хочу сюди!
 

Дария

36 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 25-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Про хорошо)

  • 10.08.21, 09:48

Оказывается, одному в ночном море купаться страшновато. Но бодрило то, что давнее желание искупаться нагишом сбывается прямо сейчас)  И не холодно выходить из воды на песок. Хоть и ночь.  Даже обсохнуть можно было немножко. И не нужно полотенце и куча прибамбасов, для «сохранить лицо». Просто сейчас захотела раздеться и окунуться..  и разделась и вошла))  Да и всем на тебя все-равно, кому нужна чужая жизнь? У всех своя) Ну и ночь на дворе - прикрывает)

Лишь спутница обеспокоено вглядывалась в темноту, разыскивая глазами русалку в волнах))

И да,  разговаривать ни о чем с близким человеком  - сразу «о чем», приобретает смысл. И легко. И летне. И смешно. И вкусно. И ночная импровизированная фотосессия в стиле  «ню»,  как взрыв.

А после этого захотела еще прыгнуть с резинкой с моста, но его(ее) по близости не было)) А настроение было самое то).

ps. тут внизу должно было быть мое фото. Но оно ж "ню")) 


Такси или общественный транспорт?

  • 10.08.21, 08:30
Почти каждый человек, прождавший автобус или трамвай больше 15 минут, задумывался о том, что разумнее было бы вызвать такси. В большинстве случаев эта мысль сразу отметается, как непродуктивная — денег придется потратить больше, а выигрыш во времени не всегда значителен. Действительно ли это так? Мы рассмотрим случаи, когда поездка на такси предпочтительнее, чем ожидание общественного транспорта.

Неотложные дела

Что важнее — небольшая сумма или карьера? Ответ очевиден: лучше потратить немного больше и успеть на важное совещание или своевременно сдать отчет руководителю. Практика показывает, что работа редко прощает ошибки, а ответственные и пунктуальные люди имеют больше шансов на повышение. Кроме того, представьте как будет выглядеть ваш костюм или платье после поездки в переполненном автобусе или метро. Неудивительно, если внимание слушателей во время мероприятия будет направлено вовсе не на вам.

Романтика

Если речь идет о свидании с любимым человеком, то описанные выше преимущества такси получают особое значение. Пунктуальность и опрятный внешний вид важны для каждого. Кроме того, если вы решили провести встречу за бокалом вина, об автомобиле можно забыть, равно как и о поездке в общественном транспорте.

Поздний вечер

Не все предприятия работают по стандартному офисному графику «с 9 до 6». Иногда смены заканчиваются далеко после полуночи. Общественный транспорт ходит редко, поэтому следующего автобуса можно ждать больше часа. Стоимость проезда на такси в подобных обстоятельствах — вполне разумная плата не только за комфорт, но и за безопасность, ведь водитель довезет вас от двери до двери.

Групповая поездка

Услуги такси обходятся дороже, чем билет на общественный транспорт. Но что будет, если эту сумму разделить на троих или четверых? Вполне возможно, что разница останется не столь существенной. Работники крупных предприятий идут еще дальше и заказывают минивэны для 5-6 человек. Тщательное планирование позволит вам ехать с комфортом в компании знакомых людей и экономить при этом деньги.

Роль общественного транспорта в жизни города очень велика, он действительно улучшает обстановку на дорогах. Однако во многих случаях именно такси оказывается более комфортным, быстрым и выгодным.

