Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

Роман Сущенко - жертва свавілля рефів

У РФ Сущенка засуджено до 12 років колонії суворого режиму за шпигунство

Процес у справі щодо Сущенка відбувався у закритому режимі

15:5204.06.2018
Роман СущенкоУкрінформ Facebook

Московський міський суд у Росії ухвалив вирок у вигляді 12 років колонії суворого режиму за шпигунство громадянину України Роману Сущенку. Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Визнати Сущенка винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 276 КК РФ ("Шпигунство"), і призначити йому покарання у вигляді 12 років з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму", - оголосив у понеділок рішення суддя Олег Музиченко.

Процес у справі щодо Сущенка відбувався в закритому режимі, тому суд оголосив тільки вступну і резолютивну частини вироку.

Як повідомлялося, ФСБ Росії затримала журналіста "Укрінформу" Романа Сущенка наприкінці вересня 2016 р. Його звинуватили в шпигунстві. Адвокат заявляв, що Сущенку загрожують 20-річним тюремним терміном у разі невизнання ним провини. Україна неодноразово зверталася до РФ з вимогою негайно звільнити журналіста.

Таки да!

  • 04.06.18, 20:35
Готовимся к худшему: что будет с Украиной без денег главного кредитораУкраинская власть теряет доверие Запада, но МВФ все же может выделить новый транш кредитаВиктор Авдеенко Понедельник, 4 июня 2018, 20:19
Украинская власть теряет доверие Запада, но МВФ все же может выделить новый транш кредитаФото: EPA/UPG

Украина готовится к жизни в условиях отсутствия финансирования со стороны своего крупнейшего кредитора - Международного валютного фонда. Эксперты отмечают, что украинская власть ведет с МВФ игру, которая больше напоминает шантаж, однако события внутри страны и в мире могут сделать эту игру крайне опасной. "Апостроф" разобрался, есть ли надежда на то, что в 2018 году долгожданные деньги все же будут получены.

Украина может остаться без транша Международного валютного фонда в размере $1,9 млрд, который власти ожидают получить до конца 2018 года. О том, что предоставление транша Киеву может сорваться, говорится в письме главы миссии МВФ в Украине Рона ван Рудена на имя премьер-министра Владимира Гройсмана, сообщают СМИ.

Причина недовольства фонда заключается в том, что правительство приняло необнародованные до настоящего времени решения о лишении Министерства финансов полномочий по утверждению финансовых документов Кабмина, а также о выводе Государственной фискальной службы (ГФС) из-под контроля Минфина. В правительстве опровергают принятие таких решений.

Готовимся к худшему

Но отношения украинских властей с МВФ в последнее время достаточно напряженные и без упомянутого письма. Как известно, фонд настаивает на создании в Украине Антикоррупционного суда, причем видение кредитора отличается от того, что предлагает Киев. При этом у МВФ есть еще и требование повысить тарифы на газ для населения, хотя, как стало известно "Апострофу", в этом вопросе, в отличие от Антикоррупционного суда, фонд готов идти на компромисс.

Если транша не будет в нынешнем году, рассчитывать на него в следующем также не стоит - традиционно МВФ приостанавливает финансирование страны, в которой намечены выборы, за полгода до них. В Украине 31 марта 2019 года пройдут президентские, а 27 октября – парламентские выборы. Соответственно, если транш не будет выделен до сентября текущего года, ждать его придется аж до 2020-го.

Власти на самом деле понимают всю сложность ситуации. На прошлой неделе глава Национального банка Украины Яков Смолий заявил, что регулятор готов к тому, что в ближайшее время транша не будет, в связи с чем НБУ может ужесточить монетарную политику и ввести валютные ограничения для обуздания вероятного в этом случае роста инфляции.

