Про співтовариство

Співтовариство "Слава Україні!" є чітко скероване на державотворчий зміст, тому прохання цього дотримуватись дописувачів. Наразі це є відкритий для всіх дописувачів ресурс, але залишаю за собою право видаляти всі матеріали, які не відповідають вказаній темі. Всі дописи повинні бути українською, а винятки можливі суто як винятки. Зміст може бути різним, якщо є головне: Україна в серці. Будьмо! Гей!
Вид:
короткий
повний

Слава Україні!

До 85-х роковин Голодомору

Виступ Президента України під час вшанування пам’яті жертв з нагоди 85-х роковин Голодомору

24 листопада 2018 року - 16:23

Виступ Президента України під час вшанування пам’яті жертв з нагоди 85-х роковин Голодомору

Високоповажні іноземні гості! Друзі України!

Ваша Святосте!

Шановні предстоятелі церков і лідери релігійних організацій!

Дорогий український народе!

Щороку пізньої осені на ці дніпровські кручі приходять тисячі людей. Вони прибувають із різних куточків України та з далеких країн. Їх приводить сюди бажання вшанувати загиблих і нагадати світові про один з найбільших злочинів ХХ століття – про Голодомор, влаштований Кремлем.

Геноцид був дуже ретельно спланований. Ним хотіли вирішити назавжди українське питання, яке століттями не давало спокою Росії, та й відверто кажучи і досі не дає. На початку тридцятих років ще свіжою була пам’ять про Українську національну революцію, століття якої ми відзначаємо цього року. Наша революція виявилася надто романтичною, надто вже сподівалася на мир і братерство, надто мало дбала про армію. Через те й була придушена навалою з півночі. Але пробуджена революцією національна свідомість – точно залишилася.  

Російсько-більшовицька тиранія невтомно гасила той вогонь свободи, але він все одно то жеврів, а то й загорався з новою силою. І місяця не минало без повстань, бо хлібороби не хотіли віддавати зерно, хліб задарма. Бувало, відхилялися від «курсу партії» українці-керівники міністерств, заводів, установ: навіть на засіданнях парткомів час від часу лунали виступи проти диктату Москви. Українізацію, яку Сталін розглядав як тимчасову подачку, націонал-комуністи сприймали всерйоз і енергійно проводили, зміцнюючи нашу українську ідентичність. Потаємну думку мільйонів висловило коротке гасло Миколи Хвильового: «Геть від Москви!»- разом з іншим у нашій мовній стилістиці тих часів: «Дайош Європу».

В ті ж роки відбувся розквіт української культури. Ніколи раніше не з’являлося в нашій  Україні одночасно стільки геніальних письменників, поетів, художників, режисерів, акторів, музикантів. Це ті, які стали «розстріляним Відродженням».  

Посіяні Українською національною революцією зерна дали добрі сходи. Кремль страшився майбутнього «врожаю». Сталін так і написав Кагановичу: «Украину можем потерять». Зі страху й ненависті виріс задум злочину. Спочатку неправедним судом судили і знищили тих, хто дав можливість народу пізнати самого себе, хто об’єднував його навколо цінностей і смислів. А потім взагалі спланували вбити всіх, хто здатний до опору. Вбити лише за те, що вони українці… За те, що вже самим фактом усвідомлення себе окремими народом ставлять під загрозу існування імперії.

Дослідники на основі документів і свідчень дуже докладно описали, як спускалися з Москви нереальні плани хлібозаготівель,  що прирекли Україну на масовий голод. Ми знаємо, як відбувалося занесення сіл на «чорні дошки». То означало – оточення військом, заборону виїзду, вилучення будь-якої їжі і вимирання чоловіків, жінок, дітей. Так, вони вбивали не лише дорослих. Вбито і півтора мільйона дітей!   

Відомо й те, як оголошували куркулями сотні тисяч господарів і разом з родинами засилали їх на Сибір, аби вже там виморити як не голодом, так холодом; як не морозом, так каторжною працею.

Рафаель Лемкін, автор самого терміну «геноцид», один з тих, хто добився прийняття Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, зробив такий висновок: «Радянський геноцид в Україні був не просто випадком масового вбивства, але саме випадком геноциду, знищення не лише окремих людей, але й усієї нації».

Протягом десятиліть за одне лише згадування про Голодомор можна було заплатити роками неволі. Та в тисячах і тисячах українських родин продовжували згадувати імена загиблих родичів. Пошепки переповідали страшні подробиці. У таємних щоденниках записували спогади. Обговорювали це на своїх гуртках шестидесятники. Цього року пішов з життя один з них, Іван Драч. В ці дні Іван Федорович завжди приходив сюди. Влітку 1986 року він першим на з’їзді письменників публічно оголосив вимогу владі дати відповідь про те, що ж коїлося в Україні в тридцяті роки.

Чимало небайдужих людей за межами СРСР берегли пам’ять про злочин Голодомору. Розповідали про нього з церковних кафедр, писали репортажі в газетах і просто листи зі зверненнями до урядів. В усіх кінцях світу українська громада на повний голос нагадувала про Голодомор. 

Тридцять років тому комісія Конгресу США офіційно встановила, що Сталін та його оточення вчинили геноцид проти українців. Цього ж року Сенат американського Конгресу визнав Голодомор геноцидом. Загалом півтора десятки держав на рівні парламентів кваліфікували голод тридцять другого – тридцять третього років саме як геноцид.

Сьогодні в Києві на міжнародному форумі «Україна пам’ятає – світ визнає» були присутні представники п’ятдесяти країн.

Напередодні ми почули від Папи Франциска слова вшанування жертв Голодомору. Зі співчуттям та підтримкою до українського народу звернувся Вселенський Патріарх Варфоломій. «Ця трагедія, - зазначив Його Всесвятість, - говорить сама за себе, серед інших жорстоких вчинків проти людства та Божого творіння, здійснених у двадцятому столітті, саме Голодомор стоїть окремо».

У зверненні Його Всесвятість ще раз наголосив, що «Священний Синод вирішив надати автокефалію Православній Церкві в Україні, щоб вона приєдналася до повноти Православ'я в єдності та внутрішньому мирі». Рішення, яке ми українці очікували десятиліттями і навіть століттями, - прийняте, і ми за нього надзвичайно вдячні нашій Константинопольській Матері-Церкві. Очікуємо найближчим часом остаточно юридично та канонічно буде оформлена автокефалія.

Дорогі українці!

Ми провели декомунізацію і стерли імена катів нашого народу з карти України, прибрали їхні ідоли. Цей процес має бути завершений. Звертаюся до Верховної Ради щодо перейменування Дніпропетровської області на Дніпровську. Днями вніс до Верховної Ради відповідний законопроект. Закон вимагає це рішення провести через зміни до Конституції.

Позавчора, і дуже дякую Парламенту України і народним депутатам, Верховна Рада в першому читанні вже схвалила зміни до Конституції, які зобов’язують українську владу забезпечити вступ України до Європейського Союзу та НАТО, які карбують в Основному законі наш курс на Євросоюз та НАТО. Це – частина нашої стратегії, яку ми послідовно впроваджуємо протягом останніх чотирьох з половиною років.

Лише інтеграція України до євроатлантичного простору гарантує нам і мир, і безпеку, і незалежність, і подолання бідності. Щойно цитував Хвильового: «Геть від Москви! Дайош Європу!». Від цієї стратегії ми не відступимо. Україна обов’язково стане повноправним членом НАТО і повноправним членом Європейського Союзу!

І не буде більше ані Голодомору, ані Великого терору, ані русифікації. Як писав Тарас Шевченко: «І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі!»

Історична відповідальність за Голодомор лежить на Російській Федерації як правонаступниці СРСР, і той злочин не має терміну давності. Росія знову, як і сто років тому, розгорнула агресію проти України щоб повернути її назад, в імперію. У Кремлі знову ненавидять і бояться вільної європейської України. Але, я точно знаю, вони вже не зможуть повернути назад колесо історії. 

Україна впевнено йде своїм шляхом. 

Ми пам‘ятаємо! Ми – сильні!

Вічна пам'ять жертвам Голодомору!

Вічна пам'ять усім, хто віддав життя за свободу і незалежність України!

Оголошую загальнонаціональну хвилину мовчання.


https://www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-ukrayini-pid-chas-vshanuvannya-pamyati-zhe-51290

5-річчя Революції Гідності 21-го листопада

П'ять років після революції: на який протест здатні українці?
 20 листопада 2018, 12:50
Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Уже завтра в столиці очікуються урочистості з приводу п'ятої річниці з початку Євромайдану – мирної акції протесту, яка згодом переросла в справжнє вуличне протистояння, відоме під назвою Революція Гідності. Цього року на головній площі столиці знову з’явилися численні декорації, завдяки яким політики привертатимуть увагу людей до подій, які, фактично й привели їх до влади.

Залишається й багато скептиків. В суспільстві шириться розчарування та невдоволення. Причому, якщо раніше більшість незадоволених подіями 5-річної давнини були щирими прихильниками тодішньої влади та курсу на зближення з Росією, то зараз ситуація докорінно змінюється. Розчарування шириться саме серед самих активних учасників та прихильників Революції Гідності – мовляв, результати невтішні, протести не змогли вирішити ключової місії – зміни еліт.

Втім, заради справедливості мусимо зазначити, що саме різкі соціальні зміни в суспільстві не народжують нових еліт, а радше стають підґрунтям для їх появи. І зараз ознаки контрреволюції спостерігаються не лише завдяки дії зовнішніх чинників, але й є суто внутрішньополітичною проблемою українців. Ворогом ще зовсім не потужного українського громадянського суспільства дедалі частіше стають саме внутрішні стейкхолдери, де й на яких би посадах вони не перебували. Причому йдеться не лише про центральний рівень, але й про регіональний.

