Посмотрите, я ошеломлен!

Молочна компанія «Галичина» із Нового року презентує нову лінійку густих йогуртів із фруктів рідного краю та поживних злаків. Густий та ніжний йогурт із натурального молока робиться для тих, хто стежить за правильним та смачним харчуванням в умовах швидкостей сучасного життя.

 

Компанія приділила велику увагу адаптивності продукту. Йогурти зручно споживати в дорозі, в офісі, як перекус і повноцінний легкий сніданок чи вечерю. Комфорт тут забезпечує продумана упаковка — стакан 280 гр. + індивідуальна ложечка.

 

Дбайливо підібране сполучення в йогурті великих шматків фруктів та ягід у поєднанні зі злаками задовольняє вибагливі смакові потреби сучасного споживача і робить продукт максимально корисним. Велику роль тут грають злаки. Пшениця, ячмінь, жито, овес, спельта, окрім того, що розширюють смакові якості йогурту, їх клітковина корисна для споживання та заряджає енергією. За розрахунками лабораторії, поживна цінність 100 гр. йогурту – 91 ккал; порції 280 гр. — 255 ккал.

 

Компанія «Галичина» пропонує чотири смаки густих йогуртів, що вже так полюбилися споживачам питних:

•          Яблуко-кориця;

•          Полуниця-злаки;

•          Чорниця-злаки;

•          Чорнослив-злаки.

 

Інформація про молочну компанію «Галичина»

МК «Галичина» заснована у 1998 році. Виробничі потужності знаходяться в Західній Україні - м.Радехів, Львівська область. Потужність заводу з переробки молока становить до 500 т/доба.

Левову частку молока до 80% в структурі заготівлі — підприємство отримує від молочних господарств. Це забезпечує високий рівень вмісту білка і якісних показників продукції.

«Галичина» є лідером серед виробників питних йогуртів. Довіра до торгової марки та любов до улюблених смаків надихнули молочних майстрів компанії на створення нового продукту — густого йогурту.

 

«Галичина» живе серед вічних цінностей. Там, де сім’я – найбільший скарб. Де до природи ставляться як до святині, а до рідного краю - як до матері. Де поважають традиції та передають їх з покоління в покоління. Де чисте карпатське повітря, стиглі лісові ягоди та соковиті запашні трави. Де наповнюєшся життєдайною енергією, яка зміцнює тіло, заспокоює розум та дає душі відчуття гармонії.

Добірка матеріалів про факти й масштаби співпраці сталінського СРСР з Гітлером. Буде поповнюватися.

..Трохи забембали ватні "знавці" львівської промисловості, оперують лише кисільовськими кліше про заробітки по пшеках, та подібна інша дурня)
Вирішив трохи надати лікнепу та інформації про моє місто) Нехай щось не від рашопропагандонів до макітр візьмуть)

...  Львів  — місто обласного значення в Україні, адміністративний центр Львівської області,
національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни,
великий промисловий центр і транспортний вузол,
вважається столицею Галичини та центром Західної України.
    Львів є найважливішим діловим центром Західної України. Станом на 1 січня 2011 року в
 економіку Львова було інвестовано 837,1 мільйонів доларів США за наростаючим підсумком,
 що становить майже дві третини від загального обсягу інвестицій у Львівську область.
 З них у 2010 році інвестовано 96,5 мільйонів доларів, що на 46,3 % менше, ніж у 2009 році.

   Загальний обсяг доходів міського бюджету Львова на 2014 рік встановлено в розмірі
 близько 2,91 млрд гривень. У червні 2013 року середня заробітна плата по місті
 становила 2910 гривень[59]. 1 січня 2011 року зареєстроване безробіття становило 0,7 %.
     У Львові працює 219 великих промислових підприємств, понад 40 комерційних банків,
 4 біржі, 13 інвестиційних компаній, 80 страхових організацій, 24 лізингові фірми,
 77 аудиторських фірм, майже 9 тисяч малих підприємств.