Глава НБУ Яков СмолийФото: НБУ

Кроме того, Украина может попытаться в нынешнем году выйти на рынок внешних заимствований. Однако, как отметил тот же Смолий, если страна не получит до этого транш, сумма заимствований будет меньше запланированной (общий размер на 2018 год должен составить $2 млрд), а проценты по соответствующим еврооблигациям будут выше. Напомним, в 2017 году Украина разместила 15-летние евробонды на $3 млрд под 7,375% годовых.

Призрак дефолта

По словам главы Комитета экономистов Украины Андрея Новака, сейчас в вопросе сотрудничества с МВФ "мяч находится на половине поля украинской власти". В комментарии "Апострофу" эксперт отметил, что без внешних валютных вливаний, "силами только государственного бюджета правительство не сможет обслуживать внешний долг".

"Здесь уже нет времени на какие-то отсрочки – либо украинская власть принимает Антикоррупционный суд, согласованный с Венецианской комиссией, и получает транш, либо не принимает, и тогда украинcкой власти нужно готовиться к вердикту под названием дефолт", - заявил экономист.

По его словам, самое страшное, что может произойти вследствие дефолта, - это утрата доверия западных партнеров к украинской власти, "тех партнеров, которые поддерживают Украину в последние четыре года, в самый тяжелый период российской агрессии". "Просто для них будет совершенно понятно, что если даже в условиях войны украинская власть не может работать в интересах украинского народа, то с такой властью не стоит иметь дело", - добавил эксперт.

Фото: НБУ

Опасная игра

При этом Андрей Новак убежден, что Запад не оставит украинский народ без поддержки, потому что Украина сегодня "физически останавливает российскую агрессию". "Поэтому нас в любом случае будут поддерживать – вся разница в масштабах такой поддержки. Сейчас она минимальна, и вина в этом - только на украинской власти. Если бы она (власть) была более эффективной, то помощь, по крайней мере финансовая, была бы намного более масштабной", - сказал он.

Читайте также: Украине грозят дефолт и страшный кризис: как спастись

Другие эксперты, опрошенные "Апострофом", считают, что Украина все-таки получит транш МВФ.

Профессор кафедры финансов Киево-Могилянской академии Александр Мертенс в разговоре с изданием отметил, что сейчас между Украиной и фондом идет некая игра, и письмо, которое было направлено премьеру Гройсману, является одним из ее элементов.

"МВФ нужны нормальные показатели, которые и Украине нужны, с другой стороны, понятно, что есть много вещей, которые не очень приятно делать президенту и правительству, и они хотели бы это сделать как-то по-другому. Поэтому и продолжается такое перетягивание каната", - пояснил эксперт.

Он также не исключил, что заявления о размещении евробондов в отсутствие транша - также элемент игры.

"Хорошо б, если бы были и МВФ, и альтернативные источники финансирования. Наличие программы с МВФ в том числе снижало бы стоимость финансирования (по евробондам, – "Апостроф")", - отметил специалист. При этом, по его мнению, если вопрос о еврооблигациях используется украинской стороной в качестве аргумента в переговорах с фондом, то, наверное, "это не очень правильно".

Деньги в "трубу"

Сейчас можно говорить о том, что "Украина больше шантажирует МВФ, чем МВФ - Украину", считает финансовый эксперт Алексей Кущ. "Сейчас бросить пациента по имени "Украина" без транша – это практически обречь Украину на преддефолтное состояние и разогреть турбулентность перед выборами, то есть усилить популистские настроения в обществе, в том числе против МВФ, при этом все многолетнее сотрудничество (между Украиной и фондом, - "Апостроф") просто вылетит в "трубу", Украина объявит дефолт, все деньги, которые МВФ потратил, окажутся потраченными впустую", - заявил он изданию, добавив, что, скорее всего, транш поступит в Украину осенью.

