хочу сюда!
 

Особенная

35 лет, рак, познакомится с парнем в возрасте 34-37 лет

Заметки с меткой «сумне»

Сумно((

В Одесі на 61 році життя відійшла у вічність геніальна співачка, перша леді одеського та українського джазу, воістину народна артистка, яка не дочекалась звання, навіть, заслуженої - ТЕТЯНА БОЄВА!

Одеса, Україна та весь музичний світ втратив один із найунікальніших своїх голосів. Тетяна Боєва входила в 10 - ку найкращих джазових співачок світу! Вона була володаркою премії Пола Мак-Картні за краще виконання пісні "Yesterday", а також внесла свою чималу лепту у розвиток вокальної педагогіки.

 

                       

Батурин




Батурин - резиденція гетьмана Мазепи на ті часи був доволі великим
містом. Залога фортеці налічувала 7 тисяч козаків. Наказний гетьман - полковник Дмитро Чечель. Сотник - Дмитро Нестеренко. Генеральний
гарматний осавул - німець на українській службі Фрідріх Кенігсек.
Восени 1708 року московське військо (близько 21 тисячі чоловік) підійшло до мурів Батурина. Спочатку О.Меншиков вдається до переговорів, та, отримавши відмову захисників, штурмує місто. Війська ж Мазепині, що стояли залогою в місті, боронили місто та його укріплення зі взірцевою хоробрістю і відвагою. Врешті ніч і темрява розвели войовників, і росіяни, зазнавши   значних втрат, відступили від міста, перейшли Сейм, щоб розбити табір для ночівлі. В цей час у таборі О. Меншикова з’являється посланець від наказного Прилуцького полковника І. Носа, завзятого прибічника московського царя. Посланець показує російським військам таємну підземну вилазку до міста.Рано-вранці 2 листопада 1708 року російське  військо, пробравшись таємним ходом, вдарило  одночасно ззовні та зсередини оборонних  укріплень. Протягом двох годин переважаючі  війська О. Меншикова завершили навальний  наступ.
Столиця української держави, місто  європейського зразка, за жахливу листопадову  ніч перетворилося на згарище та суцільне  кладовище.В батуринській різні загинуло понад 14 тисяч людей різного віку і статі.
Узятих у полон козаків, сердюків та міщан в’язали докупи мотузками. Деяких четвертували, відрубуючи по черзі праву руку, ліву ногу, потім ліву руку й праву ногу, садовили на палі. Швед Фріксель повідомляв, що «Меншиков звелів прив’язувати до дощок трупи начальних козацьких людей і пустити по Сейму, щоб вони подали вістку іншим про погибель Батурина»
Фрідріх Кеніґсек помер від числених ран. Його тіло колесували в Конотопі, а опісля відтяту голову з виколотими очима, як свідчить Лизогубівський літопис, у Сумах «на стовпі кам’яному також на шпицю залізную устромлено». Пораненого Дмитра Чечеля привселюдно колесували в Глухові —ламали кістки рук і ніг на спеціальному колесі, що крутиться. Решту мазепинців укупі з родинами катували в Лебедині.
Треба вділити загиблим пам яті...
Бо те, що не вбиває наше прагнення волі - робить його сильнішим

Ескалатор ...

Тетянка їхала на ескалаторі. Почався вересень  - трохи сумний місяць. З дитинства вона не любила айстри. Хоча ці надзвичайно красиві квіти були схожі на зірки, вони нагадували про те, що скоро осінь, що  знову доведеться чекати літа інші довгі зимові місяці. А ще айстри нагадували 1 вересня, школу, бантики на голові, приємне хвилювання від зустрічі з однокласниками. Осінь  лишилася оазою меланхолії...

