хочу сюди!
 

Катерина

42 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 43-50 років

Замітки з міткою «українське»

"А ми щас гдє?"

"....Каких только у нас людей не встретишь нынче в транспорте! И из каких только стран экзотических их не знаносит ветром в нашу скромную обитель фашистов и бандеровцев, рапятых мальчиков и затоптанных под "щеневмерлу" снегирей!

Нет, конечно жителя Ниневии или Спарты ты не увидишь, как не увидишь гражданина Рима, перса или пруссака. Но есть такое государство, которого на карте не отыщешь, а вот случайно повстречаться с его гражданином на улице - да запросто! Как поётся в известной песне - "я другой такой страны не знаю". Впрочем, обо всём и по порядку.

Поскольку дождь, то до вокзала я подъехал на автобусе. Из той двадцатки, что оставалась, десять гривен ушло на право не месить грязь под дождём пешком. По дороге я ещё нашел 2.50 - благо, денежная реформа породила ситуацию, при которой на асфальте можно подбирать рубли а не копейки. Ещё десятка у меня оставалась - кондуктор уже не будет сильно злопыхать - всё-таки я не забесплатно топчусь у него в тамбуре.

Влез в электричку. Полупустой вагон, лишь в тамбуре стоит девица, молодая и симпатичная. Стоит и смотрит. На меня. Потом подходит и говорит:
- Оплачуйте проезд.
Я высыпаю ей на ладонь всё своё богатство, заметив однако неодобрительный взгляд изподлобья, тоскливо продолжаю рыться по карманам. Девица же подытоживает:
- Этого мало. Проезд - 15 гривен.
Я отвечаю:
- Знаю, ща, ищу.
- Ладно, - девушка уже понимает, что я найду в своих пустых карманах хрен, а не деньги, - Не ищите.
Говорю:
- Спасибо вам большое. - и поварачиваюсь к окошку.
Девушка же между тем подходит к вскочившему в последнюю секунду в уже почти закрывшуюся дверь мужчине в потёртых джинсах, с бородой, в бойсболке USA из девяностых.

Всем своим видом он походил на американского хиппи-битломана, смачно курнувшего марихуаны и втайне проклинающего президента Никсона. И я в своих предположениях оказался не так далёк от истины.

Тот с первой же минуты начинает истерично спорить, с пеной у рта доказывая застывшей изваянием подруге, что его - почётного гражданина самой великой на свете страны - государство обязано везти бесплатно.

Та в свою очередь пытается робко парировать, что, мол, есть государственные магазины, заводы, фабрики и банки - и никто там никого бесплатно не обслуживает. Но фанатичного мужчину не остановить.

Как это обычно бывает у не совсем психически вменяемых людей, тот тут же переключается на другую тему, визгливо вопрошая:
- А докажите мне, что есть такое государство - Украина!
Оторопев, деваха малость прикуела и лишь переспросила, выпучив глаза на бородатого мужчину:
- А мы счас где?
Тот, не моргнувши глазом отвечает:
- Где вы, я не знаю, а я живу в Советском Союзе!
Поняв, что перед нею сумасшедьший, девушка резюмировала:
- Ну, удачно вам доехать. - и отправилась в салон вагона.

Парень же, бросив в мою сторону косой взгляд, и не разглядев во мне, очевидно, фашиста и бандеровца, тоже стал смотреть в окно, видимо, выискивая какой-нибудь огромный плакат с надпись на красном фоне белым шрифтом - "Слава КПСС!".

Между тем несуществующий вагон несуществующего поезда уныло покатил в туман в своей несуществующей стране..."

Доброго ранку, кохана!

Пробіжу по полю. Зазирну в віконце.

Принесу з собою теплу ніжність сонця.

Щиро заспіваю. Тихо, солоденько.

Прокидайся мила! Щастячко маленьке.

Посміхайся хмаркам, що по небу плинуть.

Відчуй запах квітів, що до сонця лине.

Двох пташок послухай, що зі мною рано

Привітають радісно, мою кохану.

2 березня 2011

Дніпро під Запоріжжям помітно змілів.

Але кажуть, самий час збирати сміття у річці.
А взагалі не тількі в річці.



Стіна

Як же хочеться запхати оту йолочку падлюкам в одне місце.

Гуляйполе.

Фото зруйнованої квартири були опубліковані на фейсбук-сторінці Запорізької окремої бригади територіальної оборони.

Жінка на ім’я Віра — мешканка Гуляйполя. Ледь стримуючи сльози, вона розповідає як з першими пострілами ворожої артилерії 5 березня вона втратила свою квартиру.

Залишились самі стіни — меблі та інтер’єр перетворилися на купу сміття.