Директор-распорядитель МВФ Кристин ЛагардФото: Пресс-служба президента

Эксперт также отметил, что без транша Украине будет довольно сложно выйти на внешние рынки заимствования. "Если выходить без транша МВФ, срок (погашения евробондов) будет короче, сумма будет меньше, а ставка будет больше", - пояснил Кущ. По его словам, учитывая значительные суммы, которые Украина должна выплатить по внешним долгам в ближайшие годы, срок погашения по евробондам должен быть "не менее 15 лет, чтобы хоть как-то реструктурировать эту задолженность". "Сумма должна быть не менее $2-3 млрд. А ставка - занимать дороже, чем в прошлом году, - очень плохой знак для инвесторов, нужно обязательно показать снижение хотя бы на полпроцента (в 2017 году ставка составила 7,375%, - "Апостроф")" - сказал он.

Предчувствие кризиса

При этом Украина рискует столкнуться с трудностями как при получении транша МВФ, так и при размещении еврооблигаций на внешних рынках, и причиной этого может стать турбулентность на мировых рынках.

Алексей Кущ предупреждает, что уже осенью может разразиться экономический кризис, который затронет в первую очередь Китай и рынки развивающихся стран, к которым относится и Украина.

"Это будет в разы слабее по силе, чем в 2008 году, но для нас это будет более опасно, потому что эпицентр кризиса 2008 года был в развитых странах, которые были заинтересованы в том, чтобы очень быстро залить кризис мегатоннами ликвидности. Развивающимся странам они (в возможном новом кризисе) будут пытаться помочь, но они не будут тратить триллионы долларов и евро", - пояснил эксперт.

В частности, по его словам, кризис может затронуть такие страны как Турция и Аргентина. "Соответственно, у МВФ появится довольно много клиентов, которые в мировой табели о рангах стоят намного выше, чем Украина. Условно говоря, они будут спасать Аргентину и Турцию, а не Украину, и, соответственно, возможности для привлечения внешних займов будут очень жестко ограничены", - заявил Кущ.

Тем временем, по его словам, украинская политическая элита, вместо реальных дел занимается "мышиной возней", в результате чего уходит время, необходимое для принятия эффективных решений, и в результате Украина может остаться без денег.

Виктор Авдеенко

Національний День Молитви за Україну 2018

Трансляція Національного Дня Молитви за Україну. 2 Червня 2018 року, Київ, палац Спорту.



Олег Сенцов голодує більше 3-х тижнів!

04.06.18 12:10 Сенцов продовжує голодування: йому роблять внутрішньовенні ін'єкції, - російські тюремники
Незаконно засуджений у Росії український кінорежисер Олег Сенцов продовжує голодування під наглядом медиків.

Український кінорежисер Олег Сенцов продовжує голодування під наглядом медиків, повідомили "Интерфакс-Урал" в прес-службі УФСВП Росії по Ямало-Ненецькому автономному окрузі, передає Цензор.НЕТ.

"На сьогодні голодування триває. Він і надалі перебуває під наглядом медичних працівників. Поки його стан здоров'я не змінюється, все стабільно", - зазначив співрозмовник агентства, додавши також, що стан задовільний.

За словами співробітника прес-служби відомства, О.Сенцов отримує підтримувальну терапію - йому роблять внутрішньовенні ін'єкції.

Дивіться також на "Цензор.НЕТ": Кольченко, який оголосив голодування, перебуває в медчастині колонії, - правозахисник Щур. ФОТО

Нагадаємо, 16 травня 2018 року адвокат Сенцова повідомив, що його підзахисний 14 травня оголосив безстрокове голодування. У такий спосіб Олег Сенцов вимагає звільнити всіх українських політв'язнів, які перебувають у російських в'язницях.

Затриманий разом із Олегом Сенцовим Олександр Кольченко 31 травня оголосив голодування з вимогою звільнити Сенцова.

Ще один кримчанин Володимир Балух голодує з 19 березня.

До Сенцова також приєднався утримуваний в Россії колишній охоронець Дмитра Яроша Олександр Шумков.

Глобальна акція #SaveOlegSentsov на підтримку українських в'язнів Кремля 1-2 червня відбувалась 1-2 червня у понад 20 країнах світу. Зокрема, в Києві акція розпочалася з флешмобу. Активісти в "тюремних робах" із ланцюгами мовчки пройшлися Майданом, показуючи страждання українських політв'язнів.

