Дорогі дівчата!

Вітаю зі святом весни!

Най збуваються усі ваші мрії й щастить у всьому!

Давно  не  вносила цитат із "Записок
самашедшего..."  Передозування  емоційної правди не дозволяє прочитати
одним махом. Дійсно  читаю  серцем, бо  не  можу  проаналізувати 
етимологію  болю. Внутрішнього, тихого, склизького, який змією оплутує
серце. Моє  українське серце. Хоча кров в мені й російська і білоруська і
польська (за свідченням родичів). І УКРАЇНСЬКА  на  відміну  від перших
трьох не  мовчить, а  голосно  промовля ЛЮБОВ’Ю ДО УКРАЇНИ. Тому
відчуття  головного  героя  мені  зрозумілі, разом з  ним  я  відчуваю
все. Дивилася "творчий вечір" Ліни  Василівни і  ось що  подумала.
Скільки  людей прочитало, та ще  прочитає "Записки..",  скільки 
прочитає  отаких  постів як  в мене... То  як  би  вони на  словах не
ховали націю, нація  є  і  буде,  а лихі  часи  колись (вірю)
закінчаться. Бо лихі  часи тримаються  на  лихих людях, колись і
українські часи настануть!

Тож залишаю цитати в блозі,  щоб  не  загубилися:

[ цитати з книги ]

Один із найвидатніших футболістів світу і екс-тренер збірної Аргентини Дієго Армандо Марадона уже взявся за вивчення української мови. Про це повідомили співробітники його штабу, інформує Експрес.ua з посиланням на ЛІГА.net.

Сам Марадона заявив, що навіть якщо не вдасться коли-небудь вивести збірну України на поле в ранзі наставника, ще одна мова інтелігентній людині не завадить. Незалежно від свого рішення, Дієго Марадона планує обов’язково відвідати Євро-2012 як почесний гість – він упевнений, що організатори турніру його запросять.

Pаніше екс-тренер збірної Аргентини отримав пропозицію попрацювати в національній збірній України. На даний момент в.о. головного тренера збірної є Юрій Калитвинцев. Як виконувач обов'язків він керував національною збірною в п’яти товариських матчах 2010 року.

Україна - Ukraine.

Заарештованому в Запорізькому СІЗО активісту ВО «Тризуб» Віталію Вишнюку змінено запобіжний захід із взяття під варту на підписку про невиїзд, у зв'язку з закінченням досудового слідства і стану його здоров'я.

Про це повідомила прес-секретар прокуратури в Запорізькій області Маріанна Піскунова. Відомо, що Вишнюка перевезли в тубдиспансер міста Запоріжжя. Натомість Пилипа Тарана продовжують утримувати в Запорізькому СІЗО, незважаючи на тяжкий стан.

Народний депутат, заступник голови політради «Нашої України» Андрій Парубій стверджує, що після вихідних депутати-«нашоукраїнці» продовжать добиватися звільнення під підписку про невиїзд і надання термінової медичної допомоги Тарану.

Нагадаємо, що 24 лютого цього року Андрій Парубій зустрівся із керівництвом СІЗО № 10 у Запоріжжі. Під час розмови народний депутат висловив вимогу щодо надання документального підтвердження стану здоров’я двох ув’язнених – Пилипа Тарана та Віталія Вишнюка.

Оскільки вже близько місяця, з моменту виявлення у «тризубівців» хвороб, (Вишнюк має прогресуючу стадію туберкульозу, а Таран потребує негайного хірургічного втручання після ускладнень, викликаних жорстоким побиттям) їхні адвокати не отримали жодного документу, який би засвідчив поставлений діагноз та процес лікування хлопців.

За словами Парубія, запорізький слідчий пообіцяв наступного дня, 25 лютого, надати всі необхідні документи й замінити хворим «тризубівцям» запобіжний захід з арешту на підписку про невиїзд. Але обіцянка не була виконана.

25 лютого народні депутати від «Нашої України» Андрій Парубій, Лілія Григорович, Зіновій Шкутяк та Володимир В’язівський зустрілися з омбудсменом Ніною Карпачовою, яка, як виявилося, мала у своєму розпорядженні дані, що підтверджують поганий стан здоров’я Вишнюка і Тарана. Карпачова зв’язалася із запорізьким слідчим та пообіцяла, що найближчим часом зробить усе можливе, щоб права ув’язнених були захищені.

1 березня народні депутати від «Нашої України» Андрій Парубій, Лілія Григорович, Зіновій Шкутяк, Віктор Матчук та Володимир Карпук прийшли до міністра МВС для того, щоб особисто передати йому депутатське звернення з приводу негайного звільнення з-під варти заарештованих хлопців-«тризубівців», які потребують термінового лікування. Оскільки Могильов утік, аби не зустрічатися з народними депутатами, вдалося зустрітися із заступником міністра – Василем Фаринником.

