хочу сюди!
 

Алиса

41 рік, діва, познайомиться з хлопцем у віці 32-52 років

Замітки з міткою «память»

Останьтесь, Штирлиц!

Когда-нибудь кончаются легенды… - Останьтесь, Штирлиц!.. Так знаком сюжет… Мелькают всем известные моменты, А Тихонова с нами нет уже…

Но вновь он вальс танцует на экране, За родину сражается опять. И падает в бою, смертельно ранен, Готовый всю вселенную обнять. Он тратил жизнь свою неосторожно. На сто ролей ему хватило сил! Дожить до понедельника несложно. Не выдержал… Немного не дожил… Его всегда любили как родного. И верили как другу – навсегда! Таких людей, как Тихонов – немного. Но невозможно победить года. Он был надежный, искренний, приятный, Интеллигентный, честный, а еще - Для многих – свой, такой простой, понятный… - Останьтесь, Штирлиц!.. Он уже ушел…

(с) Петр Давыдов

Голодомор. Вшануймо пам’ять загиблих...(оновлено2)

      Сьогодні Українці у всьому світі вшановують память жертв Голодомору 1932-1933 років. О 16:00 разом із загальнонаціональною хвилиною мовчання відбудеться традиційна громадська акція "Запали свічку памяті"
      Вшанування також відбудеться сьогодні в Києві біля Меморіалу памяті жертв голодоморів в Україні (вул. Лаврська; схожий на велику свічку), збір на 15:00. Приходьте

Продовження: У Львові сьогодні буде мовчазна хода, збір о 18:00 біля пам'ятника Степану Бандері. Прохання брати з собою власні лампадки.
 


Сперто з Контакту:

"СВІЧКИ ПАМ’ЯТІ ЗАСВІТЯТЬСЯ ПО ВСІЙ УКРАЇНІ. ПРОГРАМА ЗАХОДІВ 22 ЛИСТОПАДА

Цього року 22 листопада у Києві вшанування розпочнеться о 15:00 біля Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні" (вул. Лаврська, 3) та завершиться хвилиною мовчання та запаленням свічок о 16.00.

На вшануванні біля Меморіалу будуть присутні Президент України Петро Порошенко, Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, міський голова Києва Віталій Кличко, представники Громадського комітету вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 рр., зокрема академік Ігор Юхновський,свідок Голодомору Іван Нікітенко,співголова Громадського комітету Іван Васюник,Міністр культури Євген Нищук,Голова Українського інституту національної пам’ятіВолодимир В’ятрович, керівники дипломатичних представництв, ієрархи українських церков та релігійних організацій.

Організатори просять приходити дещо завчасно з огляду на заходи безпеки.

У ОБЛАСНИХ ЦЕНТРАХ

Акції зі вшанування 81-х роковин Голодомору відбуватимуться в кожному обласному центрі (за винятком окупованого Росією Криму):

Вінниця, 21 листопада о 14:30 — мітинг-реквієм біля пам’ятника жертвам Голодомору (вул. Хмельницьке шосе).

Дніпропетровськ, 22 листопада, о 16:00 — мітинг-реквієм на Алеї Небесної Сотні (пр. Кірова,1)

Донецька обл. (м. Краматорськ), 22 листопада, о 15:30— покладання квітів і мітинг-реквієм біля пам’ятника Т. Шевченку (площа Леніна, біля виконкому), а також покладання квітів до пам’ятника жертвам Голодомору (вул. Орджонікідзе).

Житомир, 22 листопада о 16:00 — мітинг-реквієм біля пам’ятного знака жертвам голодомору "Сумуючий Янгол" (Путятинський майдан).

Запоріжжя, 22 листопада о 12:00 — скорботна хода від площі Фестивальної до пам’ятного знака жертвам політичних репресій. О 15:50 мітинг-реквієм біля пам’ятника жертвам Голодомору 1932-1933 років.

Івано-Франківськ, 22 листопада о 16:00 — віче-реквієм на Вічевому майдані. По закінченні віча — хода пам’яті Вічевий майдан – вул. Незалежності — Меморіальний сквер, де відбудеться панахида.

