Якби вибори відбулися найближчим часом, найбільше голосів виборців отримали би Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», за яке готові проголосувати 26,2% тих, хто має намір взяти участь у виборах, і Партія регіонів (24,6%). За Політичну партію «„УДАР” Віталія Кличка» готові проголосувати 11,8% учасників виборів, за Комуністичну партію України — 9,4%. Близькими до подолання 5%-го виборчого бар’єру є також Партія Наталії Королевської «Україна — Вперед» (4,3%) та Всеукраїнське об'єднання «Свобода» (4,2%). 15,4% тих, хто має намір взяти участь у виборах, ще не визначилися, за кого голосуватимуть.

ВО «Батьківщина» і Політична партія «УДАР» частіше підтримуються виборцями Західного і Центрального регіонів, Партія регіонів і КПУ — виборцями Сходу і Півдня, ВО «Свобода» — Заходу країни.

Серед респондентів які визначилися, за яку партію голосувати, впевненість у своєму виборі є досить високою: майже половина з них (48,9%) повністю впевнені у своєму виборі, ще 43,5% скоріше впевнені в ньому.

Основною причиною, яку респонденти враховували, коли визначалися, за яку партію голосувати, опитані назвали те, що ця партія може вирішити проблеми, які стоять перед країною — цю відповідь дали 51,5% респондентів, які збираються голосувати за якусь партію. Також серед причин вибору часто називалися: цю партію очолює сильна особистість, рішучий лідер (41,7%); партія здатна покращити життя таких людей, як сам респондент (31,2%); її ідеологічні позиції найбільш близькі поглядам та переконанням респондента (29,5%); ця партія спроможна здійснити реформи, позитивні зміни в суспільстві (24,8%); ця партія забезпечить стабільність у державі (24,0%); до керівництва партії входять люди, які викликають повагу респондента (23,5%).

Ці причини часто називалися в усіх регіонах. Крім того, на Півдні і Сході часто називалася така причина вибору партії: ця політична сила має недоліки, але інші партії — ще гірші (21,7% респондентів на Сході, 21,0% — на Півдні). У Західному регіоні серед причин вибору також часто називали те, що партія обстоює українську мову як єдину державну (23,4%) та те, що вона захищає українську культуру, українські традиції, цінності (20,9%).

Загалом ситуація напередодні виборів характеризується низьким рівнем оптимізму населення. Майже дві третини (63%) респондентів дотримуються думки, що події в Україні розвиваються у неправильному напрямі. Так вважають більшість жителів усіх регіонів — від 54% жителів Півдня до 74% жителів Заходу країни.

Це інформація зі звіту Центра Разумкова, що приведений на їхньому сайті.

Вражають результати по Півдню і Сходу: 40,4 і 40,8% відповідно підтримки ригів. Це клініка. Небезпечно низькі результати у Свободи. Навіть у Центрі тільки 3,9% збираються голосувати за свободівців. Якщо вони не пройдуть по спискам, і близько 5% голосів буде загублено, взагалі можно не сподіватися на формування опозіційнох більшості. Треба їх всіляко підтримувати.

В одном гипотетическом животноводческом обществе жили себе скажем так кони разных пород. Ясное дело что жили относительно неплохо. Потому как были у них еще и коносамки с конопастухами с особыми коно-батогами. ПРактически идилия. Кормили их всех вместе под контролем пастухов. Но в какой то момент они захотели самостоятельно выбрать себе пастуха своего стада. Зачитали это желание пастухам. Сослались на Конституцию и Закон о защите животных. Пастухи решил пойти на встречу "электорату". И предложили коням на выбор несколько кандидатур кунаков. Старый добрый без имени кунак "Косоокий",  не молодой, но также без имени  "Косоногий" и молодой, но без имени кунак по прозвищу "Куций". В стаде развернулись не шуточные дебаты кто лучше. Вспоминали биографии кунаков, кто, как, сколько и кому хорошо делал. Кто были их отцы и матери. Кто из них громче может ржать глагол вспомогательного наклонения - "Ясыр!". Кстати этот вопрос очень был популярен среди коней. 

И вот наступил день выборов.

 Все кони были лишены права голоса (зачем им это) и устремились к кормушкам для голосования. 
 По результатам голосования был выбран тот же кунак которого все и хотели. А что бы отпраздновать 
 этот демократический момент, эту историческую веху в становлении нового Коногольського общества был приготовлен вкуснейший бастурма. 

***(Тупих картинок вставляти не буду, щоб не провокувати активно культивовану елиту мысцеву)***

Отсюда простой вывод для владеющих своим мозгом хотя бы на уровне
 выпускника средней школы. Что главаря коням надо выбирать среди кунаков, главную свинью - среди свиней, главного оленя - ясное уже дело среди оленей.

А теперь простенький вопрос - из кого нам надо выбирать себе главаря? ***(голосувалку вставляти не буду, заборонено, щоб не провокувати активно культивовану елиту мысцеву)***

 **** Отакі еліти можуть писати таку лобуду, й в топ попадати й однодумців активно культивованих з розумними камами збирати ...

 А теперь простенький вопрос - куда мы идем ?

Кладезь знаний и вдохновения http://blog.i.ua/user/4056705/1040877/

Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині –
Однаковісінько мені.
В неволі виріс меж чужими,
І, не оплаканий своїми,
В неволі, плачучи, умру,
І все з собою заберу,
Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій – не своїй землі.
І не пом'яне батько з сином,
Не скаже синові: “Молись,
Молися, сину: за Вкраїну
Його замучили колись”.
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні…
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…
Ох, не однаково мені.

[Між 17 квітня і 19 травня 1847,
С.-Петербург]

Треба сказати, дуже актуальний вірш!

Шевченко, взагалі, актуальний поет!!!

