хочу сюди!
 

Людмила

44 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 35-45 років

Замітки з міткою «думки»

Кульбаби

Чим більший стрес, тим більше звертаєш увагу на дрібниці, яким не надавав уваги, і радієш звичайним речам. Наприклад, цвітінню кульбаб.

Правда, збирався подивитись квітучі сакури. Але вони, мабуть, у іншому місці. Ну, нічого, буде стимул ще раз пройтися. Тим паче, погода зараз гарна. Навкруги все квітує. Краса! А якби не війна, було б ще краще.


Що можна, що не можна?

Війна важко переживається не лише, як пересічній людині, а й як блогеру, оскільки нема можливості подорожувати і досліджувати закинутки — у нинішній час це може бути небезпечним. Крім того, багато чого не можна показувати: військових (а вони можуть потрапити у кадр випадково), блок-пости, військову техніку, стратегічні об'єкти інфраструктури. Можливо, саме через це багато блогерів змінили тематику, або взагалі затихли. Однак нещодавно багато відеоблогерів почали викладати відео про руйнування від війни. Та й у соцмережах викладають знімки. Правда, роблять це трьома способами: 1) офіційно, як журналіст (але не у всіх блогерів є журналістське посвідчення); 2) як волонтери (роздають гуманітарну допомогу від благодійних організацій чи від себе, і паралельно, знімають або фільмують); 3) як добровольці з прибирання або розчищення від завалів.

Особливого бажання споглядати зруйновані населені пункти немає. Але це чи не єдиний можливий контент, що пов'язаний і з туризмом, і зі сталкерством. Тим паче, російсько-українська війна — надовго (хтось каже, що до середини літа цього року; інші — що до осені; деякі взагалі розповідають, що війна триватиме і в наступному році). Та й в інтернеті слід поширювати інформацію про злодіяння русні. Питання лише в тому, як це зробити. Просто поїхати, як на екскурсію, виглядатиме дико.

Запитання про перенесення файлів зі старого компа

Так і не зібрався переписати архів зі старого компа. Купа запитань, не знаю в кого спитати. Знайомі комп'ютерники не дають однозначної відповіді. По-перше, начуваний про якість блоків живлення. По-друге, не вирішив, як краще підключати: все до однієї розетки (подовжувача), чи краще до різних (але тоді потрібен ще один подовжувач)? По-третє, як бути з ймовірністю вірусів? На старому компі вони могли бути. Після перенесення просканувати скопійоване, чи може краще просканувати з компа?

Стосовно тактики вирішив спочатку скопіювати на портативний зовнішній носій все, що є в новому компі, і лише тоді можна організовувати перенесення архіву зі старого компа.

У когось з іюашників був досвід перенесення файлів зі старого вінчестера? Чесно, страшно.

Літера Ж

Що вам сказати любі мої
я загубилась. Це ночі чи дні?
Доля регоче, гаснуть вогні.
Шлях мій життєвий, немов уві сні.

Скільки підстав подарує сюжет?
Мрії мої якесь blanc-manger
бог ваш не дуже їх береже.
Поразка вже близько? Чи вона вже?

Світ смартфонів

Дивуюся деяким виробникам смартфонів, які примудряються за півроку випустити з десяток(!) нових моделей. Спостерігаю за новинками Realme (хоча у нас продають лише минулорічні моделі), так у них серія смартфонів складається з трьох моделей: навороченої (з процесором Snapdragon), базової (з процесором MediaTek), спрощеної (гірші камери і екран з меншою кількістю точок). А ще перейменовують китайські версії, додаючи у глобальний варіант NFC, Плей маркет і більшу частоту дисплея. Є моделі, які мають однаковий дизайн задньої кришки і блоку камер, але відрізняються оформленням — написами, розміщенням написів, смужками. Таке враження, наче нові моделі смартфонів збирають за принципом конструктора і тому вони схожі один на одного за характеристиками і можуть мати однаковий або схожий дизайн.

Нудняк

Кінець зими - початок весни — депресивний період. Все-таки порожнеча від погоди за вікном і емоційне спустошення напередодні Дня народження (бо особливих досягнень нема, плюс цього разу не буде традиційної святкової екскурсії). Додає масла у вогонь й відсутність дозвілля. Ну шо ж, мені не звикати.

Мобільні оператори, тарифні плани і толк від зміни оператора

Як завжди буває, перша емоція — захоплення, а потім настає розсудливість. Наприкінці минулого року писав про подорожчання тарифів мобільного зв'язку. Знайшов вигідну, як тоді здавалось, пропозицію. Але детальніше вивчивши умови (те, що написано дрібним шрифтом у примітках) і тип тарифного плану виявилось, що 80 грн. пропонує Lifecell лише за передплачуваний зв'язок — тобто, неідентифікований номер. Не варіант. А зареєстрований, але не контракт (хіба таке можливо?) тариф дорівнює аналогічному від Київстару. І це зі знижкою. Отож змінювати "шило на мило" немає сенсу. Даремно обнадіювався. Як з політиками — шо то г***но, шо то г***но. Ну шо ж, нехай подавляться. Зрештою, можна проекспериментувати і прострочувати платежі. Може це щось дасть.

Закінчення новорічних свят

Про новорічно-різдвяні свята нагадують кутя, справжня зимова погода, якої не вистачало у перші новорічні дні, ще й по радіо сьогодні вночі ставили повтор програми про ікру (аж їсти захотілося). Але цикл зимових свят закінчився — можна розбирати і прибирати ялинки. Тим паче, цього разу вони простояли трохи більше місяця, бо поставили їх ще заздалегідь — до Дня Святого Миколая (хотілося свята і були причини поставити ялинки так рано), а таке буває рідко. Ось тільки новорічні ялинки неохоче ставимо і так само неохоче прибираємо. Тому вони стоять довго — до місяця або більше, іноді достоювали аж до лютого. Доки не набриднуть.Справжні ялинки осипаються, розносяться по хаті і колють п'ятки. Підмітати голки хвої тяжко. А штучні ялинки — ну що їм буде?! Стоять і стоять. Але в себе ялинку прибрав. А ось головна сімейна ялинка ще стоїть. Мама проти того, щоб її розбирав і прибирав. Ну, нехай стоїть. Цікаво, коли набридне.

Стріли

Скільки разів мрії
сум розбивав? Небо
зайвих турбот. Дія
радість несе. Треба

знищити страх. Стріли
розчарувань. Співи -
муза прийшла. Сила
з волею теж. Диво.

Складнощі спільних вилазок

Організувати спільну вилазку складно. Особливо, в умовах карантину. По-перше, треба, щоб в оточенні був знайомий сталкер з автівкою. По-друге, треба домовитись, куди їхати. А вибір заброшки — це не так просто, як здається. Бо хтось не лазив, там де я, а я не лазив, там, де прогулювався напарник. По-третє, треба визначитися з датою поїздки. Бо то погода, то далеко, то робота. А є ще місця, які хотілося б відзняти за окремих умов. Наприклад, на заході сонця, або восени. І при цьому було б бажано, щоб підвозили до мого міста. Егоїзм? А епідемія?!

Що цим хотів сказати? Те, що не варто обнадіюватися і розповідати про місця, куди можна з'їздити.