Залишається цікавим, чи здатні українці на системний масовий мирний протест. Що може стати приводом, що – рушійною силою, а також до яких наслідків він може призвести?

Джерела протестів

Наразі протести за своєю соціальною основою сильно дефрагментувалися. Єдиної рушійної сили немає, партійні організації виконують роль дуже елітарних «соціальних ліфтів», вхід для справжніх пасіонаріїв закритий. Водночас похід в українську політику залишається дуже дорогим задоволенням. І навіть якщо одиницям вдається потрапити до системи, особливого впливу на загальну ситуацію це не має.

Небесна Сотня Майдану: чи змінилася країна та які висновки слід зробити20 лютого Україна вшановує пам'ять Героїв Небесної Сотні. Про обіцянки Майдану через чотири роки, розслідування кривавих подій та подальший шлях України міркували разом з експертами.20 лютого 2018, 16:10

Ситуацію можна розглянути на прикладах двох сучасних політиків, які потрапили туди за дуже неоднозначних обставин, проте для подальшої своєї реалізації користуються саме ресурсами системи, а не широкою суспільною підтримкою.

Ідеться про народного депутата Мустафу Найєма, якого вважають таким собі «тріггером» Євромайдану. Та на зовсім протилежному боці – нинішній очільник Соціалістичної партії, одіознмй Ілля Кива. І в першому, і в другому випадку, попри суттєві відмінності в кар’єрі, в питанні досвіду та знань, інтелектуальних можливостях, по суті, обидва політики зараз користуються тими ж ситуативними можливостями, які стали доступними їм після подій Революції Гідності. І навряд чи кожен із них може опертися на бодай на якусь суттєву електоральну основу.

Наразі важливо констатувати, що жодне із соціальних чи економічних питань в Україні не здатне об’єднати українців для потужної акції протесту. Виходять лише ситуативні «групи інтересів», які інколи досягають свого.

Як доказ цих слів варто згадати ситуацію з підвищенням тарифів – за останні роки вони збільшилися в кілька разів. Утім, широких акцій протестів не відбулося – нещодавно мали лише кілька регіональних «газових бунтів», спричинених відсутністю опалення в мешканців кількох українських міст. Після того, як влада якось таки вирішила цю проблему, подальшого поширення протестних настроїв вдалося уникнути.

Те саме стосується «успішних» історій із вкладниками деяких збанкрутілих банків та активістами «АвтоЄвроСили». Так, вкладники банку «Михайлівський» таки досягли свого й частково отримали втрачені в ліквідованому банку кошти. Рух за «євробляхи» ще досі триває, й поки його можна назвати одним із найуспішніших «протестних кейсів», який об’єднав українців саме на економічному підґрунті.

Що ж стосується акцій за права людини, то вони залишаються найбільш пасіонарними за своєю суттю, однак найменш масовими. Так, переслідування активістів та вбивство громадської діячки Катерини Гандзюк не залишилося поза увагою всього суспільства. Втім, поки що жодна з акцій протесту, спричинених цією жахливою подією, не отримала широкої підтримки в суспільстві.

Межі революції

Згідно з останніми соціологічними опитуваннями, рівень протестних настроїв українців є невисоким. Так, за даними опитування, презентованого Центром Разумкова та Фондом демініціатив ім. І. Кучеріва у вересні цього року, майже 68% людей не бачать перспектив масових акцій протесту в своєму місті або вважають їх малоймовірними. Тоді як лише 4,3% українців впевнені, що такі акції протесту точно відбудуться, й 18,5% вважають, що вони, ймовірно, можуть статися.

Справа Гандзюк: активісти вимагають відставок Авакова та ЛуценкаГромадські організації вимагають піти у відставку генпрокурора Юрія Луценка і міністра внутрішніх справ Арсена Авакова через нездатність реформувати правоохоронну систему.5 листопада 2018, 17:40

Попри те, що більшість вимог Революції Гідності так і не були виконані або доведені до завершення, найголовніше, що вдалося чинній владі – задовольнити основну цивілізаційну вимогу, з якою виходили на протест українці. А це курс на європейський рівень життя та зближення з ЄС. Тут варто відзначити також, що в цьому процесі каталізатором була не лише Революція Гідності як соціальне явище, а протистояння з Росією, анексія Криму та військова агресія на Донбасі.

Якщо перераховувати всі вимоги Революції Гідності, то навряд чи можна назвати бодай одну, яка була задоволена на 100%. Навіть славнозвісний безвіз був реалізований лише після подолання серйозного спротиву системи. Такі вимоги, як люстрація, скасування депутатської недоторканності, реформа виборчої системи, повернення вкрадених грошей, встановлення та покарання замовників та виконавців вбивств активістів під час Революції Гідності, не були виконані навіть після 5 років, що минули з листопада 2013-го.

Усі інші зміни відбуваються попри величезний супротив системи. Українці втрачають час і можливості для організації справді успішної та комфортної для власної реалізації країни. І, як уже встигли переконатися за останні 5 років, війна – не єдине пояснення та причина всіх негативних процесів, що відбуваються в нашій державі.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»

Виступ Президента України на Раді регіонального розвитку

Виступ Президента України на відкритті Сьомого засідання Ради регіонального розвитку
12 листопада 2018 року

Шановний Володимир Борисович,

Шановна Ірина Володимирівна,

Шановні учасники Ради регіонального розвитку!

Почати я хотів би словами Єврокомісара, який відповідає за розширення Євросоюзу пана Йоганнеса Гана. «Багатьом зрозуміло, що за останні роки Україна зробила більше, аніж за попередні двадцять років», - це сказав днями, перебуваючи в Києві, Єврокомісар з питань європейської політики сусідства та розширення Йоганнес Ган.

І дуже важливо, що він відзначив і прогрес України у виконанні Угоди про асоціацію та поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, яка є основоположним документом у наших стосунках з Європейським Союзом.

Це була абсолютна чітка і відверта розмова, бо Єврокомісар Ган є одним із наших ключових контактерів у керівництві Євросоюзу, і на основі багатолітнього досвіду нашого спілкування я абсолютно щиро можу сказати, що він точно не належить до тих, хто схильний до компліментарності. Втім, він не перший, хто порівнює зроблене раніше і тепер, і такі оцінки виглядають доволі об’єктивними.

Це казали і міжнародні фінансові організації, і Світовий банк, і Міжнародний валютний фонд і основні наші партнери зі Сполучених Штатів Америки і Європейського Союзу.

Настільки позитивний вступ, однак, не означає, що я збираюся будувати всю розмову з вами, шановні друзі, виключно на мажорній ноті.

Заспокоїтися й почити на лаврах ми могли би лише у тому випадку, якби високі оцінки наших західних партнерів поділяло українське суспільство, - якщо не все, то бодай переважна його частина.

А якщо 70% людей вважає, що країна рухається в неправильному напрямку, це означає, що ми всі разом - влада і органи місцевого самоврядування, недопрацьовуємо. 

По-друге, більшість реформ носить далекосяжний стратегічний характер: негативні й болісні аспекти проявляються одразу, а позитивні зміни даються взнаки за рік, за два, за три, або навіть більше.

По-третє, ми хоча й відновили економічне зростання, але темпи його наразі недостатні, щоб відновлення рівня життя людей відчули в усіх регіонах і соціальних верствах. Щоб ми перестали бути однією з найбідніших країн Європи.

По-четверте, і на цьому я хочу наголосити окремо, роз’яснювальна робота теж явно недостатня.

Важливість такої роботи особливо зростає зараз, коли Уряд прийняв рішення про підвищення тарифів на газ. Добре це рішення чи погане? Ясно, що не добре, і треба чесно казати про це людям.

Чи був в Уряду вибір між добрим і поганим сценаріями? Ні, Уряд стояв на розтяжці між поганим і дуже поганим, між підвищенням тарифів і потужним ударом по макрофінансовій і макроекономічній стабільності держави.

А це і курс, і дефіцит бюджету, це своєчасні виплати пенсій та заробітних плат, це фінансування армії, фінансування сектору безпеки. Це вибір між Сциллою та Харибдою.

Чи можна було обійтися без підвищення тарифів? Навряд, бо для стабільності і розвитку економіки точно потрібне фінансування і макрофінансова допомога Європейського Союзу, і транш МВФ, і кредит Світового банку. Всі вони зав’язані на відповідні рішення.

То, може, час перейти до опори на власні сили? Поточний стан економіки вже в принципі дозволяє відмовитися від кредитів міжнародних фінансових організацій. Я це наголошую. Це результат злагодженої чотирьохрічної роботи.

І ми так би й зробили, якби не мусили в 2019 і 2020 роках долати пікові навантаження по виплаті старих боргів.

Статистичні таблиці без жодних політичних пристрастей і без жодних партійних кольорів. Це статистика, і кожен може в цьому переконатися, яка яскраво демонструює хто і з яким показником державного і гарантованого державою боргу зайшов до влади і на якій позначці звільнив крісло.

Різниця, а не те, що нам намагаються сьогодні демонструвати, що ті чи інші борги повернуті. Повернуті за рахунок того, що брали нові запозичення. І різниця по боргу, то і є сума боргу залишеного нащадкам.

Так от, з 2007, і я це авторитетно наголошую по 2009 роки ця сума боргового навантаження зросла на 23 мільярди доларів, ні центом менше. Це те підвищене боргове навантаження, яке було зроблено в ці роки. З 2010 по 2013 рік – це було додатково ще на 32 мільярди.

Чи я вперше оприлюднюю цю цифру? Ні! 

