хочу сюди!
 

Леночка

49 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 39-45 років

Замітки з міткою «люди»

Я все ще тут ))


45%, 5 голосів

27%, 3 голоси

27%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Чому вони нас ненавидять?!

Відповідь на це дав Андре Моруа :
«Мерзотниkи завжди беруть гору над порядними людьми тому, що вони поводяться з порядними людьми як із мерзотниками, а порядні люди поводяться з мерзотниkами як із порядними людьми.
Нерозумний не любить розумного, неосвічений – освіченого, невихований –вихованого і т.д.
І все це прикриваючись якою-небудь фразою: "Я людина проста ...", "я не люблю мудрувань", "я прожив своє життя і без цього", "все це від лукавого" і т.д.
А в душі – ненависть, заздрість, почуття власної неповноцінності».
🖊 «Ви все життя будете зустрічати людей, про яких із подивом скажете:
«За що він мене не злюбив?
Я ж йому нічого не зробив".
Помиляєтеся!
Ви нанесли йому найтяжчу образу: ви –
живе заперечення його гнилої натури».

Жили собі люди.

Жили собі люди.
Жили собі в мирі.
Хтось в свому будинку, хтось в своїй квартирі.
Хтось в місті своєму, а хтось у містечку,
А хтось у селі від тих міст недалечко...
Хтось хліб випікав.
Хтось дітьми опікався.
Хтось дім будував. Одружитись збирався.
Хтось мріяв про море, про подорож літом,
А хтось для окраси висаджував квіти...
Хтось вчився ходити, а хтось на вітрини
Свої виставляв кольорові картини.
Хтось думав про вічне блукаючи парком,
А хтось все крутився знаходячи шпарку.
Хтось серце старе запускав по новому,
А хтось добирався до рідного дому.
Хтось сіяв, а хтось за порядком дивився.
Хтось щастя шукав, а хтось щастям ділився.
Хтось щось купував й віддавав безкоштовно.
Хтось справи вирішував всі полюбовно.
Хтось палко кохав.
Хтось не знав ще кохання,
А хтось від невдачі приймав покарання.
Хтось вірив, хтось знав, бо надію мав зримо,
А хтось вже роки рахував за плечима.
Хтось бачив себе у маленьких онуках,
А хтось тамувався в сердечних розлуках.
Хтось мчав на авто у незвідані далі,
А хтось залюбки напирав на педалі
Стежками рідненькими рідного краю
І тішився:« Кращого в світі немає...»
І все обірвалось...
За мить. За хвилину.
Насунула чорна війна на країну.
То ворог піднявши себе величаво
Собі щось надумав, що має він право
На долі людські, на людські почуття.
На землі чужі.
На безцінне життя...
Хтось дім залишав. Переборював втому.
А хтось вже не мав ні квартири, ні дому.
Хтось хліб випікав, щоб життя не скінчилось.
Комусь народитись на світ не судилось.
Хтось тихо сидів у підвалах закритих,
А чобіт ворожий топтався по квітах...
Хтось Богу молився за брата, за тата.
Хтось сина свого проводжав воювати.
Хтось слізно хрестив чоловіка у спину,
А хтось малював в чорних фарбах картину.
Хтось все необхідне складав для потреби,
Тому, хто не бачив ні сонця, ні неба.
Хтось щиро ділив хліба краєць в долоні,
Свій краєць, чужому синочку і доні.
Хтось йшов на ворожі бляшанки відкрито,
А хтось в полі сіяв пшеницю і жито.
Хтось сіяв життя на смертельнім плацдармі.

Таке життя

... Пів світу плаче, пів світу скаче...
Таке життя...
Хтось в камуфляжі, а хтось в ВЕРСАЧЕ...
Не відкриття...
Хтось помирає, хтось заробляє...
На цій війні...
Отут вже кожен сам обирає...
Що у ціні.
Для когось воля щаслива доля...
Для когось страх...
Хтось в повен зріст посеред поля...
Хтось по ярах...
Хтось мовчки робить не горлопанить...
Хтось лиш кричить...
Один лікує, а інший ранить...
Коли мовчить.
Хтось розуміє, хтось не уміє...
Пізнати суть...
Хтось геть заслабне, а хтось зміцніє...
Пройшовши путь...
Комусь для щастя достатньо промінь...
Комусь ввесь світ...
Когось потопить весняна повінь...
Хтось зробить пліт.
Для когось в радість зустріти старість...
Дожити день...
Хтось вірить в долю, а хтось в реальність...
Одну лишень...
І всі звемося людьми неначе...
Не відкриття...
Пів світу плаче, пів світу скаче...
Таке життя.
25.04.2023
Галина Момот

Случайности

А Боги смеялись все утро и вечер
Смешила их фраза: "Случайная встреча" ...
До колик, до слез они долго так ржали,
Наивные люди - вам шансик мы дали.

Случайностей мало, счастливых тем паче!
Всю жизнь можно ждать, твердо веря в удачу...
А мы вас столкнули совсем не случайно
И что с вами будет для нас ведь не тайна.

Совпали маршруты и время, и дни...
Совсем не случайно  сошлись так  они.
Понять бы вам это еще, чтобы ныне
Любимых беречь пуще  собственной жизни..

Римаке (с привнесением логики и краткости).
Без участия ИИ!
  

Старое фото. Пастух. 2016 г.

Я снимал закат...
Его козы бродили рядом...
Мы разговорились и долго болтали ни о чем....
Солнце уже село за горизонт, когда он стал гнать свое стадо домой

Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
213
попередня
наступна