Кіровоград, 22 листопада, о 14:30 — жалобна хода від Соборної площі до пам’ятного знака "Жертвам Голодомору 1932-1933 років" на Меморіальному комплексі "Фортечні вали" (збір біля пам’ятника Ангел-охоронець). По закінченні ходи на "Фортечних валах" відбудеться мітинг-реквієм.

Львів, 22 листопада, о 15:10 — покладання композицій з пшеничних та житніх колосків до Пам’ятного знаку жертвам Голодомору та політичних репресій, запалення лампадок (просп. Чорновола)

15:30 — початок жалобних заходів з метою вшануванням пам’яті жертв голодоморів (просп. Свободи, площа біля пам’ятника Тарасу Шевченку)

15:40 — проведення екуменічної панахиди за жертвами голодоморів 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 років в Україні.

16:00 — Загальнонаціональна хвилина мовчання.

16:02 — Початок акції "Запали свічку".

Луганська обл. (Сєвєродонецьк), 22 листопада о 10:00 — мітинг-реквієм з покладанням квітів та запаленням скорботних свічок біля каплиці "Пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні".

Луцьк, 22 листопада о 15:00 — скорботна хода від Театрального майдану до Замкової площі. О 15:30 на Замковій площі панахида та мітинг-реквієм.

Миколаїв, 22 листопада — з 14:30 до 15:15 (збір учасників о 14:15) — скорботна хода від площі перед Кафедральним Собором на вулиці Садовій по проспекту Леніна, Херсонському шосе до Пам’ятного знаку жертвам голодоморів в Україні. О 15:15 — покладання квітів і горщиків із пшеницею до Пам’ятного знаку жертвам голодоморів в Україні.

Одеса, 22 листопада, о 10:00 — покладання траурних вінків та композицій із житніх та пшеничних колосків до пам’ятника жертвам Голодомору 1932-1933 років (Лідерсовський бульвар, 19).

Полтава, 22 листопада о 15:45 — мітинг-реквієм до Дня пам’яті жертв голодомору і політичних репресій в Україні (Театральна площа). О 16:15 — хресна скорботна хода від Театральної площі доСоборної площі.

Рівне, 22 листопада о 15:30 — тематичний захід "Свіча пам’яті" біля Свято-Покровського собору.

Суми, 22 листопада, о 10:00 — мітинг, покладання квіткових композицій до пам’ятника жертвам Голодомору 1932-1933 років (район автовокзалу), панахида за загиблими. О 15:45 — акція "Засвіти свічку" і хвилина мовчання (вул. Соборна, навпроти пам’ятника Т. Шевченку).

Тернопіль, 22 листопада о15:15 — мітинг-реквієм (Театральний майдан). Після мітингу відбудеться панахида біля пам’ятник жертвам Голодомору (біля церкви на вул. Руській).

Ужгород, 22 листопада о 15:30 — початок мітингу для проведення всеукраїнської хвилини мовчання з нагоди вшанування пам’яті жертв голодоморів (Театральна площа).

Харків, 22 листопада о 10:00 — церемонія покладання квітів до Меморіального комплексу пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років.

15:00 — церемонія покладання квітів до Хреста жертвам голодоморів у Молодіжному парку (вул. Пушкінська).

Після покладання квітів — скорботна хода Від Молодіжного парку до площі Свободи.

16:00 — 18:00 акція запалення лампад (площа Свободи).

Херсон, 22 листопада о 15:00 — хода від площі Свободи до пам’ятника жертвам тоталітарного режиму (вул. Тираспольська). О 15:30 — мітинг-реквієм біля пам’ятника жертвам тоталітарного режиму (вул. Тираспольська)

Хмельницький, 22 листопада, о 15.00 — початок загальноміських заходів із вшанування пам’яті жертв Голодомору (майдан Незалежності України).

15:30 — Скорботна хода від майдану Незалежності вулицями Соборною та Проскурівською до пам’ятного знаку "Ангел Скорботи" (вул. Проскурівська, 61).

16:00 — Панахида за жертвами голодомору (Пам’ятний знак "Ангел Скорботи").

Черкаси, 21 листопада, о 9:30 — заходи до Дня пам’яті жертв голодоморів (Соборний парк).