Глобальна акція #SaveOlegSentsov на підтримку українських в'язнів Кремля 1-2 червня відбувалася в більш ніж 20 країнах світу. Зокрема, в Києві акція розпочалася з флешмобу - активісти в "тюремних робах" з ланцюгами мовчки пройшлися по Майдану, показуючи страждання українських політв'язнів.

https://ua.censor.net.ua/news/3069537/sentsov_prodovjuye_goloduvannya_yiomu_roblyat_vnutrishnovenni_inyektsiyi_rosiyiski_tyuremnyky

7-й Національний Молитовний сніданок України

31.05.2018 7-й Національний Молитовний сніданок України



Порошенко з Мадрида про автокефалію України

03.06.18 16:08
 Молимося, щоб до 1030-ї річниці Хрещення України отримала томос про автокефалію церкви, - Порошенко
Президент Петро Порошенко сподівається на позитивне рішення Синоду Вселенського Патріархату про надання томосу про автокефалію Українській Православній Церкві й закликає українців усього світу разом з усією Україною молитися про це.

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Адміністрацію Президента.

Читайте на "Цензор.НЕТ": "Патріарх сказав, що кожен православний народ має право на свою церкву", - Парубій провів зустріч із предстоятелем Єрусалимської церкви Теофілом ІІІ. ФОТОрепортаж

"Перемога – це не лише звільнення української землі. Перемога це коли вперше, більш як за 300 років, в Україні з’явився реальний шанс створити Єдину Помісну Православну і головне – Українську церкву", - наголосив глава держави під час участі у Молитві за мир в Україні разом з українською громадою Іспанії, яка відбулася у в Кафедральному соборі Альмудена в Мадриді.

Молимося, щоб до 1030-ї річниці Хрещення України отримала томос про автокефалію церкви, - Порошенко 01

"І ми молимося, щоб до 1030-ї річниці Хрещення України-Руси святим рівноапостольним князем Володимиром Господь дарував нам цей томос. І я прошу, дорогі брати і сестри, вашої молитви. Бо спільною молитвою творяться дива", - закликав Петро Порошенко.

Президент нагадав, що звернувся до Його Всесвятості Патріарха Варфоломія одразу ж після Великодня, у Великий понеділок 9 квітня, під час свого візиту до Стамбула. Він зазначив, що під час зустрічі зі Вселенським Патріархом наголошувалось: "Якщо буде звернення Президента, якщо це звернення буде підтримано всією Верховною Радою України, якщо буде звернення українських ієрархів – Синод Вселенського Патріархату готовий буде надати нам томос про автокефалію".

Читайте на "Цензор.НЕТ": Архімандрит УПЦ (МП) Кирило (Говорун): Томос про автокефалію української церкви вже написано. Його автор - професор Афінського університету. ВIДЕО

"Кажуть, що це Президент Порошенко, команда, парламент зробили це важливе рішення. Але я вам скажу, що без Божої волі, без Божої допомоги нічого б цього не відбулося. Церковні ієрархи разом не ставали 30 років, а зараз сіли написали і звернулися. Верховна Рада абсолютно всіма фракціями ніколи не стояли твердо на позиції Помісної Церкви", - також зауважив глава держави.

Молимося, щоб до 1030-ї річниці Хрещення України отримала томос про автокефалію церкви, - Порошенко 02

"Я був би дуже щасливий, коли би це відбулося. І найближчим часом я вірю в те, що у нас все вийде", - додав Петро Порошенко, висловивши переконання, що Україна виборола своє право мати Єдину Помісну Церкву, адже заплатила за це високу ціну.

Нагадаємо, 17 квітня Президент України Петро Порошенко заявив про те, що ухвалив рішення звернутися до Вселенського патріарха Варфоломія з проханням видати Томос про автокефалію Української помісної церкви.