Сі вродило

Рік тому завели ми равликів. Два було нам мало, завели, курва, чотири (вибачте троха псіхую). Рік ці равлики жили і майже не приносили нам проблем. Єдиною проблемою було - це постійне шукання їм їжі. Пучок салату вони зжерали за два дні, а це, між іншим, 50 гривень за кожен пучок з бюджету. За зиму вони знищили приблизно камаз їжі, весною стало легше, пішла трава та і я трохи насадила.
Йшов час, равлики росли, терлися між собою слизькими тілами і от одного дня в акваріумі якось різко додалося мешканців. Коротше хтось з них, непомітно для нас, відклав в грунт ікри, а вже з неї повилуплювалось штук 150 малих пиздюків, які одразу стали жерти, як скажені. Ні, щоб посмоктати якусь равликову цицьку у мамки чи поїсти чогось в земельці, так вони одразу напали на кабачки і огірки.
Від такого приплоду мене, звісно, трохи прибило, бо куди їх дівати я не знаю, а викинути не можу, бо... бо така я придурошна. Іноді ненавиджу себе за це. Ось недавно їхала на машині і в'їхала в стадо горобців, які на дорозі дзьобали шовковиці і тут мені здалося, що один з горобців попав під колеса. Нормальна людина поїхала би далі, а я розвернулася і пішла шукати труп збитого льотчика. Труп я знайшла, але вже з мухами. І я відчула полегшання, що збила не я і на мені нема гріха за загублену горобчину душу. Діло було не на трасі, а серед приватного сектора, бо ще подумаєте, що я зовсім-зовсім ку-ку.
Ну коротше, народилися ці равлики. Живуть, жеруть, досить активно ростуть, іноді хтось дохне сам, але не так часто, як би хотілося. Бо вбити самому і щоб вбив природній відбір, то різні речі. Залишиться штук 100, думаю я, то 20 може впарю по знайомим, щось роздам задурно через ФБ, щось може дитина подарує однокласникам...
А сьогодні підхожу до акваріума і що ви думаєте я бачу?!! А бачу я те, що підійшла нова партія. Тепер у нас не 150, а, в рот мені ноги, в два рази більше і всі ці 300 спартанців дивляться на мене своїми оченятами-антенками і просять не вбивати.
А саме прикольне, що двоє з чотирьох великих равликів законопатились і вивісили табличку "не турбувати". Хоч вони і гермафродити, але ці двоє законопачених точно мужики. Сидять там тепер у себе в хатинках і ріжуться в равликовий плейстейшен, або парнуху дивляться, бо що там у них в тих мушлях ніхто не знає. А мені ото тепер голову суши...
Коротше, равлики нннада?!

І, власне, фото агресорів. Тут їх ще мало, бо вони зариваються в грунт, а порпатись там руками я гидую... ненавиджу все слизьке.




Річниця нападу фашистської рашки на Грузію у 2008му.



"....8.08 грузинские шахтёры полезли в трактора мирного Цхинвала, где спокойно прятались за спинами женщин и детей... ну, скажем так - заблудившиеся в увольненьи российские десантники, танкисты, лётчики и прочие отпускники.

Понятно, что не только Юля попой чуяла - что на приёме путина будут кушать галстуки, поэтому в её костюме последняя деталь отсутствовала.

Благодаря грузино-осетинскому конфликту, отдыхающие мимо процветающего курорта Гагры, сотрудники МИД РФ стали заявлять - что о реинтеграции "процветающего" региона в Грузию рано заявлять (очевидно - не всё ещё "спасли" оттуда).

"Спасательство" исконных собирателей замироточило 30 тысячами беженцев, "гуманитарная катастрофа,... гибель российских миротворцев и многих жителей Южной Осетии." - как указано в российской Википедии. Вину, естественно (и традиционно), возлагают исключительно на Грузию - мол - если бы не было грузин - не было б такой проблемы.

Подаркам Ленина и прочим унтерменшнам разрешается молчать на русском языке. А поскольку Грузия спасена не вся - и продолжает своим наличием на карте разжигать ненависть и русофобию - значит обязана кормить цветущие под сенью русскоговорящих ихтамнетов недореспублики.

Ах, да.
И поскольку в одном давно уволившемся в отпуск государстве в Конституцию внесли пункт о запрете... "нетрадиционных ценностей" - неравную борьбу с неправославными извращениями развернули депутат питерского заксобрания и большой поклонник идеи скрытых камер в школьных туалетах Виталий Милонов, любитель попариться в баньке с молодыми дарованиями Владимир Жириновский, а также неожиданно к этой кагорте присоединился Толя Кузичев с телеканала Россия-1.

В скандальном телеэфире этот "персонаж" возмущался тем, что на токийской Олимпиаде победила спортсменка-трансгендер - и собственно - этим он поддерживал разжигание пожара гомофобии в особо скрепном месте арийского лишнехромосомца, а после заявил - что, переодевшись женщиной - он наоборот всячески способствовал распространению "западных ценностей" толерастии и прочих бездуховных заблуждений...."


СБУ викрила масштабну схему розкрадання бюджетних коштів в Одесі

Служба безпеки України в Одеській області заблокувала діяльність масштабного міжрегіонального конвертаційного центру.

Ділки майже 10 років «обслуговували» десятки підприємств реального сектору економіки та низку державних і комунальних компаній. «Сприяли»  мінімізації податків, формуванні фіктивного податкового кредиту та привласненні цільових державних коштів. Лише у 2020 році через їх махінації з ПДВ держава втратила понад 600 млн грн.

