або Як Поярков "старших братів" обстібав. ФОТО
Если бы англичане услышали, что американцы называют их "младшими братьями", то не обиделись бы, а оборжались. Стеб звенел бы, как лом на морозе. Поселенцы, пришедшие из киевской земли, основали московскую колонию, где-то на задворках своей цивилизации.
Георгий Жуков -- маршал Перемоги, головний герой Великої Вітчизняної
війни.За підрахунками, за час його командування загинула найбільша
кількість солдат за всю історію війн.Він увійшов в історію як
гениальний командувач та великий стратег.
Військова доктрина Жукова полягала в тому, що після артпідготовки в
атаку кидали, піхоту, яка мала прорвати оборону, а далі в прорив ішли
танки. Тобто шлях танкам прокладали тілами солдатів., що на одного
вбитого німця припадало 8-10 вбитих радянських воїнів
Жуков погнав через мінні поля пехоту, заощаджуя час на размінуванні.
Эйзенхауер: "Мені навіть важко уявити, що могло б статися у нашій армії
з генералом, якщоб йому спало на думку віддати подібний наказ"
Навесні 1944 року під час Корсунь-Шевченківської операції Жуков
наказав кинути на штурм добре підготовленої німецької оборони війська,
щойно доукомплектовані чоловіками від, 15 до 55 років, зігнаними з
навколишніх українських сіл. Кулями в спину заград-загони гнали цих
ненавчених українців в одну атаку за другою.
Впродовж 24 днів цього
злочинного кровопускання було знищено 770 тис. людей, переважно —
українців
Генерал-лейтенант М. Павленко про вину Жукова так пише: «В ходе
летне-осенней кампании 1941 года потерпели поражение более 300 наших
дивизий, насчитывавших в своем составе свыше 5 млн. человек. Около 1/3
этих дивизий потерпели поражение в первые три недели войны», а
начальником Генерального штабу, як Ви знаєте, був Жуков
На посаді Міністра оборони, Георгій Жуков прославився тим, що видав
наказ провести випробування 4 вересня 1954 року на Тоцькому полігоні
під Оренбургом 40 тисяч військових було кинуто в ядерне пекло. Три
чверті солдат померло від обпалення та променевої хвороби. Ще десять
тисяч на все життя стали каліками. Це приклад типового ставлення
Жукова до солдатів як до свого дешевого підручного матеріалу. Невдовзі
після тоцького вибуху маршал отримав зірку "героя"
У центрі Владивостока був вимкнут "Вічний вогонь" з-за заборгованості за газ , меморіал знаходиться на балансі у Тихоокеанського флоту.
Прес-секретар командуючого флоту Роман Мартов повідомив ,що у морський інженерній служби флоту існує заборгованість за газ у розмірі 87 000 рублів.
Р.Маров також додав що Мін.оборони РФ не виділяє кошти на закупку газових балонів для обслуговування меморіалу "Бойова слава Тихоокеанського флоту."
Переклад з російської (сайт http://top.rbc.ru/ )
4.11.1956року народився Тальков Ігор Володимирович.
Сьогодні йому б виповнилось 55 років. Але на привеликий жаль він пішов від нас безглуздо та таємничо...
Чудовий музикант, автор пісень, поет, кіноактор. Його творчість в радянські часи була нова, відкрита та дуже колюча для влади. Його пісня "Покожите мне такую страну" навіть на сьогоднішній день актуальна, на мою думку не тільки для країни де він жив та писав, а і для нашої батьківщини України.
У 1957 році, у п'ятому номері журналу "Вопросы языкознания" на ст. 67,За кого чи за що марширують ці хачики, ви не задавали собі питання ?
Парадокси Московії 
:
1) хачики Гуські чи не Гуські ?
2) Навіщо в своїй державі марші влаштовувати 
таке саме як в Зімбабве негри б влаштували "марш білих" з плакатами "Зімбабве тільки для білих 
3) Що означає "Москва гуській город!" 
на Москву набагато більше прав мають Українці та Монголи історично, а хачики зараз мають не неї більше прав економічно, то чиє це місто все ж таки ?
4) Якщо Московія моноетнічна країна то куди дівати більшість населення не українського походження ?
5) Гускій мігр - це українські (в основному) та білоруські слов'яни ? чи інгуші, калмики, карелці, адигейці, башкири, буряти, дагестанці .... який " Велікай Гускій мігр" без них, а головне питання чи визнавати їх гуськими чи ні ?
Єдине в чому я впевнений це те, що з китайцями "Гускій мігр!" точно буде великим, і нічого паритись Московія буде їхньою і маршируйте скільки завгодно.
Генеральний консул Росії в Сімферополі Володимир Андрєєв розповів в інтерв'ю bbc.ua про мовну та міжконфесійну ситуацію на півострові, а також про потенційні інвестиції та інтереси Росії в Криму
http://www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2011/11/111101_andreev_ie_dt.shtml
"ВВС Україна: Чи популярна в Криму програма переселення співвітчизників до регіонів Росії? Наскільки великим є на неї попит?
