Ключі від сердець.
- 26.04.25, 10:51
Подвір’я двох будинків було розділене невисоким парканом, який мав замкнену на замок хвіртку. Раніше в цих будинках жили дружні сім’ї і хвіртка не замикалася.
Якось між сім’ями виникло відчуження і хвіртку замкнули на замок. А згодом обидва будинки були продані, а їх власники роз’їхалися в різні населені пункти, щоб ніколи між собою не пересікатися.
Що стало причиною розладу між сім’ями, достеменно невідомо. Та врешті решт нових власників будинків це і не цікавило.
В один із будинків заселилася сім’я якогось бізнесмена. Він зі своєю дружиною часто був в різних роз’їздах, а їх п’ятнадцятирічна донька залишалася на самоті. Вона днями возилася з квітами на клумбах, чи просто читала книжку в тіні великої груші.
Інший будинок придбав молодий нікому не відомий письменник. Зазвичай він сидів в альтанці і намагався щось писати. Але його погляд частіше був спрямований не на монітор ноутбука, а в бік сусідської дівчини. Його захоплювало те, як вона вправно і з любов’ю доглядає за квітами. Ніби фея спустилася на землю і чарівною паличкою примушує квітнути все навкруги.
Інколи у сусідської дівчини ламався якийсь із садових інструментів і вона зверталася за допомогою до свого сусіда. А згодом вони і зовсім подружилися.
Він жартома називав дівчину принцесою, хоч вона мала ім’я Оля. А дівчина називала його Юрієм Івановичем, як насправді і звали сусіда. Адже він був старший від неї років на п’ятнадцять. Та це не заважало їм дружити.
Коли батьки Олі в черговий раз кудись їхали, вони просили Юрія доглянути за їх донькою. Насправді все було навпаки.
Оля, яка звикла до самотності, давно навчилася не тільки домашнім справам, а й чудово готувати. Тому в такі дні вона відкривала замок на хвіртці і несла своєму другові смачну випічку з ароматною кавою. Адже бачила, що він частіше обходиться простими бутербродами з чаєм.
Вони сідали в альтанці і їм було приємно ось так відпочити від буденних справ. Юрій смакував ароматну каву, а Оля з його дозволу читала щось їм написане.
Особливо подобалися Олі казки, які останнім часом почав писати Юрій. Можливо тому, що сам того не усвідомлюючи, казки він писав для неї. Дивитись на свою принцесу, як вона емоційно реагує на прочитане, було для молодого письменника найвищою нагородою.
Йшли роки. Оля з малої дівчини перетворилась в справжню дорослу красуню. Вона закінчила школу, а потім і інститут. Тепер її не так часто можна було побачити біля своїх улюблених квітів.
Але на вихідні дні її присутність заповнювала пустоту сусіднього подвір’я. Юрій з захопленням дивився на неї, і в його голові народжувалися нові ідеї для своїх творів. Оля давно стала для нього музою.
Тільки одна думка лякала Юрія. Він розумів, що давно дивиться на Олю не як на подружку сусідку. І як він не намагався маскувати свої почуття, але очі завжди зрадливо світилися, коли він зустрічався з Олею.
Ззовні їх дружба виглядала такою ж, як і раніше. Така ж ароматна кава з випічкою і читання його творів у альтанці. Але це вже були не казки, а оповідання про кохання. Читаючи їх, Оля інколи сором’язливо червоніла. І це було так зворушливо.
Одного разу, коли темна ніч спустилася на землю, почувся скрип відчиненої хвіртки. В місячному світлі дівоча постать була схожа на казкову принцесу. Вона підійшла до письменника і ніжно його обійняла.
Це було так не очікувано, що Юрій стояв в її обіймах і не знав, як діяти самому. По його тілу розлилося таке відчуття, що і слова йому важко підібрати.
– Юра, ти згоден стати моїм принцом?
Це було вперше, коли Оля назвала Юрія лише по імені. Ключі від хвіртки впали з її рук в високу траву.
– Ну ось, тепер в цій траві ключі нам не знайти.
– А хіба вони нам потрібні? Хай то будуть ключі від наших сердець.
Юрій так і не відповів на основне запитання Олі. Він її міцно обійняв. І це була найкраща відповідь на її запитання.
Пройшло ще декілька років. Будинок письменника ожив і наповнився дитячим сміхом. А в альтанці нічого не змінилося. Така ж смачна кава з випічкою і читання нових книг молодою вродливою жінкою. Тепер вони видавалися численними тиражами. А бестселером стала одна з них під назвою «Ключі від сердець».