Тетянка нарахувала 10 симпатичних жіночих сідниць, і усі вони, включаючи її власну, були у джинсах. Оце таки універсальний одяг  в таку мерзотну погоду, коли холодно, темно, дощ здається розпочнеться от-от.... Начебто кожен хоче бути неповторним – "Я, я ж особистість...."
А подивишся, як люди вдягаються, і, здається, що ця теза жодної критики не витримує... Правда, дві дівчини були у спідницях. Але їхні високі підбори наштовхували на думку, що вони працювали в якомусь офісі і були вимушені дотримуватися дрес-коду, навіть відморожуючи собі коліна.

Навіть в цю гидку погоду Таня не могла не помітити надзвичайно красу неба. Воно було живим. Рельєфним, структурним, хвилястим, неначе пісок на дні Азовського моря ранком, в штиль, коли можна було ходити босоніж і приємно лоскотати і масажувати ступні цим піском. Подібним на дно моря було і небо сьогодні ввечері. Його експресія і надзвичайний сірувато-блакитний колір промовляли до змерзлого, запрацьованого, вдягненого в джинси перехожого, здавалося, закликали – поглянь на мене...  

„Дивлюсь я на небо, і думку гадаю
Чому я не сокіл, чому не літаю
?..

Але в цей самий момент замість неба була сіра стеля, сіра і до безвиході проста. Дивитися на ескалаторі було ні на що. Незнайомі люди вже давно припинили цікавити дівчину. Тим більше, на ескалаторі нічого нового особливо не побачиш, тільки вкотре переконаєшся, що українські дівчата красиві, читати незручно, бо можна впасти в тому місці, де ескалатор закінчується.

Все що лишається -  витріщатися на рекламу. Наприклад, слідкувати, як дівчина щось нюхає, потім на наступному лайтборді дим, потім знову дим, а потім з’являється гидка розчинна кава НеКафе в кінці.. Чим капіталісти і користуються..

Якщо б ви з протилежного ескалатора подивилися на Таню, то занотували б, що її обличчя раптово викривилося огидною гримасою.

 "Бенефіс екс-президента. Сузір’я зірок у Палаці Україна"..

Серед зірок були безталанна товстошия співачка (яка під час суспільних заворушень мріяла покинути країну зі своїм  новоспеченим чоловіком-олігархом, та, на жаль, залишилась), російський солодкоголосий фарисей, та інші не надто свідомі і талановиті співаки.

Проти цього президента,  за правління якого купка олігархів  грабувала Україну, а мільйони її синів і дочок стали заробітчанами на гірких закордонних хлібах, щоб якось виховати дітей, колись влаштовували акції протесту. А зараз на його честь влаштовують масштабні святкування..  

І чому в нас не було люстрації? Чому Україна не змогла розпрощатися зі своїм минулим, влаштувати як що не справжній, то хоч би показовий, моральний  трибунал? Щоб такі примари минулого вже ніколи не з’являлися в телеефірі, не розповідали, як треба жити. Бо їм має бути глибоко соромно за свої дії. Та ні – скоріш за все доживемо, як колишнього президента будуть ховати разом з його брудними таємницями, і ще черга кілометрова буде стояти  з квітами...

Тетянка йшла похмурою дощовою вулицею і палила цигарку. На душі було так тоскно, так боляче, так безпорадно. А ще й вдома ні з ким буде поговорити, бо жила вона з абсолютно чужою та ворожою до неї людиною.

Цигарка була тією рятівною соломкою, за яку можна було вхопитися, щоб не остаточно не втонути в хвилях душевного розпачу. Звичайно, це ілюзія, бо, окрім отруйної порції  нікотину, цигарка нічого не дає. Але іноді за допомогою ілюзії можна врятуватися від душевної хвороби, як від фізичної  - за допомогою плацебо, пустих пігулок, які не містять ніяких корисних речовин. Хоч це не мамині груди і не теплі м’які губи коханого, але смокчеш собі по Фройду, і отримуєш задоволення. А легені відхаркують отруту.