Незважаючи на це потрясіння, вона запитує, «а коли буде відновлення міста»?

Вона знає, якщо Збройні Сили України захищають Гуляйполе, то можна не тікати якнайдалі, а планувати майбутнє, думати про перспективу, розраховувати на цивілізоване життя.

Зараз окраїни міста ще подекуди зазнають пошкоджень через обстріли, кожного дня лінія фронту потроху відводиться далі, в сторону Полог.

«Сили Територіальної оборони разом з іншими підрозділами ЗСУ здійснюють визвольні операції, завдають окупаційним військам тактичні поразки, щоби орки повернулися в свій Мордор з найбільшими втратами. Слава Україні!», — йдеться у повідомленні
Запорізької окремої бригади територіальної оборони.


Мар’яна САВКА. ТРИПТИХ I

1.

Поза тим, що його не зумієш назвати, Вміють трави рости по коліна, по серце. На листках перезрілої сивої м’яти – Вечорового коника скерцо.

Заплітаєш себе в прохолодні косиці, Де стебло до стебла – як душа за душею. І встають дві зорі – дві сестри – дві черниці Понад вежею. Понад твоєю межею.

2. Ця вежа має літ зо триста Під сяйвом білого світила – Все, що лишилося від міста, В якому б я не заблудила,

Не загубила того дому І стін просторої каплиці. Там дві сестри. І дві зірниці. Черниці. Три століття тому.

3. Люба сестро, стільки живеш, А чи бачила ти, чи знала Ту найвищу з-посеред веж, У яку ти себе сховала?

І не має вона ні стін, Ні межі у лункім безмежжі. Лиш трава росте до колін. І до серця твоєї вежі.

До 2х річчя повномасштабного нападу.

Последние 20 лет Россия не была занята НИЧЕМ, кроме ракет, танков, бомб, шествий, пропаганды и похвальбы собственной военной мощью. Вызрел и утвердился культ сталинской армии. Шла безостановочная клепка «Панцирей-кинжалов-армат» и всяких « «гиперзвуков». Грохотали парады.
Все в стране работало на войну или ее аксессуары. На всё остальное, на все жизненно важное было «забито». Казалось, что в чреве России вызревает некая совершенная машина войны, которая сокрушит за пару часов любую страну и любую армию.

Создалось впечатление, что Россия монстр неистовый и смертельный. Прямо вот сам, лично, древний демон по имени «Аналоговнет». « И от тайги до британских морей армия путина всех сильней».

Любопытно, что в эту байку поверили все. Макроны, Меркели и НАТО начали дрожать. Непререкаемая победоносность подчеркивалась хамством Лаврова и всего Российского МИД. Удалось создать впечатление, что мир вообще-то существует только по причине снисходительности России и ее режима, который великодушно пока терпит США, Германию, Италию и т.д.

И тут произошло невероятное. Адский монстр «размером с небо» оказался злобным карликом-иллюзионистом. Чары развеялись. Имперская мощь оказалась бутафорией. Триумф не состоялся. Сейчас армия Путина, неся серьезные потери, кое-как карабкается от городка к городку, везде напарываясь на героизм украинцев.
Невзоров.



Як же історія повторється...а написано ще у березні 2022 року.

А суконька на обкладинці класна...

Дуже подобається пісня "Листья желтые"
 (Слова - И. ШАФЕРАН, Композитор Р. ПАУЛС. - інформація про авторів)
У протягом років її виконували різні дуети, різне аранжування надавало пісні нове звучання.
Кілька днів тому зайшла у книгарню, а там відділ з літературою до шкільних предметів та канцелярією.
Увагу привернуло ось це видання :


Всередині тексти пісень, що пропонуються для вивчення та співу, як я зрозуміла, на уроках музики у школі. 
Переглянула зміст - щиро посміялась... Багато пісень українською мовою. 
А є деякі, що перекладені спеціально. 
Ось для прикладу :

Не прожити в світі цьому,
Не прожити в світі цьому
Нам без втрат, нам без втрат
І пройшло, здавалось, літо
Знов назад, знов назад

Приспів 
        
Жовте листячко над містом все кружляє
Та під ноги з шелестінням нам лягає
Не сховатися від осені, не зникнуть
І у снах до неї довго нам не звикнуть


Ну і далі по тексту....

Я, звісно, за популяризацію українського...
...але чи потрібно перекладати улюблений хіт для співу на уроках? 

Мені варіант російською дуже подобається. 
Як Вам таке навчання? З перекладом? 


43%, 3 голоси

29%, 2 голоси

0%, 0 голосів

14%, 1 голос

14%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.