   Основні промислові підприємства:

    ПАТ «Концерн Галнафтогаз» — власник мережі АЗК «ОККО» - однієї з найбільших в Україні
    ЗАТ «ЛФК Світоч» — виробництво какао, шоколаду та солодощів
    «Галка Лтд» — виробництво напоїв на основі кави, какао
    ВАТ «Львівська пивоварня» — виробництво пива
    Львівська тютюнова фабрика — тютюнові вироби
    ВАТ «ШП Світанок» — шкіряна промисловість
    ЗАТ «Львівський автобусний завод» — виробництво автобусів та тролейбусів
    ВАТ «Іскра» — виробництво ламп
    ДП «Державний ювелірний завод» — виробництво ювелірних виробів
    АТЗТ «Львівський жиркомбінат» — виробництво олійно-жирової продукції
    ВАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» — ремонт електровозів
    ПАТ «Концерн-Електрон» — виробництво електроприладів, машинобудування
    Галицький автозавод — машинобудування
    ЗАТ «Ензим» — виробництво дріжджів
    ПАТ «Концерн Хлібпром» — виробництво хліба
    ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» — виробництво горілки, лікерів
    ВАТ «Львівський міський молочний завод» — виробництво молочної продукції
    СУШАТ «Весна» — виробництво одягу
    ТзОВ «Перша приватна броварня» — виробництво пива та квасу

Місто залишається великим бізнес-центром між Варшавою та Києвом. Згідно зі Стратегією
 економічного розвитку Львова до 2025 року передбачається, що основними галузями
 економіки міста мають стати туризм та інформаційні технології, пріоритетним також є сфера
 бізнес-послуг та логістики. У 2009 році KPMG, одна з найвідоміших міжнародних
 аудиторських компаній, внесла Львів у список 30 міст світу з найбільшим потенціалом
 розвитку інформаційних технологій[4]. Серед найбільших IT-компаній Львова такі як
 SoftServe, ELEKS, Lohika, GlobalLogic.

У 2008 році британська газета «The Times» у рейтингу міст Європи, які найкраще відвідати
 у вихідні, третє місце віддала Львову[5]. В червні 2013 року сайт VirtualTourist на основі відгуків
 туристів відніс Львів на перше місце в рейтингу міст Європи, куди треба їхати негайно.
 Місто є національним лідером зі зростання кількості туристів. Привіт Кримвашам)))
 Так, за 2008—09 роки їх кількість зросла на 40 %, за рік місто відвідує понад 1 мільйон осіб.
 У Львові розвивається як міжнародний так і внутрішній туризм.

   Сучасний Львів є важливим залізничним вузлом, через який відбувається
 сполучення західних областей України (Чернівецької, Івано-Франківської та Закарпатської
 з іншою частиною держави. В напрямках старих середньовічних шляхів від Львова розходились
 залізниці, побудовані перед І-ю світовою війною. Через Львів також проходить значна
 частина залізничних шляхів, що з'єднують Україну з Європою.  У Львові розміщена штаб-квартира
 Львівської залізниці — найстаршої та однієї з найбільших складових Державної адміністрації
 залізничного транспорту України. Львівський головний залізничний вокзал є її основними воротами.

   Вища школа має у Львові давні традиції. Так, у місті засновано перший в Україні університет
 та перший у Східній Європі виш технічного спрямування. Львівський університет Франка та
 Університет «Львівська Політехніка» є одними з найкращих ВНЗ країни і періодично займають
 чільні місця в національних рейтингах. Такі вищі навчальні заклади, як
 Національний лісотехнічний університет, Українська академія друкарства,
Національна академія мистецтв не мають аналогів в Україні. Серед інших львівських вишів,
 найвідомішими є Український католицький університет, Музична академія імені Лисенка,
 Національний медичний університет, Університет ветеринарної медицини.

Львів є давнім науковим центром. Тут було винайдено гас, вперше у світі виготовлено вакцину
 проти висипного тифу. Під керівництвом Степана Банаха в місті діяла всесвітньо відома
 Шотландська математична школа. У Львові розроблялося програмне забезпечення
 для місяцехода, міжпланетних апаратів програми «Венера», першого орбітального корабля
 багаторазового використання «Буран». Сьогодні тут діє 8 установ
 Національної Академії Наук України; за їх кількістю місто займає друге місце поруч з Харковом.
 Львів є основним центром діяльності Наукового товариства імені Шевченка — першої в Україні
 суспільної академії. Загалом, в місті розташовано ще близько 40 науково-дослідних та
 проектно-конструкторських інститутів.

Зі Львовом пов'язане життя науковців Людвіга та Річарда Мізесів, Стефана Банаха, Жозефа Ротблата,
 Яна Лукашевича, Єжи Куриловича, Юліуса Лілієнфельда, Рудольфа Вайгля, Олега Романіва,
 Михайла Грушевського, Бартоломея Зиморовича, Івана Крип'якевича, Освальда Вайцера,
 Маєра Балабана, Шимона Ашкеназі, Мартина Бубера та Фердинанда Ціркеля.
 Тут працював український першодрукар Іван Федорович.

