хочу сюди!
 

Маша

50 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 37-65 років

Замітки з міткою «львів»

Топ-10 львівських цікавинок

 
Найдовша вулиця Львова

Вулиця Городоцька – найдовша магістральна вулиця Львова. Її довжина складає близько 9,3 км. Починається вона від Торгової вулиці, що  біля Оперного театру, і закінчується авторозв’язкою на окружній дорозі.

Вулиця Городоцька

Вулиця Городоцька

[ Читати далі ]

Так що сьогодні було у Львові?

З повідомлень у пресі можна зрозуміти тільки одне - билися і стріляли. Що билися - це вже не новина. Новиною є те, що стріляли. Хто, на вашу думку, міг бути організатором сьогоднішньої стрілянини? Хто у ній найбільше зацікавлений? Давайте обговоримо цю тему.

Про Львів

..Трохи забембали ватні "знавці" львівської промисловості, оперують лише кисільовськими кліше про заробітки по пшеках, та подібна інша дурня)
Вирішив трохи надати лікнепу та інформації про моє місто) Нехай щось не від рашопропагандонів до макітр візьмуть)

...  Львів  — місто обласного значення в Україні, адміністративний центр Львівської області,
національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни,
великий промисловий центр і транспортний вузол,
вважається столицею Галичини та центром Західної України.
    Львів є найважливішим діловим центром Західної України. Станом на 1 січня 2011 року в
 економіку Львова було інвестовано 837,1 мільйонів доларів США за наростаючим підсумком,
 що становить майже дві третини від загального обсягу інвестицій у Львівську область.
 З них у 2010 році інвестовано 96,5 мільйонів доларів, що на 46,3 % менше, ніж у 2009 році.

   Загальний обсяг доходів міського бюджету Львова на 2014 рік встановлено в розмірі
 близько 2,91 млрд гривень. У червні 2013 року середня заробітна плата по місті
 становила 2910 гривень[59]. 1 січня 2011 року зареєстроване безробіття становило 0,7 %.
     У Львові працює 219 великих промислових підприємств, понад 40 комерційних банків,
 4 біржі, 13 інвестиційних компаній, 80 страхових організацій, 24 лізингові фірми,
 77 аудиторських фірм, майже 9 тисяч малих підприємств.

   Основні промислові підприємства:

    ПАТ «Концерн Галнафтогаз» — власник мережі АЗК «ОККО» - однієї з найбільших в Україні
    ЗАТ «ЛФК Світоч» — виробництво какао, шоколаду та солодощів
    «Галка Лтд» — виробництво напоїв на основі кави, какао
    ВАТ «Львівська пивоварня» — виробництво пива
    Львівська тютюнова фабрика — тютюнові вироби
    ВАТ «ШП Світанок» — шкіряна промисловість
    ЗАТ «Львівський автобусний завод» — виробництво автобусів та тролейбусів
    ВАТ «Іскра» — виробництво ламп
    ДП «Державний ювелірний завод» — виробництво ювелірних виробів
    АТЗТ «Львівський жиркомбінат» — виробництво олійно-жирової продукції
    ВАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» — ремонт електровозів
    ПАТ «Концерн-Електрон» — виробництво електроприладів, машинобудування
    Галицький автозавод — машинобудування
    ЗАТ «Ензим» — виробництво дріжджів
    ПАТ «Концерн Хлібпром» — виробництво хліба
    ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» — виробництво горілки, лікерів
    ВАТ «Львівський міський молочний завод» — виробництво молочної продукції
    СУШАТ «Весна» — виробництво одягу
    ТзОВ «Перша приватна броварня» — виробництво пива та квасу

Місто залишається великим бізнес-центром між Варшавою та Києвом. Згідно зі Стратегією
 економічного розвитку Львова до 2025 року передбачається, що основними галузями
 економіки міста мають стати туризм та інформаційні технології, пріоритетним також є сфера
 бізнес-послуг та логістики. У 2009 році KPMG, одна з найвідоміших міжнародних
 аудиторських компаній, внесла Львів у список 30 міст світу з найбільшим потенціалом
 розвитку інформаційних технологій[4]. Серед найбільших IT-компаній Львова такі як
 SoftServe, ELEKS, Lohika, GlobalLogic.