Про це Володимир Борисович говорив неодноразово, але як людина вихована, як людина делікатна пальцем не показував і прізвищ не називав. А дарма, бо країна має знати своїх «героїв», які збільшили борг на десятки мільярдів, - зате тепер, оком не кліпнувши, очолюють колони борців із підвищенням тарифів. Так чи ні? Очевидно!

Ми дійсно, і це принципово, ми будемо поступово переходити до опори на власні сили, замість кредитів залучати інвестиції. А левова частина кредитів йде лише на повернення попередніх боргів, аж ніяк не на проїдання. Розвиваємось ми і зараз за рахунок інвестицій.

Якщо ви подивитися урядову стратегію зменшення боргового навантаження на економіку, яка розрахована на найближчі роки.  Я думаю, що ми побачимо абсолютно чітку відповідь. І статистика про це свідчить, що у 2016 році боргове навантаження  - співвідношення валового внутрішнього продукту на суму суверенного боргу складає більше 80%, майже 83%, а в середині 2018-го – це складає вже трохи більше 60%.

Майже на 20% ми зменшили боргове навантаження!

Це абсолютно суха і об’єктивна статистика - хто позичає і хто розраховується.

Але в контексті питання про тарифи є невідкладні тактичні завдання, які треба вирішити протягом місяців та тижнів. Я спілкувався з урядом і моя принципова позиція – захистити людей і вдосконалити та розширити систему субсидій, збільшити кошти на її виконання. Принципова позиція - жодна бідна і жодна незахищена людина точно не має постраждати. Жодна бідна і жодна незахищена людина не має платити більше.

Ми маємо чітке порозуміння, що ми саме в такому напрямку і будемо діяти. Ба більше, є принципова позиція щодо монетизації субсидій. Що це таке? Бідна людина економіть гроші - бідна людина встановлює за допомогою держави систему енергоефективності, менше споживає газу, вона має мати можливість отримати гроші за економію.

Зараз треба на 100% забезпечити субсидіями тих, хто їх реально потребує. І це не просто мій заклик, а це принципова позиція щодо формування бюджету 2019 року до другого читання. Наголошую окремо, якщо цієї позиції не буде в бюджеті, якщо не врахують позицію Президента при підготовці в парламенті, я бюджет цей не підпишу. Зроблю те, що ніколи не робив.

Наполегливо прошу, усі обласні державні адміністрації, усі міські та сільські голови - не сидіти осторонь, що це позиція лише Уряду. Це позиція наша спільна, це позиція влади. Треба підключитися до удосконалення цієї системи і дійти до кожної хати і не пропустити жодної родини, яка має законне право на субсидію. Допомогти захистити людей. Ті, хто заощаджує енергоресурси, ще раз наголошую, використовує суму меншу, ніж належить за законом, хоча ми все рівно за рахунок коштів платників податків з державного бюджету витрачаємо живі гроші, це ніякі не заліки на субсидії. Так от кожна родина, яка зекономила, має право на зекономлену різницю отримати, наголошую – живими грошима. Ми маємо до цього підійти.

Такою можливістю вже користується 1 млн 300 тис домогосподарств, і це коло Уряд має й надалі розширювати. Ми спільними зусиллями зробимо максимум, щоб захистити тих, хто реально потребує допомоги. Це є наше спільне завдання. І тут я точно не зупинюсь на цьому.  Я покладаюся на вас, на тих, хто найближче до простих людей – органи місцевого самоврядування.

Бо реформу децентралізації ми робили саме для того, щоб наблизити владу до людей, скоротити відстань від людини, яка приймає не лише політичні рішення, а має реальний фінансовий ресурс для вирішення проблем людей – скоротити відстань від людини, яка приймає рішення, до громади. І сьогодні оцінюється, що реформа децентралізації – це одна із наших найбільш успішних реформ для швидкого та ефективного вирішення місцевих проблем.
Тому ми 4,5 роки назад і започаткували децентралізацію. І хоча ця реформа ще далека до завершення, вона належить до числа тих, позитивні результати яких суспільство вже точно помітило. Поклали дорогу, відремонтували школу, зробили освітлення в сілі, селищі або місті, сміття почали нарешті вивозити не лише в містах, але і селах, водогін полагодили, майданчик спортивний зробили – це, здавалося б прості речі, хвалитися цими речами в двадцять першому столітті якось аж ніяково. Але давайте чесно казати, ці проблеми не вирішувалися десятиліттями.

В провінції ще донедавна здавалося, ніби час завмер на початку дев’яностих. Годинник знову пішов дві тисячі чотирнадцятого року після того – наголошую, що під час моєї передвиборчої президентської програми я наголосив, що одним із основних ключових елементів моєї діяльності на посаді Президента буде децентралізація. Пам’ятаєте як всі скептично посміхалися, що всі це обіцяють, але гроші з центру ніхто ніколи не віддасть. Це була позиція принципова моя, це була позиція Уряду. До речі, підготували зміни до Конституції, які мали забезпечити конституційну підтримку відповідним змінам до децентралізації. І сьогодні я можу наголосити – давайте подумаємо, що у зв’язку з тим, що пройшли незаконні вибори вчора на окупованих територіях, у зв’язку з тим, що Росія взяла на себе повну відповідальність за брутальне порушення Мінських домовленостей, ті зміни до Конституції ми залишаємо в Парламенті, але може ми швидко підготуємо зараз зміни до Конституції, які дозволять нам рішуче продовжити наступ на захист децентралізації, забезпечивши їм конституційний фундамент. Не встигаємо зробити це з першого січня 2019 року, оскільки потребує двох сесій, зробимо з першого січня 2020 або 2021 року, але наш рух вперед має бути таким, коли ніхто нас не зупинить. Бо децентралізація – це не лише перерозподіл грошей на місця, на задоволення самих невідкладних потреб громад. Бо децентралізація - це і прийняття політичних та владних рішень. Це чіткий розподіл відповідальності – відповідальності Президента, Уряду, центральної влади і відповідальності влади місцевої. І суспільство повинно точно знати за що з кого питати, бо в багатьох громадах ми вже бачимо ознаки змін.

Держава забезпечила різноманітні механізми стимулювання відродження регіонів, починаючи від фіскальних інструментів, завершуючи правом спрощеного об’єднання навколо міст обласного значення та міжмуніципального співробітництва. Скажіть мені, скільки про це мріяли мери міст, голови громад для того, щоб вирішити питання приєднання. І лише зараз ми забезпечили відповідні рішучі кроки.

Декілька слів про гроші. Вперше частка місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України перевищила 50%. Наголошую, що коли я працював головою бюджетного комітету, дуже добре знаю цей розподіл, тоді цифра коливалася в районі 30%. За чотири роки власні доходи місцевих бюджетів зросли з шістдесяти дев’яти мільярдів гривень до двісті тридцять одного мільярда. Це прогноз на кінець поточного року. 60 млрд і 230 млрд. Як цьому можна заперечувати, як не оцінити, що Президент і Уряд віддали гроші. Якби в нас зараз були ці гроші в нашій кишені, в державному бюджеті, то про що ви кажете – гори би звернули.

Але чому ми маємо це тримати в себе, коли ми маємо довіряти суб’єктам місцевого самоврядування? Дати їм можливість міським головам, головам громад самостійно вирішувати що і де будувати, як вирішувати власні проблеми.

В результаті, частка власних доходів місцевих бюджетів у ВВП збільшилася з 5% до 7%, більше 7%. Розмір державної підтримки на розвиток громад та розбудову інфраструктури, знову ж таки порівняти 2014 рік із 2018 роком, за чотири роки він збільшився у 39 разів.

На добровільній основі створено 865 об’єднаних територіальних громад. Пам’ятаєте скільки каміння було кинуто в наш бік – а чи буде це добровільно, а чи не буде ніхто примушувати, чи не будуть тиснути, чи не будуть заставляти, чи немає там прихованого політичного впливу.

А сьогодні об’єднані територіальні громади охоплюють вже 24% населення і 37% від загальної площі України. Вони зараз отримали зовсім  іншу, в рази й на порядки міцнішу фінансову базу. При цьому в 99 районах примудрилися не створити жодної об’єднаної громади. Хочу тут наголосити – це абсолютно неприйнятно.

Ще одна проблема. Мільярди гривень з коштів місцевих бюджетів пиляться на депозитах. Друзі мої, звернусь до банківських установ і попрошу оприлюднити в розрізі кожної громади. Якщо вони не потрібні головам громад, ви так і скажіть! Приблизно стільки зараз потрібно армії, щоби успадковані нами звалища боєприпасів, не сховища, а саме звалища, перетворити на сучасні склади із надійними та високотехнологічними системами безпеки, які повністю виключають вплив людського фактору і проведення диверсій.

Отримувати лише відсотки з депозитів – це замало. Гроші мають вкладатися в реалізацію важливих місцевих проектів, працювати на громаду,  генерувати нові робочі місця. Врешті-решт покращувати життя людей громади. Так чому тоді кошти розмиваються або «зависають» на депозитах? Не через злий умисел. Часом, просто через брак якісних контрактів, якісних проектів і якісних менеджерів, які готові і здатні їх реалізувати. Виходить як в радянському колгоспі: нема врожаю – біда, а як вродило – то ще більше лихо. Так і в громадах: не було грошей… були в 2013-2014 роках місцеві бюджети касам по виплаті зарплати, бо нічого більше там не було… Не було грошей – не знали, що робити, але принаймні депутати хоч посилалися: а що ми можемо зробити – грошей немає. Прийшли гроші –  заплуталися ще більше, не знають, куди відра підставляти.

За всіма прогнозами, протягом найближчих років в Україні триватиме зростання. Якщо на виборах дамо відсіч демагогам, дамо відсіч популістам, якщо не дозволимо їм звести нанівець суспільством побудовану макроекономічну стабілізацію. І тоді децентралізація призведе до появи у громад ще більших  додаткових коштів.

