Офіційний Берлін на звернення багатіїв поки що не відреагував. За даними Німецького інституту досліджень економіки (DIW), 67 % народного багатства країни знаходяться в руках лише 10 % населення.
Нагадаємо, у середині серпня Der Focus повідомив, що рівень зростання ВВП у Німеччині неочікувано різко впав у другому кварталі нинішнього року. Разом з тим, The Telegraph днями повідомив, що прийняття Німеччиною антикризових заходів через європейську боргову кризу - під загрозою зриву.
Зазначимо, що у вересні Бундестаг буде вирішувати питання надання Європейському фонду фінансової стабільності повноважень з попереджувальної купівлі облігацій та рекапіталізації банків. Експерти вважають, що наступний місяць вирішить майбутнє Меркель, долю Німеччини та союзу.