Свершилось чудо, и отдел разработок рад предложить вам возможность инкрустировать ваши новосоздаваемые письма разными прикольными штучками. Для одних подойдёт выделение слов СДЕЛАТЬ ЭТО СЕЙЧАС красным, другие могут вписать в текст набившие оскому настоящие смайлы .

Можно даже писать

можливостi створювати HTML-листи.

25.04.2007                                                               Робiтниг


Пользуемся, комментируем, возжелаем большего.

Танцевальные па угадываются в самых
первых движениях младенца – мы танцуем в колыбели и на краю могилы,
повинуясь неодолимому повелению живущего внутри нас ритма или
окружающей музыки мира. Еще до появления членораздельной речи люди
научились общаться на языке танца. Он родился в глубокой древности,
откуда дошла до нас найденная на севере Израиля глиняная дощечка с
изображением танцующего человека с лютней, – ей как минимум 3400 лет.

Танец идет не от ног, а от сердца. «Это голос тела», – говорит
антрополог Джудит Линн Ханна. Танец помогает выразить любовь и
ненависть, радость и печаль; привлечь милость духов, богов или природы.
Мы танцуем, флиртуя или ухаживая, собираясь вместе в день рождения и
похорон, танец сопровождает все знаменательные события между этими
жизненными вехами. Танец примитивен, поэтому некоторые религии
запрещают танцевать. Он божественен – и другие религии восхваляют его.

В Америке танцуют везде: на танцплощадках в больших городах и в барах
захолустных деревушек, в танцзалах фермерских поселков и прямо в
подземных кивах (ритуальных помещениях индейцев), в церковных подвалах,
ночных клубах и даже в университетских аудиториях. Танцуют польку,
вальс, фокстрот, тарантеллу, самбу, сальсу, румбу, мамбо, танго,
ча-ча-ча, меренгу, мазурку, кекуок, чарльстон, тустеп, твист, фанданго,
гопак – с такой страстью, будто от этого зависит жизнь. И некоторые
считали, что действительно зависит: в Средние века существовало
поверье, что если станцевать перед изваянием святого Витта, то целый
год год не будешь болеть.

Здається, не так багато часу пройшло, коли робила подібну замітку, але її відмінність була в тому, що тоді я тільки приїхала на сесію, лише тоді розпочиналися ці чудові моменти життя у Львові!!!!

Сьогодні, я вже здала, сама не помітила як у мене це швидко вийшло, адже в ранці коли збиралася в універ, розраховувала лише отримати передоостанній залік, а тут бац-я отримала іспит, ще й відмінно, цього я точно не сподівалася, можу сказати лише одне, що мені чудом пофортило.Впринципі і на залік я не сподівалася, адже коли його писала, то була не те що нульова я й була дубова-це був дійсно мій фізичний стан, адже не пройшло і декілька годин, як я повернулася із свого рідного містечка, куди їздила на хрещення, на сьогодні мого хрещенника Дионісія.

а сьогодні коли побачила свою роботу, на якій стояло зарах??? то я вже і не повірила, що мені вдастся виправити цю ситуацію, але чудом, причудовий викладач поставив відмітку у залікові, навіть не довелося просити. Сьогодні був перший залік на якому трусилися руки і я дійсно хвилювалася, коли давала йому свою залікову книжку, адже до мене двох моїх подруг, які точно написали краще ніж я , відправили з нездачею.

Та я зовсім не про це!!!! У мене зараз велетенське бажання не їхати з цього міста, тут чудово, особливо останні два дні, які ми присвятили прогулянкам по Львову: Ратуша, Італійський дворик, Дзига і маса приємних незабутніх вражень. Ось коли повернуся додому, обов"язково розміщу фото, вони є різні і кумедні з яких нам доводиться лахати при кожному їхньому перегліді.

Я засмучена, адже закохана, закохана у це місто, у ці малесень вулиці по яких шаленно рухається найрізноманітніший транспорт, від карет, до найдорожчих машин....Львів я тебе обожнюю!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

http://blog.i.ua/user/82519/15069/?p=11#advA_advC_15069_222833

пачиму это тема не в самий обсуждаемих

мине кажетцо что это поважнее напрмер этой теми

http://blog.i.ua/user/82519/14937/

или этой

http://blog.i.ua/user/271879/14865/

неужели все дело а бональних + или -

Дивлюсь на те, що зараз відбувається у "топах", та відверто хіхікаю через те що бачу.

Рейтинги та PR, сцуко, роблять свою справу. Ось, прямо на очах з'являються якісь нові цінності, нова мода, нові "єдиновірні" напрямки, нові куміри, та така інша х-ня.

Рейтинг на цьому блозі, саме як і на будь-якому "популярному" порталі - показник дуже сумнівний, бо кожен може різноманітними засобами самостійно підняти свій рейтинг на будь-який рівень. Існує величезна кількість засобів, які можно розподілити на 2 основні групи:

1 група базується на тому, що є можливість забеспечити собі високий рейт технічними засобами, певним чином змушуючі програму обробки баз даних користувачів змінити ваш рейтинг на такий, який самі побажаєте. Але для цього потрібно або самому добре володіти знаннями по інтернет-технологіям, та вміти використовувати їх (або мати друга, який це вміє).