Необхідно подолати спорадичність і певний хаос в реалізації політики розвитку регіонів. Тому ставлю регіональній владі завдання розробити плани перспективного розвитку територій на 2019-2021 роки, обговорити їх із суспільством і громадами, і прийняти їх на рівні громад. Кожна територія повинна визначити свої переваги і пріоритети, на основі яких на ваших дорожніх картах і з’являться першочергові об’єкти, які і будуть маркерами розвитку. І саме головне – кожен член громади буде мати можливість знати, а що буде зроблено у 2019, 2020, 2021 році. І куди підуть такою важкою працею зароблені кошти громади. Це можуть бути і індустріальні парки. Але не з точки зору податкових пільг, бо ми збираємось провести зміни до законодавства, де стимулювання інвестицій буде проводитись на державному рівні. А індустріальні парки це означає, що коли місцева громада за рахунок власних коштів підготує майданчик, підготує підведення мереж, підготує приміщення, щоб завтра підприємець, який вирішив зайнятися ризикованою справою – інвестувати власні кошти в розвиток бізнеса, держава не словом, а ділом сприяла і допомагала. Щоб він не робив: розвиток потужностей альтернативної енергетики, вирішив будувати елеватори, вирішив будувати аеропорти, перинатальні центри. Громада вирішила будувати дороги, інфраструктуру, або багато іншого…

Наявність такий перспективних планів із затвердженими громадою проектами, механізмами фінансування в рази підвищить інвестиційні перспективи територій. І виграє той, хто буде першим. І з точки зору внутрішніх напрямків, внутрішнього фінансування, в тому числі і центрального, і з точки зору залучення зовнішніх грошей. Гарантую, що й держава знайде можливість співфінансувати багато із цих проектів. Тому, закликаючи вас до ухвалення планів розвитку, ми не зазіхаємо на кошти місцевого самоврядування. Це кошти, які ви будете самі визначати як використовувати. Навпаки – пропонуємо фінансову допомогу в реалізації особливо значимих проектів. Підставимо державне плече.

Яскравим прикладом такої допомоги є президентська програма розвитку медицини у сільській місцевості. Схвалено до фінансування 513 проектів з будівництва нових амбулаторій на суму майже 3 мільярди гривень. Ще 250 мільйонів витратимо на придбання 497 автомобілів для цих амбулаторій.  Першу сільську амбулаторію, згідно цієї програми, вже збудували і оснащують у селі Протопопівка Приютівської ОТГ на Кіровоградщині. Разом з Кіровоградською лідерами в проекті є Дніпропетровська, Луганська, Харківська та Рівненська області. На даний момент з 513 амбулаторій будується 89, решта - стартують в найближчі тижні. 

Нагадаю, такий амбітний проект став можливим завдяки тому, що Генеральна прокуратура України на чолі з Юрієм Віталійовичем Луценком змогла повернути до бюджету 44 мільярди гривень, вкрадених Януковичем та його оточенням. На зазначені кошти будуються, до речі, не лише 513 амбулаторій, але й 184 гуртожитки для воїнів-контрактників. Для того, щоб там проживали майже 24 тисячі українських військовослужбовців, в комфортних, нормальних умовах 21 століття, а не  в наметових містечках чи радянських казармах. Зараз на ці гроші закуповуємо сучасну зброю для армії, реалізуються інші соціально-значущі проекти. Крім грошей, у державну власність повернуті заповідники, ліси, земельні ділянки, великі заводи та інші активи. Всі ці  факти більше, ніж промовисто свідчать, що послідовний курс влади на залучення до бюджету всіх державних ресурсів, незаконно привласнених Януковичем та топ-особами його режиму, реально реалізується. Вибачте за цей «ліричний» виступ, але минулого тижня в інформаційному просторі з’явилася низка інсинуацій на цю тему.

Сільські амбулаторії не єдиний внесок держави в розвиток сільських територій.  Я ініціюю виділення в наступному році 3 мільярдів гривень на підключення сільських шкіл до Інтернету, на  модернізацію опорних шкіл, на придбання шкільних автобусів. Бо якщо ми тягнемо Інтернет для телемедицини у сільській медицині, очевидно, що і сільрада, і школа  мають точно мати високошвидкісний Інтернет. Так само наполягаю на збільшенні субвенції на інклюзивну освіту до одного мільярда гривень. Бо взагалі вирішувати проблеми інклюзивної освіти  почали лише зараз, в останні 3-4 роки. До цього ці діти, які є рівними членами суспільства, були кинуті на призволяще. І на сьогоднішній день влада нарешті опікується проблемами безбар’єрності, опікується особливостями освіти. І безумовно, що ми маємо забезпечити продовження цього курсу і ця сума у порівняні з поточним роком майже подвоїться.

Але я хотів би сказати, ще декілька слів по програмі сільської медицини і  будівництва амбулаторій. Якщо виявиться, що десь порушено умови тендеру чи умови конкурсу, чи хтось організував «междусобойчик», якщо підтвердиться будь-яка інформація, яку оприлюднено, я сподіваюся, що правоохоронні органи дадуть відповідну оцінку подібним діям. А урядові  представники просто відкличуть ліцензії у махінаторів. Для того, щоб не було права доступу махінаторів до участі у подібних тендерах. Якщо  ця інформація брехлива, то дайте відповідне роз’яснення людям для того, щоб вони могли визначити… Бо лише принцип довіри і прозорості може забезпечити ефективне використання саме цих напрямків бюджетних коштів.

Шановне товариство!

В 2014 році ми поставили собі амбітні цілі – зробити реформу децентралізації і порвати раз і назавжди з централізованою радянською системою. Віддати повноваження і ресурси у громади. Сьогодні, коли ми десь на екваторі цієї реформи, маємо ставити не менш амбітні цілі і завдання. Ми повинні бачити горизонти реформи. 2020 рік – ключовий. У 2020 році місцеві вибори мають відбутись вже за умови покриття всієї території України об’єднаними територіальними громадами. Часу залишилось небагато. Тобто на новій територіальній основі мають бути проведені місцеві вибори. І там буде забезпечено змагальність. Було нецікаво йти, в тому числі і в 2015 році, бо цим вішав ярмо і не мав ніяких можливостей для того, щоб вирішити проблеми. Зараз ситуація кардинально змінилася.

Що нам потрібно для цього зробити? Перше – потрібне максимальне стимулювання подальшого об'єднання та приєднання  територіальних громад, зокрема до міст обласного значення. Друге. Верховна Рада має прийняти надважливий законопроект «Про засади адміністративно-територіального устрою». Ми маємо обговорити його, мати суспільну підтримку і приймати. Він затверджує базовою адміністративно-територіальною одиницею держави – громаду. Наближаємо владу до людей. Наші дії, дії влади мають бути абсолютно зрозумілими. Третє. 2019 року мають бути сформовані всі перспективні плани областей з повним покриттям ОТГ всієї території України. У 2020 році ми повинні прийняти адміністративне рішення про об’єднання громад, які за чотири роки не знайшли ані бажання, ані прагнення, ані сил об’єднатись. Від того, що хтось не зможе до 2020 року забезпечити об’єднання, не мають страждати люди. Чому вони мають жити у більш гірших умовах, ніж ті, хто перебуває в ОТГ? Ми чотири роки не тиснули, лише бюджетно заохочували. Але ніхто не може діяти всупереч інтересам громади, інтересам людей.

Це станеться відповідно до бажання людей, щоб ніхто не був заручником. Це станеться відповідно до перспективних планів, затверджених обласними радами. Маємо завершити ключовий етап реформи, щоб усі громадяни України мали, нарешті, рівний доступ до якісних послуг – в освіті, медицині, соціальній сфері.

До речі, я вчора мав зустріч з керівниками багатьох держав в Парижі, це було дуже активне спілкування, але окремо була зустріч з Канцлером Німеччини Ангелою Меркель і Президентом Франції Еммануелем Макроном, і у питанні децентралізації – це один із тих напрямків, де нам готові збільшити обсяги допомоги і збільшити обсяги консультативної допомоги. Якщо будь-який обраний голова має порадитись як найбільш ефективно використовувати кошти громади, ми можемо дати доступ до найкращих іноземних практик.

Децентралізація, як і інші важливі реформи, про які тут сьогодні будемо детально говорити, має стати точно незворотною. Не можна будь-кому дати навіть маленький шанс на реванш. Чотири роки поступового впровадження довели її економічну та політичну ефективність для громад та громадян. Її ефективність зайвий раз переконує нас в тому, що наступному поколінню українців ми передамо успішну європейську Україну. Саме так і станеться, якщо лише не дамо передати країну до рук реваншистів, популістів, які атакуватимуть країну у виборчому циклі 2019-20 років. Але я впевнений, мудрий український народ зробить відповідальний вибір, який гарантуватиме сталий розвиток територій, громад. Розвиток, до якого розчистили дорогу і створили умови потягом кількох років важких випробувань і тяжкої праці.

Україна – це величезний потенціал людської сили. Україна – це величезний потенціал людської віри. Україна – це край єврооптимістів, правильних єврооптимістів, з унікальною вірою в Європу і власне європейське майбутнє.

Слава Україні!

Річ правильна, але вона мала б відбутись ще 2014-го

Президент України заснував Фонд з підтримки освітніх та наукових програм для молоді

6 листопада 2018 року - 13:28

Президент України заснував Фонд з підтримки освітніх та наукових програм для молоді

Президент Петро Порошенко ухвалив рішення про утворення в Україні спеціального Фонду з підтримки освітніх та наукових програм для молоді та підписав відповідний Указ. Про це Глава держави повідомив у Києві, під час зустрічі зі студентами та аспірантами.

