...Володимир Миколайович НАУМОВИЧ (1894-1918, вбитий під Крутами), тричі георгіївський кавалер, учасник битви під Крутами. Його батько Микола Іванович - проф. Віденського університету. Його брат Олександр - перший міністр закордонних справ УНР, сестра надія Янівна Іщук - проф. математики в Празі. Його вітчим Олександр Федорович Іванов забрав його тіло і поховав на Аскольдовій могилі поруч з дідом, перепохований в 1934 р. на Лук"янівське кладовище. З ним в одній труні В.Я.Шульгін. Там же поховано організатора і керівника Української студентської громади в Києві, заснованої в 1913 р., що загинув під Крутами. Проценко Л., Косенко Ю. Лук'янівське цивільне кладовище. Путівник. – К.: Інтерграфік, 2001 :

Отже, стверджується, що: -в могилі поховано троє учасників бою під Крутами (а не двоє, як подається майже в усіх джерелах) -анонімний прах є прахом "організатора і керівника Української студентської громади в Києві, заснованої в 1913 р."  "Володимир Шульгин (*1894 —†1918), студентський діяч, син Якова Шульгіна, організатор і керівник Української Студентської Громади в Києві, заснованої 1913 року. Член Виконавчого Губернського Комітету Ради представників Київщини в 1917 році."- з Вікі.Аналогічні дані і в Енциклопедії українознавства. Отже, фраза, виділена в цитаті курсивом, стосується,скоріше за все, Шульгіна В.Я. Таким чином, гіпотеза про поховання сот. Омельченка в одній могилі з Шульгіним і Наумовичем поки що підтвердження не знайшла.

Це  студенти  Народного  унiверситету

Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник), Володимир Наумович; студенти  унiверситету   Св. Володимира 

Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб,  Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти  2-ї  Кирило – Мефодiївської  гiмназiї

Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу),  Григiр Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу). І ще 17-19 загиблих юнаків, імена яких невідомі

І ще до 20 чол. загиблих козаків з куреня "Смерті".

...чи перебували у складі 1-ї сотні доп. студ. куреня січових стрільців, що брала участь в бою , студенти КПІ ? Серед загиблих студентів/гімназистів, з КПІ я нікого не знайшов (маю на увазі ті 20 прізвищ, що вміщені у праці Я. Тинченко "Українські збройні сили березень 1917 р. - листопад 1918 р.".)

- В тій же книзі було написано що брали, і їхня кількість. тільки не памятаю скільки. Напевно вони всі залишились живі (після Крут).

ПАМ'ЯТИ ТРИДЦЯТИ

На Аскольдовій могилі Поховали їх — Тридцять мучнів українців, Славних, молодих… На Аскольдовій могилі Український цвіт! — По кривавій по дорозі Нам іти у світ. На кого посміла знятись Зрадника рука? — Квитне сонце, грає вітер І Дніпро-ріка… На кого завзявся Каїн? Боже, покарай! — Понад все вони любили Свій коханий край. Вмерли в Новім Заповіті З славою святих. — На Аскольдовій могилі Поховали їх. Павло Тичина

Вічна пам'ять мужнім юнакам, що полягли в бою за Україну...

...Про 27 розстріляних та інших загиблих Что же на самом деле произошло под Крутами в тот день? 1-я Украинская военная школа им. Б.Хмельницкого       (250 юнкеров), отряд офицеров и добровольцев (около 60 человек), а также 1-я студенческая сотня (118 студентов и гимназистов) у станции Круты (недалеко от Бахмача) пытались сдержать наступление советских войск. Бой продолжался почти целый день. Советские войска несколько раз ходили в атаку, но нещадно расстреливались украинскими юнкерами и студентами. Всего, по данным большевиков, в тот день их отряды потеряли 300 человек убитыми и ранеными. С началом сумерек украинские части стали отступать из-под Крут. В полном порядке отошла 1-я Украинская военная школа и студенческая сотня. Нескольких убитых и большинство раненых юнкера вынесли на руках. Возможно, украинский отряд ушел бы из-под Крут почти без потерь, если бы не один взвод, набранный из студентов и гимназистов. Этот взвод вместо того, чтобы обойти Круты стороной, как это сделали остальные части, пошел прямо на огни станции, к тому времени захваченной большевистским бронепоездом и отрядом матросов. Студенты и гимназисты были моментально разоружены и взяты в плен. Раненые в количестве 6 человек и сын одного железнодорожника, оказавшегося машинистом большевистского поезда, были отделены от прочих пленных и вскоре отправлены в Харьков. В апреле 1918 года этих 7 человек освободят украинские войска и они вернуться в Киев. Остальные 27 пленных студентов и гимназистов были расстреляны тут же на станции – у водокачки. Собственно, эти 27 ребят (а не 300) и были главными жертвами боя под Крутами.                                                                                                     

