Сьгодні після граду-дощу ....раптом заспівали птахи..і вже не так


як до того...і стало зрозуміло, що Весна вже поруч!...









і Ваша Ружа

Три вещи никогда не возвращаются обратно: Время, слово, возможность. Три вещи не следует терять: Спокойствие, надежду, честь. Три вещи в жизни наиболее ценны: Любовь, убеждения, дружба. Три вещи в жизни никогда не надежны: Власть, удача, состояние. Три вещи определяют человека: Труд, честность, достижения. Три вещи разрушают человека: Вино, гордыня, злость

Якого кольору небо,
А зорі що сяють в ночі
І сонце яскраве і ніжне,
В теплі весняні дні??
А ж кольори особливі,
Що змінюють наше життя,
Що поряд і разом із нами,
Залишаться на довге життя.
Це ніч випускного -
Теплого літнього дня,
Коли життя просте безтурботне,
А позаду відрізок життя.
Це сонця промінчик,
Що з за горизонne проб’ється,
В літньому лагері,
Після ночі без сну...
Чи просто кольори під настрій,
Ти х самих вікон в ночі,
Чи трави на світанку,
Чи водиці грози....
А є колір кохання,
Радості, суму і сліз,
Чи колір бажання,
Чи насолоди утіх.
Не знаю, не памятаю,
Можливо нема,
Та є, я точно знаю,
Без кольорів яскраве життя!!!!


Просто задумався, помріяв, згадав.... мене чомусь ностальгія хапає і тягне до себе, хочу рік назад!!! ))))

І дзвін струни
І сяйво місяця небесного
І холод снігу,
На весняній траві.
Все так знайомо,
Все згадується кожен рік
І дивуватися усьому,
Що відбувається набридло...
Мені...
Я так звик бути таким,
Яким подобаюсь собі,
Та чи сподобаюсь комусь я??
Чи так і залишусь на самоті.
Та вірю я в звичайне щастя,
Що кожен робить сам cобі.
І вірю я в прекрасне диво,
Хоч і не зустрічалося воно мені.
Це так прекрасно,
Бачити весняну траву.
І подих зеленої весни
І відчуття,
Що комусь не байдужі твої думки.
Я хочу щоб увесь світ,
Посміхнувся місяцю ясному,
Бо такого близького "супутника"
Їй не знайти, не бачити ніколи.

  Саня (15:09:55 18/02/2009)

светлое будущее где???

 Я (15:10:46 18/02/2009)

http://blog.i.ua/user/9816/218625/?p=1#comments

  Саня (15:10:49 18/02/2009)

шоп ктото сказал шо так буит яб в кредит вооще невлазил, взялл бы шота бу поновее

  Я (15:18:26 18/02/2009)

Кліп дивився?

 Саня (15:20:22 18/02/2009)

ага тока закончил

  Саня (15:20:43 18/02/2009)

да ваааще жоооооопппппаааааааа

 Я (15:28:52 18/02/2009)

Ото ж! А тобі Світле майбутне подавай! ТИ для нього щось зробив???

  Саня (15:30:05 18/02/2009)

я учился!!!! и ты тоже, мы молодцы, а сцуко воры и убийцы живут

 Я (15:31:55 18/02/2009)

Ну, нема справедливсті, то де ж її взять???

 Саня (15:33:13 18/02/2009)

автамат в руки взять надо, тада и справедливость восторжествует, землю крестьянам, заводы трудящим

  Саня (15:35:38 18/02/2009)

парламент растрелять - если закон непроходит или отрицательноее ввп, в долг не брать, пить запретить, населению жилье, дружить с росией и беларусией, вместе мы сила, леню убрать, в президенты жериновского

 Саня (15:36:29 18/02/2009)

у правительства отобрать служебные авто, пусть на своих ездят

 Я (15:39:38 18/02/2009)

Не згоден з окремими пунктами!
1. всі закони пройти не можуть.
2. Дружити треба з усіма, а прагнути все ж таки жити як у Європі - Швеція, Швейцарія, Фінляндія мають стати прикладом розвитку!
3. Жириновский мудак, яких мало! Він же перший введе війська на Хрещатик і зрівняє його з землею! Свої таланти треба шукати!

