Крок стелиться в слід. Слід стелиться в шлях.
І далі - вперед без сумнівів жодних.
Хай місяць в ночі – ліхтарик Творця,
Сіяє й надалі в холодній безодні.
Та думка мене тримає одна:
Не вмію, не зможу, а чи боюся…
Не здійсненні мрії неначе орда
За мною з надією віддано рвуться.
Ось постріл луна, і зграя пташок
Зірвавшись у мить з прилеглого гаю,
Віщує мені: Життя – це ніщо,
Та лише воно здатне вести до раю.
Не згинули ще мої вороги –
Кують свою лють, та сил не втрачають.
Чи може любов’ю їх не зігрів –
Що правда-то правда, та хай пробачають.
Як згадка мені про прожиті дні
(Дитячі, легкі, наївні, летучі),
З’являється птах, і де - той мій гнів?
Сповзає в яри, як туман неминучий.
Знов стелиться ніч рядками на лист,
Та літери ці - з відлунням у скронях.
Мій Боже, молю, вклади у них зміст,
Який я щоразу читаю в долонях.
13.02.18
Зашпори в серці,
Зашморг на волі -
Так бо у герці
Борониться Доля,
Доля держави.
Котиться лава,
Пекло клекоче,
Нава скрегоче,
Хтива до крові.
Медузоголові
Сунуть ординці…
Спиш, українцю?! -
Зашморг на шиї,
Плюгавці вошиві
Волю ґвалтують!
Дух свій ґартують
Звитягу і зброю
Справжні герої –
На прю за свободу
Вкраїнського роду.
травень 2015
© Copyright: Марина Степанська
Раздел: лирика гражданская
Свидетельство о публикации № 66221
- Бажаю, аби мої свіжий подих і легкий дотик перетворювали все на золото і коштовне каміння…
- Буде так!...
І яскріло золотом, сяяло цитринами, палахкотіло сонячно-медовими бурштинами, яріло рубінами, зачаровувало крапчасто-пістрявими яшмовими візерунками. Аметисти з гранатами зблискували втаємничено очима – адже вони Хоронителі Фіолетово-Багряної Істини.
Ці коштовності були усюди. Їх було так багато!.. А вони падали й падали… Багатство казкове, нечуване і скороминуще… Не знала Осінь, що за декілька тижнів всі її статки і розкоші зникнуть, і голісінька, боса, тремтячи всім тілом, втікатиме вона від Зими, суворої і невблаганної. Вигнанка красуня Золота Осінь…
15-16.09.2015
На прем'єру "Осінньої музики" Ганни Гаврилець
Київським квартетом саксофоністів
і Національним заслуженим академічним симфонічним оркестром
в Національній філармонії України 21.09.2015
Мелодія осіння…
Самотній дощ бреде.
Крізь мжицю-волосіння
За ним – щеня руде.
Пергаменти-листочки –
Листи зимі – зліта
З гілля. На склі місточки
З калюжами – сльота…
Синкоп добірні грона,
Легато золоті –
В осінніх обертонах
Всі tutti й solo ті.
Печаль віолончельна,
Чуттєвий скрипки схлип,
Прозорість акварельна
Флейт, гелікона хрип.
Мелодія осіння –
Передзимовий бал,
Тужливе голосіння,
Екстаз! Дев'ятий вал!..
21
вересня – 12 жовтня 2015
© Copyright: Марина Степанська
Раздел: лирика пейзажная
Свидетельство о публикации № 71083
© Copyright: Марина Степанська
Раздел: восток: рубаи, хокку, танка
Свидетельство о публикации № 50565
(всі фотографії - авторські)
На прем'єру "Осінньої музики" Ганни Гаврилець
Київським квартетом саксофоністів
і Національним заслуженим академічним симфонічним оркестром
в Національній філармонії України 21.09.2015
Вилущуються
Цілі ноти - каштани
Контрабасові
*****
Листя грушеве
З нотного стану дощу
Розлітається.
Синкопує листопадом
Партитура жовтнева
*****
З утроб золотих
Чотирьох саксофонів –
Плач, схлип, літепло
Листопадово-синє -
Осіння мелодія…
вересень-жовтень 2015
© Copyright: Марина Степанська
Раздел: восток: рубаи, хокку, танка
Свидетельство о публикации № 70919