«Дуже важливо, щоб розвиток науки, щоб підтримка талановитої молоді, студентів, аспірантів, молодих вчених відбувалася ефективно і на державному рівні», - наголосив він.

Під час спілкування Петро Порошенко назвав незадовільною нинішню ситуацію, коли сотні, а може й тисячі талановитих молодих людей змушені виїжджати з України для того, щоб продовжити займатися наукою. Саме тому й було прийнято рішення про створення зазначеного Фонду, який сприятиме роботі молодих науковців та розвитку галузі в нашій державі.

«Ми маємо створити всі можливості для того, щоб талановита українська молодь мала всі можливості реалізувати свій потенціал у нас, в Україні», - підкреслив Глава держави.

«І для цього я прийняв рішення про заснування Фонду Президента з підтримки освітніх та наукових програм для молоді для того, щоб підтримати молодь. Найталановитіша молодь, навіть якщо вона не має для цього достатньо коштів, повинна мати підтримку Президента і держави», -  сказав Петро Порошенко, зауваживши, що молоді люди отримають можливість навчатися, або навчатись в аспірантурі, виграти гранти і здійснювати свої наукові розробки.

Таке рішення, на переконання Глави держави, є «абсолютно правильним шляхом». «І мені приємно це оголосити в такому колі, коли тут присутні найкращі студенти і аспіранти. Ви є, кажуть, надія ваших вчителів. Не тільки вчителів – надія всього українського народу і надія Президента», - сказав Петро Порошенко.

На його думку, саме тоді, коли держава, влада та науковці об’єднаються, можливі позитивні зміни у цьому напрямку. Президент зазначив, що добре розуміє обсяг роботи, яку необхідно зробити для того, щоб зрушити українську науку вперед: «І щодо інституціонального «прокрустового ложа» старої системи української науки і Академії наук, і щодо необхідності реформування, і щодо зміни форматів для того, щоб саме не через фіксовану бюджетну дотацію, а через грантові програми мати можливість підтримувати молодих і талановитих». «Об’єднаємося і робимо ці зміни і ці реформи разом», - зазначив Глава держави.

«Я твердо переконаний, що це єдино можливий і правильний шлях», - ще раз підкреслив він.

За словами Петра Порошенка, Україну у цьому готові підтримати країни Європейського Союзу. Зокрема, питання підтримки української науки нещодавно обговорювалося під час візиту в Україну Канцлера Німеччини Ангели Меркель. Президент зауважив, що разом з Канцлером Меркель було започатковано низку програм, починаючи від підтримки будівництва дороги Запоріжжя-Мелітополь на Маріуполь і підтримки відбудови інфраструктури Донбасу, і закінчуючи спеціальним фондом енергоефективності, підтримки та розвитку науки та інших надзвичайно важливих програм.

«Створений Фонд і кошти, які, я сподіваюся, будуть закладені в бюджеті, підтримка Уряду, Міністерства – об’єднаними зусиллями ми точно вийдемо на перемогу. Фонд підтримає вас на шляху здійснення ваших мрій. Я всім бажаю перемог. Обов’язково бажаю віри в себе, бо без цього перемог не буде», - сказав Глава держави.

https://www.president.gov.ua/news/prezident-ukrayini-zasnuvav-fond-z-pidtrimki-osvitnih-ta-nau-50850

100-річчя створення Західно-Української Народної Республіки

1 листопада у Львові відзначать 
100-річчя створення Західно-Української Народної Республіки





Звітує прем'єр-міністр України Володимир Гройсман

ГРОЙСМАН В.Б. – Доброго дня, шановні колеги!

Ми ввели дуже правильну систему, вже, можливо, навіть, традицію про те, щоб кожен квартал звітувати про те, що відбувається в країні, як розвивається країна, які є проблеми, виклики і завдання. І сьогодні вчергове я буду презентувати і звітувати перед вами за 9 місяців нашої колективної діяльності.

Насправді цей звіт – це не є бравада про успіхи. Це є те, що зроблено фактично в Україні, які стоять перед нами завдання і виклики. Але дуже важливо, щоб люди розуміли, де ми знаходимося, які перед нами стоять завдання, яка реальна ситуація, і я думаю, що це є найголовніше. І, найголовніше, ми маємо бути відкритими і прозорими для людей з точки зору нашої діяльності.

І тому сьогодні я хочу в рамках засідання Уряду розпочати цей звіт за 9 місяців з конкретних цифр економічного зростання і відповідним чином інвестицій, які йдуть сьогодні в економіку, і взагалі який є тренд.

Ми маємо в ІІ кварталі зростання 3,8% ВВП при плані 3%. Це означає, що номіналом за два роки, 2017-2018 рр., ми виробимо продукції і кінцевих послуг на 1 трлн більше, ніж це було за попередні періоди. Таким чином, йдеться про те, що сьогодні у нас знижується, в тому числі, і кількість безробітних, але ми розуміємо, що одночасно має збільшуватися і зарплата, про яку я скажу трошки пізніше.

Інвестиції, зростання в будівництві 5,7% за цей період - це теж є достатньо позитивний показник. І зростає український експорт, це означає, що продукція, яка вироблена українськими руками, все більше і більше досягає міжнародних ринків, що є достатньо конкурентним і необхідним для розвитку нашої економіки.

Так зараз виглядає по 9 місяцях держбюджет, по доходах, по обсягах місцевих бюджетів без врахування того, що ми направляємо в місцеві бюджети з центрального бюджету. Йдеться про плюс 225 млрд ми додаємо до місцевих бюджетів на виконання функцій держави, а це на 27 млрд більше, ніж минулого року.

І найголовніше, що ми ухвалити стратегію поводження, управління державним боргом. Вона є достатньо системною, достатньо якісною, при її виконанні можливо буде досягти тієї мети, яку я ставлю перед собою, яка стоїть перед нами як перед державою – це зменшення боргового навантаження на Україну, особливо яке було створено в 2005-2013 рр., плюс 50 млрд дол.

Це сьогодні величезний тягар на державному бюджеті. Ви тільки подивіться, якщо йдеться, наприклад, що всі місцеві бюджети 188 млрд, то тільки на обслуговування зовнішніх та внутрішніх боргів, державного боргу ми маємо витратити 188 млрд. Це колосальний ресурс, який відволікається від економіки, від того, що міг би бути переданий реально людям на підвищення зарплат, пенсій та всього іншого. Сьогодні ми вимушені просто обслуговувати цей борг.

Хотів би декілька цифр сказати про надходження до бюджету. Одним із джерел є митні платежі. Я хотів би провести кілька порівнянь, але хочу сказати, що в цьому році порівняно з 2017 роком вже почалося зростання – плюс 22% до факту 2017 року. Думаю, що до кінця року будуть більш оптимістичні цифри, хоча, погодьтеся, зростання 22,8% – це є достатньо непоганий показник. Усього залучено 231 млрд.

Але що дуже важливо? Коли йдеться про те, що ми посилили вимоги і зробили достатньо жорсткі адміністрування по митниці, що це дало в абсолютних цифрах на день? Це офіційна інформація. Коли хтось говорить про те, що нічого не відбувається і немає боротьби, то насправді в мене відповідь тільки єдина. Я не хочу виправдовуватися, хочу просто сказати про реальні цифри. Щоденно до того, як ми розпочали посилену боротьбу з контрабандою, ми отримали 1 млрд 338 млн на день до державного бюджету, а зараз показник виріс до 1 млрд 757 млн на день. От вам різниця, трошки менше 400 з плюсом мільйонів щоденно надходить від тих посилених заходів щодо боротьби і протидії контрабанді.

Переконаний в тому, що ще в цій сфері є дуже багато резервів, які можливо використовувати, але ми також зараз будуємо нові термінали по сканерах. Це означає, що ситуація буде все більше й більше якісною. Хоча нам протистоїть цілий контрабандний світ, який займається «сірим» імпортом і десятиріччями звик на цьому заробляти сотні мільйонів і мільярди. Фактично наше завдання – направити їхні тіньові кошти до державного бюджету, що врешті й відбувається.

Управління державною власністю, що теж є дуже важливим напрямком, а я говорю про те, що нам потрібно залучати інвестиції в державне управління, державну власність, і ми затвердили вже 10 об'єктів великої приватизації, великих підприємств, на які ми будемо залучати найкращі інвестиції, які є сьогодні в Європі і в цілому в світі.

Йдеться про те, що раніше можливо це було робити, використовуючи міністерства, чиновників та всіх інших. Зараз ми від цього відмовилися. Ми найняли найкращих у світі топ-радників, які визнані в усьому світі, і вони будуть нам допомагати робити пакетні пропозиції для залучення інвестицій у державну власність.

Але дуже важливо ще є й те, що ми запровадили систему електронних торгів для малої приватизації. Зверніть увагу, буквально за декілька місяців ми вже провели 203 успішні аукціони. Це 203 об’єкти, для початку, які абсолютно конкурентно були продані.

І це означає, що на цих 203 об’єктах (у більшості з них) будуть створені нові робочі місця, нові підприємства малого і середнього бізнесу. Це означає, що якщо ми будемо йти так далі, ми побачимо, що все більше й більше буде створено таких стійких невеликих підприємств, які будуть мати достатньо непоганий рівень, у т. ч. у яких буде непоганий рівень зарплати.

Крім цього, отримано доходи в бюджети – 280 млн грн. Але що важливо? Електронні торги дають у середньому підвищення ціни вдвічі. Якщо стартова ціна, умовно кажучи (я умовно говорю), – 10 млн, то по завершенні торгів – це вже 20 млн грн надходить до бюджету.

