розплатаний день
- 29.11.25, 11:58
- Стих_и_я

Осінній блюз проникливий, тягучий,
легкий серпанок смутку проступа…
Цим таїнством щемливого співзвуччя
розчулений маестро листопад.
Чіпляла ніч собі зірковий килим,
вогонь у грубці тихо бурмотів.
А ми в медовім щасті запізнілім,
коли, по суті, не потрібно слів.
Як золото гартується в плавильні,
міцніє у жорстокий час любов…
Твої обійми - чоловічі, сильні
від оприсків буття рятують знов.

Опять пора сплошных метаморфоз…
Дожди плясали ноябрю в угоду,
Казалось, мокрый город в полный рост,
Как древний остров, уходил под воду.
Что непогода, коль закат погас,
Не в ней печаль, а в том, что света мало…
Была бы осень пристанью для нас,
Когда бы корабли не поджигала…
Никто не победил: "Прощай, прости" -
Ночь истерзалась вся от потрясений…
И, не надеясь от беды спастись,
Любовь тонула в сумерках осенних.