Дівчина довго підіймалась вищербленими сходами до своєї квартири. Брудні стіни в’їдливого яскраво-зеленого кольору - предмету гордощів радянської хімічної промисловості, - було прикрашено, неначе печеру Ласко, шедеврами "гомо сапіенсів" початку двадцять першого століття.

„Я люблю Лену”.
„Саша – мудак”.

Якщо б цей під’їзд, як печеру, розкопали б років через мільйон разом с недопалками, соняшниковим насінням, плювками та пустими пляшками з-під пива, то нащадкам людства,  мабуть, було б соромно за своїх пращурів.

Трішки цікаво-сумних фактів про підготовку до виборів

Писатиму тільки те, свідком чого я був сам, або ті хлопці та дівчата, з якими я працюю в одній команді.

1) Перші ознаки того, що все буде "дуже весело", проявились ще півроку тому, коли вибори перенесли з квітня на кінець жовтня. При цьому, ті хто вклав гроші в білборди, афіши, листівки, орендував приміщення та площі для агітації, втратили дуже багато грошей. Звісно, втратили всі, крім Партії Регіонів, бо саме в цьому і була суть "маневру" з переносом дати виборів - зіпсувати передвиборчу кампанію, підірвати бюджет. Через те, що справжню дату знала тільки партія влади, вони змогли зайняти найвигідніші рекламні місця якнайменш ще за півроку до початку теперішнього ажиотажу. Інші ж такої можливості не мали.

2) Зловживання адміністративним ресурсом межить (а якщо зовсім чесно, то і зовсім співпадає) з порушенням чинної конституції, бо членам Партії Регіонів ніде нема черг, всюди їм у всьому допомогають, сприяють, проводять, проштовхують та таке інше. Коли приходить будь-яка інша людина - її ставлять в чергу, в кабінеті на всі запитання одна відповідь - "ВИВЧАЙТЕ ЗАКОНИ". Тобто, замість того, щоб допомогати бажаючим подати свої кандидатури, Виборчі комісії всіма можливими (схожими на законні) засобами намагались цей процес ускладнити. Відповідно, конкурентів "рубали під корінь", просто не давали їм заявити про себе.

3) Схожа ситуація зараз з реєстрацією агітаційних матеріалів, довірених осіб, спостерегачів, місць та часу проведення агіт-зборів. Перевага віддається партії влади, всім іншим потім не залишається ані часу, ані місця... Ось така "демократія"

Це те, що стосується часу ДО реєстрації кандидатів. Тепер те, що відбувається прямо зараз:

4) ПР заспамила всі під"їзди, всі поштові скриньки, всі стовби і взагалі все-все-все, де можна і де не можна (до речі, як виявляється, партії влади можна всюди, заборон для них не існує...). Вільного місця для розміщення своєї агітації практично не залишилось. Чудовий хід.. Почали ліпити одне на інше, захламляти скриньки так, що туди вже газети нема куди класти - самісенька агітація людям надходить... Звісно, цей приклад дав "зелене світло" всім іншим партіям та їх найманим агітаторам - тепер всі вони безсоромно розповсюджують свої плакати та листівки як їм тільки надумається. Цікаво, чому досі будинки не перефарбували в агітаційні кольори?...

5) Практично так само, як до цього Загід Габібулаєв (Краснов) робив дитячі майданчики та під"їзди за бюджетні гроші а видавав за своє, тепер всі полізли в гаманці та наймають всіх підряд - рубають дерева, перефарбовують під"їзди, вставляють стекла. Все те, чим вони мали займатись 5 років, зараз робиться протягом двох агітаційних тижнів, щоб підкупити бідолашних людей...