Українська православна церква Київського патріархату закликала УПЦ Московського патріархату підтримати зусилля з канонічного визнання вселенським патріархом української церковної незалежності.

Зі свого боку, представник УПЦ (МП), заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ протоієрей Микола Данилевич заявив, що спроба створення Української помісної автокефальної церкви не дасть результату.

18 квітня він зустрівся із предстоятелем православних церков України та офіційно прийняв Звернення для передачі вселенському патріарху Варфоломію про надання Українській церкві Томосу про автокефалію з підписами всіх архієреїв, які підтримали це рішення.

19 квітня Верховна Рада підтримала звернення президента Петра Порошенка до вселенського патріарха Варфоломія про надання Українській православній церкві автокефалії.

22 квітня Порошенко повідомив, що Вселенський патріархат розпочав розгляд прохання України.

Дороги України в майбутнє

Кабмін схвалив Національну транспортну стратегію до 2030 року



КИЇВ. 30 травня. УНН. Кабінет міністрів України сьогодні схвалив Національну транспортну стратегію до 2030 року “Drive Ukraine 2030”, передає УНН з посиланням на повідомлення прес-служби Міністерства інфраструктури України.

За словами міністра інфраструктури, Нацстратегія є програмним документом, який визначатиме розвиток транспортної та інфраструктурної галузей у найближчі 12 років.

Згідно зі стратегією, передбачається побудова в Україні 10 автобанів. Зазначається, що пріоритетним є зведення автобанів з Сум, Харкова, Дніпра, Луганська, Донецька, Одеси та Миколаєва у напрямку країн ЄС. До того ж, у 2019 році може розпочатися будівництво першої концесійної дороги.

Планується встановлення більше 100 вагових комплексів на українських дорогах.

Стратегія передбачає зменшення травматизму на автошляхах на 90%. На дорожню безпеку буде спрямовано 35 млрд грн з дорожнього фонду.

Крім того, планується введення в експлуатацію 50 аеропортів. Сьогодні нараховується тільки 19 летовищ.

Водночас стратегією заплановано, що в авіаперевезеннях частка лоу-костів становитиме більше 50%.

Також документом передбачається заміна локомотивів та вагонного парку на 100%, але за умови успішної співпраці “Укрзалізниці” з Крюківським вагонобудівним заводом та світовими компаніями. Середня швидкість на залізниці повинна збільшитися до 150 км/год.

Українські політв'язні в Росії і окупованому Криму

Пункт призначення – Росія
З десяток українських політв’язнів затримали в момент їхнього перебування в Росії. Причому за цілком невинних обставин: поїздка по роботі, до родичів або дівчини, як у випадку історика і журналіста Станіслава Клиха. Він часто бував у Криму, під час однієї з таких поїздок познайомився з росіянкою.

"Приїжджала до нас додому, ніби наречена, а після арешту Стаса – ні дзвінка, нічого. Стас казав, її перший чоловік був співробітником ФСБ, от вони його і здали", – розповідає мама Клиха Тамара Іванівна.

У серпні 2014 року Станіслав поїхав до дівчини в гості до російського міста Орел, але так і не повернувся. Чоловіка затримали і засудили на 20 років.

Схожа історія трапилася і з Павлом Грибом. Він зник у Білорусі, куди поїхав до знайомої. Його батько Ігор Гриб стверджує, що там сина викрали і передали російським правоохоронцям:

"Спецслужби Російської Федерації почувають себе в Білорусі як у себе вдома і проводять всю роботу, яку потрібно. Всі поїздки наших громадян туди можуть скінчитися дуже плачевно".

Опинився в СІЗО після поїздки в Росію й український журналіст Роман Сущенко.

До арешту він жив з дружиною і сином у Парижі, працював власним кореспондентом агентства "Укрінформ".

Старша донька Сущенка Юлія тоді навчалася і працювала в Києві. Зазвичай, усією родиною вони бачилися в Україні, іноді подорожували Європою. Тепер Юлія з мамою зрідка бачать батька за скляною стіною в кімнаті побачень СІЗО-Лефортово в Москві.