Але навіть максимальний лот виріс у 32 рази внаслідок цих електронних торгів. Тобто ринок сам визначає, скільки це коштує і скільки люди готові за це заплатити.

Ще одна річ. Ми зробили, в тому числі, електронну форму для оренди державного майна, провели певні заходи щодо виведення з тіні. Так от, хочу вам сказати, що вже зараз ми виконали план по надходженню від оренди 2018 року. Ми вже мобілізували 1 млрд 75 млн. І це ще не кінець. Ми бачимо там серйозні резерви.

Це теж державне майно, яке використовувалося неефективно, яке в держави бралося за копійки, а потім кінцевому споживачу, кінцевому користувачу втридорога надавалося в оренду. І це означало, що ці кошти осідали в тіні. Ми будемо це викорінювати.

Ми формуємо професійний менеджмент компаній, який має підвищити прибутковість державних компаній. Зараз ми вже маємо: «Укрзалізниця», «Укренерго», «Укрпошта». Ми сформували незалежні професійні наглядові ради за цими підприємствами. Щоб не чиновник наглядав, а іноді дивився в кишеню, хто йому хабар дасть, а незалежні професійні наглядові ради.

І ми бачимо результат по державних підприємствах. За 2017 рік ми вже отримали 44,4 млрд грн доходу, коли раніше вони були повністю збиткові. Ці всі кошти йдуть доходом у державний бюджет. І потім через державний бюджет перерозподіляються на потреби держави і людей.

Важливий аспект – це детінізація зарплати. Ви пам’ятаєте про те, що я говорив, що дуже важливо, щоб заробітна плата в країні виплачувалася відкрито, публічно і легально.

Що це дає? В першу чергу, це захищає інтереси працюючої людини. Так чи інакше, рано чи пізно вона прийде до Пенсійного фонду за пенсією. Якщо вона отримувала свою заробітну плату в «конверті», це буде означати тільки єдине – що їй не буде нарахована пенсія і вона не зможе забезпечити своє життя вже в непрацездатному віці.

Окремо хочу сказати, що ми провели перевірки, хоча ми майже їх не проводили до вересня. Зараз ми проводимо їх більш масштабно, і тут є свої показники того, що підприємці почали оформлювати своїх людей на роботу, найманих працівників. В принципі я вважаю, що це вигідно і самій людині, яка наймає, роботодавцю, тому що він має легальну угоду, людина несе матеріальну відповідальність, і в принципі є регламентовані правові угоди, які не дають можливість якимось чином і в тому числі робітнику зловживати по відношенню до роботодавця. Так працює весь світ.

50 тис. працівникам, внаслідок цих перевірок, з мінімалки підвищена зарплата, тобто легалізована для них. Це означає, що у них буде більше відрахувань ЄСВ у Пенсійний фонд і буде більша пенсія. Додатково створено 47 тис. нових робочих місць, які теж легалізовані. І це тільки початок. Я вважаю, що резервів більше.

Ми в цьому році в агропромисловому комплексі розпочали ряд нових програм, зокрема питання підтримки поголів’я в країні. Ми почали підтримувати вирощування великої рогатої худоби в особистих домогосподарствах, тобто в селянських подвір’ях – там, де люди, просто не маючи коштів на утримання ВРХ, фактично не вирощували, не заводили худобу і т. д., що було надзвичайно негативно.

Тому ми вирішили, що ми надаємо в цьому році, і треба зберегти ці програми на майбутні роки, кожній родині, яка буде вирощувати теля, ми даємо підтримку 2,5 тис. грн на кожну голову для цих домогосподарств.

Що ми отримали зараз? Це тільки початок цієї програми. Ми вже отримали 103 тис. громадян, які вже отримують цю допомогу. Але ми вважаємо, що ця цифра зросте в 5-7 разів. Ми так це передбачаємо і ми йдемо до цього. Це тільки початок.

Ми впроваджуємо далі програму підтримки виробництва української сільгосптехніки. Зверніть увагу, що 2,7 тис. агровиробників прийшли і купили українську продукцію, яка вироблена українськими руками, і за це ми їм компенсували частину вартості цієї продукції.

Також ми прийняли рішення про підтримку агропідприємств, в тому числі на утримання корів. І ми вже маємо 1 тис. 200 агропідприємств, які отримали цю підтримку від держави. Я вважаю, що це треба продовжувати. Тваринництво є величезним сегментом в агропромисловому комплексі, яке може забезпечувати нам і стабільні ціни на внутрішньому ринку, і відповідну якість, і підвищувати наш експортний потенціал. Ми будемо продовжувати фінансування цих напрямків. Хоча наголошую що це тільки початок, ми тільки розпочнемо.

Що мене тут не влаштовує? Ми передбачили 1 млрд на підтримку фермерства. Зараз є багато бюрократичних проблем, які ми маємо спільно – фермери, Мінагрополітики та Уряд – врегулювати, щоб ця програма стала на широкі колії і щоб ми почали серйозно використовувати цей ресурс в інтересах розвитку українського фермерства.

Кожна програма, яку ми розпочинали, розпочиналася з мінімуму і потім набирала своїх обертів, так само, як програма виробництва сільгосптехніки. Це були десятки підприємств, це був маленький обсяг. Я навіть пам’ятаю, після півроку роботи цієї програми ми говорили, що вибірка мала, ніхто цим не цікавиться, але процес пішов, почали виробництво, і його треба тільки утримувати.

Енергетична незалежність. Це цифри, які ми мобілізували як видобуток державного газу в Україні і загального вугілля. Але ще є приватний видобуток, який дорівнює плюс 4,5 млрд куб. метрів. Це орієнтовно біля 20 млрд. Але вони продають його на вільних ринках, він не має відношення до державного.

Накопичено достатній рівень запасів газу в сховищах. Це означає, що опалювальному сезону нічого не загрожує.

Ми виділили 400 млн грн на «теплі кредити». На останньому Уряді ми виділили ще 100 млн грн. Тобто це в сумі буде 500, але це було не за 9 місяців, а відбулося в жовтні. За 9 місяців 400 млн ми направили на «теплі кредити» й акумулювали ці кошти, дали можливість акумулювати 1,1 млрд на «теплі кредити», тобто на енергомодернізацію.

З наступного року в нас впроваджується в дію новий європейський відкритий державний фонд енергоефективності. Ми розраховуємо, що в наступному році ми зможемо з різних джерел акумулювати у ньому державні кошти, кошти наших європейських та міжнародних партнерів, які виділені, по яких прийнято рішення, це не фантазія, і плюс фінансові установи, місцеві бюджети. Я думаю, що це буде сума приблизно 14 млрд грн, які будуть спрямовані на те, щоб утеплювати будинки ОСББ (багатоповерхівки), на нормальні індивідуальні пункти, щоб було якісне тепло, і воно максимально ефективно використовувалось – вікна, дахи, фасади будинків утеплені і т. д. Це дуже серйозні заходи, які будуть давати до 60% економії споживання тепла.

Що стосується ще одного питання. Я б хотів прокоментувати, я чув про те, що починають зараз говорити, що або в цьому році або в цьому опалювальному сезоні ще буде підвищена ціна газу в країні на 35%. Я хочу абсолютно чітко сказати – ні в цьому році, ні в цьому опалювальному сезоні більше ціна на газ підвищуватися не буде. Крапка. І це обов’язково. І це рішення, яке є абсолютно твердим.

Що стосується соціального захисту, то хочу підтвердити, що наша програма субсидій, яку ми розширили зараз і спростили доступ до неї, дасть можливість захистити всіх тих, я це підкреслюю, хто буде потребувати цього захисту. І найголовніше, у кого є сьогодні невисокі доходи, вони вже є на субсидіях, і будь-яке підвищення зараз взагалі вас ніяким чином не торкнеться. Тобто ми тут захистимо, і тут проблем теж не буде. Тому я просив би враховувати цих два важливих аспекта.

По дорогах, я говорю про факт 9 місяців, що вже відремонтовано, це тисячі кілометрів доріг державного значення. Але роботи ще продовжуються і будуть завершені. Звісно, ця цифра підвищиться, тільки 80% плану робіт виконано, якщо дозволить погода, ми це зробимо більше. Але сюди треба додати місцеві дороги, місцевого значення, дороги в містах і т. д., це будуть тисячі кілометрів, які відремонтовані внаслідок державної підтримки і реформи децентралізації.

Окремо хотів би сказати про «соціальний ліфт», про який ми дуже часто чуємо, коли говорять про те, що треба створювати «соціальні ліфти» для того, щоб звичайні люди могли приходити у владу працювати. Я абсолютно з цим згоден, це правильно. І я хочу сказати, що такий ліфт ми створили. Цей ліфт має назву «нова державна служба в Україні». Це абсолютно публічний, абсолютно відкритий добір людей, які мають бажання і якості працювати в державній владі.

Хочу вам сказати, що ми провели 1093 конкурси, на які претендують 25 тис. людей. Це 25 тис. людей не по блату, це 25 тис. людей по публічних відкритих конкурсах, які дають можливість проявити свої здібності і піти працювати в державний сектор. Це перше, що ми зробили, і ми рухаємося в цьому питанні далі.

Окремо хотів би сказати, що дуже важливо мінімізувати контакт людини з чиновником, тобто всі державні послуги ми маємо перевести в електронний формат, і вони мають надаватися тільки в центрах адміністративних послуг, які вже створені. Біля 800 центрів надання адміністративних послуг у країні створено.

Але дуже важливо розвивати дистанційні послуги, щоб можна було в мережу Інтернет зайти і оформити. Зараз можливо оформити допомогу на дитину. Зараз можливо оформити навіть субсидію і багато інших послуг. Фактично 90 електронних послуг сьогодні вже є в доступі для того, щоб людина могла, не виходячи зі свого помешкання, роботи чи просто під час подорожі, в електронному варіанті отримати ті чи інші послуги. І цей перелік буде постійно розширюватися.