Наостанок - пару світлин із справжніми львівськіми "схронами", де ховаються злі бандери





На останій світлині бандера відкопує зі схованки кулемет, два вози патронів, та великий ніж, аби москалям голови відрізати (без анестезії!

Галиция, слушай, давай разводиться!
Без шума, без крови, и драки публичной,
Зачем нам бардак и побитые лица?
Давай разойдёмся как люди - прилично.

Я долго кормил тебя, я не буянил,
Исправно бюджет наполнял год от года,
А ты увлекалась бездельем майданным,
Меня называя рабом и уродом.

Ты взгляды свои устремляешь на Запад,
Мне, знаешь, родней Беларусь и Россия.
Давай разойдёмся. Так лучше. Так надо.
Как чехи, словаки - легко и красиво.

Тебя уж давно дожидается Польша,
Вот ей про фашизм и расскажешь подробно,
А в центре Брюсселя бардак и дебоши
Устроишь. Уверен, оценит Европа.

Галиция, слушай давай разводиться!
Пора наступила. Подводим итог:
Тебе - на майданах халявно туситься,
А мне - на работу. Твой Юго-Восток.

Звістка про росіянина Тараса Романця, який знемагає від болю та самотності у Львівському обласному госпіталі інвалідів війни та репресованих ім. Ю. Липи у Винниках, облетіла Інтернет. Внаслідок хребетно-спинно-мозкової травми, яка сталася понад півтора роки тому, 25-річний хлопець залишився прикутим до ліжка. Має численні пролежні. Але доглядати за ним нікому, оскільки Тарас не має в Україні родичів та дому.

Молодий чоловік родом з містечка Углич Ярославської області. Там у нього залишилася мати, яка потерпає від прогресуючої форми розсіяного склерозу: приїхати до сина не може, сама потребує догляду. Хлопець прибув до України п’ять років тому – нібито, щоб відвідати бабусю. Гостював довго, познайомився з дівчиною з селища Славського. Почали жити разом, народилася дочка.

Життя пішло шкереберть на початку квітня минулого року. У той фатальний вечір Тарас їхав скутером на заправку. Неподалік йшли ремонтні роботи. Хлопець послизнувся на щебені, впав та зламав шию.

Карета “швидкої” доставила його до місцевої лікарні. У хлопця діагностували перелом хребців із забоєм важкого ступеня, перелом таза. Скерували до Львова. Потерпілий переніс близько десяти операцій. Хребет пацієнта збирали по осколках: довелося “позичити” кістку зі стегна. Для подальшого лікування відправили до відділу кістково-гнійної хірургії Львівського обласного госпіталю інвалідів війни та репресованих.

Ще двадцять років тому хворі з таким діагнозом не виживали. Якби з допомогою оперативних втручань не стабілізували зламану шию, мозок відмер би. Нижня частина тулуба залишилася паралізованою, тіло вкривають гнійно-некротичні пролежні, до ран потрапила інфекція, тож піднімається висока температура тіла... Чоловіка відвідувала кохана жінка – годувала з ложки. Але потім від неї і слід простиг – залишила хлопця напризволяще. Доглядати за ним нема кому, хоча, за словами медиків, біля такого хворого постійно має перебувати хтось із родичів або соціальний працівник. Лікарні бракує медсестер. Родини Тарас не має, а соціального працівника, як і пенсію з інвалідності, надати не можуть, оскільки він – громадянин іншої держави. Реабілітологи вчили хлопця самостійно їсти, користуватися інвалідним візком, але через гнійні рани на тілі він пересісти у нього не може. Щоправда, за словами медперсоналу, чоловіка час від часу відвідують друзі, але матеріально не допомагають. Від початку його лікували за державний кошт. Кажуть, ли­ше на ліки та перев’язочні матеріали витратили понад 18 тис. гривень. У госпіталі хлопець перебуває близько десяти місяців. Якби мав дім та родину – його давно виписали б, але нема куди...

Громадськості стало відомо про знедоленого пацієнта, коли сусід по палаті виклав про нього інформацію в Інтернеті. Там йшлося про те, що Тарас не має навіть ватно-марлевих пов’язок, потрібно багато ліків і донорська кров. Галичани повелися, як добрі самаряни: на його біду відгукнулися сотні людей. За словами лікарів, відвідувачів йому тепер не бракує – незнайомці забезпечують гарячими обідами, продуктами, одягом, грошима... Навідуються також аптекарі: приносять памперси, медикаменти. Доброзичливці навіть спрезентували маленький телевізор.