"На початку був шок. Не вкладалося, що ми жили звичайним життям, займалися своїми справами. Було боляче, що батько став заручником ситуації. Було зрозуміло, що розпочинається дуже важкий етап у житті нашої родини. Перші півроку були найважчими", – розповідає Юлія.

Усі ці приклади доводять: перетинаючи кордон Росії, Білорусі та Криму, жоден українець не може почуватися в безпеці.

Сліпа Феміда
"За останні 18 років судова і правоохоронна система в Росії злилися в одне, це механізм на винесення обвинувальних вироків", – підкреслює адвокат Олексій Ладін, який займається політичними справами в Криму.

Перебіг розгляду таких справ доволі абсурдний. Усі докази і дії захисту суд зазвичай не помічає.

"Адвокати додають Резолюцію Генасамблеї ООН до справи, де сказано, що Крим – це Україна. Ці ж рішення автоматично визнає Росія, бо є членом ООН. Але суд це ігнорує", – додає Ольга Скрипник.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
 
Без жодного шансу. Афанасьєв і Солошенко про те, як ФСБ ламає людей у полоні
Крім цього, зазвичай судді ігнорують незалежні експертизи та заяви про катування.
За словами Ладіна, на півострові загалом низький професійний рівень у співробітників правоохоронних органів. Більшість із них раніше працювали за українським законодавством, а перевчитися на російське було мало часу.

"Процесуальні документи складають абияк", – каже адвокат.

Позицію прокурора у справі посилюють за допомогою "кишенькових" експертів і "секретних свідків". Останніми нерідко є співробітники ФСБ.

Єдиний вихід для адвоката політв’язня – створити навколо справи якомога більше резонансу та фіксувати всі неточності і проколи слідства. Проте в більшості випадків цього замало.

Сирість, темрява і самотність
Через сімферопольське СІЗО-1 пройшли майже всі кримські в’язні. Антисанітарні умови, щури, клопи, непридатна їжа і дефіцит кисню – звичайна справа для цього ізолятора. До того ж, він переповнений, в’язні сплять по черзі і живуть у камерах по 20 людей.

Дружина Емір-Усеїна Куку розповідає: після арешту її чоловік написав скаргу до керівництва СІЗО-1 через заборонену ісламом свинину, яку подавали мусульманам. Після цього свинину чоловікові стали подавати тричі на день.

Нещодавно правозахисники дізналися про факти підозрілих смертей в СІЗО-1: щонайменше четверо людей померли неприродною смертю. Окупаційні органи відповіли, що бранці скоювали самогубства, але, на думку правозахисників, така версія є малопереконливою.

Більшість політв'язнів переживають важкі тортури. Їх б'ють під час затримання, потім у СІЗО, вибиваючи зізнання.

У в'язниці нелояльним створюють нестерпні умови перебування, нерідко з катуваннями та примусовим психіатричним лікуванням. Останнє – щоб зламати волю в'язня, змусити відмовитися від адвоката і визнати провину на примус ФСБ.

Не відомо, за яким принципом росіяни обирають, кого катувати, а кого – ні. Наприклад, Романа Сущенка, підозрюваного у шпигунстві за політичними мотивами, не чіпали. Натомість Олексій Сизонович, пенсіонер з Краснодона, засуджений за звинуваченням у тероризмі, внаслідок побиття пережив дві клінічні смерті.

Всі ізолятори і в’язниці об’єднує те, що передати туди медикаменти чи забезпечити доступ українських лікарів майже неможливо.

Як наслідок, українські політв’язні втрачають здоров’я. Найпоширеніші проблеми – стрімка втрата зору і негаразди із зубами. Причина – вони не отримують достатньо вітамінів, живуть при поганому освітленні і рідко бувають на свіжому повітрі.