Як виявило слідство, зловмисники реєстрували фіктивні комерційні структури на підставних осіб. Вдалося виявити понад 50 підприємств, через які здійснювали махінації.

Для привласнення державних грошей використовували поетапну схему. Спершу оформляли «липові» фінансово-господарські операції з фіктивними підприємствами. На їхні рахунки переводили «оплату» за зобов’язаннями. А вже звідти зловмисники знімали готівку.

До того ж, оперативники спецслужби встановили, що ділки також надавали «послуги» і зі створення схем формування безтоварного податкового кредиту.

За попередніми підрахунками, загальний обсяг незаконно сформованого ПДВ лише у 2020 році перевищує 600 млн. грн.

Завдяки діяльності центру у 2019-2021 роках не дійшла за призначенням частина бюджетного фінансування, виділеного для реалізації цілої низки важливих, у тому числі і стратегічних проєктів.

Ось лише деякі з них:


  • реконструкція причалу Одеського морського порту;

  • модернізація обладнання виробничої фірми з ремонту та технічного обслуговування суден;

  • постачання унікального обладнання на підприємство енергетичного машинобудування, що має стратегічне значення для економіки та безпеки України.

У межах слідства проведено одночасно 24 обшуки в офісних приміщеннях «конвертаційного центру» та за адресами мешкання учасників схеми. Вилучено:


  • понад 2 млн грн готівки;

  • 123 печатки підконтрольних підприємств та їх уставні документи;

  • електронні ключі та оргтехніку із сформованими документами, що підтверджують протиправну діяльність;

  • первинну бухгалтерську документацію та чорнові записи ділків.

У межах кримінального провадження, відкритого за ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем у великих розмірах) Кримінального кодексу України тривають слідчі дії.

Викриття протиправної діяльності проводилось за процесуального керівництва Одеської обласної прокуратури.


https://ssu.gov.ua/novyny/sbu-vykryla-masshtabnu-skhemu-rozkradannia-biudzhetnykh-koshtiv-v-odesi-tilky-za-rik-na-fiktyvnomu-pdv-derzhava-vtrachala-ponad-600-mln-hrn?fbclid=IwAR1NuSXo_QpCBsTA2_vtLBUOTWUp4gy6DwV943SPWxQLh--30FiM-erkpKw

Галопом по...

  • 09.08.21, 21:30
"Домашня кухня" була анонсована нам наступного дня як апофеоз поїздки по гірській Аджарії. Тобто зранку нас завантажили в типовий мікроавтобус Мерседес та повезли геть з міста. Спочатку в бік турецького кордону, вздовж узбережжя, до містечка Гоніо та давньої фортеці, на честь якої містечко названо і до прозорих пляжів Сарпі, саме їм надають перевагу батумчани, обираючи місце відпочинку. Дорогою гід розповів нам про буремні 90ті та 2000ні в цьому регіоні, про біглого (здогадайтеся куди) главу аджарської автономії Аслана Абашидзе та сумні події тих років,про які досі нагадують мовчазні свідки - рештки підірваних мостів та будівель. Думаю, що їх недаремно не прибирають-люди швидко забувають погане, а інколи потрібно пам'ятати, щоб не повторювати помилок.
Турецький кордон, облаштований по-сучасному при тихоненавісному Саакашвілі, досить жваве місце:переходять пішки, машинами, автобусами. Дуже розвинений бізнес-човниковий туризм, з якого практично животіє переважна кількість місцевих. І буквально в кількох хвилинах від нього, на невеличкому водоспаді встановлено цікавий пам'ятник Андрію Первозванному - святому, що ніс християнство не тільки в слов'янські землі, але й сюди, на Кавказ.

Поки всі фотали Андрія і сиділи на імпровізованому троні під ним, я перебігла на той бік дороги, щоб подивитися як водоспад біжить до моря і побачила оці дивакуваті камінці.

Далі ми рушили вгору у гори))) на невеличке плато, звідки відкривається панорамний вид на місто 

та звідси ж запускають у вільний політ людей на пароплані за якихось 250 ларі. 
За цю суму ви зможете спланувати акі гордий орел аж до самісінького пляжу,

якщо звісно не впадете  десь по дорозі в папороті, що захопили всю місцеву флору та майже зруйнували вирощування грузинського чаю в цьому регіоні.