Під час зустрічі «нашоукраїнці» жорстко вказали на порушення представниками міністерства закону про статус народного депутата, згідно з яким народному обранцю гарантується безперешкодний доступ до державних установ, та передали спільне звернення з вимогою звільнити заарештованих членів «Тризубу».

14 березня, о 12 год.

Для спілкування з Віталієм Портниковим треба на стіні (внизу цієї події) написати своє запитання. Під запитаннями Ви побачите відповіді нашого гостя.
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

Віталій ПОРТНИКОВ
У 1990 році закінчив факультет журналістики Московського університету. Зі студентських років співпрацював з київською газетою «Молодь України» (укр. «Молодь України»), був одним з перших радянських парламентських кореспондентів.…

З 1989 року - оглядач заснованої в цей же час «Независимой газети», спеціалізувався на висвітленні проблем союзних республік та пострадянського простору. Залишив видання в 1995 році разом з групою журналістів, незгодних з передачею газети у власність структур, близьких до Бориса Березовського.

З 1990 року співпрацює з Радіо «Свобода». У різний час вів у ефірі цієї радіостанції програми «Ім'я власне», «Час преси», «Час гостей» та інші. Виступає в ефірі російської, української, білоруської служб цього радіо.

З 1994 року регулярно публікується в газеті «Дзеркало тижня» (Київ), веде в цьому виданні рубрику «Щоденники».
Публікувався також у виданнях «Російський телеграф», «Відомості», «Час МN» (Москва), «День», «Кореспондент», «Деловая неделя» (Київ), «Бізнес і Балтія», «Телеграф» (Рига), «Естонія», «Postimees» (Таллін), «Polityka», «Gazeta Wyborcza» (Варшава), «Білоруська газета» (Мінськ).

З 2006 по 9 жовтня 2007 року - шеф-редактор української щоденної газети «Газета 24» (У вересні-жовтні 2007 року - поєднував також з посадою головного редактора газети).

Пише також на теми, пов'язані із єврейством і Близьким Сходом: ще за радянських часів співпрацював з журналом «Советіш геймланд» і газетою «Біробіджанер штерн», що виходили на їдиш.
Веде постійну рубрики в газеті «Вести» (Тель-Авів).

Вів також публіцистичні й інформаційно-аналітичні програми на декількох українських і російських телеканалах. У 2005 - ведучий програми «ВІП» телеканалу К1 (України), з 2009 веде програму «Правда Віталія Портникова» на телеканалі ТVi. З травня 2010 - головний редактор цього каналу.

Інформація взята з сайту: http://ru.wikipedia.org/
******************************************************
Сайти Віталія Портникова:
* http://www.facebook.com/portnikov
* http://vokintrop.livejournal.com/
* http://twitter.com/portnikov
******************************************************
Сторінка інтернет-конференції: https://www.facebook.com/event.php?eid=138085099591760
******************************************************
Організатор інтернет конференції: спільнота "Україна - Ukraine" на Facebook (http://www.facebook.com/UkraineUA)

Телеканал ТВі пропонує увазі телеглядачів інформаційно-аналітичну програму «Сьогодні. Підсумок», в рамках якої події, що відбулися в Україні і світі за минулий тиждень, будуть представлені в жанрі політичної аналітики. Телеканал ТВі обстоює принцип незалежної подачі інформації, незаангажованої ні провладною, ні опозиційною позиціями. Програма «Сьогодні. Підсумок» дозволяє глядачеві разом із ведучим — Володимиром Павлюком — обміркувати побачене і почуте, проаналізувати події в Україні і світі без чужих експертних думок і сторонніх підказок. Розгорнутий, аналітичний формат новин програми дозволить глядачам скласти власну думку про нагальні суспільні, політичні та економічні проблеми, знайти відповіді на питання, що виникли.           Гість програми Василь Шкляр.                    www.ex.ua/view/5565525

ПРЕС-АНОНС

 

Профспілка студентів-мазохістів підтримує ініціативи влади

 

«Ми повністю підтримуємо ініціативи МОНМС та авторів проектів «Закону про вищу освіту» № 7468 та № 7468-1, рекомендації міністра Табачника щодо скорочення держзамовлення на 42%, ініціативи заступника Євгена Сулими, підтримані частиною Всеукраїнської студентської ради при Міністерстві, щодо скасування акад емічної стипендії», - заявляють активісти Профспілки студентів-мазохістів. На підтримку цих нововведень вони візьмуть участь у пікетуванні Верховної Ради 04.03.11 о 10:00.
Найбільш прогресивними названі такі пункти законопроектів:

