хочу сюди!
 

Татьяна

57 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 55-58 років

Замітки з міткою «політика»

Про президентські вибори 2019

Усі пишуть — і я вирішив написати. smile

Дуже коротко.

На мою думку, По — менше зло. Головне — аби було хоча б не гірше, ніж зараз.

Коротко.

Я не фанат Порошенка, а тим більше Зеленського, але фігова стабільність мені видається кращою за ризики, пов'язані з можливими косяками Зеленського.

Розлого.

За пару років до виборів не уявляв, що буду хотіти проголосувати за Петра Порошенка. Занадто багато лиха відбулося за роки його правління. Не в усьому є його провина, але відповідальність висить на ньому як главі держави та партії, що входить до коаліції.

Прихід нової владної команди супроводжувався революційними подіями, в яких іще довго розбиратимуться історики. За допомоги кількох олігархів і за моральної підтримки Заходу частина українського народу прогнала попередню владу й занесла умовно нових людей на владний олімп ціною багатьох життів — як своїх, так і опонентів.

Можливо, ці люди збиралися керувати Україною, як Ющенко: сидіти, потихеньку зносити пам'ятники Леніну й агітувати за мову, а паралельно тихо налагоджувати різні мутні схеми. Але країна їм дісталася не в тому стані й не за тих обставин. Потрібно було приймати екзистенціальні рішення.

І тут я не впевнений, що рішення були вірними. Звичайно, постфактум легше здаватися мудрим, ніж тоді. Але мені здається, що можна було не провокувати ідейних опонентів на протистояння через відміну мовного закону й допущення бійні в Одесі. Можна було спробувати в перші дні акуратно поборотися з Путіним за Крим, навести порядок на Донбасі за зразком Харкова. Є купа питань щодо "котлів" і ДАП.

Росія хоч і зазнала втрат від санкцій, однак усе ще сильна, а Путін стоїть на своєму й хоче створити в межах України легалізоване "Придністров'я", що фактично керуватиметься з Кремля й гальмуватиме розвиток України. Тут Росія не відступила ні на крок.

Із корупцією й кумівством усередині країни взагалі все ясно. В нас досі немає порядку. Є питання по закриттю 80 банків — багато хто втратив усі гроші. Курс упав утричі на радість експортерам. Комунальні послуги виросли в рази. Народ у цілому став біднішим. Хтось скаже, що президент не відповідає за соціально-економічні питання, але ж у Порошенка є ціла фракція в парламенті, свій прем'єр, генпрокурор і глави СБУ та НБУ.

І тут наблизилися вибори. Порошенко, сам будучи російськомовним, замість об'єднання країни зробив ставку на вузький "патріотичний" електорат, на український етнічний націоналізм. Відповідно отримав відносно багато голосів на заході, а також серед частини інтелігенції, за інерцією — серед частини залежних від влади бюджетників, але однозначно програв міста.

Не для всіх, але для більшості містян армія, а особливо мова й віра не викликають священного трепету. Армія — та річ, від якої ще з часів Афгану не гріх було відкосити. Мова в більшості містян — російська, віра — на рівні раз на рік посвятити паски або взагалі атеїзм.

Зеленський у певному сенсі дійсно об'єднав країну. Виграв більшість міст, навіть столицю. Завдяки художньому образу в серіалі став своїм як для гопників, так і для офісних хом'ячків. Але він об'єднав пустотою, бо взяв на озброєння загальні розпливчасті гаслаза все хороше проти всього поганого. Тому за нього могли проголосувати і "ватники", і "патріоти". Але коли Зеленський почне хилитися в бік Заходу або в бік Росії, все це об'єднання зруйнується вмить, почнуться протести невдоволених аж до нового бунту. "Нейтральна" політика "багатовекторності" могла бути варіантом до війни з Росією, зараз цей варіант сприйметься як модифікація проросійського — з усіма наслідками.

Зеленський не має ніякого досвіду державного управління, його фаховий і культурний рівень — під великим питанням. Інколи його розмова нагадує базар гопника на районі. Він уникає будь-яких дебатів у студії та інтерв'ю, окрім тепличних посиденьок із Гордоном. Як він збирається говорити з лідерами сильних країн, узагалі не уявляю.

