хочу сюди!
 

Наталія

40 років, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 30-40 років

Замітки з міткою «вірші про кохання»

Осінній блюз

[Приєднана картинка]Осінній блюз проникливий, тягучий, легкий серпанок смутку проступа… Цим таїнством щемливого співзвуччя розчулений маестро листопад. Чіпляла ніч собі зірковий килим, вогонь у грубці тихо бурмотів. А ми в медовім щасті запізнілім, коли, по суті, не потрібно слів.Як золото гартується в плавильні, міцніє у жорстокий час любов… Твої обійми - чоловічі, сильні від оприсків буття рятують знов.

Опять пора сплошных метаморфоз...

[Приєднана картинка]Опять пора сплошных метаморфоз… Дожди плясали ноябрю в угоду, Казалось, мокрый город в полный рост, Как древний остров, уходил под воду. Что непогода, коль закат погас, Не в ней печаль, а в том, что света мало… Была бы осень пристанью для нас, Когда бы корабли не поджигала… Никто не победил: "Прощай, прости" - Ночь истерзалась вся от потрясений… И, не надеясь от беды спастись, Любовь тонула в сумерках осенних...

Читати далі...

Твої подарунки

У мене є багато подарунків,що ти мені колись подарувала,Мереживо сформованих стосунків,які нам доля довго малювала.Я ревно зберігаю подарунки,які ніхто не зможе відібрати,це зустрічі і ніжні поцілунки,які я можу в пам’яті тримати.Це пристрасті безцінні подарунки,що житимуть в душі моїй довічно,це посмішка веселої чаклунки,і очі, які світяться магічно.Дарунки зберігаю я надійно,твого волосся ніжні аромати,твій голос, що лунає мелодійно,ніхто не зможе в мене відібрати.Олександр Чалий © 2025 р

Богу слава, що ти в мене є!

Глянув в очі твої і… пропав… Хто ж мені таку долю наврочив? Не згадати, чи колись так кохав… Ти як місяць серед самої темної ночі. Як ковток живої води, що вбиває присмертну ту спрагу. А чи снишся, чи потрапив я в рай, та к життю повернула мені ти наснагу. Як без тебе?! Я примарою став, що слідкує, як ти розпускаєш коси. Я б тебе серед сотні красунь упізнав по повітряній стрічці в твоєму волоссі. Не лягай тільки поруч. Не смій, бо...

Читати далі...

Жінки в окулярах

Ховаєш поглядсвій за шклом..чи зоромоглядаєш річку..єпитання- у твоїхочахі рух - напруженнийі скутийТака -розгубленнаі забагатокраскизаклично і граційнождеш...[Приєднана картинка]

Травневі трави

[Приєднана картинка]Травневі трави під косою... Тремтить на них роса. А навкруги пташки гурьбою Сади осіли, все співа. Всі юні хлопці та дівчата П'яніють в пору цю. І йдуть світанок зустрічати, Збива травневою росу. І поцілунки їх гарячі, Вогнем пала серця. Кохання править світом наче, І стелить стежки до вінця. 16.05.21© Copyright: Віталій Тугай--------------------------------------------------------------------мій офіційний творчий сайт "Камін для душі": http:...

Читати далі...

Iнша весна

[Приєднана картинка]1. З рудим, останнім, мокрим снігом, З духмяним, милим серцю, цвітом, З приємно-теплими вітрами Любов прийде, пройти між нами. Бо ми вже зовсім не такі. Як понад двадцять тому років Давно, давно поодинокі. Ми, як поранені пташки, В собі шукаем тільки спокій. 2. Ой, довго, довго серце нило, Аж двадцять весен народилось. Перемололось, все стерпілось... Життя із часом все змінило. Жаліти стало небо нас, Дощем спокійним - не грозою, Наповнив келихи журбою, І...

Читати далі...

Квiтцi мого майбутнього

Любі друзі, щиро поздоровляю усіх вас з Днем Св. Валентина![Приєднана картинка] Кохайте, та будьте коханими! [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] Любов - це енергія життя.[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] Прочитати хочу я долоні. Подивитись у майбутні дні: А чи квiтка ти моя у долі, А чи є ти у моїй рідні? А чи маю право я від Бога Чути поруч теплий подих твій? Смута на душі моїй, тривога, Чи душа співа, як солов'ї? Як в майбутньому тебе там звати...

Читати далі...

Про те що сталось, дуже я жалкую

Про те що сталось, дуже я жалкую, Та час назад на жаль не повернуть. Журба вогнем мні душу обпікає, Сумні думки у голові снують. Чому так сталось? Відповідь шукаю. Чому тих слів не зміг я зрозуміть? Тож у душі образи не тримайте, І якщо можна, то мене простіть. Пробачення сьогодні я благаю, Стосунки я хотів би відновить, Знайомий номер вкотре набираю, Та лиш гудок набридливий звучить. В одне ж бо русло двічі не...

Читати далі...

Як її не вистачає

[Приєднана картинка]Ніч з вікна забрала місяць, та із серця спокій мій. Не знаходжу нині місця – пам'ять, як той лиходій. Рину вмить увесь під ковдру - в темряві я тут один. І сиджу неначе бовдур, кат нічних своїх годин. Мої думи, думи мої, як, куди від вас втекти? Пам'ять травнем новим поїть, схожим травнем, де є ти… Я тікав від дум у гори, в цвіт весняних полонин, та на жаль, на моє горе, там зібрав лише полинь… Тягне все мене в минуле, де від погляду тепло, де...

Читати далі...

Сторінки:
1
2
попередня
наступна