хочу сюди!
 

Дария

36 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 25-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Художник із Києва.

  


Олексій Суховерков,1973р.н. - український художник із Києва.

[ Читати далі ]

Таємниця сицилійських нурагів

 


Таємниця сицилійських нурагів: святині чи захист для апельсинів...
[ Читати далі ]

***

  • 17.02.24, 00:06


   Яскраве сонце щедро ділилося своїм теплом, залишаючи приємні відчуття по всьому тілу. А позаду плескалося хвилями таке жадане море. Омріяне в думках, чаруюче ласкою своїх хвиль, даруюче надію на нові побачення зі своїми синіми просторами. 
  Вона лежала на теплому піску і ніжилась в променях сонця. Її мрія збулась, але на душі залишався ледь помітний сум. Пам’ять знову і знову переносила її в ті дні, коли їй було приємно навіть від простого спілкування з ним. І вона була впевнена, що і в нього були такі ж відчуття від спілкування. 
  Але ті часи вже в минулому. І вона не розуміла чому, коли вже ніщо не заважає, не насолоджуватись буттям і взаємними теплими стосунками. 
  Дивні люди в своїх діях. Зробивши в житті помилки і відчувши біль, вони назавжди будують навколо себе стіни байдужості і зневіри в життя. Наче окрім негативу в житті більше нічого позитивного не може бути. Лишаючи себе такого можливого щастя і душевного тепла. 
  Вчора йшов холодний дощ, а пориви пронизливого вітру перетворили море в недружелюбну стихію. Прийшлося весь день відсиджуватись в приміщенні. А сьогодні знову неймовірно приємний день. Чому ми можемо забути про вчорашню негоду і сповна насолоджуватись чудовою погодою, а в житті на довгий час, якщо не назавжди, залишаємо в собі спогади про душевну непогоду і відгороджуємося від душевного сонця і тепла? Це ж зовсім не логічно. Ми самі крадемо в себе своє щастя.
  Вона проснулася віш зміїного шипіння двигунів ракет в небі. Її улюблене море залишилося десь в покинутих снах. А колюча реальність боляче вдарила по серцю. В такі хвилини хочеться підтримки рідної душі. Але він залишається далеко і не бажає відчути її душевний порив.

Заповідник, що розташувався на берегах Сіверського Донця.

 


«Крейдова Флора» – заповідник, що розташувався на берегах Сіверського Донця. 


Більше 10 км у довжину та до 5 км завширшки – територія, що є філіалом Українського степового природного заповідника.
Головна особливість цієї місцини – крейдяні відклади, що виступають та створюють неповторний рельєф.
Флора та фауна заповідника надзвичайні, багато рослин та тварин занесені у Червону книгу. Цікаво, що у такому складному рельєфі проживають не тільки птахи. Є тут ссавці та рідкісні плазуни. З точки зору рослинного світу тут є цікавинка: на території заповідника чудово поєднані різні типи лісів – хвойний, широколистий та гірський.
Донецька область 🇺🇦

Географія / Історія / Факти



Мудро, з глибоким змістом...




Мудра притча з глибоким змістом, яка допомагає зрозуміти, як вирішити проблеми .

[ Читати далі ]

Неймовірні роботи...)))

  

Роботи художниці Вікторії Проців.
Люблю її роботи...

[ Читати далі ]

Хто не скаче - той москаль!

  • 16.02.24, 13:50
Мы ещё потанцуем на ваших могилах, кацапы!
Хто не скаче - той москаль!
А чо не скаче? Бо в гробу важко підстрибувати!*lol*

Українська музика 2457







100%, 2 голоси

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.