За спиною — один із олігархів, якому держава ніби-то винна 2 ярди баксів. Також поряд крутяться явно проросійські особи, що тонко натякає на можливу геополітичну орієнтацію.

Тому Зеленський — це невідомість. Невизначеність. Ризики. За таких умов інвестори зазвичай виводять гроші з країни, а обивателі знімають свої гривні в банкоматах і купляють сіль. smile

Повернімося до Порошенка і згадаймо щось хороше. На тлі загальної печальної картини все ж є певні позитивні проблиски. Серед усіх реформ та інших дій однозначно в актив можна занести безвіз, 4G та відкриті реєстри, а децентралізацію й мовні квоти — з певними застереженнями. Порівняно з 2014-2015 роками війна перейшла у фазу низької інтенсивності, а економіка оговталася й почала потроху відновлюватися. Ініціатива окремих бізнесменів, волонтерів та інших активних людей місцями згладжує системні проблеми. Ситуація стабілізувалася.

Навчений Другим Майданом та його наслідками, обираю передбачуване менше зло. Стабільність проти ризиків.

Не вважаю прихильників Зе а пріорі поганими, дурними тощо. Не претендую на стовідсоткову правоту. Можливо, що Зеленський, який скоріш за все таки вИграє вибори, виявиться не гіршим президентом, ніж Порошенко. Гіпотетично може навіть стати нашим "де Голлем", який витягне Україну з цього багна. Але не бачу, за рахунок чого це може відбутися.

71%, 20 голосів

7%, 2 голоси

21%, 6 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Демократія і Сокира



И ещё, кто не понял. Ядовитые зубы олигархов - это их медиа. Ошибка Порошенко была в том, что сначала он пытался договориться с олигархами, потом пытался создать свои медиа в противовес, а потом понял, что поезд ушёл. Я предлагаю обсудить такие интересные новации, которые должно будет внедрить общество для противодействия олигархам:

1. Независимость медиа от рекламодателей: не более 10% финансирования медиа может поступать от любой группы аффилированных друг с другом лиц. Наказание за нарушение - лишение лицензии на вещание/регистрации СМИ.
2. Независимость медиа от собственников: не более 10% медиа может принадлежать группе аффилированных друг с другом лиц. Наказание - изъятие доли, продажа ее через открытые торги.
3. Независимость политики издания от собственников и рекламодателей, часть вторая: любое высказывание пожеланий по редакционной политике от собственников и рекламодателей - уголовка.
4. Жесткое наказание за чёрный пиар. Утверждение Верховным Судом методики расчета суммы имиджевого ущерба как проекции от оборотов компании или задекларированных активов компании. Сейчас по решению суда вы можете получить не больше 10-15 тысяч гривен компенсации за имиджевый ущерб. Особенно смешно, если речь идёт об имидже огромных корпораций или крупных бизнесменов.
5. Жесткое наказание за фейки. Систематическое использование ложных фактов - лишение лицензии на вещание/регистрации СМИ.

В демократическом обществе медийная политика должна быть ответственной. Телеканалов должно быть меньше. СМИ всех форм должно быть меньше. Пора завязывать с этими боями в грязи, в которых всегда побеждают воры и олигархи. Это не официальная позиция Демократичной Сокиры, а пост для обсуждения, возражений и комментариев.

Русня і совкодрочери: загострення перед виборами

Дивує, чому у русні і совкодрочерів (а часто це нероздільні поняття) загострення до виборів... До українських виборів. Яке їм діло до наших виборів? Чомусь у нас при виборів президента Мордору істерики не помічав. Хоча, за "поребриком" вибори не такі цікаві як у нас, але їм повинно бути пофіг хто переможе. Тим паче, що у нашої країни немає ядерної зброї і запасів нафти. Але шось метушаться. Мабуть, сподіваються, що переможе проросійський кандидат. І от прикол: спочатку русняві поцреоти агітували за Зеленського. Але після заяв про зовнішню політику, про Донбас і Крим, ополчилися і проти Зеленського. Само собою зрозуміло, що кацапи проти діючого президента.

