Шо то мене на вірш пробило... Давно вже не писав...
Цього року осінь затрималась на довго,В січні йде дощ і все навколо мокро.
На дворі стабільний плюс
І про сніг немає навіть згадки,
А я п'ю чай
І їм молочну шоколадку.
З колонок ліричний реп лунає
І крапля по вікні в низ кудись стикає,
Якісь репер про нерозділене кохання
Знову заспіває.
Взагалі то день пі..тий,
Якщо підкрадаючусь депресію забрати,
Якщо забути про проблеми і втрачені надії,
Та поринути з головою в свої заповітні мрії.
І вже забив на те що сам,
І що життя моє далеко не фонтан.
Та по..й! Кажуть буде краще,
Про те не дуже віриться,
Що буде все інакше.