Найкуметніше та найсумніше:

6) Стали свідками того, як Комуністична Партія саботує діяльність служб, найнятих депутатами від Партії Регіонів - найманим бригадам тупо дають гроші зверху, щоб ті зробили свою роботу неякісно - чи щось одне зламали під час ремонту іншого, чи щоб сміття за собою не прибрали, чи щоб робили це тоді, коли люди відпочивають... Навіть побачив, як на джипах приїхали депутати від обох партій із своїми "братками", та проводили "терки" на тему, хто з них козел, і хто за що та як буде відповідати...

7) Стали свідками того, як Інші партії копіювали собі тексти листівок та плакатів, які готували ми зі своїми командами. В нашу листівку просто ставилась інша фотографія, міняли прізвище, і вивішували замість наших... Мабуть свого розуму не мають, або наш настільки цінують... не знаю, чи радіти, чи сумувати...

8) Був свідками того, як в штабах партій кандидати в депутати сидять та ділять майбутню владу, вимірюючі свої шанси кількістю закинутого бабла в агітацію... Хто кому скільки дав грошей, хто кому яких хабарів, хто потім на чому буде відшкодовувати "вимушені збитки" - ось найголовніші теми їх бесід. Якщо хтось і згадував про свої обов"язки перед виборцями, то тільки в тому плані - як би ще хитріше їх всіх обманути, щоб більше голосів отримати. Про виконання обіцянок - мовчання.

9) Під час знайомства з людьми на своїму районі, отримав багато різних відгуків. Хтось захищає владу і підтримує, хтось вже втомився від старих, і хоче бачити нових. Особисто мене декілька разів посилали відверто, прямим текстом, трохи частіше - просто вічливо закінчували бесіду, але частіше я бачив доброзичливу посмішку та чув побажання підтримати мене на цих виборах.

Висновкі вже зараз можу зробити такі:

10) Як би там не склалось, тепер я буду ще більш активним громадянином, і якщо не пройду сам, то вимагатиму від діючої влади виконання всього того, що наобіцяли, а на додаток - ще й те, що людям в нашому районі буде потрібно. Тепер у мене нема сумніву, що це можливо, і він або мусить відповідати перед законом та робити все що від нього вимагається, або залишати посаду і не псувати людям життя своїм паразитництвом. Просто мало хто знає, як туди звертатись, як вимагати, як наполягати... А я візьму, і всіх навчу... Хай всі відчують справжній смак депутатства.

11) Треба дивитись не на те, що обіцяють, а ХТО це обіцяє. І не слід розраховувати, що хтось буде робити все на благо інших зі своєї доброї волі. Навіть якщо він цього хоче в душі (десь не дуже глибоко), то йому в цьому все-одно потрібні поради, допомога та контроль з боку жителів. Інакше він робитиме все на свій розсуд, і тоді це наврядчи буде дуже корисно всім іншим (-:

12) Добрі, активні, ініціативні люди ще існують. Вони готові об"єднуватись заради добрих справ. А якщо ще й навчити їх як свої прагнення реалізувати в сучасних умовах, то будь-яке лихо посунеться. Зпочатку трішки, а потім більше і більше. З часом можна зробити життя дійсно приємним та радісним, і починати завжди треба з себе самого.

P. S. По чуткам, склад виборчіх комісій на 80-100% з членів Партії Регіонів на всіх рівнях - від голови кожної з виборчих комісій до секретарів... З того ж джерела почув, що на вищих рівнях вже є дублікати всіх печаток комісій нижчих рівнів, відповідно, будь-які протоколи можуть бути підроблені, фальсифіковані або відредаговані, а печтаку поставлять вже на місці яку потрібно. Моя думка - дуже жаль, якщо це правда. Єдина можливість захиститись - зібрати копії оригінальних звітів з районних виборчих ділянок, і при першіх же ознаках фальсифікацій подавати оскарження, з доданням всіх необхідних свідчень. Якщо вже й на цьому рівні влада проігнорує демократичні права народу, то скоріш за все, без страйкувань, забастовок та мітингів далі справа не піде. Або влада працює з нами чесно, або ми не працюємо з ними зовсім.