хочу сюди!
 

ГАЛИНА

59 років, терези, познайомиться з хлопцем у віці 60-70 років

Замітки з міткою «пісня»

Поки ми єдині ми НЕПЕРЕМОЖНІ

Я слухаю багато напрямків музики. Ось одна з
моїх улюблених пісень. Стиль пісні - фолк

Українська мова - одна із наймелодійніших мов світу

Як відомо, спостерігаються певні відмінності у сприйнятті різних мов передусім їхніми носіями. Так, давні греки підкреслювали гармонійність своєї мови на противагу невпорядкованій, начебто подібній до беззмістовного белькотання мові “варварів”. Давні слов’яни підкреслювали зрозумілість своєї мови (виводячи назву слов’яни від слово) на противагу незрозумілим мовам сусідів – начебто “німих”, німців. А баски, абхази, ірландці, тобто носії давніх середземноморських культурних традицій, звертають увагу передусім на складність своєї мови на противагу іншим. Носії української мови підкреслюють передусім її милозвучність. “Те, що українська мова відзначається особливою милозвучністю, відомо здавна, і, здається, ніхто не сумнівається в цьому тепер…”, – пише дослідник Тоцька Н.І. Те, що українська мова відзначається особливою милозвучністю, відомо здавна, і, здається, ніхто не сумнівається в цьому тепер, хоч найменше можуть про це судити самі носії української мови, оскільки для них мова знаряддя щоденного спілкування, а не об’єкт для спостереження. Але про красу й приємність звучання української мови є більш ніж достатньо усних і писемних свідчень, у тому числі загальновідомих, і звичайних іномовців, і видатних діячів, і фахівців, а з їхніх слів – і українців. Наведемо тут тільки декілька. Ще в середині минулого століття видатний російський мовознавець-славіст І.І.Срезневський звернув увагу на високу музикальність української мови. Він писав: “Сила людей переконана, що ця мова є одна з найбагатших мов слов’янських, що вона навряд чи уважить богемській щодо рясноти слів та виразів, польській щодо барвистості, сербській щодо приємності, що це мова, яка навіть і у вигляді необробленому може стати нарівні з мовами обробленими гнучкістю і багатством синтаксичним, мова поетична, музикальна, мальовнича”. Подібно оцінив українську мову за її звучанням тогочасний поет і перекладач українських пісень німецькою мовою В.Боденштедт, який довго жив у Росії і багато подорожував по Україні. “Українська мова наймелодійніша й найголосніша поміж усіма слов’янськими мовами, з великими музикальними можливостями”. Спеціальну працю присвятив дослідженню одного аспекту милозвучності української мови – урівноваженню вокалізму з консонантизмом – поет В.Самійленко. У ній він писав: “Відомо було досі, що вкраїнська мова своєю доброзвучністю займає одне з перших місць (може, третє або четверте) між усіма європейськими мовами. Цю думку дуже легко пояснити фактами фонетики…”[1]. Перелік захоплених відгуків про красу української мови взагалі, і передусім її звукової вишуканості, звучності, музикальної граціозності, можна продовжити. Але нагадаємо ще тільки один факт. На конкурсі краси мов у 1934 р. у Парижі українська мова зайняла третє місце після французької і перської. Більшого поширення набула думка, що наша мова за милозвучністю йде після італійської.

Читати більше про мелодійність української мови:  

Пісня "Добраніч!"

Продовжую вивчати можливості штучного інтелекту.
Щоразу дивуюсь, як за допомогою сервісу фактично за лічені хвилини генерується музика і вокал. 

Якщо маєте бажання - запрошую послухати, що вийшло. 


Добраніч   Для мене цікавіший ти за піратів, Інтелект та харизма – твої переваги, Ти знаєш нюанси помітних дебатів, А кожна розмова з тобою варта уваги.   А після важкого чи звичайного дня Ніби зовсім проста та буденна річ, Для мене ж важливі слова ці щодня, Я хочу щоразу казати тобі «Добраніч!»   Для мене найкращий ти з козаків, Твій гумор люблю я і добру вдачу. Я цілую подумки тебе тисячі разів, За плечі також обіймаю на додачу.   А після важкого чи звичайного дня Ніби зовсім проста та буденна річ, Для мене ж важливі слова ці щодня, Я хочу щоразу казати тобі «Добраніч!»   Коханий, ти розумніше за депутатів, Твоїх блогів я весь час потребую. Прихильник футбольних чемпіонатів, За це неабияк тебе люблю та ціную.   А після важкого чи звичайного дня Ніби зовсім проста та буденна річ, Для мене ж важливі слова ці щодня, Я хочу щоразу казати тобі «Добраніч!»