Павло Гриб хворіє з дитинства. Без потрібних медикаментів та дієтичного харчування йому поступово стає гірше. Однак Росія не пускає до нього лікарів та не приймає ліки від батьків. До хвороб додається ще і загальне пригнічення:

"Павла весь цей час тримають в інформаційному вакуумі. Психологічно тиснують, застосовуючи увесь арсенал ФСБ-шних штучок, щоб він визнав провину. Йому втовкмачують: ти тут один, ти нікому не потрібен, Україна тебе забула і всі забули", – розповідає батько Павла Ігор Гриб.

Тиск на ув'язнених продовжується і після винесення вироку, де б вони не перебували: у Ростові чи далеко на півночі Росії.

Приміром, політв’язня Ферата Сейфуллаєва майже не випускають зі штрафного ізолятора і продовжують термін його перебування там за дрібні проступки – знайдену сім-карту чи погано прибрану камеру. Адвокат вважає, що це роблять, аби ізолювати Ферата від інших ув'язнених, зламати його самотністю.

Для цього бранців також нерідко відправляють подалі від України.

У серпні 2017 року недалеко від колонії, де утримувався Сенцов, активістки, учасниці пан-рок гурту Pussy Riot вивісили величезний транспарант з вимогою його звільнення.

За місяць Сенцов повідомив, що у відповідь на підтримку потрапив у штрафний ізолятор та отримав етап до Ямало-Ненецького автономного округу – далеко на північ Росії.

Зала очікування
Місяці очікування не додають сил родичам ув’язнених. Дехто живе спогадами і планами, дехто розчаровується, але зціпивши зуби продовжує чекати обміну.

Сину Романа Сущенка 10 років. Після затримання його виховують мама і сестра. Юлія каже, що братові не вистачає батьківських порад:

"Брат весь час згадує, як вони разом із татом щось робили, гралися. Повторює: коли батько повернеться, я його нікуди більше не відпущу, будемо всюди разом ходити. Ми листуємося, а батько завжди окремо братові відповідає: у конверті листи нам з мамою, і братові – свій. У кожному посланні тато йому малює різні моделі машинок, відбиток руки, щоб дитині було цікавіше".

Найбільше доньці Романа Сущенка шкода втраченого часу, який минає у стінах СІЗО:

"Батько не бачить, як росте мій брат, не може підтримати бабусю. Не вистачає його підтримки, він великий авторитет для мене".

 
Малюнки Сущенка з СІЗО
У Криму 105 дітей фігурантів "терористичних" справ залишилися без батьків. Зважаючи на те, що сім’ї кримських мусульман здебільшого патріархальні та багатодітні, жінки опинилися у вкрай складних умовах.

"Я казала дітям, що це помилка, – розповідає Мерьєм Куку. – Що ми нічого погано не зробили, ні тато, ні я. Вони бачать тата, коли його заводять у залу суду і виводять, це секунди. Він іде в наручниках, але посміхається, вітається, якщо встигне – запитає, як справи. Психологічно дітей дуже травмували".

Брат Євгена Панова впевнений, що дочекається обміну. Каже: готовий до будь-якого вироку суду, хай хоч сто років, але вони брата витягнуть:

"Ми завжди були дружні. Років з 10-ти мій батько не брав участі у вихованні, і Женя був мені за батька, тягнув на собі всю сім’ю, фінансові і особисті питання брав на себе. Завжди говорив: мені для тебе нічого не шкода, я віддам що завгодно, щоб у тебе все склалося. Піклувався, як батько", – згадує брат Панова.

Мати Станіслава Клиха Тамара Іванівна теж сподівається на обмін, але останнім часом тривожиться: від сина все менше новин, він у важкому стані, а інтерес людей до теми політв’язнів втрачається.

"Він страшенно любить Україну: у 8-му класі, ще був Радянський Союз, він відмовився від російської мови, розмовляв українською. Але потім був розчарований, як і багато людей. У листах пише, що сидить несправедливо: "Я не можу зрозуміти, чому я тут сиджу". Він сам розуміє і розповідає, що психіка його порушена", – каже мати Клиха.

