там є і Шевченко, і Франко...
- 08.06.18, 21:25






ГОЛОВНЕ ДОСЯГНЕННЯ
Чотири роки тому Петро Порошенко став президентом України. Сьогодні будуть з цього приводу багато писати. Будуть перелічувати його досягнення. Так, ProZorro. Так, прибутковий «Нафтогаз». Так, в Україні з’явилася дипломатія. Так, армія. Так, квоти на українську мову. Так, безвіз.
Але я напишу про одну єдину реформу, яку я особисто вважаю не просто найбільшим досягненням, а більше – ґрунтом для будівництва нової України. України наших мрій.
Про – децентралізацію.
Що таке децентралізація? Це передача на місця, органам місцевого самоврядування частини повноважень та фінансів від центральної влади. Робота з підготовки реформи децентралізації була розпочата ще у квітні 2014 р., тодішнім міністром регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Володимиром Гройсманом. Так – нинішнім прем’єр-міністром. Саме тоді почали готувати під децентралізацію законодавчу базу. Роботу зробити треба було пекельну – було потрібно внести зміни до Конституції України. А всі пам’ятають які баталії гриміли навколо змін до Конституції – аж до гранат і загиблих нацгвардійців під будівлею ВР. Опір реформі долати довелося жорстокий.
Які ж результати децентралізації ми маємо зараз? Я хочу щиро подякувати команді Дніпровської ОДА - завдяки їй, біля місяця тому, я побував на Дніпропетровщині і на власні очі побачив децентралізацію в дії. Опустимо емоції – наведу чисті цифрі по одній конкретній ОТГ.
Межівська об’єднана територіальна громада Дніпропетровської області. Утворена в листопаді 2017 р. Об’єднує 30 населених пунктів. Населення – 15780 осіб, серед них 8340 – міське населення, 7440 – сільське. У березні 2018 р. відкритий Центр надання адміністративних послуг – за 2 місяці надано 774 послуги. Був створений мобільний офіс ЦНАП, який обслуговує людей з особливими потребами – вдома або у лікарні. Було придбано комплекс очищення води. Були проведені реконструкція одного дитячого садка і ремонт іншого. Купили обладнання для виробництва тротуарної плитки – заходилися ремонтувати тротуари. В місцях перебування людей встановили 6 камер відео-спостереження – зразу зменшилася вулична злочинність. З’явилася приватна сонячна електростанція на 30 кВт. Встановлені 4 автономні системи освітлення переходів зі світлофорами. Заходилися капітально ремонтувати дороги і водогін. Почали будувати нову амбулаторію. Подано більше двох десятків інвестиційних проектів. Ми спілкувалися з головою Межівської ОТГ Володимиром Зражевським – він сповнений планів і ідей.
Як так вийшло? За децентралізацією, в ОТГ лишаються: 60% податку на доходи фізосіб, 100% податку на майно, 100% єдиного податку, тощо й тощо. Розпоряджатися цими коштами тепер може сама ОТГ. Як похідне – стало поліпшуватися збирання податків. З іншого боку – підприємці теж зацікавлені в розвиткові інфраструктури, тож коли вони бачать, що їхні податки вкладаються в реальні справи – готові співпрацювати. ОТГ зацікавлена залучати до себе інвесторів. В іншій – Іларіонівській ОТГ інвестори-чехи відкрили цех з виробництва взуття (ТОВ «Прабос-Україна») – а це вже робочі місця.
Звісно, не скрізь все гладко. Гарно тим громадам, де існують прибуткові підприємства або міцні фермерські господарства. Гірше там де їх нема. Грішми кожен розпоряджається по-своєму. Хтось заходився ремонтувати палац культури часів совка – хтось створив пересувні кінотеатри і тепер кіно крутять не тільки в райцентрах, а й по селах. Багато залежить і від голови ОТГ. Хтось будує у себе Європу – хтось розвинутий совок.
Дніпропетровська область наразі територіальних громад має найбільше. В п’ятірці лідерів також Житомирська, Хмельницька, Запорізька та Волинська області. Наразі в Україні 731 ОТГ об’єднують 6,4 мільйони людей (18% населення України) на площі 180 тис. кв. км. (32,2% країни).
Але головне – не кількість. Головне те, що у керівництва країни є розуміння – не можна вирішувати через Київ або обласний центр те, що мусять вирішувати самі люди на місцях. Залишення коштів на місцях убиває корупцію – у центрі красти нічого. Приклад успішних ОТГ УЖЕ переймають нові і нові наші громадяни. І це – ґрунт для створення зовсім іншої України. Без перебільшення – України майбутнього. Де люди просто не дадуть себе грабувати корумпованому чиновнику. Де прямо на місцях громади самі залучатимуть до себе бізнес, самі забезпечуватимуть його трудовими ресурсами і самі розбудовуватимуть свій добробут. І це – уже працює!