"
Володимир Андрєєв: Там йдеться про кілька сотень людей. Близько 200 осіб!!! переїхало, включно з усіма членами родини. Ця програма має право на існування, хоча російські активісти, нормальні активісти, вони принципово виступають проти. Логіка цілком зрозуміла: звідси беруть російсько-культурних людей і вони переїжджають до Росії."
Щось не пре народ у диво-країну Росс-ляндію, з молочними річками та кисільними берегами, хоч тут його так злісно пригнічують, насильницьки українізують.
цікавий елемент:
http://narod.i.ua/user/3370445/gbook/
УП П'ятниця, 28 жовтня 2011, 11:35
Українська мова у Криму може становити загрозу для життя людей. Про це заявив генеральний консул Російської Федерації в Сімферополі Володимир Андрєєв в інтерв’ю "Севастопольській газеті". "Я багато разів висловлювався, що ситуація з російською мовою неприйнятна і штучно нав'язана", - говорить Володимир Андрєєв. "Всю Україну зараз не буду брати, це не моя територія... А в Криму російська мова має користуватися широкими правами, на рівні з державною. Це потрібно переважній більшості людей, які проживають тут. Це їхнє право і їхній інтерес", - сказав він. "Я ніколи не чув жодного серйозного аргументу проти надання російській мові статусу другої державної мови. Немає такого аргументу. Це очевидне рішення, яке зняло б багато проблем", - додав консул. За його словами, у Криму ситуація з російською мовою якась "неприродна, ненормальна". "Я ж дивлюся телевізор - в основному там українська мова. В аптеку заходжу і намагаюся купити якісь ліки, тільки по пам'яті згадую, що це проти цього. А так нічого не зрозумію, хоча в українській мовній сфері я живу півтора роки і більшість загальновживаних термінів розумію. Але не специфічних термінів", - розповів про свої проблеми з іноземними мовами Андрєєв. За його словами, ця проблема поглиблюється у літніх людей, у яких багато ліків. "Ось нові ліки, які стара людина має терміново прийняти. І що їй робити, коли вона сам на сам з інструкцією українською мовою? Це може становити загрозу для її життя", - переконаний консул, який за півтора роки не зміг вивчити мову країни перебування. Він також наголосив, що Росія не ставить в офіційних форматах питання російської мови "в належному ступені наполегливості".
Україна , колишня Скіфія , на давніх картах розташована під знаком Тельця , через це вона для стародавніх народів — Країна Тура,Бика. “Влесова книга” на дощечці 7 є мовить :“Ми-коровичі:скіфи,анти,руси,боруси,сурожці” . Автор “Влесової книги” недвозначно самоідентефікує , самоотожнює себе і свій народ з коровичами -кравенцями-українцями.
Бо,зокрема польське діалектне karv ,споріднене з етнонімом коровичі і означає і “корова” і “бик” . У своєй книзі “Таємниці розкриває санскрит” Степан Наливайко доводить що назви Таврика ,Скіфія,Русь,Україна,Волинь(як і Буковина ,Гуцульщина,Бойківщина) — семантичні двійники і означають “Край/Країна Тура/Бика” . Найдавнішим санскритським відповідником польському karv є go яке теж означає і “корова ” і “бик” , тому цілком імовірно що У в Україна — залишок від go . Що таке можливо засвідчують факти порівняння санскритськіх слів з українськими,gosayin - хазяїн, gudabha — худоба. Санскритські go ,gu в українській мові можуть передаватися як ха , хо ,ху,го, гу. Дуже ймовірно що Одеса , “Край Бика” , постала від первісного Годеша ,Годеса , де деша , деса - “край” , “країна” . Одещина багата на трипільські пам'ятки пов'язані з поклонінням Бикові.
У багатьох народів бик,тур-живе втілення досконалої краси,нездоланної могутності й божественності, а в давніх уявленнях вони посідали першорядну , навіть світотворчу роль. Бик в українському фольклорі — символ творення , парубок,чоловік-віл, дівчина — телиця,жінка,земля -корова. Така символіка переповнює наші весільні пісні та обряди.На Галичині у вересні відзначали Туриці — свято Тура.
В Індії бик теж уособлював віру , закон (дгарму, у ведах арта). У Давній Індії биків чорної масті жертвували Варуні , слов'янський аналог Варуні — Даждьбог.В Україні жертвоприносини чорного бика зафіксовано востаннє у 1520 році.