  Саня (15:41:47 18/02/2009)

ууууу ----- дайте мне ракету я в космос полечу!!!! кстати есть знакомые в дурдоме, если шо непроподем, примут как своих*HAPPY*

  Саня (15:43:02 18/02/2009)

а вооще страшно, бо жить немаде

Я (15:44:55 18/02/2009)

Тока без істерік!

Розмова на базарі з бабцею, що торгує насінням:

-Скільки баночка насіння?

-5 грн.

-А чого це вона така маленька? Тиждень тому більша була!

- так ціна ж та сама лишилася!

- !

 

Думаю приблизно така розмова відбулася і в антимонопольному комітеті з КиївПасТрансом.

-Добре, хай ціна на проїзд буде 1 грн 70 коп. (підняли ціну на 300%, знизили на 15%, до того ж ціна не кратна жодній монеті/купюрі тому не зручно рахувати та давати решту...), але тоді проїздні квитки будуть майже втричі дорожчі (проїздний на рік на метро 910 грн, в порівнянні з 365 грн раніше).

При тому, що у людини зі стандартним графіком роботи (понеділок-пятниця), з 365 днів за рік 104 вихідних (субота і неділя) 24 дні відпустки, 9 святкових днів (1 січня, Різдво, 8 березня, Пасха, 1-2 травня, 9-те травня, день конституції, день Незалежності)

365-104-24-9=228 робочих днів.

При проїзді на роботу і назад це 228*2=456 поїздок на рік. Навіть при минулій заявці мера, жо купуючи проїздний квиток, ви платите, як і раніше, по 50 копійок за поїздку- це повна нісенітниця. (365 грн / 456 поїздок = 80 коп/поїздку) Зараз це повний маразм (910 грн/456 поїздок = ТІ САМІ 2 ГРН!!!!)

БЛЯ, шановні економісти!!!!! Пройдіть, будь ласка, ще раз шкільну програму математики 2-3 класу!!!!

Дістали ці недолугі, брехливі, бездарні політикани... Невже вони не бачать, що своєю дією/бездіяльністю підштовхують країну у прірву... За пару місяців втратити всі надбання та повернути країну до рівня 90-х!!! На це треба мати талант!

Народ, що тільки но почав піднімати голову, робити ремонти, купувати техніку знову опинився на межі та за межею бідності... Можливо це тактиний хід??? Бідняка можна буде дешевше купити на майбутніх виборах... Хто виплатить чесно зароблені тобою ж гроші за тиждень до виборів, той і переможе???  Можливо!

На вибори я таки піду, бо, хоч як це не наївно, але ще не згоден вірити, що все вже вирішено без мене і заздалегідь... Але голосувати буду за ту силу, яка не представлена зараз і не була раніше у парламенті та при владі! Ці вже дістали до печінки!!!

Іноді не встигаю за власними думками... А може і встигаю... Але нові думки, що кличуть мене за собою часто з'являються ще тоді, коли я не ще не добіг за тими, за якими біг до цього.

Напрямок бігу не змінюється з роками... змінюється лише дистанція та темп бігу. Дистанція все далі та й далі, а темп все швидше та швидше. Але я не хочу зупинятись. Навіть розуміючи, що навряд побачу кінець цим перегонам - не хочу зупинятись, бо відчуваю, що це мені потрібно. Саме такий стиль життя - мчати за знаннями, постійно пізнавати щось нове, змінюватись відповідно новим знанням для того, щоб з'явились ще новіші...

Хех...

Сьогодні замислився над трьома темами

Перша тема: Свята. 

Що це таке? Святість у мене чітко засоційована із религією - "Святый Боже, Святый крепкий, Святый безсмертный, помилуй нас".