У 2008 році британська газета «The Times» у рейтингу міст Європи, які найкраще відвідати
 у вихідні, третє місце віддала Львову[5]. В червні 2013 року сайт VirtualTourist на основі відгуків
 туристів відніс Львів на перше місце в рейтингу міст Європи, куди треба їхати негайно.
 Місто є національним лідером зі зростання кількості туристів. Привіт Кримвашам)))
 Так, за 2008—09 роки їх кількість зросла на 40 %, за рік місто відвідує понад 1 мільйон осіб.
 У Львові розвивається як міжнародний так і внутрішній туризм.

   Сучасний Львів є важливим залізничним вузлом, через який відбувається
 сполучення західних областей України (Чернівецької, Івано-Франківської та Закарпатської
 з іншою частиною держави. В напрямках старих середньовічних шляхів від Львова розходились
 залізниці, побудовані перед І-ю світовою війною. Через Львів також проходить значна
 частина залізничних шляхів, що з'єднують Україну з Європою.  У Львові розміщена штаб-квартира
 Львівської залізниці — найстаршої та однієї з найбільших складових Державної адміністрації
 залізничного транспорту України. Львівський головний залізничний вокзал є її основними воротами.

   Вища школа має у Львові давні традиції. Так, у місті засновано перший в Україні університет
 та перший у Східній Європі виш технічного спрямування. Львівський університет Франка та
 Університет «Львівська Політехніка» є одними з найкращих ВНЗ країни і періодично займають
 чільні місця в національних рейтингах. Такі вищі навчальні заклади, як
 Національний лісотехнічний університет, Українська академія друкарства,
Національна академія мистецтв не мають аналогів в Україні. Серед інших львівських вишів,
 найвідомішими є Український католицький університет, Музична академія імені Лисенка,
 Національний медичний університет, Університет ветеринарної медицини.

Львів є давнім науковим центром. Тут було винайдено гас, вперше у світі виготовлено вакцину
 проти висипного тифу. Під керівництвом Степана Банаха в місті діяла всесвітньо відома
 Шотландська математична школа. У Львові розроблялося програмне забезпечення
 для місяцехода, міжпланетних апаратів програми «Венера», першого орбітального корабля
 багаторазового використання «Буран». Сьогодні тут діє 8 установ
 Національної Академії Наук України; за їх кількістю місто займає друге місце поруч з Харковом.
 Львів є основним центром діяльності Наукового товариства імені Шевченка — першої в Україні
 суспільної академії. Загалом, в місті розташовано ще близько 40 науково-дослідних та
 проектно-конструкторських інститутів.

Зі Львовом пов'язане життя науковців Людвіга та Річарда Мізесів, Стефана Банаха, Жозефа Ротблата,
 Яна Лукашевича, Єжи Куриловича, Юліуса Лілієнфельда, Рудольфа Вайгля, Олега Романіва,
 Михайла Грушевського, Бартоломея Зиморовича, Івана Крип'якевича, Освальда Вайцера,
 Маєра Балабана, Шимона Ашкеназі, Мартина Бубера та Фердинанда Ціркеля.
 Тут працював український першодрукар Іван Федорович.

Наостанок - пару світлин із справжніми львівськіми "схронами", де ховаються злі бандери beat whosthat zlo devil





На останій світлині бандера відкопує зі схованки кулемет, два вози патронів, та великий ніж, аби москалям голови відрізати (без анестезії!crazy

У Львові перепоховали першодрукаря Івана Федоровича (Федорова)


1977 рік.