Ми не можемо похизуватися тим, що ми маємо величезні рівні в рейтингах по багатьох позиціях, але є й ті, в яких ми маємо лідируючі позиції, в тому числі, що стосується відкритих даних. Ми стали однією з найбільш відкритих країн, де доступ до даних є абсолютно простим і необмеженим.

Децентралізація продовжується. Що дуже важливо? Що через механізми створення об’єднаних і самодостатніх громад вже на території громад живе 7,1 млн людей. І фактично ми маємо зараз 838 створених громад. Але не по всіх ще проведені вибори. Тобто фактично процес пішов у незворотньому напрямі. Треба децентралізацію підсилювати. Є багато технічних питань, які потрібно ще вирішувати. Але в цілому ця реформа є достатньо успішною.

Окремо хотів би сказати про медичну реформу. Зверніть, будь ласка, увагу, я чую зараз, що багато хто... Люди, я з вами абсолютно згоден, з кожним українським громадянином, що охорона здоров'я є в поганому стані. Я з цим згоден. Я навіть не сперечаюся. І ви праві.

Але коли про це говорять політики, я дещо іноді слухаю це і просто розумію, що вони хочуть сподобатися своїм майбутнім виборцям. І тому розказують їм, як усе погано.

Насправді ми розпочали фундаментальні зміни. Їх дуже важко зараз відчути. Дуже важко, тому що, коли ми говоримо про будівництво доріг, дуже просто побудувати кілометр дороги. Дуже просто! Я приїду, скажу: «Ось дорога. Ось проект. І ось ми її побудуємо за, умовно кажучи, тиждень». І люди побачать, що за тиждень це відбулося.

Але в медицині так неможливо. Це все потребує часу, зусиль. Багато є неоднозначних питань. Багато є проблем. І тому нам треба розпочинати ці зміни, щоб прийти врешті-решт до результату. І ми їх розпочали. Я розумію навіть те, що ми їх розпочали і можемо на себе накликати дуже багато негативу. Але питання не в негативі, а питання в тому, що врешті-решт отримають люди.

Так от, я хочу сказати, якщо продовжувати цю медичну реформу, через два, три, п'ять років люди отримають нову якість медицини в Україні. Я в цьому глибоко переконаний з точки зору інфраструктури і так далі.

Але є ще один аспект, який треба сьогодні враховувати – це медична освіта, тому що для того ми можемо створити лікарні, амбулаторії, техніку, але треба готувати якісні професійні кадри, які приходять лікувати. Погодьтесь, що це дуже велике і серйозне завдання. Але я глибоко переконаний у тому, що ми можемо його реалізувати.

Так ось, 20 млн українців вже сьогодні отримали свого персонального лікаря. І найголовніше, що ці лікарі, а їх десятки тисяч сьогодні по Україні, почали отримувати за цих своїх пацієнтів, клієнтів абсолютно нову зарплату. Якщо раніше вона була 5-6 тис. на місяць, то сьогодні такі лікарі вже починають отримувати від 12 до 18 тис. Погодьтесь, що це зовсім нова мотивація для лікаря. Але він отримує не просто так фіксовану зарплату, а він отримує за кожного з вас кошти. Тобто він має до вас ставитися з повагою, компетентно, він має дбати про ваше здоров'я, щоб ви від нього (а ви вже маєте право це зробити) не перейшли до іншого лікаря. І таким чином це все буде давати йому можливість отримувати постійну зарплату саме за послугу, яку він надає вам.

Тому цей процес розпочався. 623 медзаклади вже мають прямі договори зі Службою здоров'я. Пам'ятаєте, ми розпочинали, було 159 закладів, були сотні тисяч людей, які починали входити в програму. Вже це мільйони.

А на наступний рік буде нова програма – безкоштовні аналізи, УЗД, дослідження з 1 липня наступного року для всіх українських громадян вже в лікарнях. Це буде ще один дуже важливий крок щодо якості.

Програма «Доступні ліки». У нас були сотні аптек, якщо ви пам’ятаєте. Зараз, дивіться, 7 тис. 937 аптек вже працюють в цій загальній системі програми. І ми виписали вже з початку року 14 млн рецептів, за декілька років функціонування програми, по-моєму, 25 млн рецептів. Тобто фактично люди отримали можливість доступу до безкоштовних якісних ліків для того, щоб отримати необхідне лікування.

Кожна програма, яку ми розпочинали, вона розпочиналась з нуля. По кожній був скептицизм, хтось казав, що буде добре або недобре. Але всі вони почали працювати. Найголовніше завдання – розширити перелік людей, які їх отримують і потребують цих ліків, і довезти буквально до села, туди, де сьогодні є проблеми доставки цих ліків. Ми цим питанням сьогодні займаємося, тому що маємо подбати про всіх людей незалежно від того, де вони живуть – в маленькому селі чи у великому місті.

Дошкільна освіта. Вже за 9 місяців нам вдалося спільно з місцевими органами влади в тому числі, і ми це фінансуємо з державного Фонду регіонального розвитку (кошти від децентралізації), зменшити чергу в дитсадки і збільшити кількість на 16 тис. місць у дитсадках. Як ви пам’ятаєте, до 2020 року в Україні має бути нульова черга до садочків, а це означає, що кожна українська дитина має право і має бути забезпечена можливістю навчатися у нормальному дитячому садочку, і ми з вами маємо це забезпечити і забезпечимо.

«Нова українська школа» затверджена, ми починаємо її впровадження і будемо продовжувати в наступному році.

Інклюзія в освіті є дуже важливою, особливо в дитсадках, і створюються такі групи, в тому числі інклюзивні ресурсні центри, які повністю адаптовані для особливих потреб.

Ще одна позиція – ініціатива Мін’юсту «Чужих дітей не буває». Вона, можливо, ініціатива Мін’юсту, але в моєму серці, як і в більшості людей, думаю, вона займає особливе місце. Йдеться про те, що чужих дітей не буває, це правда. І багато речей було прийнято Парламентом за ініціативою нашого Уряду про те, щоб максимально посилити вимоги до батьків, які забувають про своїх дітей. Сьогодні ми маємо вже достатньо серйозні результати, коли батьки, які кидають свою дитину напризволяще, починають поважати свою дитину через те, що держава приділила цьому значну увагу.

З початку року ми маємо 3,6 млрд сплачених аліментів і стягування аліментів – приблизно 100 млн на тиждень. Ми маємо таку цифру, коли 100 млн на тиждень від батьків переходить дітям як заборгованість.

Агрорейдерство. Ми з ним серйозно працюємо, і тут потрібно подякувати Нацполіції. Окремо працюють штаби Мін’юсту, Мінагрополітики, в облдержадміністраціях. Якщо десь щось відбувається – одразу реагують. Але треба віддати належне Нацполіції. Я хочу подякувати всім працівникам Нацполіції за те, що наші хлопці, спецпідрозділи одразу виїжджають на місця, коли «псевдоздорові» хлопці починають розмахувати не дай Бог зброєю або ще чимось, нападати на якісь врожаї або землі. Вони зразу приїжджають, обличчям у підлогу або землю, заарештовують, і дякую українським судам, що одразу ці люди йдуть до в’язниці на декілька місяців як запобіжний захід. Я вважаю, що це абсолютно правильно, в країні треба наводити порядок і там, де потрібно, застосувати розумну силу, її треба застосовувати, бо нікому не дозволено приїжджати на агропромислове підприємство і починати там наводити безлад. Тому всім дякую і вважаю, що треба по закону далі і продовжувати наводити порядок і не тільки в цій сфері.

Окрема тема – це безоплатна правова допомога. В цьому році більше 400 тис. українських громадян отримали її безоплатно. Це дуже важливо, бо іноді у людини стається якась біда, юридичні проблеми, і їй не було куди йти. Зараз вона може йти з ініціативою Мін’юсту в такі центри отримувати правову допомогу безкоштовно абсолютно. Я вважаю, що це теж є достатньо позитивний крок, який запроваджений нашим Урядом.

Про обороноздатність. Хотів би підкреслити, що ми вже профінансували 118 млрд грн. Окремо було вироблено 2 тис. 57 одиниць нового і відновленого озброєння, яке передано вже на Збройні Сили України. Тобто фактично всі програми формуються і фінансуються відповідно до тих розписів, які були забезпечені, які були затверджені.

Але треба сказати сьогодні і про соціальний захист наших воїнів. Ми розподілили 667 квартир, які вручаються їхнім родинам, і це є теж важливий аспект, тому що житло має надзвичайно важливе значення.

Ви знаєте, що створюються нові умови для військовослужбовців, які служать, безпосередньо виконують свої обов’язки, це йдеться про планування будівництва нових казарм. І також виділення, як закон передбачає, майже 20 тис. ділянок нашим воїнам АТО.

Але хотів би також сказати, згадав за земельні ділянки і про те, що, як ви пам'ятаєте, 31 січня 2018 року у цій залі я пообіцяв, що ми передамо ОТГ землю поза межами населених пунктів. Можу сказати, що до кінця року ми максимально це виконаємо, і там, де все буде технічно можливо, всі отримають ці землі, і ми вже їх передаємо, системно, постійно, і це слово, яке було вам дано, я говорю сьогодні головам ОТГ, воно буде додержано і ви отримаєте цю землю.

