хочу сюди!
 

Дария

36 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 25-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Це дивовижні істоти...)))

Маленькі кошенята — це дивовижні істоти, які мають неймовірну силу і владу. Адже тільки одним своїм виглядом вони здатні змусити усміхнутися навіть найбільш похмуру і сумну людину. Важко сказати, в чому ж секрет їхньої неймовірної могутності. Можливо, вся справа в широко розкритих очах, які так сміливо дивляться у цей світ? А може у всьому винні крихітні рожеві лапки та носик, які виглядають так беззахисно? Насправді варіантів може бути багато, але з упевненістю можна сказати тільки одне: маленькі кошенята такі милі та чарівні, що пройти повз них не посміхнувшись просто неможливо.

“Це руде диво я зустріла сьогодні на виставці котів. Чим не претендент на роль кота в чоботях?”



“Малюк просто обожнює, коли ми разом з ним валяємося в ліжку”...

[ Читати далі ]

РФ выводит войска из Херсона ???

  • 09.11.22, 19:11
Более чем понятно что это ловушка...вопрос только какая ???
Взрывать дамбу на Новой Каховке...глупо...так как Херсон 47 метров над уровнем моря...а весь левый берег почти до Крыма от 3 до 20 метров над уровнем моря...
Мне кажется что либо Херсон хотят взорвать...когда наши военные войдут в Херсон...либо артиллерией и авиацией  разбомбить  как Мариуполь..
ваше мнение ???

Українська музика 1993







0%, 0 голосів

50%, 1 голос

50%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Головне для хорошої подорожі – вибрати підходящого партнера. ))

Найголовніше для хорошої подорожі – вибрати підходящого партнера. Раптом ваш супутник почне нудьгувати і скаржитися на затори? Так що люди, які беруть з собою улюблених вихованців, часто отримують від поїздки значно більше задоволення. А деяким пасажирам просто щастить, і вони виявляються сусідами життєрадісного песика – або більш екзотичної тварини!


Не розумію, чому, коли вибираєш місце в літаку, до сих пір не можна поставити галочку: «Хочу сидіти поруч з собачкою»!

[ Читати далі ]

Вісім

  • 08.11.22, 19:33
Традиційно 8 листопада я символічно відзначаю своє особисте свято, відсутнє у всіх календарях – річницю переїзду у Вінницю. Цього разу це ще й 8 років, така собі нескінченність, перевернута набік. Ніколи мені не довелося шкодувати про це рішення та про всі перепони, які виникали на моєму шляху в буремному 2014-му.

Як і два роки тому, коли подорожі надовго накрилися (тільки з іншої причини), мене дуже підтримувало лише усвідомлення того, що я тут, а не деінде, як і можливість подорожувати хоча б у межах міста, яке ніби вже все знайоме, але раз по раз поділиться чимось новим, та й давно знайомі місця не приїдаються. Тепер до цього додався відносний спокій знаходження в глибокому тилу, хоч я й усвідомлюю, що це просто пощастило за збігом обставин. Та ж сама умовна Буча до 23 лютого багатьом здавалася нічим не гіршим варіантом. Я так і не порозумівся з мешканцями Вінниці, які для мене – зовсім окрема субстанція відносно міста, яке вони населяють, але нестрашно. По-перше, така ж проблема у мене була і в попередніх локаціях тривалого проживання, по-друге, це і не проблема, бо навіщо ті люди в принципі потрібні. Достатньо лише однієї.

1. Ну а під катом сховані цьогорічні фотографії мого Міста. Їх назбиралося немало, позаяк давно вже не викладав у блозі нічого вінницького.


[ Читати і дивитись далі ]