Заходи розпочалися з перевезення раки з останками Івана Федоровича з приміщення Музею мистецтва давньої української книги Львівської національної галереї мистецтв в храм Успіння Пресвятої Богородиці, де провели панахиду.
Урочиста процесія, в якій взяли участь представники усіх релігійних конфесій Львова, пройшла вулицями міста від храму Успіння Пресвятої Богородиці (вул. Руська) до монастиря Святого Онуфрія. Разом з першодрукарем перепоховали останки його сина і ще двох осіб.
Панахиду в храмі Святого Онуфрія очолив Високопреосвященний владика Ігор, архієпископ і митрополит Львівський, у співслужінні з представниками всіх релігійних конфесій Львова. Владика Ігор зазначив: «Іван Федорович - це давній діяч східнослов'янської культури, один з перших східнослов'янських друкарів. Він відновив у монастирі Святого Онуфрія друкування книг. Був працьовитою і обдарованою людиною. Людиною своєї справи, котра розвивала талант, яким обдарував його Господь...».
Виступаючи перед присутніми в церкві Святого Онуфрія, виконуючий обов'язки глави регіону Юрій Турянський зазначив, що цього року Україна відзначає 440 років з друку у Львові Іваном Федоровичем «Букваря» (першого східнослов'янського посібника) та другого видання «Апостола».
«Ці книги супроводжують нас протягом всього нашого життя. Символічно й те, що сьогодні на перепохованні були присутні представники всіх релігійних конфесій. Книга нас об'єднує», - сказав Юрій Турянський.
Після завершення Літургії раку з останками Івана Федоровича була закладена в стіну храму Святого Онуфрія. Відбулося також освячення надгробної плити першодрукареві. Ця плита відновлена за малюнками Модеста Гриневецького (протоігумена, церковного діяча, богослова і історика, професора і ректора Львівського університету), який свого часу бачив цю плиту і намалював її. Плита вмурована в те місце, де похований Федоров.
Під час урочистостей у храмі експонувалися оригінал «Апостола», який зберігається в даний час в Національному музеї ім. Андрея Шептицького, та факсимільна копія «Букваря», оригінал якого зберігається в Гарвардському університеті (США).
Останки Івана Федорова в позаминулому і минулому століттях шукали багато вчених. Ігор Кирилович Свєшніков, археолог зі Львова, у 1974-1975 роках нібито навіть володів картою, де місце поховання першодрукаря було позначено хрестиком. І мало не щотижня бурив шурфи в пошуках його останків. Відомо було одне: останні роки життя Іван Федоров провів в Україні, а саме у Львівській області.
Наші пращури далеко не відразу збагнули значення того, що здійснив у далекому 1564-му Іван Федоров, який став родоначальником друкарства. У створеному ним в XVI столітті Государевому друкованому дворі, який встиг випустити крім "Апостола" ще й "Часослов" (1565), незабаром сталася грандіозна пожежа.
Про те, що першу російську друкарню підпалили навмисне, говорили не лише у XVI столітті. Іван Федоров, на той час диякон Ніколо-Гостунського храму (він і понині стоїть на території Кремля), змушений був разом зі своїм помічником Петром Мстиславцем залишити Москву. Вважалося, ніби обидва друкаря осіли десь у Великому князівстві Литовському. Насправді ж втікачі пробули на його території зовсім небагато. Перечекавши небезпеку в Дермані та Острозі (нині - Волинська та Рівненська області), обидва прибули до Львова, де їх поселили місцеві монахи-василіани. В Онуфріївському монастирі Федоров і провів залишки своїх днів.
Саме там, в міждверному просторі товстенної середньовічної монастирської стіни, і були виявлені останки Федорова. Правда, вже після смерті дослідника Свєшнікова. Відкриття пов'язують з діяльністю тодішнього директора Львівської картинної галереї Героя України Бориса Возницького. Щільно закритих коробок було дві. Кістки, які лежали в першій з них, належали 70-річному чоловікові; у другій коробці були останки 25-річного. Вчені з великою часткою ймовірності стверджують: прах належить Івану Федорову і його синові Івану. А те, що поховання здійснено було під самим іконостасом, свідчить про високу повагу, проявлену ченцями.
Про цю сенсаційну знахідку наприкінці 70-х років писали багато радянських газет та журналів. На збережених кістках верхніх кінцівок тодішні дослідники намагалися виявити залишки цинку, який був складовою частиною сплаву для лиття букв за західною технологією (у Москві для цього застосовувалося олово). Збиралися навіть відтворити портрет Федорова-старшого за методикою знаменитого радянського антрополога Михайла Герасимова. Не вийшло: на черепах були відсутні лицьові кістки...
У підсумку останки, розкладені в два короби, помістили на церковні хори Онуфріївського монастиря, який перетворився на Музей першодрукаря.
Короби спочивали там до 1990 року, поки у Львові в черговий раз не розбушувалися міжконфесійні пристрасті. Ченці в ультимативній формі почали вимагати повного повернення всього відібраного у них "совєтами" майна. Владці обласного центру, котрі за три роки до цього "зі скрипом" дозволили відновити функціонування Онуфріївського монастиря, напередодні остаточного краху комуністичної держави виявилися безсилі контролювати ситуацію. Музей першодрукаря, що розміщувався в монастирській церкві, було вирішено перемістити до картинної галереї. Ченці навіть допомагали пакувати експонати і вантажити їх на машини, щоб перевезти на інше місце.
Оскільки картинна галерея вільних площ вже тоді не мала, все доставлене з Музею Івана Федорова розклали у великому лекційному залі. Короби з останками першодрукаря та його сина сусідили тепер з робочими місцями музейних працівників.
Довгий час останки зберігалися в Музеї мистецтва давньої української книги Львівської національної галереї мистецтв і тільки цього року вдалося провести експертизу. «Фахівці підтвердили, що померлий був людиною похилого віку, це відповідає даним про Федорова. У кістках також виявили дворазовий вміст важких металів, які в той час використовували при друку. Тому у нас немає сумнівів, що це дійсно Іван Федоров», - розповіла генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв імені Возницького Лариса Возницька-Разінкова.
У 2004 році один з кіровоградських часописів докладно розповів про чудеса, що безперервно відбувалися навколо виявлених останків першодрукаря. Зокрема, директор Музею мистецтва давньої української книги Лариса Спаська нагадала випадок, що мав місце 5 грудня 2003 року, після відкриття у Свято-Онуфріївському монастирі меморіальної дошки з написом: «На цвинтарі цієї церкви 5 грудня 1583 похований першодрукар Іван Федоров".