Чом ти не пришов - Українська народна пісня


Українська народна пісня

Виконує: Наталія Бучинська

Текст пісні - Чом ти не прийшов

 

Чом ти не прийшов,

Як місяць зійшов?

Я тебе чекала.

 

Чи коня не мав,

Чи стежки не знав,

Мати не пускала?

 

І коня я мав,

І стежку я знав,

І мати пускала.

 

Найменша сестра,

Бодай не зросла,

Сідельце сховала.

 

А старша сестра

Сідельце знайшла,

 

Коня осідлала:

"Поїдь, братику,

До дівчиноньки,

Що тебе чекала".

 

Тече річенька

Невеличенька,

Схочу – перескочу.

 

Віддайте мене,

Моя матінко,

За кого я схочу.

 

Чом ти не прийшов,

Як місяць зійшов?

Я тебе чекала.

 

Чи коня не мав,

Чи стежки не знав,

Мати не пускала?

Янчик Янчик біле личко

 
Янчик Янчик біле личко  - Українська народна пісня

Слова пісні - Янчик 
Виконує гурт Барви 

Янчик, Янчик, біле личко,
Підем разом до потічка.
До потічка синього,     
Дам ти личка рум'яного.

Янчик, Янчик, закоханчик,
Що ти зробив нашій Янці?
Вона мамі повідала,     
Що ся дуже змучила.
     
Знаю, знаю, милий ти мій,
Що другую ти полюбив,
Що другую ти покохав,   
А мене ти змарнував. 
   
Яню, Яню, біла ружа,
Нащо тобі було мужа?
Ані мужа, ні фраєра,    
Було ходить по легінях. 

Пісня про Олексу Добуша - Гаєм гаєм зелененьким

Олекса Довбуш народився  в селі Печеніжин у 1700 року, народний герой, керівник народних повстанців - опришків у 1738—1745 роках. Постання опришків  відбувалось в  Галичині і оспіване в багатьох піснях і легендах.

 Очолюваний Довбушом загін мав чисельність від 30 до 50 чоловік. Загін займався набігами на поміщиків  і в них відбирав майно і роздавали бідним, тому цей рух був підтриманий місцевим селянством.

Загін Довбуша діяв вісім років - аж до його смерті. Про силу його загону свідчить один промовистий факт: головнокомандувач усієї Польщі Йосиф Потоцький вирушив сам на Гуцульщину на чолі двох із половиною тисяч вояків на придушення повстанського руху. Горами постійно нишпорив загін полковника Пшелуського зі 150 вояками, який роками вистежував Довбуша. Співвідношення військових сил було один до сотні.  Не дивлячись  на таку силу  Довбушу  удавалось уникати прямих сутичок з військами  і з’являвся у найнесподіваніших місцях не тільки Івано Франківщини, Буковині, Закарпатті чи Львівщині, а й навіть Тернопільщині.

Загинув Олекса Довбуш від рук чоловіка своєї коханки.  Олексу Довбуша  24 серпня 1745 року застрелив  Штефан в селі Космачі.  За іншою версією Штефан застрелив  Довбуша коли той  у ночі намагався зайти в його хату.

Пісня «Ой під гаєм зелененьким»  була записана  в 1908 р. від Івана Синютовича з села Зелена, Надвірнянського району, Івано-Франківської області. Надруковано було пісню в етнографічному збірнику «Народні оповідання про опришків».   Збірник  було видано Науковим товариством  імені Шевченка», т. XXVI, Львів, 1910 році, стор. 44—45.




Така романтика: українські пісні про любов до 14 лютого

Святкувати 14 лютого як День всіх закоханих вже стало традицією серед української молоді. Слухайте в цей прекрасний день пісні про любов від українських музикантів.