[Приєднана картинка]НІЧ Ніч серед степу. Затихли ставки, Щось душу далеке тривожить. Небесна ворожка тасує зірки Їх мільярд на мільярд не помножить. Немає ні дна, ні кінця далині, Лиш Космосу погляд поблідлий, Та хтось з відтіля усміхнувся мені – Невідомий зовсім і безрідний. А я все гадаю: То хто ж то такий Може мати Геракла Алкмена...

Читати далі...

А Україна – вона, як мати.Усе простить, і все пробачить:І продажність ворогам, і зраду;Лиш попроси пробачення у мами.Якщо тобі рідніша Руська мать,То їдь туди. Тебе там приютять!І обігріють, і нагодуютьІ, навіть, гвера подарують.(с)

Немає бажання шукати початку дороги нової, тим більше нових облич, рук і подихів. Десь моя частка назавжди залишилась. Знову на "ви" з душою чиэюсь - такого не хочу. Нехай буде тільки самотнє "не до...", та пам'яті враження, що позаочі ведуть сірий сум за собою слідом.

Кота заводят, чтобы котБыл маяком во тьме забот —Ты, например, забыл ключи,Сын в школе двойку получил,Прогнило у авто нутро,Украли кошелек в метро,А на работе вновь аврал,Начальник матом наоралИ из-за кризиса в странеЗарплату сократил вдвойне.И ты пришел домой, а тамПрипал больной душой к котам!Кот нужен, чтобы вдохновлялИ биополем исцелял,Мурлыкал громко под рукой,Грел бок, гнал мышь, дарил покой,Чтоб ты, кота погладив раз,Лучился счастьем целый час!На деле кот в ночи орет,И будит, прыгнув на...

Читати далі...

кінцева у місті зустріне дощемховайся мерщій у свій шарф величезнийавтобус з тобою за обрієм щезнеавтобус з тобою за обрієм щезховайся ніхто там не знайде крім менезасни і ніхто там не знайде тебев строкату ряднину квітчасто зеленуу ранішнє небо як ЛАЗ голубе[Приєднана картинка]

"Ну що б здавалося слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива. Як їх почує!.. Знать од Бога І голос той і ті слова Ідуть меж люди!" Тарас Шевченко

ось весна. що робити з нею? знов прийшла. хто її просив? горобці несуть ахінею із усіх своїх голосів ну там промені і струмочки ну там дамочки цок-цок-цок ну дощі та інші примочки - навігація берег пісок томик віршів старого бахита навіть гості - ви ви і ви виправдовуєшся: треба жити. так і треба тобі. живи.

Ліна Костенко!!!!!! Прокинулась - довкіль пустеля дика, і  небеса в палаючім вогні,А наді мною із закритим ликом сяйлива постать в білому вбранні.- Чого мовчиш ?- запитує у мене, У серці давній запаливши біль, - Я – Доля, Невідома, Незбагненна.Але сьогодні я служу тобі: Чого бажаєш ? Забуття чи дива ? Для тебе все, не гаючись, зроблю. І я відповіла: “ Нехай щасливим буде той кого я так люблю ! “ - Цей той, хто серцем грав твоїм лукаво й, награвшись, навіть спогади жене ? - О ні...

Читати далі...

Дощ. Немов сльози. Покриває обличчя землі. ...

Читати далі...

Не має щастя, Є лише горе. Не має радості, Є лише болі. В невзаємній любові. Вірші читаєш І квіти даруєш. У відповідь лише Грубощі чуєш. В невзаємній любові. Не маєш шани. Поваги не має. Ніхто тебе більше Не зустрічає. В не взаємній любові. Так завжди було На цьому світі. Кому в полі бур’ян. Кому в лузі квіти. В невзаємній любові. Дмитро Дідківський. 1998 рік. Російська версія цього вірша звучить так http:/...

Читати далі...