• Підвищення цін на навчання за контрактом відповідно до індексу інфляції. «Країна перебуває у скрутному становищі, студентство, як найбільш соціально захищена верства населення, має затягнути паски і дозволити депутатам продовжити економічно ефективну політику», - коментують учасники мітингу.
• Обмеження прав студентського самоврядування. Профспілка студентів-мазохістів: «Дійсно, адміністрація вишів і чиновники з Міністерства мають більший життєвий досвід та краще розуміють інтереси та потреби студентів».
• Ліквідація автономії вишів. Студенти-мазохісти вважають, що «зверху краще видно», тому речі, що пов’язані з навчальним процесом та науковою діяльністю, не мають вирішуватися у самих alma mater.
• Кількісний критерій акредитації рівня навчального закладу. «На нашу думку, це є єдиний адекватний критерій оцінки якості знань, що надає виш. Наукові здобутки чи рівень викладання – справа периферійна.»

Підтримка скорочення держзамовлення зумовлена тим, що освіта має бути справді елітарною, вона має бути привілеєм для тих, чиї батьки можуть забезпечити вступ в університет, на думку лідерів Профспілки студентів-мазохістів. Корупційні схеми, що при цьому виникатимуть, - ще один стимул для здорової конкуренції всіх проти всіх.
«Стипендія – це знущальна подачка для студента», - заявляють мазохісти. Для нормального засвоєння знань, що їх дає виш, студент має «крутитися», підробляти, а не сидіти на шиї у держави, яка і без нього знайде куди ці гроші витратити. Навчання і некваліфікована робота – речі, які мають гармонійно одне одну доповнювати. Тільки витрачаючи свій час на роботу після пар або вночі, студент зможе здобути якісні знання. Профспілка студентів-мазохістів у цьому питанні повністю підтримує дружню Молодіжну незалежну профспілку і її лідера Антона Дмітрієва.
Щодо прогресивних ініціатив, які вже впроваджені, то мазохісти окремо зазначають підвищення цін на проживання у гуртожитках КНУ та скорочення фінансування Економічного університету ім.Гетьмана, Львівської політехніки та Києво-Могилянської академії.
«Що ж до студентів, що виступають проти цих нововведень, влаштовують протести та демонстрації, то вони просто безвідповідальні ледарі. Крім того, ставити під сумнів рішення влади апріорі неприпустимо, вся влада – від Бога!».
Освіта – це привілей, а не право!
Студент не повинен сидіти на шиї у держави!
Так комерціалізації освіти!
Ми за деградацію освіти!
Зробіть нам боляче!

Профспілка студентів-мазохістів

 

Траплялося,  що  я  мріяв  жити  в  Японії,  Греції,  Китаї,  Австралії,  Америці…  і  ці  бажання  були  настільки  сильні,  що  я  ненавидів  долю,  яка  визначила  Україну  як  мою  Батьківщину!  Та  я  задумався,  чи  є  на  світі  ще  одна  така  країна:  бідна  і  багата  водночас,  красива  та  брудна,  велика  і  несміла…
           Чарівні  краєвиди,  безмежні  поля,  багата  земля,  чисті  ріки,  -  це  все  –  моя  Україна.    А  щирість  та  доброта  моїх  співвітчизників  відомі  далеко  за  її  межами.  
           Чи  можна  не  любити  країну,  в  якій  народився  я,  мій  брат, сестричка, батьки,  друзі?  Як  не  любити  нашу  пісню,  танок,  мелодію  осіннього  лісу,  зимову  завірюху,  весняні  переспіви  та  медові  пахощі  літа.  Я  люблю  її  за   очі кохані,  за  усмішку  сонечка,  за  купола  Києво-Печерської  Лаври,  за  Хрещатик  у  Києві  та  Сумську  в  Харкові,  за  відпочинок  в  Криму  та  Карпатах,  за  привітні  гостини  у  Львові  та  Гоголівські  вечори  в  Диканці,  за  Шевченка-поета  та  Шевченка-футболіста,  за  мрію,  за  щастя,  за  мир  та  розуміння.  Я  кохаю  палко,  без  міри  ,  мову  вкраїнську  мою.  
           Не  даремно  птахи  з  теплих  країв  повертаються  до  України,  соловей  дарує  свої  пісні,  лебеді  –  вірність,  а  голуби  –  надію  на  майбутнє.  
           Не  знаю,  чи  думали  ви,  що  буде,  коли  покинете  Україну.  Я  думав  і  не  раз.  Думав,  що  зможу,  що  хочу  та  мрію.  Але  все  не  так.  Я,  мов  калина,  яку  пересаджують  з  місця  на  місце,  приймуся,  буду  рости,  але  мій  цвіт,  мій  аромат  не  буде  такий  яскравий,  не  такий  рідний.