Відновлення сходу. Зрозуміло, що проблем є дуже багато по сходу, і тут не про все сказано, що було зроблено і буде робитися. Це і будівництво нових доріг, які, в тому числі, ведуть на схід, це і відновлення інфраструктури КПП. Звісно, хочу сказати, що давно це потрібно було зробити, зараз ця робота відбувається, але в нелюдських умовах люди перетинають лінію розмежування. Так бути не повинно. Є відповідне доручення, яке голови адміністрацій виконують. І ми коштами теж це забезпечили.

Багато є питань по відновленню житлових будинків і приватного житлового фонду внаслідок обстрілів, інших подій. Нам треба це все відновлювати. І ми цим питанням теж займаємося і допомагаємо.

Зрозуміло, що ми маємо бути готові до того, коли буде звільнений український Донбас для того, щоб його відновлювати. Але це вже будуть зовсім інші масштаби. Ми розуміємо, які руйнації там відбулися внаслідок російської агресії і російського війська, атаки російського війська.

Окремо, колеги. Дев’ять місяців пройшло. Ми вже маємо, завершено 29 нових українських фільмів. Я вважаю, що це в принципі дуже прекрасна динаміка, яка стала можливою за рахунок підтримки держави.

Вперше запускаємо 17 серіалів. І це буде абсолютно вже нова акторська школа. Це буде вже країна кіноіндустрії. Я думаю, що кіноіндустрія може нам приносити достатньо серйозні доходи, в тому числі і до державного бюджету. І в бюджеті місцевих розвивається дуже багато супутньої інфраструктури. Це уже важливий напрямок, який теж буде формувати частинку національної економіки.

Але дуже важливо, що, по великому рахунку, ми маємо прекрасні таланти, які мають розвиватися. І в цьому контексті ми створюємо такі умови підтримки кінематографа.

І завершу я на спортивних змаганнях, які сьогодні реалізуються. Але хочу також зазначити, що ми почали відновлювати й спортивну інфраструктуру.

Фактично в кожній області відбувається будівництво спортивних об’єктів, їх реконструкція з часткою фінансування держави. Так чи інакше відновлюємо спортивні зали, відновлюємо спортивні стадіони. Робимо інші заходи по спортивній інфраструктурі. Масовість спорту має бути забезпечена, щоб люди мали доступ до спортивної інфраструктури.

І, по великому рахунку, це вже ми говоримо про професійний спорт. А ще ми говоримо про масовий спорт. І дуже важливо, щоб ми мали серйозне коло заохочених до масового спорту. Все ж таки це здоров’я людей. Це зовсім інший рівень.

А те, що ми можемо пишатися нашими спортсменами, їхніми досягненнями, думаю, що ні в кого немає сумніву.

Завершуючи короткий звіт за 9 місяців, зрозуміло, я сказав не про все. У нас є багато й інших питань, є багато викликів і проблем. Але що дуже важливо?

На мій погляд, ми маємо зараз десятий місяць, який доходить до завершення. Наше завдання – планово, якісно завершити 2018 рік. Але треба також дивитися і в 2019 рік. І тут ключове значення в 2019 році має збалансований правдивий національний бюджет 2019 року. Такий бюджет ми подали до українського Парламенту. Він був ухвалений в першому читанні. Зараз він доопрацьовується до другого читання спільно з українським Парламентом, і я маю надію на те, і треба так зробити, щоб до 1 грудня Україна отримала збалансований абсолютно реалістичний Державний бюджет.

Це буде означати єдине, що після ухвалення бюджету ми будемо абсолютно прогнозовано і якісно дивитися у 2019 рік, який є непростим з огляду, в тому числі, на політичні баталії і політичні виборчі кампанії. Але я хочу сказати, що претенденти на позиції будуть змагатися за свій власний рейтинг і за своє місце в політиці, а ми будемо з вами, як завжди, боротися і змагатися за успіх України і за стабільність в нашій країні.

Тому крок за кроком, я думаю, що ми будемо долати всі проблеми і вибудовувати ту якість життя, яку заслуговують всі українці.

Дякую за увагу!

Президент привітав Патріарха Філарета з 23-річчям інтронізації

Президент привітав Патріарха Філарета з 23-річчям інтронізації 

21 жовтня 2018 року - 15:50

Президент привітав Патріарха Філарета з 23-річчям інтронізації 

Президент Петро Порошенко зустрівся з архієреями Української Православної Церкви Київського Патріархату і привітав Патріарха УПЦ КП Філарета з 23-ю річницею його інтронізації.

Зустріч відбулася в резиденції Патріархії Української Православної церкви Київського Патріархату в Києві.

Глава держави подякував Патріарху Філарету за багаторічну службу і його зусилля щодо створення Єдиної Помісної Православної Церкви України.

Герої не вмирають! Слава полковнику ЗСУ летуну Івану Петренку

СТАЛО ВІДОМО ІМ'Я УКРАЇНСЬКОГО ПІЛОТА, ЯКИЙ ЗАГИНУВ У АВАРІЇ СУ-27 
Герої не вмирають! Навічно з нами! Спочивай з Богом герой України Іван Петренко.


17.10.2018 09:19
Крім того, ВПС США підтвердили участь свого військовослужбовця у трагічному інциденті

Незважаючи на падіння винищування Су-27УБ на Вінниччині, внаслідок якого загинули два пілота, військові навчання "Чисте небо-2018" триватимуть і далі. Таке рішення ухвалило спільне керівництво вишколу, звітує прес-центр командування Повітряних сил Збройних сил України.

Нині триває розслідування авіаційної катастрофи. На місці працює група офіцерів ВПС, спеціалісти літаючої аві-технічної лабораторії та інші фахівці. У Генеральному штабі ЗСУ наголошують, що вся авіація, яка бере участь у навчаннях відповідає необхідним технічним вимогам і пройшла відповідні дозвільні процедури.

Винищувач впав напередодні, 16-го жовтня, близько 17-ї години поблизу села Уланів – це між населеними пунктами Бердичів та Хмільник. Загинули двоє армійців – екіпаж літака. Тіла льотчиків вже знайшли. Су-27УБ належав 831-й бригаді тактичної авіації із Миргорода Полтавської області.

Нині оприлюднили ім'я одного із загиблих – полковник Іван Миколайович Петренко. Він був начальником авіації повітряного командування "Схід", досвідчений пілот.

Ім'я іншого загиблого армійця поки не повідомляють. Але раніше з'являлася інформація, що це американський нацгвардієць. У командуванні ВПС США в Європі та Азії підтвердили участь свого військовослужбовця у польоті. Однак про його долю поки нічого не інформують.

Вічная пам'ть підполковнику ЗС США Сету Нерінгу і вдячність

КАТАСТРОФА СУ-27: СТАЛО ВІДОМЕ ІМ'Я ЗАГИБЛОГО АМЕРИКАНСЬКОГО ПІЛОТА

18.10.2018 09:10
Винищувач СУ-27УБ, який розбився на Вінниччині, – ще цього літа перебував на ремонті

Стало відоме ім'я військовослужбовця повітряних сил Національної гвардії Сполучених Штатів Америки, який загинув внаслідок падіння винищувача Су-27 на Вінниччині. Це підполковник Сет Нерінг із позивним "Джетро", повідомляє у Twitter кореспондент NBC у Пентагоні Ханс Ніколс.


Служив пілотом у 194-й бойовій ескадрильї Каліфорнійської повітряної національної гвардії. Другим загиблим є український полковник Іван Петренко – це капітан екіпажу. Він був заступником командира з авіації, начальником авіації повітряного командування "Схід" ЗСУ та досвідченим пілотом.

Крім того, стало відомо, що винищувач СУ-27УБ, який розбився, ще влітку перебував на ремонті. Про це повідомив міністр оборони Степан Полторак. Проте конкретна причина падіння літака поки що невідома.

ЗА ТЕМОЮ

"Проходять навчання, вони завершуються 23-го жовтня. Були планові ознайомчо-сумісні польоти, які були на встановленому маршруті, відповідно до плану завдань навчань і, ви знаєте, що сталася трагедія… Причини поки невідомі, але що стосується літака, то він у цьому році, якщо я точно не помиляюся, у липні пройшов ремонт, і ми його отримали із заводу. Тому, зараз йде робота. "Чорну скриньку" знайшли. Розслідування проводиться", – зазначив чільник Міноборони.

Трагедія сталася у вівторок, 16-го жовтня, поблизу села Уланів – між населеними пунктами Бердичів та Хмільник. Екіпаж із двох пілотів загинув. Винищувач належав 831-й бригаді тактичної авіації з Миргорода Полтавської області. Військова прокуратура опитала вже два десятки свідків. Нині проводяться судові-медичні експертизи, зокрема, досліджуються зразки палива, яким заправлявся літак.

16.10.2018 в Україні загинува перший військовослужбовець США

У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ РОЗБИВСЯ СУ-27: ЩО ВІДОМО
16.10.2018 18:08
Літак розбився близько 17-ї години в районі села Уланів між Бердичевом і Хмільником



У вівторок, 16 жовтня 2018 року, в районі села Уланів Вінницької області розбився винищувач Су-27. Про таке інформують у прес-службі Генштабу ЗСУ.

Читайте також"Літак почало "крутити" ще над селом, пілоти відвели його в поле": нові подробиці аварії Су-27 – фото, відео

Військові повідомляють, що інцидент стався під час навчально-бойового польоту. "5 канал" отримав коментар від тимчасового виконувача обов'язків начальника прес-центру командування Повітряних сил ЗСУ Дмитра Струтинського.

"Близько 17-ї години в районі села Уланів (між населеними пунктами Бердичів і Хмільник) у ході виконання навчально-бойового польоту впав літак Су-27. Здійснюються пошуково-рятувальні заходи. Інформація щодо пілотів та іншого буде озвучена пізніше", – йдеться у повідомленні.

Згодом у Генштабі повідомили, що в авіакатастрофі загинули два пілоти.