Це – серйозний заділ на майбутнє.
Все це створено командою президента Порошенка за президентства Петра Порошенка.
Але тут існує ще одна небезпека.
Мої сільські родичі на все, що я їм розповів про побачене на Дніпропетровщині, лише відмахнулися: «Зміниться влада – буде вам децентралізація. Все зразу повернеться як було».
Голови ОТГ з якими ми спілкувалися, неодноразово зазначали, що на організацію ОТГ вони зважилися, бо відчували підтримку з боку обласного центру – команди ДніпроОДА на чолі з Валентином Резніченко. Під час розмови, голови ОТГ обережно подейкували про це – чи не закінчиться децентралізація разом з виборами?
Я переконаний – не закінчиться.
Дмитро Вовнянко
Росія намагатиметься показати Україну територією, де держава існує тільки на папері, вважає експерт США Кіт Александер.
![]()
Експерт США Кіт Александер не виключає, що на енергетичну та фінансову систему, урядові структури України може бути спрямовано декілька кібернетичних атак з боку РФ напередодні виборів. Про це він сказав в інтерв’ю Бі-бі-сі Україна, інформує Економічні новини.
“Росія намагатиметься показати Україну територією, де держава існує тільки на папері, не здатна функціонувати. І вам треба готуватися до цієї ситуації”, – наголосив Александер.
За його словами, для України важливо точно визначати джерело атак і розкрити їхню природу всьому світу. “Що більше країн світу розумітимуть природу цих атак, то більше Україна отримуватиме допомоги та підтримки ззовні”, – зазначив експерт.
Читайте: США взялися за створення потужної ядерної зброї
Відповідаючи на запитання, як можна зменшити загрозу кібератак, наприклад в енергетиці, Александер сказав: “Загроза тут полягає як у кібератаках, так і фізичних нападах. Те, що не весь ваш енергетичний сектор автоматизовано, робить кібератаку складнішою, хоча вже були атаки на нього. І він буде атакований, я в цьому впевнений”.
Фахівець уважає, що потрібно створити навколо енергетичних компаній інфраструктуру, яка дасть їм змогу побачити, що відбувається кібератака. “І швидко поділитись інформацією з іншими енергетичними компаніями”, – пояснив він.
У 2010-2014 роках Кіт Александер обіймав посаду директора кібернетичного командування США (USCYBERCOM).
Читайте: Назвали серйозні наслідки удару США по Росії новими санкціями
12 жовтня 2017 р. Служба безпеки України попередила про підготовку нової хвилі масштабної кібератаки на державні структури і приватні компанії.
Богдан Гордасевич: Саме тому є реальною загрозою "розстрільний список 47-ми" з журналістів та блогерів, бо вони подають правдиву інформацію, що не вигідна керівництву РФ. Розуміючи проблемність атак зовні, рефи будуть намагатися влаштувати хаос в Україні з середини, чим довести її неспроможність. В інформаційній війні особливу роль відіграють персоналі, які мають авторитет і довіру, зокрема провідні працівники ЗМІ та знані блогери.
Кабмін опублікував дві постанови, що запускають процес малої приватизації.

5 червня набули чинності затверджені Кабінетом міністрів правила прозорого продажу невеликих державних підприємств і компаній. Про це повідомляє прес-служба Міністерства економічного розвитку і торгівлі, інформує Економічні новини.
Отже, повністю сформовано нормативну базу, потрібну для старту в Україні програми малої приватизації, пояснює міністерство.
Відповідно до закону “Про приватизацію державного та комунального майна” мала приватизація відбуватиметься через електронну систему ProZorro.Продажі. Водночас вартість активів таких об’єктів не має перевищувати 250 млн грн.
Читайте: Новини України: Кабмін прийняв рішення по ціні на газ для населення
“Ми чітко, крок за кроком, наближаємося до старту малої приватизації. Уперше в історії країни вона буде відбуватиметься виключно на відкритих електронних аукціонах… Спочатку ухвалили новий закон, тепер розроблено вся потрібну нормативну базу. Найближчими тижнями мають з’явитися перші лоти в системі” , – зазначив перший заступник міністра економрозвитку Максим Нефьодов.
Нефьодов нагадав, що Фонд державного майна (ФДМУ) вже визначив перелік з понад 700 підприємств, які планують виставити на продаж у межах малої приватизації цього року. Перелік містить об’єкти в усій країні, пояснив він.
“Ми вже маємо зацікавленість від бізнесу щодо окремих лотів малої приватизації. Це дає нам право очікувати значну конкуренцію, а отже, і вигідну для держави ціну”, – додав заступник міністра.
