хочу сюди!
 

Дария

36 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 25-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Ну шо ви?

  • 10.04.26, 22:23


44%, 4 голоси

44%, 4 голоси

11%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Моцарт і Сал'єрі, розбір польотів

  • 10.04.26, 21:09
Справа № ....?

Про раптову смерть Моцарта Вольфганга Амадея, музиканта

Головний підозрюваний: Сальєрі Антоніо, придворний капельмейстер
Мотиви злочину: заздрість до таланту і популярності Моцарта Вольфганга Амадея

Справу веде слідчий з особливо каламутних справ Музичук Тарас

Характеристика підозрюваного Сальєрі Антоніо
У лютому 1788 року імператор Йосиф II призначив на посаду придворного капельмейстера 37-річного Антоніо Сальєрі, що було очікувано: особливе прихильне ставлення імператора до нього у Відні було добре відоме. З боку Йосифа це призначення було не лише знаком визнання європейської слави композитора: придворній кар’єрі Сальєрі однаковою мірою сприяли і його диригентський талант — у Європі він вважався одним із найкращих диригентів свого часу, — і його організаторські здібності, його активна громадська діяльність і, ймовірно, не в останню чергу, вправність у придворній дипломатії. Ця найвища в столиці Габсбургів музична посада зробила Сальєрі фактичним розпорядником усього музичного життя Відня.
Він обіймав цю посаду протягом 36 років (1788—1824) — одну з найважливіших музичних посад у Європі.
Сальєрі був одним із найвідоміших і найвизнаніших композиторів свого часу і не менш уславленим педагогом: серед його учнів — Людвіг ван Бетховен, Франц Шуберт і Ференц Ліст. Він виховав понад 60 композиторів і вокалістів, при цьому небагатим, але талановитим музикантам давав уроки безкоштовно.
У зрілі роки дійсний статський радник Антоніо Сальєрі був обсипаний почестями з найрізноманітніших боків: він був членом Шведської академії наук, почесним членом Міланської консерваторії, Наполеон ввів його до Французької академії (як іноземного члена), а Бурбони, які остаточно повернулися у 1815 році, нагородили його орденом Почесного легіону.
Шуберт присвятив учителеві невелику кантату на власний текст:
Найкращий, найдобріший!
Славний, наймудріший!
Поки в мені є почуття,
Поки люблю мистецтво,
Тобі з любов’ю принесу
І натхнення, і сльозу.
Подібний богові ти в усьому,
Великий і серцем, і розумом.
Ти в ангели мені даний долею.
Тривожу Бога я мольбою,
Щоб жив на світі сотні літ
На радість всім наш спільний дід.
Йому Констанція Моцарт віддала на навчання свого сина Франца Ксавера Вольфганга.
Підсумок: Сальєрі багатий, впливовий, шанований. Чого ще міг бажати музикант і композитор у ті часи?
Характеристика потерпілого Моцарта Вольфганга Амадея
Геніальний як композитор, але через норовливий характер і необов’язковість, а також розгульний спосіб життя не зміг обійняти бодай якусь важливу і прибуткову посаду.
Перебуваючи в зеніті слави, Моцарт отримував величезні гонорари за концерти і видання своїх творів, навчав безліч учнів. У вересні 1784 року сім’я композитора оселилася в розкішній квартирі за адресою Гроссе Шулерштрассе, 846.
Цей період тривав близько чотирьох років. Гроші пропивалися, прогулялися, і незабаром слава згасла. Концерти давали мізерні збори, опери провалювалися одна за одною.
Моцарт був змушений писати листи такого змісту:
Найдорожчий, найкращий друже і шановний побратиме!
Боже! Я в такому становищі, якого не побажаю і найлютішому ворогу. І якщо Ви, найкращий друже і брате, залиште мене, то я загину, нещасний, і без жодної моєї вини, разом із моєю бідною хворою дружиною і дитиною. Уже нещодавно, будучи у Вас, я хотів вилити перед Вами душу, але мені не вистачило сміливості!…
Усе тепер залежить від Вас, мій єдиний друже — чи бажаєте Ви або чи можете позичити мені ЩЕ 500 флоринів?
А незабаром хвороба звалила і самого Моцарта. Він і в дитинстві не відзначався міцним здоров’ям, а його спосіб життя аж ніяк не сприяв довголіттю.
Головний лікар Відня доктор Е. Ґульднер фон Лобес свідчив: «Він захворів на ревматичну та запальну гарячку пізньої осені. Ці захворювання були тоді широко поширені й уразили багатьох. Його смерть привернула загальну увагу, але ані найменшої підозри в отруєнні нікому й на думку не спадало. Хвороба розвивалася звичайним шляхом і тривала звичний час. Подібне захворювання в той час атакувало велику кількість мешканців Відня і для багатьох із них мало такий самий фатальний наслідок і за тих самих симптомів, що й у Моцарта. Офіційне обстеження тіла не виявило абсолютно нічого незвичайного».
Останню шану померлому віддали за третім класом, який коштував 8 флоринів 36 крейцерів і ще 3 флорини за катафалк. Люди з похоронного братства, накривши тіло чорною тканиною, на ношах перенесли його до робочої кімнати і поставили поруч із фортепіано. Протягом дня туди приходили багато друзів Моцарта, які бажали висловити співчуття і ще раз побачити композитора.
Його похорон проходив за третім розрядом, що передбачало поховання в труні, але в спільній могилі разом із 5–6 іншими трунами. У похороні Моцарта не було нічого незвичайного для того часу. Це не були «похорони жебрака», але аж ніяк і не багатія.
Підсумок: смерть Моцарта не принесла і не могла принести Сальєрі ані найменших дивідендів.
Висновок: справу закрито за відсутністю мотиву злочину. Підозри з Антоніо Сальєрі знято повністю.

* * *

Я відповідаю за свої слова. За все, що я сказала.
Але я не відповідаю за те, як ви це зрозуміли.



Щоб впустити людину в свій світ,
потрібно їй безмежно довіряти......

Українська музика 3234









100%, 3 голоси

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Соціально-майновий розрив між владою й народом – фатальний

  • 10.04.26, 11:02
Як показує е-декларування, 95% топ-чиновників є власниками свого житла

Ця щаслива цифра різко контрастує з реаліями країни, якою керують ці чиновники: від 25% до 33% українських домогосподарств НЕ МАЮТЬ власного житла (або винаймають чуже, або змушені жити з батьками).

Отже, маємо наступну ситуацію: 95% топ-посадовців, 90% прокурорів і 84% представників місцевого самоврядування є власниками житла. Тоді як третина народу – бомжі без власної нерухомості.

38% суддів мають апартаменти за кордоном. Офіційно. Чинять правосуддя серед папуасів, щоби елітне житло мати за кордоном.

Як засвідчують е-декларації, більшість т.зв. «пільгових кредитів» від держави розібрали самі держчиновники, а також детективи НАБУ, прокурори, співробітники БЕБ і керівники Нацполіції майже в повному складі, які за «пільговими кредитами» понакупляли апартаменти й особняки від 3 до 5 млн грн.

Виходить: держава САМА СОБІ роздає пільгове кредитування, яке в переважній більшості до простолюдинів НЕ доходить. Самі виділили – самі й освоїли.

Соціяльно-майновий розрив між владою й народом – навіть не кричущий, а фатальний. По суті, вся еліта є власниками всієї нерухомості, й саме ця еліта надійно убезпечена від участі в війні. Тому що війна – це справа населення, третина якого взагалі не має що втрачати, але полягти мусить.

автор: Остап Дроздов, журналіст, письменник.