Напевно, від того, що аргументи скінчилися пустилися в совкодрочерство і видають таємниці про державні бункери.
https://russos.livejournal.com/1465585.html Пропоную нагадити українофобському метроблогеру. Нехай краще розкаже про метро-2, яке у них є.

Rotterdam+

Роттердам — друге найбільше місто у Нідерландах після Амстердама, у якому розташований найбільший порт у Європі. За даними перепису 2018 року, населення міста становить 641 356 жителів. Місто розташоване у провінції Південна Голландія.Але я не проце...

Звідкам секти зубожіння і кривавого бариги присвячується

Dmitry Medved

Каждый таксист знает про грабительский РоттердамПлюс. Вот Порошенко каждый день их этим Роттердамом грабит, даже сайт есть со счётчиком, потому доходы низкие, а цены на бензин растут. А главное, из-за Роттердама тарифы высокие, электричество дорогое и почему-то газ тоже дорогой. Ну и уголь, конечно.

Ну что ж, разбираемся.

Во первых, никакой заметной связи между Роттердамом и карманом пересічного украинца, если только это не владелец ферросплавного завода, нет. У меня, например, завода в собственности нет, ни ферросплавного, но даже свечного.

А теперь к деталям.

Электричество товар особый. Его невозможно запасти впрок, поэтому баланс между десятками производителей и миллионами потребителей должен поддерживаться буквально ежесекундно. Производят электричество, как все знают, на электростанциях. Примерно 50% от всей вырабатываемой энергии дают атомные электростанции, еще примерно 15-20% - гидроэлектростанции. И теми, и другими на 100% владеет государство. Несколько процентов - солнечные и ветровые, а остальное - тепловые, вот про них сейчас чуть подробнее.

Примерно 30% от тепловых электростанций принадлежит государству, остальные приватизированы ещё до 2014 года, в основном Ахметовым. Произведенная электроэнергия поступает на принадлежащие государству магистральные электросети, а далее распределяется в основном через облэнерго, в основном частные, в том числе ахметовские (а также григоришинские, суркисовские и другие, и у Коломойского там акции есть), так и напрямую для небольшого количества крупных потребителей. Облэнерго и крупные потребители платят деньги единому поставщику - госпредпиятию Энергорынок, которое и расплачивается с магистральными сетями и электростанциями.

До 2016 года в оптовых ценах на электроэнергию царил произвол, что позволяло отдельным гражданам добиваться выгодных условий для своего бизнеса, а некоторым чиновникам улучшать свои личные жизненные условия. С 2016 года все поменялось, и цены на закупку электричества у электростанций и, соответвенно на продажу крупнейшим потребителям стали определять по формуле. Поскольку для выработки электричества на тепловых электростанциях нужен уголь, а в результате боевых действий Украина превратилась в чистого импортера угля, цены на внутреннем рынке определяются ценами на ближайшей крупной бирже плюс стоимость доставки. Это не кто-то придумал, это законы экономики такие. Любые другие цены не являются рыночными и равновесными, и попытки административно установить не равновесные цены приводят либо к скрытым дотациям, либо к чрезмерному давлению на бизнес. Ближайшей крупной биржей является Роттердам, вот так и появилась формула Роттердам плюс. Формула довольно сложная и содержит разные коэффициенты, в том числе и поправку на качество угля, что снижает расчетные цены на украинский уголь чуть ли в два раза по сравнению с реальным биржевым индексом. Можно ли было использовать вместо биржевого индекса Роттердам реальные цены закупки угля? Нет, нельзя, потому что ДТЭК, будучи одновременно производителем и потребителем угля, мог рисовать в контрактах любые цены, а украинской угольной биржи просто не существует. Кстати, в ЕС одобрили применение формулы.