      Что касается остальных участников боя – бойцов 1-й Украинской военной школы, Студенческой сотни и добровольческого отряда, то уже утром 30 января они вернулись в Киев, где участвовали в боях с местной красной гвардией. Большинство юнкеров и студентов вскоре стали офицерами армии Украинской Народной Республики, и сражались с красными вплоть до 1921 года. На сегодняшний день известны имена и судьбы почти 100 из них. В середине марта 1918 года, после освобождения от большевиков Киева и части Левобережной Украины, родители погибших возбудили вопрос о нахождении тел своих детей и перезахоронении их. Под Крутами была найдена братская могила 27 расстрелянных студентов и гимназистов, которые вскоре и были перезахоронены на Аскольдовой могиле. К сожалению, установить имена всех погибших под Крутами не удалось. Поэтому несколько могил оказались безымянными. На сегодняшний день известно 21 имя героев Крут. Это студенты Украинского народного университета штабс-капитан Омельченко, Владимир Наумович, Александр Шерстюк, Исидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сирик; студенты университета Святого Владимира: Владимир Шульгин, Александр Попович, Николай Лизогуб, Божко-Божинский, Дмитренко, Андреев; гимназисты 2-й Украинской Кирило-Мефодиевской гимназии: Андрей Соколовский, Евгений Тернавский, Владимир Гнаткевич (все – из 6-го класса), Григорий Пипский, Иван Сорокевич (из 7-го класса), прапорщик Павел Кольченко, Николай Ганкевич (из 8-го класса).

 В цій статті я остаточно з`ясовую, чому курсують дані як про 27, так і про 29 загиблих. Просто - 27 були розстріляні одразу, а ще двох \"холєних прапорщіков\" замучили та тіла їх викинули з потягу далеко від Крут... Це -- майже лав сторі про двох прапорщиків, яких захопили після бою, і про яких згадує Моісєєв/ Продовження в частині 3.

   До розміщення цього матеріалу спонукала не лише річниця подвигу української молоді. А й численні інтерпретації з використанням неправдивих фактів стосовно тих далеких подій. Подібне властиве як для відомих політиків, так і для багатьох, хто бере участь в заходах, присвячених Крутам.    Отже, до вашої уваги деякі документи та їх обговорення фахівцями з військової історії, що вивчають період Українських визвольних змагань 1917 - 1921рр. Подається частково і у вигляді обговорення на різних профільних форумах останніх років, з 2007 по 2011 роки. http://photo.i.ua/user/3871267/297556/8576951/         Кілька фото з планом бою під Крутами і документами Спогади Гончаренка А ще в ніч з 26 на 27 січня я мав розмову по прямому дроту з Муравйовим. Його вимога в формі наказу звучала так: \"Прігатовіться к встречє пабєданоснай краснай армії, прігатовіть абєд. Заблуждєнія юнкєроф пращаю, а афіцероф всьо равно расстрєляю\". Я відповів, що до зустрічі все готове.

Вчасним ранком червоні розпочали свій наступ в зімкнутих кольонах; виглядало так, якби йшли на параду, занедбуючи найпримітивншіі засоби безпеки. Релієф місцевости маскував нас і щойно зближення на віддаль стрілу могло нас уявнити. Передні частини червоних, йдучи в зімкнутих кольонах, очевидне, були певні нашої втечі, а зі станційної служби по апарату на їхні виклики ніхто їм не відповідав. Тільки-но червоні зблизились на віддаль стрілу, ми їх привітали сильним огнем 4 сотень і 16 кулеметів. Щойно під прямими стрілами переходили вони до розстрілень, поносячи великі втрати в своїх рядах. Наступні відділи уже з потягу приймали бойовий порядок. Таким чином москалі зайняли по фронту лінію до 5 кільометрів, маючи за собою все надїзжаючі свіжі резерви й прихильно настроєне населення.