- Останки Федорова в той момент "припадали пилом" неподалік: у сейфі місцевого музею древніх книг, - розповіла авторові цих рядків пані Спаська. - І ось в той самий вечір, після урочистостей, з бібліотечної полиці з гуркотом упав стародавній Требник. Вдарившись об підлогу, величезна книга розчинилася на сторінці "Поховання".

Співробітники музею мало не щовечора чули кроки і стогони в будівлі. Неприкаяний дух першодрукаря явно маявся, вимагаючи упокоєння...

Поховали Івана Федорова на тому ж місці, де понад 40 років тому виявили останки. 15 грудня цього року виповнився 341 рік з дня його смерті.
Олег БАЗАК
gre4ka.info/suspilstvo/15416-u-lvovi-perepokhovaly-ostanky-pershodrukaria-ivana-fedorova

Після завершення літургії, ракії з останками Івана Федоровича були закладені у стіну храму Святого Онуфрія. Відбулось також посвячення надгробку першодрукарю.



У Львові перепоховають останки Івана Федоровича

18 грудня у Львові відбудеться захоронення останків Івана Федоровича у стіну храму Св. Онуфрія, що знаходиться на вулиці Б. Хмельницького.
Заходи розпочнуться о 10:00 годині із перевезення ракій з останками Івана Федоровича з приміщення музею мистецтва давньої української книги Львівської національної галереї мистецтв до храму Успіння Пресвятої Богородиці (вул. Руська), де об 11:00 год. відбудеться Панахида.
О 12:00 годині пройде процесія з останками Івана Федоровича вулицями Львова за маршрутом: вул. Руська-вул. Підвальна-вул. Насипна- пл. Вічева-вул. Чорноморська- пл. Старий Ринок- вул. Б. Хмельницького.
О 12:30 відбудеться чин панахиди у церкві монастиря Св. Онуфрія, після чого закладуть ракії з останками Івана Федоровича та памятної капсули у стіну храму монастиря Св. Онуфрія.
http://loda.gov.ua/news?id=14415