Ясное дело, в любой сделке покупатель хочет, чтобы цена была пониже, а продавец - чтобы повыше. В украинской энергетике государственный посредник оказывается под давлением с двух сторон. Но так получилось, что один олигарх, А., имеет активы с обоих сторон, как на стороне потребителей, так и производителей, поэтому любое смещение цены для него компенсируется хотя бы частично. Другой же олигарх, К., имеет активы со стороны потребления, поэтому заинтересован в максимальном снижении цены. Нельзя сказать, что текущие цены уж настолько разорительны для предприятий К., те работают вполне себе с прибылью, но, видимо, деньги для К. очень нужны.

Население в этой игре не участвует, несмотря на выступления экспертов от К. Население получает электроэнергию по фиксированному тарифу, никак не связанному с формулой Роттердам+. Также данная формула никак не определяет цены закупки угля электростанциями - эти цены определяет рынок, уголь закупается у отечественных и зарубежных поставщиков по ценам, определяемым контрактами. Для госпредприятий - на открытых тендерах.

Расчеты за электроэнергию по формуле Роттердам+ продолжатся до 1 июля, после чего заработает энергорынок, закон о котором принят два года назад, и поставщики будут договариваться с покупателями напрямую, без посредников. Облэнерго уже практически прекратили существование в прежнем виде, это уже каждый заметил в платежках - получатель теперь другой. Это европейская модель, и теперь поставщики смогут конкурировать за потребителя, как это делают операторы мобильной связи, например. Раньше не получалось, потому что надо было изменять законодательство и внедрять довольно сложные технические решения.

Резюме. Весь шум по поводу Роттердам+ - не более чем сопровождение коммерческого спора двух очень богатых людей по поводу раздела прибыли. Сдвиг процентов по формуле в ту или иную сторону мог бы повлиять на некоторые цифры в рейтинге Форбс, но на благосостояние остальных украинцев - очень незначительно. Вот и всё по этой теме. Вся информация - из открытых, доступных источников, легко ищется, легко проверяется.

ДУМАЙ

Трошки статистики


Адептам секти зубожіння присвячується


Через два тижні стане відомо, хто буде наступним президентом України. Восени в країні відбудуться парламентські вибори, після цього зміниться склад Кабінету міністрів. Тому зараз дуже доречно підбивати підсумки останніх п'яти років розвитку України. Сьогодні «Слово і Діло» проаналізувало, як змінилися економічні показники за 2014-2018 роки.

Золотий резерв України (який грає роль антикризового запасу та стабілізації курсу національної валюти) в 2014 році становив лише 7,5 млрд дол., а вже наступного року зріс більш ніж на 76% – до 13,3 млрд дол. У 2016 році ЗВР України становили 15,5 млрд дол., у 2017-му – 18,8 млрд дол., а минулого року – 20,8 млрд дол.

ВВП на душу населення України в 2014 році становив 35,8 тис. грн, у 2015 році зріс до 46,2 тис., у 2016-му – до 55,9 тис., у 2017-му – до 70,2 тис., у 2018-м – до 84,2 тис.

Ситуація з інфляцією в Україні хоча й не ідеальна, але все ж покращилася. У 2014 році в країні інфляція була на рівні 24,9%, в 2015 році її рівень злетів до 43,3%. Відтоді ситуація стабілізувалася, минулого року інфляція склала 9,8%.

Цікава ситуація виходить з надходженням прямих іноземних інвестицій в Україну. Пік надходжень припав на 2015-2016 роки – 4,3 млрд дол. і 4,4 млрд дол. відповідно, але вже в 2017 році надходження впали майже вдвічі – до 2,5 млрд дол. (це рівень 2014 року). Станом на минулий рік цей показник склав 2,9 млрд дол.

З 2014 року в Україні сповільнилася інфляція, зріс ВВП на душу населення, але надходження іноземних інвестицій повернулося до колишніх показників.

Нагадаємо, Світовий банк констатує зниження рівня бідності в Україні, розрахованого за методологією банку.

Слово і діло

Часть 4. Из серии "Почему Порошенко"

Щоб мене не звинувачували в розповсюдженні постів з ФБ (мій пост там не рахується, бо він мій), я зробила отаку невеличку вибірку фоточок з Гугла. А почалося все з новини "Володимир Зеленський поплавав в басейні". І тут мені щось здалося знайомим і я таки набрала запит.
А тепер от що в мене вийшло





Потім ще...



