СУЛТАН МУХАММЕД IV –
ЗАПОРОЗЬКИМ КОЗАКАМ
Я, султан, син Мухаммеда, брат сонця і місяця, онук і намісник Божий, володар царств – македонського, вавилонського, єрусалимського, Великого і Малого Єгипту, цар над царями, володар над володарями, винятковий лицар, ніким не переможний воїн, невідступний хранитель гробу Ісуса Христа, попечитель самого Бога, надія і втіха мусульман, великий захисник християн, наказую вам, запорозькі козаки, здатися мені добровільно і без будь-якого опору і мене вашими нападами не примушувати непокоїтися.
Султан турецький
Мухаммед IV
ЗАПОРОЗЬКІ КОЗАКИ –
ТУРЕЦЬКОМУ СУЛТАНУ
Ти – шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого люципера секретар! Який ти в чорта лицар? Чорт викидає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти годен синів християнських під собою мати; твого війська ми не боїмося, землею і водою будемо битися з тобою. Вавилонський ти кухар, македонський Колесник, єрусалимський броварник, олександрійський козолуп, Великого і Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, татарський сагайдак, камянецький кат, Подолинський злодіюка, самого гаспида внук і всього світу і підсвіту блазень, а нашого Бога дурень, свиняча морда, кобиляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт! Отак тобі козаки відказали , плюгавче!
Невгоден єси матері вільних християн!
Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць на небі, год у книзі, а день такий у нас, як і у вас, поцілуй за те ось куди нас!...
Кошовий отаман Іван Сірко
Зо всім Кошем запорозьким.
Я ніколи не думав, що прості речі можуть виявитись не такими яким вони є з першого погляду, про те дивлячись на своє життя і життя інших починаєш усвідомлювати одну з багатьох істин, всі персонажі схожі один на одного і колись все це відбувалося, хоч, можливо, і при інших обставинах, і у "героїв" були інші імена. Ти ніколи не зможеж сказати собі ніколи, бо повторюваність - одна з рис життя..
Навесні 1937 року неподалік Палермо вловили черепаху: ваги показали - центнер. Але не це здивувало італійських рибалок, їх увагу привернув напис, зроблений на панцирі тварини: "Відпустив на волю мою черепаху Тото 1 квітня 1922 року. Черепаха важить 52 кг і довжина 90 см. Тото дуже любить сардинок. Максим Горький. Капрі."
Ветеринарна газета №5 (246), березень 2008 року
P.S. Я думаю Горький це все ж таки писав російською мовою.