Але як пов'язана святість Божа із тими днями, коли люди щось "святкують"

Раніше - влаштовували обрядові заходи, шанували традиції, вітались, щедрились радісними новинами, якщо цей день пов'язувався із подіями, що покращують життя - народження, восхресіння, зростання, врожай, тепло, та боронились паганими, коли цей день пов'язувався із неприємними подіями в минулому - вбивства, смерть, загибель. При цьому ніхто не казав що в ці дні не слід працювати та робити свою повсякденну роботу. Просто на додаток до звичайного розкладу можна було ще й "святкувати", якщо залишались на це сили та час... Зазвичай в ці дні навпаки працювали більш старанно та наполегливо, щоб встигнути зробити більше та раніше, і щоб час залишився на святкування разом із іншим людом

Тепер - частіше за все, свято це вдалий час для заробляння грошей одними, і для витрачання грошей іншими. Те, як проходять свята зараз, аж казати соромно... - масові пиячки та дебош... В ці дні чомусь вже не працюють... а якщо працюють, то чомусь вимушено, без ентузіазму, "зпід палки"... Ті хто працюють - люті, хмурі, не привітні... Виходить, теперішні свята - масове втрачання розуму?

Як я розумію, раніше святами були ЗНАЧНІ дати. Значні вони були для всього населення цього регіону, де впроваджувалось свято (свята місцевого значення - для якогось окремого селища, або країни), або для людства вцілому (наприклад, свято початку Нового Року). І саме для того, щоб ЗБЕРЕГТИ ПАМ'ЯТЬ ПРО ЗНАЧНІСТЬ (значення та життєва важливість цього дня для людей), люди збирались разом, і самі собі нагадували віршами, піснями, співами, танцями, рітуалами та іншими засобами закріплювали в пам'яті ті знання, які будуть їм необхідні для виживання... Ну, наприклад, "Маслениця" - скільки повір'їв та прикміт пов'язано, скільки рітуалів... Для чого? Для того, щоб не прогавити момент, не втратити ані найменшої можливості якнайбільше від природи отримати в цей час, підготуватись та зберегти все те життєво-необхідне, що надається нам від Бога...

Ех.. Ось в російській мові є "праздник". Тут відразу два корня маються "праз" та "дн". "Праз" - паразит, "дн" - день. Маємо "праз+дник" = "Паразитический день"... "праздн-овать" - байдикувати, наносити шкоду, паразитувати... Ну... іноді не "празднуют", а "отмечают"... (ну так, для галочки відмічають, що цей день був... а навіщо, для чого був - вже не пам'ятають???) ... Будь ласка, може хтось мені нагадає ще слова, які пов'язують в російській мові певні дати з певними подіями? Бо я щось не можу пригадати більше... нема із чим співставити, порівняти...

А в англійській мові є "holy-days", що на українську мову перекладається як "свято-дні", а на російську - "праздник". Казус якийсь... 

Що мені подобається в англійському "holy", що воно йде з "whole" - "сповнене", "всеоб'ємлюче", "всеохоплююче". Тобто, "holiday", це день, який всеохоплююче сповнений змістом, пам'яттю, подією...

А у нас - "свято" (теж, якщо пошукати по словниках, має опис як дещо "сповнене змістовною вищою ідеєю" © Даль). Але не так прямо, як в англійській...

А ще мені здається, що і в інших мовах слова "holy", та "свято" можуть зникнути, щоб не заважати "праздновать" замість... 

---

пам'ятаю, я писав, що цілих три думки не дають мені спати.

але зараз не стану писати прямо тут ще дві

по-перше, щоб не плутати різні теми, по-друге, щоб не вийшло "занадто багато літер", як у мене і так всякий час виходить 

наступні дві теми я напишу окремими блогами.

скоріш за все - прямо зараз

На цьому - дякую за увагу всім, хто це прочитав, і чекаю на коментари від тих, хто має що сказати.

Я вас всіх дуже люблю! Люб'язно ваш, Микола Калакуцький.

---

 

Як добре, що є місце, де можна сміливо ділитись своєю радістю! Як добре, що існує співтовариство "Оптимисты:)".

Як добре, що є ті, хто цю радість прийме до себе, і зробить якнайменш два життя трішки кращим - моє та своє. Адже коли хтось один приймає радість та добро до себе, то кількість добра збільшується тричі! Одне залишається у того, хто його дарує, і збільшується від того, що його прийняли. Друге добро виникає у того, хто приймає, і збільшується від того, що подарувавший теж радіє... (Зло та негатив збільшуються таким самим чином... і не тільки добро та зло... все помножується та збільшується завжди... разом із всесвітом... але це вже окрема тема)

Як добре, що є близькі, рідні, кохані, друзі та знайомі. Добре, що із ними можна поспілкуватись, поділитись чимось власним, висловитись, вимовитись, розкритись, довіритись... Іноді хочеться просто розповісти про себе. Щиро, від всього серця сказати правду. Сказати людині про свої почуття до неї. І щоб людина послухала. Як добре, що є ті, хто готові послухати!...

Як добре, що є дім, де можна однаково як стрічати друзів, так і залишатись на самоті, щоб ніхто не чепляв, та мати скіль завгодно часу на роздуми.

Як добре, що є своя власна справа, яка надає радості та почуття того, що ти потрібний цьому світові, і що ти є корисним, та допомогаєш іншим!

Як добре, що існує сім'я. Бо сім'я, це джерело безмірного чистого кохання... Якби люди навчились кохати всіх хто їм не знайомий так само, як і свою сім'ю, то світ би змінився на набагато кращий!

Як добре, що світ сповнений добра в достатку, щоб його вистачило для всіх на світі!!!!! 

УРА!!! УРА!!! УРА!!! УРА!!! УРА!!! УРА!!! УРА!!! 

---

---

Постараюсь коротко і по тій самій суті... 

Відверто кажучи мене пересмикує, коли бачу як хлопці дарують дівчатам золоті й срібні прикраси.

Років п`ять тому "шастав" до однієї дівчини. Сім`я проста, незаможна. Якраз День Народження у неї, те да се...  Зависати у них частенько вже почав. Прийшлось до вибору подарунка.

 Ну от, - думаю, шикарне щось, якби занадто... Вчиться на кулінара, цікавиться подібними речами. Вирішив. Придбав книжку з  чудернацькими рецептами, подарунковий папір, стрічечка, листівочка...

букет квітів, пляшку хорошого вина (зараз десь більше сотні коштує), то вже суто як додаток. От, і ввечері зі спокійною душею і передчуттям романтики, подавсь на вЕлику в сусіднє село... ага, ще й фотика прихопив. Все пройшло гут! Прийняли, обігріли, день народження провели...

Наступних вихідних знов туди зарулюю... І О-о... показують мені щастя, щось типу срібне, гарне і блистить... От, мовляв, тут той "конкурент" був, ото людина! Он, що подарував... А ти мовляв з своїми книжками (поміж рядків) не конаєш...

Ах, жеж, йолки...Знав би камасутру подарував і ще тоді й помахав би ручкою... На велик і па-па! "не те золото, що блистить" 

Років через два вони одружились... Даю сто відсотків (бачив я її не раз), що чорта з два він їй хоч букет квітів подарував після того одруження.

Не те, що я не збираюсь чи не спроможний купувати подарунки з дорогоцінних металів... Та хіба в них сенс і вияв любові? А скрізь дуже багато стрічаю таких випадків...

Ще наприклад, знайомий один... їздив на заробітки.., привіз тих кілька тисяч, тисячу віддав батькам, котрі утримують і годують, тисячу десь прогуляв... А за дві тисячі купив якусь цепочку (вияв любові) і подарував коханій - кілька місяців зустрічались (секс, милість, приємність, кохання до гроба  і все таке)... невдовзі Вона показала йому облизня... Що ж, убитий горем, хлопець отримав ще одну прекрасну можливість остаточно просадити гроші у барах... Це йому вдалось з успіхом.

Тому мене й пересмикує, а деколи й на усмішку пробиває з натяком на ржання, коли ті метали бачу, а невдовзі сльозливі історії...

...Висновок: із коштовностей подарунків не очікуйте дівчата ,

  даруватим тільки дружині!  ...

---                   ---                  ---

---

Ішли мимобіжно,

Здавалось на зустріч.

Світло стремлінно

Світило у ніч...

---

Хвилясті думки,

Неспокійних потоків,

Здригали стрічки

Невідомих облич

---

Багато мороки...

Чи, може, замало?

І слово, просте те,

У душу запаало

---

Ціною монети

Розпались потішно.

Так завжди буває...

То сливно, то вишно.

---

Невічне минає

Й зникає безслідно.

Хтось когось стрічає,

А хтось - мимобіжно...

---

...