2 група базується на знаннях психології навіть на початковомому рівні, та наявність бажання мати від цього користь.

Майстрів, та просто більш-менш вдалих маніпуляторів людьми, в інтернеті вже набагато більше, ніж Hi-Tech.Net професіоналів, отже друга група користується значно більшим попитом, відповідно розвиваючись, та випробуючи на інтернетчиках найновіщі, та оригінальніші засоби.

"Працюючі" методи відразу подхоплюються та розносяться флеш-мобами по всьому світові, зароджуючи нові "напрямки культури інтернету". Еволюція змінили інтервали з'явлення та темпи розвитку нових культур, в деяких випадках навіть доводячи повний цикл "життя" популярної "ідеї" до декількох тижнів...

У порівнянні з декількавіковими традиціями, якими жили попередні покоління - це вигладає навіть трішки фантастично, але я хотів поділитись дещо іншими роздумами.

Окрім "вдалих та працюючих" існують ще "непрацюючі" (з непрацюючими все зрозуміло - вони практично відразу вмирають та не використовуються ні ким, окрім новачків-аматорів), та "конфліктні" мутанти, які мають приблизно рівну кількість як прихильників, так і противників, але практично зовсім не мають людей, маючих до цього байдуже ставлення.

За для отримання максимального ефекту, багато хто використовує "працюючі" засоби одночасно із "конфліктними", забеспечуючі цим відмінну поулярність помножену в декілька разів через відсутність тих, кому це буде байдуже (-;

Вже зараз можна з великою впевненостю передбачити те, що уявлятиме із себе блого-форумна галузь. Скоріш за все буде створено декілька проектів гігантів-клонів, які займуть найбільший сектор комерційного простору в інтнернеті, та по декілька тисяч приватних сторінок та інформаціонних ресурсів додатково у кожній країні.

"Гіганти" матимуть фантастичну популярність серед прошарку людей, яких в психології відносять до маючих з першої по третю ступінь духовного розвитку. Це більшість населення планети, в яких мається цілий "комплект" майже ідентичних ричагів керування. Що, звісно, і обумовлює високий коефіциент корисної дії, який обертається в фантастичні суми грошей. Вже зараз можемо спостерігати народження перших представників гігантів.

А ті, що досягли вищіх 4 ступінів, через свої специфічні погляди на життя, знайдуть все необхідне для задоволення їх духовних потреб саме на тих мініатюрних але різноманітних, дінамічних та демократичних ресурсах.

.. Хмм... до чого я це все? От жеж відразу сказується мій не зовсім адекватний стан.

Хотів написати, що мене зачепив випадок, відбувшийся нещодавно, коли пара з "вищого світу до якого відносяться володари найвищих рейтингів", звинуватили мене в тім, що я той самий аффтар-мудаг, у якого креатіфф-гавно, бо забагато букафф...

Замість цього виклав цілу купу своїх роздумів про причини та наслідкі існування подібних явищ...

Мабуть, якби проспався - то ні в якому разі не написав би таку кількість букафф через те, щоб на прикінці прийти до висновку, що все це цілком природня та передбачлива реакція достатньо гармонійної та ефективної галузі віртуальних розваг та спілкування, на яку я майже свідомо нарвався через необачливість.... І що через подібну хуйню не варто перейматись.

Нехай обговорюють свої найулюбленіші комплекси, бо через природню креативність більшості з тих авторів, хто викладає тільки свої думки - народжуються веселі анекдоти, зберігаються та розповсюджуються цікаві історії, в якіх міститься доволі багатий емоційний потенциал; нехай зароджують нові стереотипи та категорії, нехай висувають та знищують якісь ідеали та цінності. Бо це є рух, динаміка, життя та розвиток! Життя - воно прекрасне, чудове та надзвичайно, й безсумнівно варто того, щоб жити!
А перейматись та стражджати через якісь образи або невдачі - це пуста справа, яка не має ані користі, ані сенсу, ані взагалі будь-чого корисного чи приємного.

Однак, щоб більше не спійматись на цю вудочку власної "слабкості" до отримання добрих оцінок та приємних відгуків - більше на головній сторінці не будуть відображатись повідомлення про нові записи в моєму блозі. Бо те, що я отримав - зовсім не схоже на те, чого чекав (писав тут: http://blog.i.ua/user/2757/3793/ )

Жили-были себе два человечка. Общались они в аське, по мылу и уже позже- даже по телефону. Имена их всем не без известные. Censore & galaretka поняли, что нравятся друг другу после второго свидания. На третье, они стали парнем и девушкой, очень довольные данным обстоятельством. По истечении трех недель, кохання разрослось, разгорелось жарким пламенем и вообще эти двое жутко влюбленные, вечно скучающие друг по другу человечека.

Товарищи, не бойтесь любить, не бойтесь знакомиться с новыми людьми, не отвергайте новых друзей! Живите, радуйтесь и наслаждайтесь. Я очень рада, что жизнь свела меня с моим Андрюшей. Чего и другим желаю....