А на пелюстках довгий-довгий шлях, Шлях кохання, шлях розлуки. На моїх очах роси, Сльози на квітках.
Слова і музика - Кость Москалець , співає Тарас Чубай На шляху до Вифлеєму Сніг засипав землю темну, І на всю пустелю білу Зірка перша мерехтіла.
Цілу ніч вона вела, Де стаєнка є мала. Там Пречиста Діва сина Повивала, люляла.
Пастухів сопілки грають Сина Божого вітають. Над вертепом, понад степом Білі ангели кружляють.
Три царі зі Сходу йдуть І дари свої несуть. Поміж темряви густої Бога-Світло віднайдуть.
Забере неситий Ірод Ладан, золото і миро. Але кожен по своєму, Ми дійдем до Вифлеєму.
Під ногами сніг рипить, Наша зірка мерехтить, І безмежної любові Може серце не вмістить
Ти втретє цього літа зацвітеш Такою квіткою тендітною п'янкою. Кімната втратить риси супокою, Бо речі увійдуть у твій кортеж. Обернеш пил на срібло і кришталь, Наділиш тіні здатністю до тліну. Одна із пелюсток розсуне стіни. Ти – даль, і подолаєш іншу даль.В людей уже нема своїх святинь – Ти можеш стати першою, одначе Знай, біля тебе жоден не заплаче, І пам'ятай два дні всього цвісти.