У міністерстві зазначили, що раніше ФДМУ визначив понад 700 об’єктів у всій країні, що підлягають цього року малій приватизації. За даними Мінекономрозвитку, серед затверджених об’єктів – бази відпочинку, будівлі та навчальний комбінат в Одеській області, лікарня, цехи та кафе у Львівській області, а також піонерський табір, автостоянка та газове господарство в Миколаївській області тощо.
Нагадаємо, 18 січня цього року Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроект №7066 “Про приватизацію державного майна”. 2 березня закон підписав президент Петро Порошенко, і 7 березня він офіційно набув чинності.
7 червня Верховна Рада ухвалила президентський законопроект про Вищий антикорупційний суд.
"За" проголосували фракції "Блок Петра Порошенка", "Народний фронт", "Самопоміч", "Батьківщина", групи "Воля народу" і "Відродження". Проти був "Опозиційний блок", утрималася Радикальна партія Олега Ляшка.

Однак 50 народних депутатів проголосували проти або утримались. Ще 15 взагалі не голосували.
Gazeta.ua нагадує, ЩО ТАКЕ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД І ЯК ВІН ПРАЦЮВАТИМЕ
Вищий антикорупційний суд буде судом першої інстанції. Розглядатиме кримінальні справи про корупційні правопорушення. Їх не зможуть розглядати решта установ. Справи надходитимуть від Національного антикорупційного бюро.
Також у суді працюватиме апеляційна палата. Касація залишається за Верховним судом.
ХТО СУДДІ?
Суддею ВАС можуть бути громадяни - судді, адвокати чи науковці.
Суддя повинен мати:
стаж роботи не менше 5 років;
або вчений ступінь у сфері права і 7 років стажу наукової роботи;
або 7 років адвокатського досвіду:
або сукупний 7-річний стаж у вищевказаних напрямках.
Не можуть бути громадяни:
які 10 останніх років працювали у прокуратурі, МВС, СБУ, решті правоохоронних структур;
мали представницький мандат;
останні 5 років були у керівництві партій, або мали трудові чи договірні відносини з ними;
були членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів або Вищої ради юстиції.
ЯК ОБИРАТИМУТЬ?
Суддів обиратимуть на відкритому конкурсі. Його проводитиме Вища кваліфікаційна комісія суддів.
МІЖНАРОДНИЙ НАГЛЯД
Оцінювати доброчесність кандидатів і готувати рішення про призначення суддів комісії допомагатиме Громадська рада міжнародних експертів.
Членів ради призначатиме кваліфікаційна комісія після пропозицій міжнародних організацій. Це будуть люди з досвідом правоохоронної або суддівської роботи за кордоном.
До неї увійдуть 6 осіб, зокрема і українці. Не менше 3-х можуть накласти вето на будь-яку кандидатуру.
У такому випадку комісія проводитиме спільне з радою засідання. На ньому рішення по конкретному кандидату має ухвалюватися більшістю голосів. При чому "За" доброчесність мають проголосувати мінімум 3 "міжнародника".
ЗАРПЛАТИ
Міжнародні експерти отримуватимуть близько $7 тис. - 183 тис. грн. Приблизно такою ж буде зарплата суддів.
КОЛИ ЗАПРАЦЮЄ?
ВАС зможе запрацювати, коли до нього оберуть 35 суддів. 10 із них мають бути суддями апеляційної палати.
Суд мають сформувати протягом року. Його голову обиратимуть збори суддів.
СВІТОВА ПРАКТИКА
За схожими моделями працюють суди у двох європейських країнах: Хорватії та Словаччині, пише портал "Слово і Діло". Там антикорупційні суди мають пріоритетну юрисдикцію у справах про корупцію, апеляційні скарги розглядаються у Верховному суді.

У боротьбі з корупцією зробив прорив Сенегал. За 7 років існування суду країна в індексі прийняття корупції опустилася на 30 позицій.
Натомість Камеруну, Бурунді, Непалу та Пакистану антикорупційні суди не допомогли. Всі ці країни скотилися на кілька десятків позицій у глибоку корупційну прірву.
Політична еліта робила все можливе, щоб такий суд взагалі не був створений

- У НАБУ вже більше 135 справ. Обвинувачено понад 200 посадовців. Однак, стара корумпована система ці справи не розглядає. Є такі, що по півтора року "гниють" у канцеляріях судів. Тому країні потрібен антикорупційний суд. Який буде незалежним і професійним. Він ставитиме крапку у розслідуваннях, - каже голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін.
Верховна Рада ухвалила хороший, робочий закон. Він більш ніж достатній для роботи.
Найголовніше - прописали процедуру для отримання нікому непідконтрольних суддів. Міжнародні експерти зможуть викидати з конкурсу кандидатів, які не здатні будуть пояснити своє майно або рішення на попередній суддівській посаді.
