А вам подобається ця пісня?

Я не знаю, про що він співа...

Може про небо...

Може про землю...
Може про веселку над містом...

Може про зимову казку...
Може про велике кохання...А може про прагнення свободи...Сподіваюсь, не про наркотики

Слова: Л.Федорук Музика: Юрій Васильківський

Не говори мені про роки, І не дивись на сивину. До поки я живий, допоки Тебе любитиму одну. До поки я живий, допоки Тебе любитиму одну. Тебе одну, лише одну. Приспів: Не вір нікому, що в мені Весняний вітер вже ущух. Як і у ті далекі дні, І як у ті далекі дні, Не відпущу, не відпущу тебе, Не відпущу. Напевно зорі втому винні, Бо поховались за хмарки. А, може, з ліку збились півні, І поманили залюбки. А, може, з ліку збились півні, І поманили залюбки. Мої думки в твої думки.

                          Україночка
ОЙ Я ДОБРА ГОСПОДИНЯ, ВМІЮ ВИШИВАТИ.
І ВАРЕНИКИ ВАРИТИ, І БІЛИЗНУ ПРАТИ.
ТА НЕ ТІЛЬКИ Я ДО ДІЛА МАЮ ТАКУ ВДАЧУ!
ЯК ЗАХОЧУ - ЗАСПІВАЮ, А СХОЧУ - ЗАПЛАЧУ!
РІСТ У МЕНЕ НЕВЕЛИЧКИЙ, ЧОРНІ БРОВЕНЯТА,
СИНІ ОЧІ, ЯК ОЗЕРЦЯ, ЩЕ Й НОСИК КИРПАТИЙ!
ТО Ж ПАРУБКИ НАЧУВАЙТЕСЬ, БО НА ВЕЧОРНИЦЯХ,
ЯК ПІДУ З ВАМИ У ТАНЕЦЬ, ТОЙ НЕ ЗУПИНИТЬСЯ!
ГОРЕ БУДЕ НОГАМ ВАШИМ, А МЕНІ - ТО ВТІХА,
БО ДО ТАНЦЮ Я ТАК ЗВИКЛА, ЯК ДО ХАТИ СТРІХА!
ОТ ТАКА Я УКРАЇНКА - ГОРДА ТА ВЕСЕЛА!
І ТАКИХ ДІВЧАТОК МАЮТЬ І МІСТА І СЕЛА!!!
                                                                                вітка  http://blog.i.ua/user/2511145/411886/

Ой, я добру дівчононьку...Ой, колись... зустрів... я.
Була в гарній вона сукні...Та така вже мила.
А мені як посміхнулась...Ото задивився.
Своє серце там зоставив...Та й не забарився.
А зі мною пішла в танок...Вогонь... а не дівка.
Скрипка ... та й не поспівала... Одна лиш ... сопілка.
А чоботями , як стукне...Куди той Руслані...
Цілий вік би танцював там...Такі дівки гарні.
Ой які там всі чарівні ...Чорні та русяві...
Ой які там господині... Які очі мають.
Я вареників поїв би... Та не частували...
Я б горілочки... попив би...Та не наливали.
А прокинувся ...та й думку... Став собі гадати...
Де б ще знову...опинитись... Де б помандрувати.
А сопілка душу крає... А скрипка... регоче.
Де б мені ще станцювати... Як хто ... захоче.
                                                                                  Master

Я кохатиму тебе безмежно. Без надії на твоє кохання. Я у мріях до тебе порину Серед ночі і з самого рання. Буду вітром твоїм я і полем, І дощем серед пекла пустелі. Буду хвилею теплого моря, Або птахом, літає, що в скелях. Ти мене покохала даремно… А чи саме того ти хотіла?! Пам’ятаю любов ту шалену, Що у серці твоїм пламеніла. Ти, як хмарка, до мене… летіла… Ти, як зірка, що в небі палала, І Любов’ю яскраво світила, А для мене було це замало... Ми кохали обоє нестримно, Ми від болю того шаленіли… Ти пішла, я тебе не затримав, Але очі чомусь… запітніли. Мої руки бажали летіти, Мої ноги до тебе зривались. Але з місця не міг я ступити… Бо кохання тоді заблукало. І з тих пір ми Кохання … шукали… І чи є та Любов… сумнівались. Скільки ми тих шляхів … подолали.

ВИ… з Любов’ю… не зустрічались?!

 

           

Чужої мови я не знаю,

А чи на світі є чужа?

Та лиш тією заспіваю,

Котрою мати нарекла.

Як не зречешся ти тієї,

Що у колисоньці чував,

Душа засвітиться зорею.

Зорю, щоб людям ти віддав.

 

Колиско моя яворова,

На денці лона твого,

Дитино, колишеться слово,

Начувайся сину його.

 

Леліймо слово колискове,

Нехай пра-правнукам буде.

Нехай і їх щодень додому

Колиска мамина зове.

Бо там краплина милосердя,

Там доброта гойдає світ

І не остудиться там серце,

Душа прийдешня, маків цвіт.

 

Від діда прадіда твого,

Зорею буде повік

Священне вкраїнськеє слово,

На тому стоятиме рід.