хочу сюди!
 

Маша

50 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 37-65 років

Замітки з міткою «думки»

Пропускаю цікаві заходи:(

Жаль, коли доводиться пропускати цікаві заходи. Ні, мова не про ЛГБТ-парад. Хоча там гарантовано буде треш з бійкою, поліцейськими, тітушками (без цього не обходилося). Але гарантована рейтингова тема і срач у коментарях. Сьогодні у Києві відбуватимуться інші заходи. Можливо не такі скандальні, як парад за права секс-меншинств, але не менш цікаві — парад трамваїв (на Контрактовій) і фестиваль дитячих професій (на Русанівці). Ну, що ж... мені не вперше доводиться пропускати щось цікаве. А блог... блог зачекає. Не буде про що писати — буду менше часу проводити за компом (хоча не факт!) — економія на електроенергії. Тим паче, процес написання постів ускладнився після блокування Яндексу. Так що обійдуся без нових поїздок і нових постів у бложику.

Ну а шоб якось себе заспокоїти, коли щось змушений пропустити, вмикаю «режим відмазок».  Вони є і цього разу.
1) Синоптики обіцяють дощі з грозами (не факт, що будуть — але погода переддощова).
2) Відсутність грошей (тільки цього тижня 3 рази їздив на співбесіди і в Центр зайнятості  — так що чималенько витратився на поїздки).
3) Запланова співбесіда (а це важливіше прогулянок).

А ці заходи, сподіваюся, нікуди не дінуться. Будуть і в наступному році.

путевые мыслишки

Ехал вчера через перевал а за окном лес смешанный растут в нем
башкирские ак-кайын и ширши, и блин не подозревают они что они русские
березки и украинские смереки.

Ви знаєте що таке самотність?


       Це коли є телефон, а дзвонить будильник. Заповнив свій день подіями, все зробив, викреслив, втомився, впав і знову дзвонить будильник. Обличчя змінюють потилиці, навіть звук будильника, здається, чуєш частіше. Кудиб ти нейшов з ким би неспілкувався - ти один. Це життя промовляє: "не метушись! познайомся з собою, зрозумій чого прагне твоя душа, чому сумує серце. Зустрінся сам з собою. Адже коли-небудь, справді залишишсясам на сам з собою і вже незлукавиш". Люблю повторювати афоризм: " Випробування, які нас не вбивають, роблять нас сильнішими. Ти хотів бути сильнішим, мудрим і впевненим. Зараз можеш звернути гори і навіть з чортом домовитись. Ти навіть піклуєшся про всіх. Але як слон боїться мишки, так, можливо, і ти боїшся довіритись людям. І ти питаєш, що таке самотність? Нехай тебе пробували обманути. Це неповинно впливати на твою довіру взагалі. Сприймай це як тренування. А зрадники рано чи пізно зрозуміють, що зрадили в першу чергу себе. Зло пожирає зло! Озернись довкола - поруч з тобою безліч прекрасних людей. Дай їм проявити себе, дозволь любити себе... Одним словом довірся і станеш у 100 разів сильнішим і вільнішим!

 Будьте щасливими!

"Я"

Де збирають гриби

Раніше я думав, що гриби збирають лише в лісі, але нещодавно побачив відео співвітчизника, який збирав гриби у лісосмугах і ярах. Ніколи б не здогадався, що там може бути багато різноманітних грибів — дубовиків, підберезовиків, сироїжок.

Звичайно, лісосмуги з листяних порід — переважно, з дубів.

Тепер і у нас вимикають

"А чого у вас не відключають?" От, тепер відключають. Ходять чутки, що не обійшлося, без "добрих людей": комусь стало заздрісно, що електрику вимикають не у всіх.
Дають світло на 2-4 години. Вимикають на 4-5. Хоча у першу ніч не було електропостачання аж 9 годин.

Нажаль, моя робота залежить від електропостачання та інтернету, тому працювати стане важче, а заробіток впаде.

Нажаль, це не привід йти до так званих "пунктів незламності", хоча, мабуть, потрібно сходити у розвідку і дізнатись, чи працюватимуть вони, якщо раптом буде не тимчасове відключення, а постійне.

Звичайно, з негативу можна віднайти позитив: тепер можна не донатити блогерам і жертвувати гроші на армію — і не тому, що з образи, а просто через те, що в умовах обмеженого заробітку головні витрати на першочергові потреби, а благодійність, розваги, тощо — на останньому місці. Тому так.

Проте тепер не страшний повний блекаут. Навіть навпаки, хочеться, щоб електрики не було ні в кого. Щоб всім було хріново. А можливо, став розуміти заздрісників.

Моя мила

Стогін. Ламаю крила
Як віднайти себе?
Змилуйся, моя мила!
Де ти, мій світ з небес?

Демон тримає міцно
Іклами душу рве
Біль - це моя темниця.
Як віднайти себе?

Замість життя - могила
Я не змогу сама
Змилуйся, моя мила
Без тебе мій світ - тюрма

Тільки про тебе мрію
Не улітай, постій
Не забирай надію
Я програю двобій.

Кохання - чарівна сила
Воно наче світ з небес
Нові подарує крила
Які не зламає бес.

Географія спільних вилазок з подружкою

Три тижні, як не стало подружки. Змирився з втратою. Поступово повертаюсь до "звичного" карантинного режиму: домосідство, робота і ютубчик, хоча зрідка перечитую щоденник. Спогади тепер викликають не смуток, а приємні емоції. Хоча, нажаль, нові враження в подальшому можливі лише з іншими людьми. Але треба далі жити.