Можна буде очищати конкурс від корумпованих кандидатів.
У суді найважливіше - той, хто судить.
У законі є можливості затягнути створення суду. Кваліфікаційна комісія і судова адміністрація будуть пробувати це робити. Але громадянське суспільство побореться.
Потрібен ще один закон
Щоб створити суд, потрібен ще один закон. Із одного речення: "Створити Вищий антикорупційний суд у місті Києві". Його має подати президент.
Попереду три парламентські тижні. Зараз м'яч на полі Порошенка. За півроку зі створенням можна вкластися.
Суд замкне антикорупційну вертикаль
Антикорупційний суд стане замикаючою вертикалі. Фінальну крапку у системі ставитиме він. Якщо детективи збирають докази, а нормальні прокурори здатні їх подати, але корумпований суд просто не розглядає цю справу, то у попередній роботі немає сенсу.
Політична еліта робила все можливе, щоб такий суд взагалі не був створений. Порошенко у ньому теж не зацікавлений. Якби не міжнародний тиск і тиск українців, то б і закон не проголосували. Далі би тягнули роками. 2 роки до цього блокували, звичайно що вони бояться.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Щоденні молитви і робота до 3 ночі: про Порошенка зняли фільм
Напередодні США попередили Україну: країна не отримає мільярди доларів допомоги, якщо не ухвалить документ.
"Корупція душить економічне зростання, знищує робочі місця, шкодить національній безпеці і консервує бідність", - заявляла американський полсол Марі Йованович.
Друзі, давайте спробуємо без емоцій, просто проаналізуємо наш з вами шлях за 3 роки до цього шансу створити суд, який буде розглядати справи щодо корупції в вищих щаблях політичного харчового ланцюжку.
Deutsche Welle зібрало весь тернистий шлях 3-річних обіцянок пана Порошенка про Антикорупційний суд.
Ми пройшли:
- Від бажання у 2016 році пана Порошенка створити так звані "антикорупційні палати" у старих підконтрольних йому судах (хахаха) -
- до заяв Президента, що "антикорупційний суд" – це історія країн третього світу і Африки -
- до Ялтинської конференцій 2017 року, коли Порошенко у звичній зухвалій для нього манері запитав Джона Керрі "чи є в США антикорупційний суд", на що отримав блискавичну відповідь: "на відміну від вас, у нас всі суди антикорупційні" – що не могло не зірвати овації та оплески -
- до незграбних танців навколо і біля процесу створення суду і обіцянок подати законопроект у ВР протягом цілого року -
- коли ще півроку Президент "закликав" Парламент і своє ж БПП створити якусь робочу групу і переводив неуміло стрілки на всіх, крім себе -
- до подачі Порошенком нарешті через 2 роки законопроекта про суд абсолютно жахливої якості, який одразу вщент був розкритикований Венеційською комісією -
- до вже образливого сміху над Президентом України на Мюнхенській безпековій конференції вже в 2018 році, коли він намагався знову брехати в очі міжнародним колегам, щодо відсутності свого впливу на блокування процесу розгляду законопроекту у ВР -
- до 2 місяців "страждань" комітету над поправками і щорічних перемовин з Порошенком та МВФ -
- і до принципової позиції наших міжнародних друзів і, нарешті, до сьогоднішнього дня, коли проект був прийнятий.
Це історія і відео – це вже половина інформації для розуміння ситуації)
2 хвилини – і отримаєте повне враження, як саме Президент тримає нас усіх за ідіотів.
Чи отримали ми сьогодні найкращу редакцію Закону? Звичайно, ні.
Скажу вам правду: ми ніколи і не могли іі отримати, як би не билися і надалі, бо Порошенко скоріше б пішов на перевибори Парламенту, ніж віддав би свій контроль над створенням нового суду.
Але ми отримали черговий шанс запустити маленький вірус у величезну клептократичну систему.
Отака історія без овацій і ілюзій.
Давайте дорослішати.
Ми важко і з величезним скрипом пройшли пів шляху, але попереду найважча тропа: коли треба проконтролювати виконання тих норм закону, які є, та прозорий відбір спочатку дійсно достойних представників у Громадську Раду міжнародних експертів, а потім – кандидатів на посади суддей.
Від наступного року та нашої увагу до цього процесу залежить, чи буде це черговий ручний суд "друзів" Президента, чи псевдосуд, який так ніколи і не запуститься у повноцінну роботу, чи – шанс на ПОЧАТОК (а на завершення, як звітує Порошенко) антикорупційної реформи.
П.С.
Про застереження щодо фінального тексту Закону про Антикорупційний суд, який з'явився вже звично за півгодини до голосування – можна почитати тут.