На плато також височиє білий бетонний хрест, ні не той що у пісні БГ, а просто традиційно встановлений вдячними "підданими" яким-то там братам (ще живим), що "опікуються" місцевою громадою. Коза Ностра а-ля Аджарі. Хрест має наближати тих братів до Бога, такий собі портал у вічність. 
Хоч моя вроджена врєдність щиро вважає, що "по дєлам їх впізнаєте", тобто якщо і справді ці хлопці несуть добро людям, то і хреста ніякого не треба. Але спустимость з цих висот знов вниз, щоб відвідати ще пару-трійку водоспадів, місце зустрічі двох річок, кам'яні мости цариці Тамари,

місцевого винороба, 


скуштувати смачнющий кавун, послухати дорогою народні пісні (в оцій молодий грузин та хор співають про кохання, а от в оцій молода грузинка співає про кохання, і так сім разів поспіль , одна пісня за одною, не особливо відрізняючись для наших неокрєпших українських вух). Накатавшись отак по окрузі, бусік повіз нас серпантинами під самісіньке небо, де потопаючи в зелені то там то тут розкидані оселі, я навіть не можу сказати, чи бачили ми окремий населений пункт, чи просто хто де примостився, той там і збудував дім. 

Хоча зупинки автобусні траплялися (досі не розумію як зустрічні авто розминаються на цих козиних тропках ). Брешу, не козиних, кіз ми майже не побачили, їхню роль тут окупували невеличкі, прям мініатюрні корівки, що дуже гарно привчилися скакати по "пересєчьонной мєстності". Гід сказав,що ці створіння здатні давати багато смачнющого молока, з якого власне і виготовляють місцеві неповторні сири. Приїхавши на місце, ми побачили звичайний 2 поверховий будинок з великими критими видовими терасами, уставленими столами їз тарілочками, мисочками, кувшинчиками, глечиками, полумисками, блюдечками і все це було наповнене купою різноманітної їжі, як на сільському весіллі. Щоб оцінити масштаб завєдєнія, скажу лише, що крім нашої компанії в 16 людей разом з гідом, на терасі розмістилася втричі більша під гаслом "живе Белорусь", невеличка арабська родина та музиканти на імпровізованій сцені. За офіціантів були діти володарів "ресторану", а троє найобдарованіших ще й розважали гостей народними грузинськими танцями. 
Про їжу- по-справжньому смачно були приготовані кілька соусів та імретинські хачапурі (не плутати з аджарськими човниками , ці більше схожі на звичні круглі лепьошки), а от плов та шашлик підкачали, перший був схожий на кашу, другий, кажуть, був дуже гумовий та сухий (вірю на слово, оскільки бачила вирази обличь колег після спроби скуштувати). Що як то кажуть їм зайшло, так це чача. Однак мабуть там вона була якась особлива, оскільки всі, хто потім купив собі в місті пляшечку додому, сказали, що "ні то пальто". Знов таки, це суб'єктивний погляд моїх колег. Цей прекрасний напій так вдарив на мізки деяких, що з гір ми спускалися дуже весело, влаштувавши в бусіку прям трешовий дискарь. Яким дивом водію вдалося втримати автівку на дорозі, я не розумію й досі, але він молодець. 
На цьому вечір не закінчився, найбільш завзяті пішли ще шукати пригоди в пляжних ресторанчиках. А мене чекало тепле лагідне море під яскравими зорями, воно краще будь-яких розваг. 

Попереду ботсад, рибний ринок, ще трішки, далеко не тікайте)

_R

_R

04 08 16 32 64

  • 09.08.21, 21:24
Чотили...
Ще мало сили,
Світ кольоровий би пізнати,
Відчути б смак, все б в руки взяти,
Все, що навколо - все моє!
Я, я, я, я - Є!

Вісім...
Світ непростий, немов у лісі,
Можна в навчанні заблукати,
Без допомоги не здолати
Шлях невідомий і складний.
Я, я, я поки ще такий малий...

Шістнадцять...
Та не готовий ще до праці,
Підріс і розумом, і тілом
Лиш до розваг крокую сміло.
Життєве кредо - радість й сміх.
Я... в очах своїх - я вище всіх!

Тридцять два...
Десь вже нарубано дрова,
То впав з вершини, то піднявся,
Вже ніби стержень сформувався...
Завжди би на плаву триматись,
Я вже навчився не здаватись.

Шістдесят чотири...
Пізнав вже трохи цінність миру,
Вже безліч пройдено шляхів,
Але не все ще зрозумів.
Можливо десь світліше стало...
Та "я" без "ми" - це зовсім мало.