В голові вже лунають пісні (ті, що слухав останнім часом), але прослуховування музики (особливо веселої) не можу дозволити. Гумор теж поки що під забороною. Тому що нема чого веселитись.

Замислився, що після знайомства з подружкою перестав шукати собі дівчину. Тепер ось думаю, може знову розпочати пошук знайомств? Хоча шанси когось знайти, а тим паче, сталкершу, мінімальні.

Проаналізував вилазки по заброшках. Виявляється, майже 50% вилазок були разом з напарницею. Але якщо відняти кількість самостійних вилазок і вилазок з іншими сталкерами, то виходить, що більшу кількість закинутих об'єктів дослідив саме з нею. Стосовно відстаней, то в основному лазили по київським забросам і найближчому столичному передмістю, хоча траплялись дальні поїздки: наприклад, у Халеп'я (39 км), Фастів (40 км), Макарів (40-45 км), Кожанку (55 км), Пісківку (Тетерів) (60 км), Заворичі (73 км), а найдальшою була поїздка в Остер (понад 88 км) — причому все це були одноденні поїздки(!) на громадському транспорті (маршрутки або електрички) в межах Київської області (крім Остра, який у Чернігівській області). Ну а найдальшою вилазкою став сталк з новим напарником — 130 км. Однак та поїздка відбулася після того, як перестав зустрічатися з подружкою (оскільки вже була пандемія ковіду).



Місця дальніх поїздок з подружкою доведеться уникати. Місця поближче — теж намагатись не відвідувати без крайної потреби (Буча, Ворзель, Макарів, Українка, Бровари, Академмістечко-Житомирська, Троєщина, Мінський масив і Корчувате в Києві). Щоб не викликати давні спогади і не перебивати їх новими спогадами. Радує, що деякі напрямки досліджував сам, тому можна спокійно подорожувати, не чіпаючи спогадів про подружку.

Коронавірус поширюється по світу

Як би не старалися з карантинами, виявленням хворих і обмеженням сполучення з Китаєм, новий коронавірус пневмонії поширюється по світу. Тепер вже джерелом небезпеки оголосили не лише Китай, а й Італію — зараза лютує по всій Європі. Та й не лише по Європі — на всіх континентах(!). На початку січня до нового вірусу ставилися спокійно, а зараз оголосили епідемією і очікую.ть на пандемію. Як вважаєте, пандемія неминуча?
В цьому контексті дивує як нова болячка не дісталася до України. Кажуть, що це всього лиш питання часу.

Звичайно, панікувати безглуздо. Можна навіть пожартувати, бо ліків від нової хвороби не існує, смертність не вища, ніж від звичайного грипу, та й здоровим людям він не надто зашкодить. Але... нам і існуючих хвороб вистачає. Нафіга ще новий вірус?! Особливо, враховуючи стан нашої начебто сучасної і безкоштовної медицини та ставлення громадян до свого здоров'я.

В принципі, й мені було б пофіг, якби ж не входив до зони ризику. А ви як ставитеся до нової епідемії?

Відбір на Євробчення-2020

Ну як вам перший півфінал відбору на Євробачення?
Очікував гіршого. Але був приємно здивований виступом KRUТЬ, Go_A і CLOUDLESS. А ось розчарували [O], Jerry Heil і Катя Чилі.
Попри те, що більшість виконавців молоді і невідомі, в сьогоднішньому півфіналі було декілька виконавців, про яких знаю давно — [O], Jerry Heil. Чув і про Go_A з CLOUDLESS.

Після минулорічної відмови Maruv у виступі на "Євробаченні" не хотів голосувати цього разу, однак... проголосував. SMS сповіщення не прийшло, але Притула, наче читає думки (або чат), заспокоїв, що голоси будуть враховані.

До речі, в чаті ржач, хайп і боти прихильніків Maruv. Декілька годин пройшли дуже швидко, на одному диханні.

Січень 2020

Не знаю чому, але хочеться підвести підсумки першого місяця 2020 року. Мабуть тому, що і число року "кругле", і очікувань було багато, і рік високосний, і подій у світі було багато.

В мене на цей січень були грандіозні плани, однак вдалося здійснити лише дві вилазки. Правда, заброшки трапились круті — два дитячі оздоровчі табори з непоганою збереженістю. Одна з вилазок була самостійною, але потім зустрів інших сталкерів. Друга вилазка була з напарником, причому новим.

Ну а більшість часу пронудився вдома. Це тому, що знайомі зайняті, і через епідемію грипу страшно кудись їхати.

Оскільки нічим було зайнятись поринув у роботу з головою. Пропрацював добре. А от у лютому, мабуть, зароблю менше, бо завдання закінчуються.

Були дні, коли відчував, що від нудьги і безвиході насувається депресія. Але її вдавалось швидко знешкодити.

Розчарувало те, що фотохостинг і в січні два рази не працював.

У світі відбулося багато звіздецю. Перше — збиття українського літака Боїнг-737 в Ірані. Друге — епідемія нового вірусу пневмонії, що поширився з Китаю. Третє — повернення російської делегації в ПАРЕ. І четверте, що безпосередньо стосуватиметься нас — введення абонплати за постачання газу. Про закони від "слуг народу" мовчу. Обрали на свою голову.