хочу сюди!
 

Дария

36 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 25-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Як ваше слово відізветься...

  • 20.10.26, 09:13
 Як ваша дія відізветься. 
 Але початково, першопричинно, основа всього - як ваша думка відізветься. Слово - це вже друга стадія. Дія - це вже третя стадія. Можна асоціювати з онкологією - при початкових стадіях - лікуємо, операбильно - при кінцевих стадіях - летально.
 Онкологія суспільного організму зайшла надто далеко... 

 Я волаю в пустелі. Хто мої однодумці - вони й так це(тобто, мою правду) знають. Хто не однодумці - вони мене просто не слухають, а слухаючи - не чують. Користь від мого волання хоч не нульова, але мікроскопічна.
 Якби я був блогером мільйонником. Але й тоді було б не все так райдужно, оскільки, хоч підписників/читачів/слухачім мільйон, але вони відпочатку однодумці. А опоненти, якщо випадково і почують, то не зрозуміють, бо не схочуть зрозуміти. Але ще є категорія вагающихся. У мільйонників ця прослойка більша. От чому убили Ірину Фаріон, от чому не уб'ють мене - допоки я ноунейм,  доти я й у безпеці. Принаймні відносній.
 Я ворог як Путінській мафії, так і Зеленській мафії, а тепер ще й Трампівській мафії.

Генезис сучасного українця.

  • 20.10.26, 01:58
 Ніщо нізвідки не береться, а має свою причину, свою історію розвитку.

 Ось як все було.
 В тоталітарному закритому суспільстві народився, виріс і зміцнів совок. Потім, як грім серед ясного неба - бабах і совох вибухнув, а совків виперло на волю. Утворився постсовок - суспільна істота, котра втратила всі зовнішні рамки-обмеження не маючи внутрішніх, іншими словами - свавільник. Натуральна соціальна формація якого - олігархобидлізм - тобто, коли кучка непристойно зажратих мародерствує на непристойно нищих.
  Постсовку притаманне тяготіння до своїх витоків - в автентично-архаїчні істинні ісконні скрєпи. Північно-східна популяція постсовка завдяки наявності ядерної дубини, яка забезпечила свободу дії, благополучно зворотно схлопнулась в збочений коричневий совок.
 Південно-західна ж популяція постсовка, по причині потужного впливу із заходу, не мала можливості зворотно схлопнутись, тому і зависла між двома світами в перманентному стані розлюднення - що у всій своїй показовій потворній "красі" розквітло і яскраво засяло результатами виборів 2019 року. 
 Все що ми наразі маємо(жахливе мародерство, жахлива несправедливість бусифікації і взагалі несправедливість, жахлива неправедність, жахливе розшарування на непристойно богатих і непристойно бідних) - це не було зненацька і випадково. Ми до цього стану "наполегливо" йшли довгими роками. 
  А війну ми отримали як "бонус". Як це не гірко і неприємно чути, цілком "заслужений" бонус. Заслужений бездіяльністю, інфантильністю, "безбожністю". Звісно, тут я маю на увазі не бога  УПЦ МП чи якогось іншого П, а відхід від реальності - коли "один з сошкою, а семеро з ложкою", коли толерантність до зла і підлості - зрозуміло, що довго так тривати не могло...

Замальовки воєнного часу-12: прильоти, нічні прогулянки, осінь

У попередніх фотозвітах циклу "Замальовки воєнного часу" я писав, що вони не стільки про війну, скільки про повсякденність під час війни. Але, на жаль, прояви російсько-української війни стали помітнішими. Тому я не міг пройти повз цього аспекта, хоч і довго вагався, чи варто це висвітлювати. Ну а ще були й інші цікавинки, якими хотів би поділитись. Наприклад, нічні прогулянки, рідкісні автомобілі.

Я б, звісно, краще продовжив дегустації. Однак з купівлею продуктів зараз величезні складнощі, а лікування зубів не дає можливостей робити огляди їжі. Так що, замальовки — вимушена міра.

1. Найперше, з чим асоціюватиметься цьогорічна осінь — це з цілодобовими атаками реактивних безпілотників. Причому інтенсивність збільшилась настільки, що лаптєпітеки почали "виносити" все, що тільки можна: склади, супермаркети, ринки, електростанції, заправки, заводи. Тож було очевидно, що рано чи пізно дістануться і до Боярки. І ось це трапилось. Було 4 прильоти. Навіть чув, як безпілотники знижуються (це було страшно).

Щодо того, "навіщо це показувати?", то я не показую місце прильоту і не пишу, коли і куди попали. До стратегічних об'єктів та роботи ППО це теж аж ніяк не відноситься. Та й у новинах вже були сюжети. Так що я не думаю, що ця публікація якимось чином вплине на безпекову ситуацію. На жаль, Київщину та столицю вже й так можна прирівнювати до прифронтових міст.

Українська музика 3426







17%, 1 голос

33%, 2 голоси

0%, 0 голосів

17%, 1 голос

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

17%, 1 голос

17%, 1 голос

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Чоловіки з сильним характером

Імена здавна наділяли певною символікою та пов’язували з різними рисами характеру. Серед чоловічих імен є ті, які в народних уявленнях асоціюються з упевненістю, силою, рішучістю та лідерськими якостями.

[ Читати далі ]

Свнсти всех с ума

Сразу прошу прощения за мой собачий, но это все преданья старины глубокой.

История случилась классе во втором, когда к нам на урок вломились не знакомые люди, и сказали, что сделают нам прививки от оспы.
А у меня была такая штука, как сульфибрилитет.т.е.постоянная высокая температура. Я с ней прошла всю школу и первые курсы колледжа. Фокус в том, что мне нельзя делать никакие прививки. Иммунитет не вырабатывается или вырабатывается, но с такой температурой не живут.

Ну я и говорю этим взрослым так и так. А им собаки лают, караван идет.
Сижу нервничаю. И вдруг как заболит то самое место. Я в крик и в туалет. Класс был у нас русский с бору по сосенке, и о дисциплине мы только слышали, что есть такое слово, так, что все наши привитые девченки тотчас прибежали за мной. Начали сравнивать руки и следы оказались идентичные. Я в крик, потом в шок, кто-то из девченок побежал к завучке, кто-то сказал, что я умру.).
Примчалась с работы мама.Пока ждали выдвинули кучу версий как так и что со мной будет. Через некоторое время выяснилось, что в классе была оса. И так вот метко меня угрызла. Тоже мало приятного, видела, как отвозили в больницу женщину, покусаную пчелами, но сама я их совсем не боялась. В Крыму все ноги были ими погрызены и ниче....ах где тот Крым сейчас. Сейчас даже такие неприятные моменты вспоминаются с теплом..

Про прощення

За лихосвіт. За несвободу.

За те, що добре стало злим.

За те, що небо лляє воду

На чорних вчинків чорний млин.

За те, що вже світанки – кляті.

За те, що меж не має гнів,

Чомусь не вміється прощати

Усіх, хто теє сотворив.


малюнок ШІ



Українська музика 3425







0%, 0 голосів

33%, 2 голоси

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

17%, 1 голос

17%, 1 голос

0%, 0 голосів

33%, 2 голоси

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.