Чернівці, 22 листопада, о 12:00 — покладання вінків і квітів до пам’ятного знаку жертвам голодоморів, спільний молебень за участю представників різних конфесій (біля пам’ятного знаку на розі вулиць Руської та Шевченка).

Чернігів,22 листопада, о 16:00 — громадська акція "Засвіти свічку", загальнонаціональна хвилина мовчання (біля П’ятницької церкви)."



"Ми звинувачуємо"

З 11 по 20 листопада 2008 року у Києві проводитиметься виставка «Ми звинувачуємо! Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу».

Виставка експонуватиметься у двох місцях: у Музеї видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького (вул. Саксаганського, 97) – з 11 по 20 листопада, а також в Українському центрі народної культури «Музей Івана Гончара» (вул. Івана Мазепи, 29) – з 11 по 15 листопада 2008 року.

повесть о 94-м безвизе (чэ5)

Глядя на унылое повествование, отраженное в четырех предыдущих частях, понимаю что пора сворачивать репортаж. Мемуар грешит затхлостью впечатлений и вымученностью сюжета - вот в чем всегдашний фундаментальный косяк мемуаров.

Актуальные репортажи типа "съел арбуз" или "погладил котика" воспринимаются более эмоционально чем "пересек границу у реки" или "я видел Ленина". Именно свежесть придает строкам про кошачий арбуз элемент сопереживания и резкость щипающих гортань ароматов.

А "повести о 94-м безвизе" на днях  исполняется 25 лет.
Именно 25 лет назад я воспользовался безвизом, о котором нынче столько молитв на всех этажах нашей почтенной зверофермы.

Какие наши доказательства? Да вот они!
(фоты обработаны задешним нашим сайтовским умельцем Серегой. До обработки это были мутные черно-белые дагеротипы, снятые харьковским ФЭДом и отпечатанные на одесском рубероиде)

рис.1 Заграничный паспорт с серпасто-молоткастым аверсом.



Легкая пожмаканность документика свидетельствует о его тогдашней популярности в смысле носимости.

рис2. Символика СССР, до декоммунизации которого тогда у власти тупо не доходили руки.



рис.3. Мои мозолистые руки. Точнее, одна рука. А еще точнее - палец той самой руки, которая дошла. Дошла до вас на бессмертном полотне мариниста.



рис.4. Тот самый легендарный безвиз образца 1994 года, ради которого наша власть сломала об колено пол-страны. А вторую половину превратила в павианов.



рис.5. Отметка о крепостной принадлежности этого самого гражда...паспорта. Право собственности отмечено специальным штампом.



рис.6. Отметки о пересечении границы на пограничном пункте Захони той стороны Европы.



Поплывший уголок - свидетельство приверженности владельца к морским круизам повышенной влажности, а не то что вы могли подумать. Но круизная, яхтенная часть повести - совсем другая история.

Все вышесказанное призвано пролить свет на один из феноменов нашей административной системы. 
1. Система волюнтаристским образом захлопнула свободу передвижения своих граждан по просторам Европы. А потом, спустя 25 лет вновь открыла ранее закрытые возможности и выдала это за величайшее достижение майдана ее административного гения.
2. Система предлагает целовать руки, которые открыли ранее закрытые возможности, полагая своих граждан ничего не помнящим скотом. Но граждане не скоты, граждане помнят!
3. А кто не помнит или не застал, для тех размешен этот материал на основе реальных событий. Материал свободнодоступный и абсолютно бесплатный. За него не нужно платить ни налогами ни акцизами ни другими общеобязательными сборами тотального характера.
4. Тут я по своей инициативе делаю граждан чуть более осведомленными и немного более осмысленными относительно их собственной истории и положения дел в стране на протяжении вменяемого отрезка времени, на котором граждан наипали надули на кусок прав и свобод.
5. Нужно ли декоммунизировать мой паспорт и на каком логическом основании - этот вопрос я оставляю открытым. Вопрос подвешиваю в комментариях и прицепленной к повести голосовалке. Опять же все абсолютно свободно и полностью бесплатно!


0%, 0 голосів

38%, 6 голосів

0%, 0 голосів

31%, 5 голосів

31%, 5 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Далекое эхо войны!