Дгарму формують шастри — священні книги , а в ІІІ ст до н.е. жителі Херсонеса Таврійського ,літописного Корсуня , звідки у Х ст. до Києва прийшло християнство,у так званій Херсонеський присязі , клянуться “...я охоронятиму для народу састер і не розголошуватиму нічого потаємного ні еллінові(!), ні варвору...” , тут састер — це відповідник шастр. Наявність цього терміну на теренах України засвідчує етнічну осібність херсонесців — таврів від греків і варварів ,довколишніх племен , і він також засвідчує індоарійську приналежність таврів,столицею яких і був Херсонес,літописний Корсунь. Так що шастри Давня Україна знала ще два з половиною тисячоліття тому ,хоча ,звісно вони існували і до цієї писемної згадки.
За давніми уявленнями ,назва “Країна Тура,Бика” була рівнозначною назві “Праведна країна” ,”Країна Дгарми-Арти”, “Артанія”. Саме за таке значення для Давньої України промовляють факти: скіфи-сколоти й таври-руси-поляни- вони ж коровичі-кравенці-українці, сповідували дгарму. Та й для деяких античних авторів скіфи-кравенці- найсправедливіший і найправедніший народ.
Зв'язки Києва і літописного Корсуня ,кримських таврів і подніпровських русів споконвічні і непреривні.Недарма через 13 століть після Херсонеської присяги саме з Корсуня князь Володимір приніс до Києва християнство. Візантійський автор ХІІ ст. Іоан Цец , прямо каже , що назва таври тотожня назві руси. “Влесова книга” багато уваги приділяє ареалові сучасного Криму , давньої Таврики, але знає тут тількі русів , а не таврів. Бо таври — руси , грецький переклад місцевого етноніму руси.
Тож з усього цього випливає що Україна та українці набуток не недавніх , а найдавніших історичних часів. Назви Україна та українці існували на нашіх теренах упродовж тисячоліть й існують і нині. Вони ,як і сам народ , як і країна цього народу ,котрі собою означають,незнищені.
********************************************************************************************
Malorossa і малороси
В українскому назвотворенні як і в етногенезі простежується іранський вплив , тому цілком виправдане залучання іранських мовних фактів до витлумачення українських реалій. У нас в Україні існує безліч назв та призвіщ на “чорно” , Чорновіл , Чорнотур , Чернобиль , козацькі призвища Калнавіл , Кальміус , які теж означають Чорновіл,Чорнотур (н-перс.kal — бик)
В цьому плані привертає увагу назва Malorossa , яка засвідчена в “Космографії” у VІІ ст. коли ще не існувало не етноніма малороси ні назви Мала Русь, місто в азійській частині Боспору на Таманському півострові .
Виникнення назви Малоросія відносять до XVІІ ст. , тобто через тисячоліття після фіксації назви Malorossa . Грецькою “melas”, “melan” - “чорний” (латис. Melпs),від і.-є. “mal”
В боспорському ареалі знаходимо чимало “чорної” топономії , тому цілком можливо що Malo в Malorossa означає теж саме що і “melan” , тобто “чорний” , а rossa при прийнятому тлумаченні має означати “бичичі” , “туричі” . За дослідником Трубачовим , саме до Криму сходять найраніші (VI ст) письменні фіксації назви русь.
А тисячоліттямі раніше (VI ст до н.е.) “Книга Ієзекіїля” згадує народ рош в етнічному контексті з кімерійцямі і скіфами ( тут слід зауважити що кімерійці це грецька вимова сіверців ) . У такому разі назва Malorossa означає “Чорнобиків” “Чорнотурів”, стає в один ряд із назвами Кімерік, Чернігів , Вороніж,Чорнобиль , а етнонім малороси — до ряду етнонімів кімери-сувіри-сівери-галичани.
Тож виходить що назва Маларосія насправді не Мала Русь , а поготів не Мала Росія , а Чорна Русь , Країна Чорного Бика-Тура, Край Чорнобичичів — чорнотуричів.
Назва Кімерія-Сіверщина-Малорусь, тобто Чорнорусь, могла первісно означувати кімеро-чернігово-сіверські, древлянські й галицько-волинські землі, протиставлені в літописах Поляно-Руській землі, сприйманій як Біла Русь, тобто найбільш праведна й чеснотлива з-поміж інших. Назви малоруси — «чорнобичичі» й Малорусь — «Чорнорусь» на певному історичному відтинку і з цілком певних великодержавних міркувань зазнавали вмисного, цілеспрямованого й масованого наступу, що мав якомога затушувати, знецінити їх первісне значення і переосмислити до значення малороси й Малоросія, протиставного назвам великороси й Великоросія. Що якнайкраще лягало в концепцію безпідставного і штучного міфу про «старшого» й «меншого» брата. Хоча тут явне намагання поставити все з ніг на голову, бо насправді «старший брат» виявляється молодшим, та і взагалі чи “братом”.
* При написанні цього блогу були використані матеріали з книг Степана Наливайко "Індоарійські таємниці України" та "Таємниці розкриває санскрит"
С.Наливайко - Сходознавець - індолог,перекладач,член Спілки письменників України,завідувач кафедри іноземних мов і порівняльних досліджень в науково - дослідному інституті українознавства МОН України.
