Хтось за дверима,
З чорними очима,
Тобою милується,
Щастю дивується.
І рухать не хоче,
І може шепоче,
І йде проти ночі
Заплакані очі
І сонце, як тане,.
І пізній світанок,
І той, за дверима,
Малює крижини.
І сонце у танці,
І люди, як бранці
Знімаючи крила,
Монтують вітрила,
Все мелють у борошно,
Все топчуть нехорошо.
І тільки хто прагне,
Обійме, досягне.