         На днях мы с Вами, дорогие Друзья, отпраздновали очередную годовщину нашей Великой Всенародной Победы над немецким фашизмом.
А мне вспомнились рассказы моей мамы, которая родилась в небольшом селе под Валками Харьковской области.
Как (скорее всего) в 1943г. немцы сожгли её хату, а в той хате чуть не сгорела моя бабушка, когда спасала наиболее ценное для нее - икону. А когда бабушка, тогда еще молодая, выскочила из горящей хаты, то в неё начали стрелять немцы... Чудом петляя удалось ей убежать через огород и спрятаться  в лесочке...
Как перед окнами хаты отступающие немцы... вырыли могилы и похоронили своих погибших. Установили кресты, сфотографировали, а потом танками сровняли с землей. Сровняв с землей заодно  и колодец (криницю), из которого брали воду, набросав туда гильз и другой всячины.
Как потом они жили в землянке... и там же переживали и лютые морозы, и голод. Моя бабушка... и моя маленькая мама с младшим братом, и чуть старшей сестрой...  а совсем маленькая сестричка умерла...
Как мамин отец, только что вернувшийся с финской войны, толком не успел обнять свою жену и маленьких детей, как сразу же пошел на Отечественную... и там пропал... без вести.
Как после войны бабушке приходилось работать в колхозе за трудодни...то есть... практически даром.
А когда бабушка,чтобы не умерли с голоду её маленькие дети , подняла пару буряков с убранного поля, то свои же сообщили, куда следует... и её посадили в тюрьму.
Как не могли ходить в школу, поскольку не было обуви.
Как пришлось чуть ли не в семилетнем возрасте... идти в наймы, пасти чужую скотину и жить у чужих людей...
Как сама тогда еще семилетняя едва не умерла от непонятной болезни...Какая в 1944г. тогда была медицина... в селе её попросту не было.
Как...

Про машинку времени... (к заметке irishka_r "Про бабушкину...")

– Бабушка, ты умрешь?

– Умру.

– Тебя в яму закопают?

– Закопают.

– Глубоко?

– Глубоко.

– Вот когда я буду твою швейную машину вертеть!

(Корней Чуковский "От двух до пяти")


У моей бабушки тоже была швейная машинка. Настольная. Подольская.

Я помню вечера в огромной комнате на Горького, с фигурным паркетом, в двумя большими окнами, когда бабушка садилась шить цветастые наволочки на диванные подушки, а я, пристороившись напротив, возился с нитяными катушками и слушал мерное постукивание каретки.

В шестнадцать лет я на этой машинке сшил себе модные брюки с отворотами и очень ими гордился.

В двадцать лет я пошил себе на этой машинке некое подобие кимоно и ребята на рукопашке мне очень завидовали, потому что тренировались все, кто в чем горазд...

Бабушка умерла....

Машинка много лет стояла нерабочая. Мать все хотела ее продать - раритет-де.

Недавно машинку починили, смазали, привели в порядок... И снова поставили в шкаф.

Пару недель назад мне надо было починить брюки ("починить брюки" - бабушкино выражение). 

Я достал машинку из шкафа, снял крышку, крутанул шкив. Механизм, нехотя разгоняясь, заработал, поворачивая время вспять... и я...

...очутился  в огромной комнате на Горького, с фигурным паркетом и двумя большими окнами. Бабушка шьет цветастые наволочки на диванные подушки, а я, пристороившись напротив, словно маленький, шкодливый котенок, играю с нитяными катушками под мерное постукивание каретки...


Фотомарафон "7 дней до победы" . Мемориальный комплекс в селе

Фотомарафон "7 дней до победы"
Сегодня я расскажу о мемориальном коплексе на линии обороны "Вотан"
Оригинал взят у fcdynamokiev в Фотопрогулка. Мемориальный комплекс в селе Чапаевка, Запорожской областиЭтот мемориальный комплекс находится на месте захоронения более 600 останков солдат Красной армии,которые погибли при прорыве линии обороны "Вотан".
Комплекс находится в селе Чапаевка, Токмакского района, Запорожской области.


[ Читать дальше ]