Пам'ятник Івану Федорову

Пам'ятник засновникові друкарства Івану Федорову був встановлений 26 листопада 1977 року на честь 400-річчя книгодрукування в Україні. Пямятник розташований у сквері на вул. Підвальній, біля входу в Державний архів Львівської області, Домініканського костелу та Успенської церкви.
Згідно з однією з версій, Іван Федоров був родом з Петкович і народився на кордоні сучасної Мінської та Брестської областей близько 1510 року. Ступінь бакалавра отримав у Краківському університеті.
Згодом Іван Федоров переїхав до Москви, де разом з Петром Мстиславцем їм і почав працювати в особливому будинку для друкарні. У 1565 році перші російські першодрукарі закінчили роботу над книгою «Апостол». У зв'язку з гоніннями з боку переписувачів, Федоров зі Мстиславцевым змушені були тікати у Велике князівство Литовське, де їх радо прийняв гетьман Ходкевич. У своєму маєтку Заблудові гетьман Ходкевич заснував друкарню.
Першою книгою, видрукуваної в Заблудовской друкарні силами Івана Федорова і Петра Мстиславцева, було «Учительноє євангеліє» (1568). У 1570 році Іван Федоров видав книгу «Псалтир з Часословцем», широко використовувалася також і для навчання грамоті. Для продовження друкованого справи Іван Федоров переїхав до Львова і тут, в заснованій ним друкарні, надрукував друге видання «Апостола» (1574). Через кілька років його запросив до себе Костянтин Острозький. За дорученням князя Іван Федоров надрукував знамениту «Острозьку Біблію». Це була перша повна біблія на слов'яно-російською мовою. 15 грудня 1583 року Іван Федоров помер у передмісті Львова і був похований у Львові в Святоонуфриевском монастирі. Зараз у Львові відкрито і працює музей мистецтва давньої української книги ім. Івана Федорова.
До теперішнього часу відомі дванадцять друкованих видань Івана Федорова - пам'ятники російської типографського мистецтва, одне з видань зберігатися у Львівському історичному музеї. Відлиті Федоровим шрифти чудово читаються, заставки, кінцівки, великі буквиці відрізняються дивовижною тонкістю роботи. Всі вони супроводжуються видавничим знаком самого першодрукаря - ініціалами «В. Ф.». Відмітна особливість книг Федорова - наявність у них авторських передмов і післямов, написаних живою розмовною мовою від імені друкаря. В них міститься історія створення його книг, біографічні відомості про автора-видавця

Перша друкарня у Львові

Краківську друкарню Ш.Фіоля можна вважати першою українською друкарнею в тому сенсі, що вона, судячи з усього, видавала книги для України та суміжних країн, започаткувала кириличне книговидання у тій формі, яка була продовжена друкарнями в Україні. Натомість першу друкарню безпосередньо в українських землях заснував Іван Федоров-Федорович у Львові.
[ Читати далі ]

Кава по-львівськи

Чорна кава – це львівських вулиць напій. Чорна кава – це вечір розкішний мій. Чорну каву зі мною, мій друже, пий, В чорній каві і нині, і прісно жий...

У Львові зацвіло тюльпанове дерево...

 

У Львові зацвіло тюльпанове дерево. Найбільші його екземпляри ростуть у пралісах долини річки Огайо у передгір’ях гір Аппалачі, де сягають висоти понад 50 метрів. У Львові – трохи менші, але теж вражають.Про початок цвітіння екзотики повідомили у Львівському ботанічному саду Львівського національного університету імені Івана Франка.«Родова наукова назва рослини (Liriodendron) дослівно означає «дерево-ліра». Так її назвали за оригінальну форму листків, яка притаманна тільки їй, і нагадує в обрисах цей стародавній музичний інструмент. «Тюльпанним» же дерево нарекли за жовтувато-зелені квітки, що за формою та розміром нагадують квітки тюльпана», – йдеться у повідомленні.В Україні тюльпанне дерево вирощують як декоративне у парках. Натомість, на батьківщині, у Канаді та США, ця рослина має переважно промислове значення та іменується «жовтою тополею». Дерево швидко росте і дає легку та міцну деревину, яка використовується для внутрішнього оздоблення будинків, виготовлення меблів, музичних інструментів тощо. Його кора має застосування в медицині, а квітки утворюють багато нектару, завдяки чому тюльпанне дерево є одним з найцінніших медоносів на сході США.

