От, скажіть мені, Народ,
на милість, чи нормальне у нас ціноутворення?
Вчора я вжахнулась від цін на цукерки
"порошен"... чому такі дорогі? майже коштовні? чи вони
призначені для обраних, не для народу?
Ціни зашкалюють:130
грн, 170 грн., найдешевші: 42–50 грн...
і це в «Карамельці», де дешевше, ніж в інших магазинах.... що ж це
таке твориться?...
Чи ми все одно
помрем, так і не скуштувавши "корівки"?
Але сьогодні я вжахнулася ще більше, коли зайшла ще в
один кондитерський магазин (до речі, теж час від часу купую там через соціальні
ціни)!
Так-от, повз уже вжахнутись на ціни продукції «порошен» ,я
побачила інші цукерки, які вартують 250 грн., 323 грн. і таке інше. (!!!!!!!!)
Довго роздивлялась асортимент, він був чималий, цукерки з
невідомими назвами (подумала, що цукерки білоруські, тому що на дверях
крамнички висіло відповідне оголошення).
Довго також думала, чи ставити продавчиням провокаційне
запитання: «Чи хтось купує цукерки по 250 грн.?»…
І не втрималась, запитала…
Продавщині в кращих совкових традиціях хамства з
підколодним цинізмом і зверхністю відповіли:
Перша продавщиця: «Так, купують, навіть по кілограму».
Друга продавщиця: «Навіть по три цукерки, кажуть, що їм
достатньо».
Тут нагодилась і власниця (чи адміністраторка) цукерні: «Це
ж білоруські цукерки… Ціни відповідно долара… Долар зараз росте…».
От зараз пишу, і начебто нормальна розмова у нас вийшла в
тій крамниці… Але кожну розмову, звичайно, робить тон і емоції… А тон у працівниць
(бо всі троє були жіночої статі), тон у працівниць був презирливий, зверхній,
ворожий…
Тому я їм резонно сказала: «Бачте, одне запитання щодо
ціноутворення зробило з мене ворога»…
Власниця чи адміністраторка крамниці почала мене напучати,
що вона не робить із мене ворога, але якщо взяти цукерки «рошен» і білоруські,
то відразу відчувається смак, і шоколаду в білоруських більше, ніж в «рошенах»
і т.д., т.п. тощо…
Майже вийшов скандал, тому що я спокійно поставила ще
одне запитання: «На чому базується ціноутворення?»
І уявляєте, власниця чи адміністраторка послала мене на
прийом до Президента!
На що я їй слушно відповіла, що, можливо, й піду на
прийом до Президента, щоб з’ясувати політику ціноутворення в Україні. А ось ця
розмова буде записана і описана (що я і роблю в даний час).
Розпрощалися ми на взводі, але я нагадала працівницям
цукерні, що я лише поцікавилась: «Чи купують цукерки по 250 грн. за кілограм?».
На що власниця чи адміністраторка сказала, що і авто по
100 тисяч купують.
Я пішла звідтам, але настрій по собі я залишила ще той,
та й у мене він не покращився.
Не покращився мій настрій від побутового хамства, не
покращився від цін і думок про ціноутворення в нашій чудовій країні – Україні!
Але продовжує муляти ще одне питання, на яке наштовхнула
мене власниця (адміністраторка) цукерні: чи записатися мені на прийом до
Президента України, щоб достеменно з’ясувати: Яким же чином в Україні
регулюються ціни? Яка, взагалі, політика ціноутворення? І врешті, що він,
Президент нашої чудової країни – України, думає з цього приводу?
(Я вже мовчу, що почалось все з цін на цукерки «рошен»,
фабрики (чи концерну, чи якої там організації), що належить йому – Президенту України!!!
Будь ласка, люди, дайте мені відповіді на такі питання: