Вічна тема КОХАННЯ
- 26.04.07, 13:01
Шановні панове!
Скажіть будь-ласка, що для вас важливіше: Кохати чи бути коханим (коханою)?
Шановні панове!
Скажіть будь-ласка, що для вас важливіше: Кохати чи бути коханим (коханою)?
Один мій товариш (Андрій), товариський та веселий хлопець, вирішив в минулому році до Лаври зайти - подивитись на краєвиди, та й просто відпочити... В дорозі слово за слово познайомився з іншим хлопцем, розговорилися, і коли вже піднялися до дзвіниці хлопець признався: "Как хорошо что я тебя встретил. А то мне говорили, что в Украине очень не любят русских, а я-то сам из Москвы…". Андрій йому одразу розповів про свій гурт, та запросив в той же вечір до них приєднатись. Оскільки відкладати на потім він не любить, то одразу перейшов до справи: прямо на дзвіниці дістав мобілку, та радісно зателефонував товаришу: "Ало, привіт! Сьогодні збираємось як звичайно? Обов’язково приходь, та всім передай щоб обов’язково були. Не повірите - я вам москалика приведу!!!". Глип на хлопця - а він якось трохи зблід, та й переляканим зробився. Андрій його лагідно по плечу похлопав: "Ну що, москалику - тепер у тебе два шляхи - або сам з дзвіниці злетиш, або зі мною спустишся."
Не знаю як той парубок збирався з мужністю, однак до місця зустрічі прийшов. І був ще більш здивований коли його ніхто й не думав чіпати - знайшлась гітара, було про що потеревенити… Ввечері наступного дня йому пояснили: є росіяни, що приїжджають до України працювати, відпочивати - вони звичайні люди, і не завдають нікому зайвого клопоту. Дуже рідко може трапитись щоб такого росіянина образили. А є москалі - незначний відсоток росіян, що ведуть себе настільки грубо та зневажливо що через 3-5 хвилин навіть не розмови - присутності поруч, виникає до них відраза. Саме цей відсоток отримує максимум проблем у нас, і розповсюджує байки про страшні поїздки в Україну.
Через деякий час хлопець звик, майже кожного вечора виходив до гурту поспілкуватися, та й пограти (бо він теж на гітарі вмів щось бринькати). Через місяць товариство підірвалося поїхати до Львову. Задумано - зроблено. Подивились на архітектуру, помилувалися краєвидами, поспілкувалися з тамтешніми жителями, та й задоволені повернулися додому. Той хлопець знов очікував на неприємності, і здивувався від маси отриманих гарних вражень.
Через кілька місяців настала пора йому повертатися до Москви. При прощанні він сказав вражаючу фразу: "Спасибо что объяснили кто такие москали. Я понял, они у нас действительно есть. Я их сам ненавижу!..". Тяжко йому буде вдома, одному.
Ну я просто не могла этого не вывесить...
| Итак! Можем Вас поздравить. Вы вот-вот внесете свой вклад в решение демографического кризиса. Ждать осталось совсем немного. Возможно, схватки начнутся еще до того, как Вы успеете дочитать этот текст. |
| Пройти тест |
Приветик. Думаю фото будет то, что надо!
Я на них буду таким милым чертенком.
Платье обязательно покажу!!!
Я думаю после долгих рабочих дней ты будешь не против?
И вообще хочу тебя попробовать!!!
Фото буду ждать с нетерпением 
Ты будешь не чертенком- а котенком 
Платье будет прекрасно смотреться на стульчике 
Я отменю все свои рабочие дни 



Ты не будешь разочарована 




Чорнобиль....
Жахлива історія нашого сьогодення. Давайте згадаємо 1986 рік.
...так, для історії.
Ми нове покоління, ми повинні будувати своє майбутнє так, щоб такі катастрофи не повторювалися... щоб наших дітей не знайшов, ще один "чорнобиль"... щоби нам не було соромно перед нашими дітьми та внуками, за те що ми зіпсували екологію їх батьківщини...