Без папірця ти ніхто
З 2014 року правозахисні організації слідкують за незаконними арештами та вироками, які виносять українцям. Вони спільно вирішують, кого вважати затриманим за політичними мотивами. При цьому керуються нормами міжнародного права та світовими практиками.

У березні 2018 року депутати нарешті оприлюднили єдиний список бранців Кремля, закликаючи іноземні держави допомогти Україні з їхнім визволенням.

Сам перелік – суперечливий, адже досі в Україні немає документу, який би визначав статус політв’язня і критерії, за якими людину можна визнати затриманою за політичними мотивами.

Було вже кілька спроб це виправити. Перший законопроект про визначення статусу політв’язнів нещодавно відправили на доопрацювання. Наступні два об’єднали в четвертий – над ним також працюють, адже у громадськості до документу чимало претензій.

Наприклад, відповідно до нього, визначати, хто є бранцем Кремля, має СБУ, хоча Служба безпеки не зможе працювати в Криму і Росії.

Також документ пропонує бранцям особисто звертатися за пільгами після звільнення, але допомога сім'ям політв'язнів щонайменше на оплату адвокатів потрібна одразу.

Одна з авторок законопроекту, перша віце-спікерка Ірина Геращенко, визнає, що він має недоліки, та обіцяє доопрацювати його разом з колегами або подати ще один. Також на законопроект очікує багато правок від родичів бранців та правозахисних організацій.

Уже очевидно, що на визначення статусу політв’язнів доведеться чекати далі. Причин затримки кілька.

По-перше, для розуміння, що це питання вимагає законодавчого регулювання, мав пройти час. Адже раніше потреби в статусі політв’язня не було. По-друге, на думку правозахисників, зволікання пов'язано з тривалими переговорами всередині ВР.

"Наразі законопроект розглядається абсолютно всіма комітетами. Якщо законопроект не проголосують до парламентських виборів, далі цей процес буде набагато складнішим. Нині ми бачимо, що для депутатів є речі важливіші, ніж його ухвалення", – каже правозахисниця, експертка з міжнародного права Євгенія Андреюк.

Коли додому?
На останньому засіданні контактної групи в Мінську вкотре обговорювали передачу Росії 23 засуджених росіян в обмін на бранців Кремля. Відповіді не прозвучало.

Натомість в ОРДЛО за 15 українських заручників вимагають 80 засуджених росіян або сепаратистів, що для української сторони є неприйнятною умовою.

Тим часом, Міністерство юстиції готує позов проти Росії в Європейський суд з прав людини, який стосується окремо українських політв’язнів.

"Це вже шостий міждержавний позов України проти Росії. Вони пов'язані як з окупацією Криму, так і з ситуацією на Донбасі. Позов додадуть до попередніх і розглянуть разом з усіма, можливо, за хронологією. Розгляд таких справ займає від 5 років, іноді від 10", – пояснює Євгенія Андреюк.

На думку правозахисниці, якщо позицію України викладуть переконливо, найімовірніше, ми виграємо справу.

Поки законопроекти про статус бранців припадають пилом у комітетах, а до вироків міжнародних судів залишаються роки очікування, кількість політв'язнів лише збільшується. Підтримати їх можна за допомогою простих дій.

Наприклад, скористатися варіантами допомоги на сайті кампанії #LetMyPeopleGo, розповісти друзям з України та з-за кордону історії бранців, хоч раз відвідати акцію на їхню честь і, звісно, писати листи у в’язниці – адресу політв'язнів та інструкцію з написання листів можна знайти тут.

"Коли находить сум, я перечитую листи, які приходили мені у "Лефортово". І ніби заряджаюся від них. Особливо зараз, коли я ізольований від будь-якої інформації", – пише восени 2017 року в листі Євген Панов до всіх, хто про нього пам'ятає.

Катерина Есманова, для УП

Наталія Судакова, УП