Люди! Враховуючи божевільній кількості нових фотоматеріалів, присвячених бабусиному Коту, у мене спонтанно з.явилася ідея створити на ФБ групу РЕАЛЬНИЙ КІТ.
Тут кожен охочий зможе ставити нові плакати, публікації і, можливо, виступати за права Кота :)

Запрошую усіх бажаючих приєднатися!

http://www.facebook.com/groups/136137249861443/?bookmark_t=group

Обмивши губи в нарзані чи в каві, Дожовуючи свіжий бутерброд, Ви стаєте великі й величаві І любите Вітчизну і народ. Ви чуєте народні віщі думи, Його тривоги берете в серця, Коли потієте у черзі за костюмом, Затиснувши в долоні гаманця. Ні, ви не блазні, ви не лицеміри — Нікчемного презирства не убить, І свій народ ви любите без міри, Коли у міру вигідно любить. За плату ви закохані в ідею І зморшки морщите на ситому чолі... Кому ж ви служите, приручені Антеї, Відірвані від матері-землі? Хто ваш народ? Яка у нього доля? Куди його коріння проросло? Чиї могили стогнуть серед поля, Забрівши здичавіло у село? Хоч раз почуйте, грамотні руїни, Нікчемні слуги чорного добра, Як, обіпершись вітрові на спину, Кричить Тарасова гора: — Нема на світі України, Немає другого Дніпра!..

26.06.1963

Я НЕ МОЖУ Й НЕ БУДУ МОВЧАТИ, БЛОКУЙТЕ АКАУНТ !!!

БУДУ СТАВИТИ ОПИТУВАННЯ ТАК ЯК Я ХОЧУ, БУДУ ПИСАТИ В СВОЄМУ БЛОЗІ ТЕ ЩО САМ ХОЧУ !!!

НЕ ЗАЛЯКУЙТЕ !!!

БЕЗПРЕДЄЛ ПЕРЕЙШОВ НА ВСЮ ДЕРЖАВУ

6 липня міліція розігнала пікет на захист української мови в центрі Черкас. Кілька мітингувальників отримали важкі забої. Одному зламали руку. Двох забрали в райвідділ. Правоохоронці діяли, керуючись формальним рішенням суду про заборону зібрання – начебто акція заважала концерту

У Луганській області міліція так обходиться з протестуючими давно. Але настільки масштабне побоїще, як у Черкасах, бачу вперше.

У Києві стараються діяти акуратніше. Бо туди можуть багато людей з'їхатися й дати відсіч. Тому почали з Черкас. На площі було дуже мало протестуючих, однак міліція організувала "показовий виступ" – продемонструвала всім, що робитимуть із нами, якщо захищатимемо свої права. Такий от знак подають суспільству.

Я читаю закон "про міліцію", їхні інструкції на час проведення масових заходів. Там чітко передбачено: повинна залучатися реально необхідна кількість сил. Вони мають право ставати тільки ланцюжком. А коли 30 чи 40 міліціонерів мочать двох людей, це із законом не в'яжеться. ЦЕ – БАНДИТИЗМ.

За хлопцями з Партії регіонів я спостерігаю з 1995 року. Своїми очима бачила, як на Донеччині пропадали підприємці, як вони боялися, як над ними знущалися. Їх СКИДАЛИ В ШАХТИ І РОЗСТРІЛЮВАЛИ, як Євгена Щербаня. У наших знайомих у Макіївці викрали дитину, яку потім батьки викупили за 50 тисяч гривень. Люди з того середовища зараз отримали владу. БЕЗПРЕДЄЛ ПЕРЕЙШОВ НА ВСЮ ДЕРЖАВУ.

Верховна Рада прийняла Податковий кодекс, законодавство по землі – розводять нас, як кошенят, як каже Чечетов. Написали, що рідна мова – це мова, якою особа вперше заговорила після народження. Навіть не знають, що є поняття "родові ознаки". Якщо народився в роду українців, то ти – українець і рідна мова твоя – українська. По-іншому не буває, так вирішив Господь Бог. ЗАРАЗ ІДЕ БОРОТЬБА ПРОТИ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ. І силовики отримали право робити все, що завгодно

http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_bezpredel-perejshov-na-vsyu-derzhavu/445258

Дивлюся закриття Олімпіади ХХХ. Грандіозно, багато і вражаюче...
Але щораз ловлю себе на думці. що  щось схоже було й на відкритті. Британці все ніяк не нахваляться зі своїх здобутків.
Так. ніхто і не сумнівається. що Англія має вплив у світі. Адже хто зважає на упедедження суддів. коли . скажімо, змагається українець і представник Британської імперії. а на трибуні сидить сам принц.цієї Британської імперії. Ясно. що на Україну і її спортивні здобутки ніхто не зважатиме... і перемогу віддадуть британцю, на відміну. від переваги українця у нерівному двобої (як і було продемонстровано на цій самій Олімпіаді. закриття якої ми зараз дивимось)...
Та я не про це...
Думаю. що під час закриття Олімпіади ХХХ. британцям не слід було застосовувати прийом. який вони використали під час  відкриття... Мовляв. все хороше у світі - це заслуга Об.єднаного королівства  Британії...
Ми віримо в цю гіпотезу...

Було б краще таки для закриття інсценувати інопланетне прибуття.
Тим паче, що всі так чекають цього прибуття...

А я оце дивлюся на цей британський педантизм і мене чомусь не вражає вся пишність і вартість цього свята...

Хоча на моє враження і розраховували ті. хто готував це свято....

PS

Хочу попри все привітати наших олімпійців з перемогами!
Адже це ті люди. що незважаючи на те. що країна не дбає про них належним чинном. здобувають для цієї країни не тільки нагороди. а й високий авторитет!

Слава Україні!

Героям слава!