хочу сюди!
-
-
36 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 25-45 років
Пошук
Стрічка заміток за місяць
Про людей і межі...
- 28.03.26, 22:25
У 1974 році художниця Марина Абрамович провела один з найсильніших психологічних перформансів. Вона просто стояла перед людьми шість годин. Нерухомо. Мовчки. Без жодної реакції.
Перед глядачами лежали 72 предмети - від троянди та меду до ножів і зарядженого пістолета.
І була лише інструкція: "Ви можете робити зі мною все, що захочете. Я не буду чинити опір".
0
Дивні сни
- 28.03.26, 14:14
Після нового курсу прийому антидепресанта та заспокійливого почали снитись сни. Кольорові. Проте доволі дивні. Місцевості нагадують реальні, але після обробки ШІ. З вигаданими елементами.
Снилось, що відпочивав у санаторії і всі обурювались, чому нам дістались звичайні місця в "плацкарті", а в продовженні кімнати був одномісний номер люкс з виходом на балкон. Там перебував містер Бін. Він виходив у лижах і тому наробив бардак у номері. Прийшов персонал (жінки) і стали наводити порядок. Відпочивальники стали розпитувати про номер люкс. Працівниця відповіла, що він коштує дорожче.
Снилось, що взимку зі шкільними однокласниками (подорослівшими) і одногрупниками ховались від ракетно-дронової атаки у вигаданому місті. Спочатку чомусь вибрали розміститись на стадіоні. Але потім дізнались, що там небезпечно — і побігли хто куди. Я побіг з однокласницею на університетський острів з парком і парочкою університетських будівель. Склавши рюкзак, вийшов з однокласницею і охоронцем на вулицю, подихати свіжим повітрям. І раптом охоронець каже, що і на острів "прилітало". Однокласниця швиденько кудись побігла. А мені треба було забрати рюкзак. Тож пішов за рюкзаком, а потім вирішив бігти у місто, на берег. Сховався у підземному переході.
Одного разу снився дивний сон, в якому прогулююсь по вигаданому місту. В тому числі, проходжу крізь ворожі блок-пости. Аж раптом чую: стріляють танки. Думаю: мабуть вирахували, гади. Але стріляли десь в сторону. Прокинувся. Виявилось, що вночі була ракетно-дронова атака і ППО щось збивала. І насправді було чутно вибухи. А вони прикольно інтегрувались у сни.
Декілька разів снились лікарні. В тому числі, величезна дитяча лікарня з поліклінікою. Вигадана. Уві сні шукав корпус і кабінет. Ледве знайшов. Правда, потім вдруге вже не міг знайти. Ну а по дорозі додому побачив колону військових, тож повернувся назад до лікарні. Перечекавши, знову пішов додому. На цей раз військових не було. Правда, при цьому стояв автобус ПАЗ 672М з військовими номерами.
Ще снилось, що з мамою ходив по вигаданому місту, яке нагадувало Боярку. На торговій раскладці побачив жувальні гумки "Турбо". Захотілось купити. Вирішив придбати 2 штуки, однак продавець дав набагато більше (4-6 шт.). Спитав, які упаковки вибрати. Вибрав жовті, помаранчеві та фіолетові.
В іншому сні прогулювався по великому місту і зайшов у підземний перехід. Виявилось, що то був не просто підземний перехід, а перехід, поєднаний з бомбосховищем (цікаво, чому такі не будують). Укриття було закинуте. Походив по ньому, пофоткав.
Мабуть під впливом когнітивно-поведінкової терапії снився урок, на якому викладач задав запитання, що у світі є вічним і що найміцніше. Треба було визначитись і аргументувати. А потім викладач пішов з аудиторії. І лише після того, як викладач повернувся, перепитав у нього запитання і спитав, чи можна відповісти усно, бо не запам'ятав або не зрозумів питання. Він сказав, що так. Під поняття "вічного" назвав любов, а "найміцнішим" — камінь. На другий урок роздали гіпсові бюсти з давньогрецькими богами, які необхідно було розфарбувати.
