Про Бога
- 17.09.09, 23:58
В 40 років Сковорода впав в Транс (в контакт з Богом). Відтоді він почав вважати себе не Рабом , а Сином Божим.
Істинну людину визначає її внутрішня духовна сутність – “Бог”. Божественне начало споконвічно притаманне людині, вона причетна до “ царства божого”, закладеного в неї. Тому пізнати в собі божественну суть як вищу істину, розгадати загадку символічного світу” становить сенс життя і досягнення справжнього людського щастя. Можливість здійснення цієї мети Сковорода вбачає в процесі самопізнання. Цей шлях робить людину вільною, а вільна людина не може бути рабом.
Пісня №7
Глава 1-ша: ПРО БОГА
Весь світ складається з двох натур: одна — видима, інша — невидима.
Видима натура називається створінням, а невидима — Бог.
Ця невидима натура, або Бог, усі створіння пронизує й утримує; всюди завжди був, є і буде. Наприклад, тіло людське видиме, але розум, що пронизує й утримує його, невидимий.
З цієї причини у стародавніх Бог називався Всесвітній Розум. Для нього ж у них були різні імена, наприклад: натура, буття речей, вічність, час, доля, необхідність, фортуна та інші.
А у християн найвизначніші для нього такі назви: дух, господь, цар, отець, розум, істина. Останні два імені видаються більш властивими, ніж інші, тому що розум взагалі нематеріальний, а істина вічним своїм перебуванням цілком суперечить непостійній речовині. Та й тепер у якійсь землі Бог називається іштен. Щодо видимої натури, то в неї також не одне ім'я, наприклад: речовина, або матерія, земля, плоть, тінь та інші.
Мова Бога – це творіння. Коли ви радієте своїй творчості, Бог радіє разом з вами. В цьому і є істинне служіння Богу, а віра в Бога – це насамперед віра в самого себе, в силу своїх можливостей, як Творця. Частинка Творця є в кожній людині. Принесіть же радість Йому. Наскільки ви вірите в свої можливості, настільки Ви вірите в Бога, і тим самим реалізуєте сказане «По вере Вашей да будет вам»