[ Читати далі ]

Акція протесту проти звільнення Вакарчука відбудеться у Львові

3 липня, о 12.00, на площі біля приміщення Львівської обласної ради розпочнеться акція протесту проти звільнення Івана ВАКАРЧУКА з посади міністра освіти і науки України.

Про це інформують організатори акції - члени Студентських братств вищих навчальних закладів Львова.

«23 червня 2009 року, у Верховній Раді України відбувся «виступ» Д.ТАБАЧНИКА з проектом постанови «Про звільнення І.ВАКАРЧУКА з посади міністра освіти і науки України» через те, що І.ВАКАРЧУК впровадив ЗНО і змусив усіх українців вчити українську мову», - йдеться у листівках, які розповсюджують організатори акції і закликають львів‘ян приєднатися до їх протесту.

У свою чергу, освітянська спільнота Львівщини виступила з відкритим листом-зверненням на захист міністра освіти та науки України І.ВАКАРЧУКА.

«Опитування громадської думки засвідчило, що саме реформи в освіті і, зокрема, реформу вступу до вищих навчальних закладів громадяни України сприймають як одну з найуспішніших за всю історію незалежності нашої держави. У всіх міжнародних аналітичних звітах незалежне тестування вважають найбільшим здобутком українського суспільства на шляху утвердження таких визначальних демократичних принципів в освітній політиці, як принцип прозорості і рівний доступ до якісної освіти», - йдеться у тексті листа, переданого у ЗМІ.

Автор звернення наголошують, що «представники партій і окремі депутати не прислухаються до голосу суспільства, яке довірило їм гідно захищати свої інтереси», у той час коли українське суспільство голосом цьогорічного випускника Фурсівської сільської школи на Київщині Сашка СОБОЛЯ, який набрав 200 балів із усіх предметів, заявило, що «саме ЗНО дає величезний шанс для усіх розумних дітей України вибитися в люди, незалежно від регіону чи фінансів».

Під листом поставили свої підписи, зокрема, В.ВИСОЧАНСЬКИЙ, в. о. ректора Львівського національного університету імені Івана Франка; А.БОКОТЕЙ, ректор Львівської національної академії мистецтв; П.ХОБЗЕЙ, начальник Головного управління освіти і науки Львівської ОДА; І.КОПИЧ, ректор Львівської комерційної академії; о. д-р Б.ҐУДЗЯК, ректор Українського католицького університету; І.ГУСАК, проректор з наукової роботи Львівського інституту економіки і туризму; Л.СЕРЕДЯК, директор Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти та ін.

УНІАН.

Обожнюю це місто - Львів !!




Своєрідною одою Львову з ноткою іронії можна вважати пост Люди Рубцової у Facebook.

… ти вже не лякаєшся фрази “ти що помалювалася і зробила гривку?” і знаєш, що то є “пофарбувати волосся і відрізати чолку”…

… з легкістю несеш 2 шестилітрові баклажки “артезіанської” води десь 3 рази на тиждень повз заздрісні погляди хлопів (цебто хлопців), які за таке навантаження в залі купу грошей платять … знаєш, як легко й дешево відшкрябати накип з чайника від тої ж бідової води

… стаєш профі у пошуку квартири (нерухомість тут страждає на всі 4 ноги) і починаєш кайфувати від пакування коробок

… коли хтось пишається, що знає значення слова горнятко й коліжанка, кажеш пфффф, я й не таке чула:) 

[ Читати далі ]