Потім ще ...



Ну я думаю, що можна ще знайти Вови бігають, Вови моляться...

Тепер чекаємо серію фоток "Вова на рибалці з Кошовим" і "Вова цілує дітей"

Ну і поведінку "нашого" Володі на переговорах вже всі зацінили? А вона така, як і в ненашого і називається "Хоч всеруся, та не покорюся" або "Хочу, щоб було по моєму, бо умови диктую я" . Той Вова з реальних пітерських пацанів і наш теж свій в дошку. Зріст порівнювати не буду, це тут ні до чого. Але на екрані вони виглядатимуть на всі сто. 
Люди проковтнули наживку на "простого хлопця", тепер аби не вдавитися.

Але якщо ви думаєте, що наш такий самий крутий як той і наш буде на рівних з тим, то не тіште себе надіями. 

P.S. Пишу про політику, бо мені болить. Пишу сама, інфу шукаю сама, думаю сама.
P.P.S Забула написати, що всіх люблю.

Вибори всіх розсварять

Вибори всіх розсварять. Дуже нагадує нещодавній відбір на пісенний конкурс "Євробачення", який розділив аудиторію на два протиборні табори. Та й було б наївно вважати, що вибори президента будуть менш запеклими, ніж музичнний конкурс.
А оскільки в будь-якому разі будуть переможець і переможений, то все одно будуть незадоволені. Цікавить, як уживатись будете?

Часть 1. Из серии "Почему Порошенко"

Быть вне политики никак не получается. Поэтому вы будете вынуждены либо читать эту серию моих заметок либо разочаруетесь во мне. Выбор тех, кто голосует за Зеленского, я понимаю и никого оскорблять не собираюсь. Я просто пытаюсь обосновать свой выбор. Отвечать на камы не буду, все свои аргументы напишу в заметках.

Навеяло http://blog.i.ua/user/8088198/2277957/#p1
Броварская школа N1 до недавнего времени имела вид довольно неприглядный: туалет на улице, двери и окна покрыты в 48 слоёв разной краской, полы ходили ходуном, были случаи обвала потолков и все в этом духе. Картина плачевная. Именно из-за этого о школе N1 ходили плохие разговоры и учились в ней в основном те, кому все равно где учиться. Я сама когда-то старшего ребенка перевела в другую школу в центре города.
Деньги родители сдавали всегда, то на окна, то на шторы, то на обои, то еще на разную хрень, но особых изменений почему-то не было. Сначала поменялся директор, изменения начались. Молодая директрисса очень старалась, но слепить что-то из говна и палок не очень выходило.
И вот года 3-4 назад случилось чудо. В школе ( ЧИТАТЬ  ВСЁ ) отремонтировали спортзал, актовый зал, поменяли все!!! окна, поменяли все!!! двери, поменяли полы, сделали потолки, укомплектовали компами класс информатики, переоборудовали пару бывших ленинских комнат в классы, сделали шикарные туалеты, поменяли технику на кухне, сделали два!!! стадиона на улице, положили асфальт, заштукатурили и утеплили школу снаружи...ну и пару тыщ мелочей.  Дохрена правда?! Почему этого не делалось раньше? Деньги на школы выделялись наверное, но  не доходили или не выделялись совсем, я не знаю. Но точно знаю, что сейчас на родительских собраниях перед нами отчитываются за каждую копейку. Мы в любую секунду можем узнать любую инфу и никто нам за это в лоб не даст. Изменения меня очень удивляют и радуют. Среднего сына я уже переводить в другую школу не планирую. Ну и, как показатель, теперь в нашей школе учатся в две смены и много детей из центра города. Может кто-то скажет, что это общая тенденция с количеством детей, но я отвечу, что нет. В нашу школу раньше никто отдавать детей не хотел.

Так было:

А так стало:

P.S. Давайте оставаться людьми и не использовать аргументы "сам дурак". В камах прошу сильно не гадить, так как я человек с тонкой душевной организацией.

  

Люди бідкаються


20%, 4 голоси

80%, 16 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.