В новий рік зі старим чумаданом
- 15.01.24, 16:00
Як же не хотілося, щоб день закінчувався. Так не хотілося, що я всю ніч пролежала дивлячись тіхтохи. Близько 9 ранку мене вже рубануло конкретно. Але спати очікуючи неприємний дзвінок - та ще ахіренна затєя. Я наче постійно на голках.
Якщо вже казати відверто, я дуже не хочу взагалі займатись справами баби. Так, мені її шкода, але мені так само шкода і інших людей, які опинились в таких скрутних умовах. Питається, чого я цим займаюсь.
Документи вже, наче, всі зібрала. Навіть статус ВПО їй оформила. Чекаю тільки, коли другі співвласники зареєструють свою частину і тоді можна подати заявку на компенсацію. Це зайняло півтора роки. Але тільки тому, що я працювала і мені відверто поїбать, як там все закінчиться. Бо мені може дістатись маленький шматочок від того маленького шматочка. А ще тому, що її НАЙЛЮБІМІШОМУ сину ще більше поїбать, чим мені. Він за більше, ніж рік часу ні разу навіть не подзвонив з питанням, чи взагалі вона ще жива, та баба. Номер мій у нього є, в мережі він світиться, пенсію свою на пошті отримує. Тому точно знаю, що живий. Та що там казати, це був і його будинок також! І він палець об палець не вдарив, щоб хоч якусь справку дістати.
Завтра до мене в гості приїде представник волонтерської організації, яка ставить модульні будинки, перевірити де потенційно живе баба. Але я планую сказати, що це моє житло, а ось їй нема де жити. І що я не планую її забирати до себе. Як би жорстоко це не було, у мене немає можливості її глядіти. Тим паче таку склочну, неврівноважену і конфліктну.
3