\"ДОНЕСЕНИЕ М. А. МУРАВЬЕВА В СОВЕТ НАРОДНЫХ КОМИССАРОВ И В. А. АНТОНОВУ-ОВСЕЕНКО О РАЗГРОМЕ ВОЙСК ЦЕНТРАЛЬНОЙ РАДЫ ПОД ст. КРУТЫ 17 января 1918 г. 1 час. 45 мин. После двухдневного боя 1 революционная армия Егорова при поддержке 2 армии Берзина у ст. Круты разбила контрреволюционные войска рады, предводимые самим Петлюрой. Петроградская Красная гвардия, выборгская и московская гвардия вынесли почти одни весь бой на своих плечах.Войска Петлюры во время боя насильно пустили поезд с безоружными солдатами с фронта навстречу наступавшим революционным войскам и открыли по несчастным артиллерийский огонь. Войска рады состояли из батальонов офицеров, юнкеров и студентов, которые, помимо сделанного зверства с возвращающимися с фронта солдатами, избивали сестер милосердия, попавших во время боя к ним в руки. Иду на Киев. Крестьяне восторженно встречают революционные войска. Главнокомандующий фронтом Муравьев\"

Продовження в частині 2.

1 x 8 + 1 = 9 12 x 8 + 2 = 98 123 x 8 + 3 = 987 1234 x 8 + 4 = 9876 12345 x 8 + 5 = 98765 123456 x 8 + 6 = 987654 1234567 x 8 + 7 = 9876543 12345678 x 8 + 8 = 98765432 123456789 x 8 + 9 = 987654321

  Є таке дивне число: 142 857. Дивіться, при множенні в ньому тільки міняються місцями цифри: 142 857 * 1 = 142 857 142 857 * 2 = 285 714 3 = 428 571 4 = 571 428 5 = 714 285 6 = 857 142 І тільки при множенні на 7 виходить 999 999. До речі, 142 + 857 = 999, 14 + 28 + 57 = 99.

P.S. 111111111 * 111111111 = 12345678987654321

Писатиму тільки те, свідком чого я був сам, або ті хлопці та дівчата, з якими я працюю в одній команді.

1) Перші ознаки того, що все буде "дуже весело", проявились ще півроку тому, коли вибори перенесли з квітня на кінець жовтня. При цьому, ті хто вклав гроші в білборди, афіши, листівки, орендував приміщення та площі для агітації, втратили дуже багато грошей. Звісно, втратили всі, крім Партії Регіонів, бо саме в цьому і була суть "маневру" з переносом дати виборів - зіпсувати передвиборчу кампанію, підірвати бюджет. Через те, що справжню дату знала тільки партія влади, вони змогли зайняти найвигідніші рекламні місця якнайменш ще за півроку до початку теперішнього ажиотажу. Інші ж такої можливості не мали.

2) Зловживання адміністративним ресурсом межить (а якщо зовсім чесно, то і зовсім співпадає) з порушенням чинної конституції, бо членам Партії Регіонів ніде нема черг, всюди їм у всьому допомогають, сприяють, проводять, проштовхують та таке інше. Коли приходить будь-яка інша людина - її ставлять в чергу, в кабінеті на всі запитання одна відповідь - "ВИВЧАЙТЕ ЗАКОНИ". Тобто, замість того, щоб допомогати бажаючим подати свої кандидатури, Виборчі комісії всіма можливими (схожими на законні) засобами намагались цей процес ускладнити. Відповідно, конкурентів "рубали під корінь", просто не давали їм заявити про себе.

3) Схожа ситуація зараз з реєстрацією агітаційних матеріалів, довірених осіб, спостерегачів, місць та часу проведення агіт-зборів. Перевага віддається партії влади, всім іншим потім не залишається ані часу, ані місця... Ось така "демократія"

Це те, що стосується часу ДО реєстрації кандидатів. Тепер те, що відбувається прямо зараз:

4) ПР заспамила всі під"їзди, всі поштові скриньки, всі стовби і взагалі все-все-все, де можна і де не можна (до речі, як виявляється, партії влади можна всюди, заборон для них не існує...). Вільного місця для розміщення своєї агітації практично не залишилось. Чудовий хід.. Почали ліпити одне на інше, захламляти скриньки так, що туди вже газети нема куди класти - самісенька агітація людям надходить... Звісно, цей приклад дав "зелене світло" всім іншим партіям та їх найманим агітаторам - тепер всі вони безсоромно розповсюджують свої плакати та листівки як їм тільки надумається. Цікаво, чому досі будинки не перефарбували в агітаційні кольори?...

5) Практично так само, як до цього Загід Габібулаєв (Краснов) робив дитячі майданчики та під"їзди за бюджетні гроші а видавав за своє, тепер всі полізли в гаманці та наймають всіх підряд - рубають дерева, перефарбовують під"їзди, вставляють стекла. Все те, чим вони мали займатись 5 років, зараз робиться протягом двох агітаційних тижнів, щоб підкупити бідолашних людей...