7
“Tри вреда русской литературы"
- 28.03.26, 11:10
“Tри вреда русской литературы"
Первый вред отметил Розанов: русская литература целый век высмеивала и унижала тех людей, которые составляют опору нормального общества: чиновника, офицера, священника, предпринимателя, торговца -и, вообще, мещанина, крепкого обывателя.
Второй вред заметил Тургенев, говоря об "обратных общих местах" у Достоевского: вор непременно честный, убийца - ходячая совесть, пьяница и распутник - философ, проститутка - великая душа, идиот -умнее всех.
Третий вред - писал Тютчев - это постоянное упорное убеждение всех и уговаривание самих себя, что мы - особенные. Что нам не писан никакой закон: ни европейский, ни славянский, ни христианский, ни, Боже упаси, общий для всех людей, типа международного, права. Почему? А потому, что мы вот такие - уникальные, отдельные, ни на кого на свете не похожие.
Русская литература долго лелеяла этот застарелый подростковый комплекс. Лелеяла, лелеяла, и вот, наконец, вылелеяла.”
Денис Драгунский
13
Про людей
- 28.03.26, 10:10
Ми молодшаємо на двадцять років від кожного доброго слова, сказаного нам…
І ніби старіємо на тисячу — коли чуємо слова, що ранять і залишають тягар у серці.
0
болотні мандри – 1
- 28.03.26, 02:27
Українські дрони атакують і успішно вражають порти росії на Балтійському морі, через які відвантажується 40% їхньої експортної нафти по морю. За 900 км від нашого кордону. Це звучить як сон при температурі 39,5 у березні 2022 року. Але у 2026 це вже частина реальності.
Ідея “подорожей” російськими н.п., які мають для нас якесь значення у цій війні, не моя і не нова, але чому б і ні, тому сьогодні завітав віртуально в Приморськ і Усть-Лугу (чи як ця шляпа відмінюється). Здавалося б, містечка при таких важливих прибуткових портах мають виглядати як такі собі Дубаї з балтійським колоритом. Ага. Якби вони були у якійсь нормальній державі.
Приморськ:
5
Зона смерті
- 27.03.26, 18:23
Є у альпіністів такий термін ЗОНА СМЕРТІ. Це висота, на якій повітря настільки розрідження, що тренована людина жити може лише недовго, бо при такій концентрації кисню в повітрі організм не відпочиває, а втома накопичується в геометричній прогресії. Тобто за рахунок резервів організму деякий час перебувати в цій зоні можливо, піднімаючись до вершини, а також спускаючись. Прикметою зони смерті є трупи альпіністів, що загинули раніше, їх часто навіть не спускають до низу, бо по дорозі вгору не до того, треба йти до вершини, а по дорозі вниз вже нема сили, треба поспішати спуститись назустріч повітрю, бо інакше можна скласти компанію тим, хто не встиг спуститись. Якось так. Слухаючи аналітиків, особливо економістів, можна зробити висновок, що нинішня Росія якраз і знаходиться в зоні смерті, на фронті успіхів нема і поки що не намічаються, в економіці рецесія, тобто дупа, йти до війська на контракт дурних, не те щоб зовсім нема, але все менше і менше. Зони майже пусті, дірєвні та села практично теж, мобілізацію оголошувати хло бздить, має досвід 22 року, 400 тис чмобіків набрали, а майже два мільйони втекло за кордон. Тепер взялися за студентів, тобто нищать своє майбутнє. Та і біс з ним, тим майбутнім, треба двіжуху продовжувати, бо хлу скучно. Нищать худобу по селах, для чого? Куди подінуться мужики, які тільки за рахунок неї і виживали? Мабуть підуть до війська, а хлу цього і треба. А як воно повернеться на ділі то ніхто не знає. Кажуть же що у Росії хотіли як краще, а вийшло як завжди. Сподіваюсь і цього разу вони не підведуть.
9
