Розпороли небо блискавиці,
Вітром розшматоване на хмари,
Зливою воно несеться - кара
Галопуюча, як чорна кобилиця…
07.06.2012
© Copyright: Марина Степанська
Раздел: лирика пейзажная
Свидетельство о публикации № 11748
Знову мій настрійй веселий і чудовий...
,це вулиця в центрі Харкова(відео додається).
Мені прийшлося з трьох дорог вертати аби добратися до пункту Б з пункту А.
До речі, це район ЮЖД.
По дорозі, тобто вниз по течії
Новий вірш випав у калюжу-море і булькнув:
"Море хвилюється раз
Море хвилюється два
Море хвилюється три
До Євро чотири дні
"
Порада:
Відкрийте в повноекранному режимі і налаштуйте звук дощу.
Холод, дощ, негода на дворіостаннє листя прямує до землі.Це осінь нам показує стрептизсвої багряні шати скидає в низ.
Але без похоті ця голизна,кому приємна така от новизна.Чорні і непохитні стоять всі крони,каркають на них лиш каркарони.
Стебла самі по собі повсихали,гілячки листя собі поскидали,що захотіли те й зробили,от самураї,себе на харакірі засудили.
А хто пташок подалі всіх послав,всіх гарних і співучих повиганяв?Хто хазяйнує тут? У чому справа?Кому потрібна,така ото розправа?
Це ж осінь з вітром так зійшлася,що аж пиль за ними понеслася.Не витримало небо,заплакало дощами,щоб ця пиль не стояла перед очами.
Обличчя обдуває прохолодний вітерець,танцю осені, крутого, видатний творець.Хлопець він моторний, хоч куди козак,гудуть від жаху електричні проводи,це так!
Зі стін злітають навіть дахи,коли він робить свої махи.Він гарячкує, іде в рознос,коли не до вподоби йому прогноз.
Погляньте! Він як дитина грається тепер,постановкою складних прем’єрзайнятий цей режисер.Осені чудовий він партнер.
Вона стрімко крила розправляє,коли він з нею вихором кружляєу піруетах бездоганихпо площах й вулицях прибраних.
Вони мають вигляд – карнавальних,сяють розмаїттям кольорів натуральних,яскравих, барвистих, полум’яних,від зелених, аж до багряних.
Це па-де-де чарує все живе,все що ворушиться в танок іде.І пташки з ними весело кружляють,так потихеньку у вирій відлітають.
Плоди вже зібрані давно,відкрите навстіж моє вікно,а за вікном, летять ключом, журавлі,небесні кораблі,їм мало місця на землі.
От і летять собі за небокрай,курличуть,мене кличуть:- “Давай, злітай, злітай,курли,курли,ходи,ходи”- мені кажуть.
“Ти повір у чудеса,поглянь лиш у небесаводи тут, мегатони блукають,атмосферний тиск собою понижають.”
Повіривши у ці диваза ними я майнув.Віра мені тайну цю відкрилаі у небо,безмежне я полинув.
Тому що ми така є націяне страшна нам левітаціяі притаманна телепортація,в раю вже буде реінкарнація.
Європа,Азія у ній Китай,чудес тут,хоч відбавляй.Америка,Атлантика,Європа.Опа! Я вже в Україні, в дома.
Отакий миттєвий мій вояж,неймовірний,як осені пейзаж,в якому,свій,вона веде танок,скидає за листком листок.
Осінь навмисно все оголяє,це вона так землю підготовляє,до сну глибокого, зимовогоі сорому у цьому,нема ніякого.
У сні, ми сорому не відчуваємо,а проснувшись,щось там одягаємо.І робиться це все навмисно,але кажуть,що воно корисно.
Справа зими – покрити теплою ковдрою,а весни – прикрасити чарівною обновою,а справа людини – не робити шкодидля цієї ніжної, чарівної природи!
Хмаринки химерні, дивної форми
дуже мінливі, дужим вітром гонимі,
дужим вітром гонимі з далекого краю,
з високого плаю, небесного раю.
Гонять вас шторми міняючи форми,
а ви чаруєте очі на кожному кроці,
на кожному кроці у безмежнім потоці
мандруючи в небі у власній потребі.
Вночі і вдень,ввечері і вранці
нам витанцьовують танці небесні посланці,
небесні посланці з цілого світу
витанцьовують танці під музику вітру.
Мерехтливий,сивий дощ періщить по землі,
буде каша й борщ на нашому столі,
на нашому столі пусто не бува,
бо небесні гості рясно землю напува.
Серед них бува, нагряне хмара грозова,
тоді грім гримить, луна по небу йде,
та-так по небу йде, що аж земля гуде,
ховайся хто є де, біда, як блискавка знайде.
А коли вийде сонце і усміхнеться у віконце,
на небі широко розтягнеться його усмішка ясна,
його усмішка ясна, це ж веселка чарівна,
все радіє,тоді,сповна, а особливо дітвора.
У кожної хмаринки є непосидливі краплинки,
ох,ці непосидливі краплинки,які гарні створюють відтінки.
У небі сонце і вода,у небі хмаринка осяйна,
а та хмаринка осяйна,від нас кудись сплива.
І усмішку барвисту в даль з собою забира,
в даль з собою забира і теплу зливу променисту.
Будь-яка погода гарна і ясна, і хмарна,
будь-яка погода мила, і коли сонце, і коли злива.
Люди! На небо хоч інколи дивіться,
таку красу не варто пропускать
її ви у хмаринці роздивіться,
не лінуйтесь,ви її там відшукать.
Суб'єкт у сфері онлайн-медіа
Назва онлайн-медіа – «i.ua»
Адреса: 04050, місто Київ, вул. Мельникова, буд. 12
E-mail: [email protected]
Телефон: 044-205-43-00
Ідентифікатор медіа – R40-06580
Матеріали сайту i.ua призначені для осіб старше 21 року (21+). Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри. При виявленні перших ознак залежності негайно зверніться до спеціаліста. Пам'ятайте, що участь в азартних іграх не може бути джерелом доходів або альтернативою роботі. Інформаційний ресурс i.ua не проводить ігри на реальні та/або віртуальні гроші, також сайт не приймає ні в якій формі оплату ставок та інших платежів, які пов’язані/можуть бути пов’язані з азартними іграми, букмекерами чи тоталізаторами. Будь-які матеріали на інформаційному ресурсі i.ua публікуються виключно в інформаційних цілях.