Найкуметніше та найсумніше:

6) Стали свідками того, як Комуністична Партія саботує діяльність служб, найнятих депутатами від Партії Регіонів - найманим бригадам тупо дають гроші зверху, щоб ті зробили свою роботу неякісно - чи щось одне зламали під час ремонту іншого, чи щоб сміття за собою не прибрали, чи щоб робили це тоді, коли люди відпочивають... Навіть побачив, як на джипах приїхали депутати від обох партій із своїми "братками", та проводили "терки" на тему, хто з них козел, і хто за що та як буде відповідати...

7) Стали свідками того, як Інші партії копіювали собі тексти листівок та плакатів, які готували ми зі своїми командами. В нашу листівку просто ставилась інша фотографія, міняли прізвище, і вивішували замість наших... Мабуть свого розуму не мають, або наш настільки цінують... не знаю, чи радіти, чи сумувати...

8) Був свідками того, як в штабах партій кандидати в депутати сидять та ділять майбутню владу, вимірюючі свої шанси кількістю закинутого бабла в агітацію... Хто кому скільки дав грошей, хто кому яких хабарів, хто потім на чому буде відшкодовувати "вимушені збитки" - ось найголовніші теми їх бесід. Якщо хтось і згадував про свої обов"язки перед виборцями, то тільки в тому плані - як би ще хитріше їх всіх обманути, щоб більше голосів отримати. Про виконання обіцянок - мовчання.

9) Під час знайомства з людьми на своїму районі, отримав багато різних відгуків. Хтось захищає владу і підтримує, хтось вже втомився від старих, і хоче бачити нових. Особисто мене декілька разів посилали відверто, прямим текстом, трохи частіше - просто вічливо закінчували бесіду, але частіше я бачив доброзичливу посмішку та чув побажання підтримати мене на цих виборах.

Висновкі вже зараз можу зробити такі:

10) Як би там не склалось, тепер я буду ще більш активним громадянином, і якщо не пройду сам, то вимагатиму від діючої влади виконання всього того, що наобіцяли, а на додаток - ще й те, що людям в нашому районі буде потрібно. Тепер у мене нема сумніву, що це можливо, і він або мусить відповідати перед законом та робити все що від нього вимагається, або залишати посаду і не псувати людям життя своїм паразитництвом. Просто мало хто знає, як туди звертатись, як вимагати, як наполягати... А я візьму, і всіх навчу... Хай всі відчують справжній смак депутатства.

11) Треба дивитись не на те, що обіцяють, а ХТО це обіцяє. І не слід розраховувати, що хтось буде робити все на благо інших зі своєї доброї волі. Навіть якщо він цього хоче в душі (десь не дуже глибоко), то йому в цьому все-одно потрібні поради, допомога та контроль з боку жителів. Інакше він робитиме все на свій розсуд, і тоді це наврядчи буде дуже корисно всім іншим (-:

12) Добрі, активні, ініціативні люди ще існують. Вони готові об"єднуватись заради добрих справ. А якщо ще й навчити їх як свої прагнення реалізувати в сучасних умовах, то будь-яке лихо посунеться. Зпочатку трішки, а потім більше і більше. З часом можна зробити життя дійсно приємним та радісним, і починати завжди треба з себе самого.

P. S. По чуткам, склад виборчіх комісій на 80-100% з членів Партії Регіонів на всіх рівнях - від голови кожної з виборчих комісій до секретарів... З того ж джерела почув, що на вищих рівнях вже є дублікати всіх печаток комісій нижчих рівнів, відповідно, будь-які протоколи можуть бути підроблені, фальсифіковані або відредаговані, а печтаку поставлять вже на місці яку потрібно. Моя думка - дуже жаль, якщо це правда. Єдина можливість захиститись - зібрати копії оригінальних звітів з районних виборчих ділянок, і при першіх же ознаках фальсифікацій подавати оскарження, з доданням всіх необхідних свідчень. Якщо вже й на цьому рівні влада проігнорує демократичні права народу, то скоріш за все, без страйкувань, забастовок та мітингів далі справа не піде. Або влада працює з нами чесно, або ми не працюємо з ними зовсім.

  
  Один українець має можливість взяти інтерв"ю у одного з колишніх солдат дивізії "Галичина", що зараз знаходиться на смертному одрі.

   Він звернувся за допомогою у формулюванні питань щодо дивізії, питань щодо її діяльності - тих питань які зараз хвилюють суспільство.

   Прошу друзі (і не тільки) задавати свої питання щодо дивизії, проти кого воювали, про її склад та таке інше.

   П.С. Людина знаходиться на смертному одрі, отож брехати не стане - відео щодо дивізії буде шокуючим і можливо навіть з брутальними фактами та історією подій.