Ах, милый Вольдемар!
- 09.12.11, 10:41
С тобою я погибну.
С тобою я возвышусь
До Лишнего угла.
Тобою не надышусь.
Твой кошелек я слышу.
Уеду снова в Пизу
И буду жить сама.
Ніч яка місячна, зоряна, ясная,
Видно, хоч голки збирай.
Вийди коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку, в гай.
Ти не лякайся, що ніженьки босії,
Змочеш в холодну росу.
Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки,
Сам, на руках, віднесу.
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебідонько,
Тихо, ні вітру, ні хмар.
Я ж пригорну тебе до свого серденька,
А воно ж палке, мов жар.
Народ

давня замітка, перероблена
Ти тілу любий, серцю милий,
Я не любить не маю сили.
До тебе - всі думки птахами.
Що відстань їм, яка між нами!
Мед на вустах, крізь мряку промінь,
В мені - бажання, спалах, пломінь!..
Як розлюбити?! О, мій милий!
Лише кохати маю силу.
16.10.2009
© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11112040930