• 19
•  

Але він – "хороший" олігарх. Щомісяця він витрачає на допомогу армії мільйони гривень. Не для піару, а просто від душі. Абсолютно щиро вболіває за перемоги наших на фронті та так само болісно, як ми, переживає втрати. У нас з ним цілковите взаєморозуміння щодо потреб армії, ситуації на фронті та в тилу.

Читйате також: Українські надра належать усім громадянам країни, але хто ж насправді ними володіє

Але в якийсь момент я зрозуміла, що безкінечно займатися тільки волонтерством на благо армії неможливо, і мене потягнуло назад у журналістику. Ми з колегою Марією Томак вирішили створити Медійну ініціативу за права людини, отже, постало питання фінансування нашої нової організації. Просити гроші в олігарха вже не на армію, а на щось хоч і суспільно корисне, але своє, було страшенно незручно. Та знайомі атовці переконували: "Йди до олігарха, він же хороший, він допоможе". І я пішла.

Олігарх спитав, чим буде займатися наша організація. Я розповіла, що ми плануємо займатися журналістськими розслідуваннями порушень прав людини в контексті збройного конфлікту. Як приклад, навела справу Дмитра Шабрацького – "айдарівця", якого ймовірно убив Ігор Радченко, який є пов’язаним із нардепом Сергієм Дунаєвим, який є пов’язаним із олігархом і теж нардепом Юрієм Бойком.

Хороший олігарх уважно вислухав мене. Підлив мені ще трохи дорогого віски.

"Я знаю Бойка. Рідкісне падло, погоджуюсь, – дуже спокійно сказав він.  – Але розумієш, Оля... Те, чим ви збираєтесь займатись, небезпечно для держави".

Суть його промови зводилась до того, що в Україні існує негласний консенсус між олігархами (такий собі суспільний договір по-українськи), і тільки цей хиткий консенсус забезпечує стабільність, державну цілісність і суверенітет. Розірвання "олігархічного договору" потягне за собою непередбачувані для країни наслідки, аж до втрати державності.

Грошей на нашу ініціативу він не дав.

Такий він, український неофеодалізм. Олігархи є готовмии вкладати сотні мільйонів у телеканали та телешоу, створюючи для себе та народу ілюзію справжнього життя. Вони платять стипендії студентам, проводять форуми, стають філантропами і меценатами, почесними прихожанами чи почесними професорами. Вони є готовими безкінечно фінансувати бойові дії, делікатно оминаючи той момент, що саме вони, тобто побудована ними система суспільних відносин, і є справжньою причиною війни.

Вони абсолютно щиро вірять, що вони і є держава.

Реальне громадянське суспільство для них – ще з кучмівських часів і до сьогодні – було і є антагоністом. І зовсім не дивно, що в їхній риториці (особливо, в риториці провладних феодалів) все частіше з’являються фрази на кшталт "вороги держави" в бік журналістів і активістів… Не забуваймо, з точки зору олігархічно-феодального світогляду, кожен, хто хоче підірвати основи "олігархічного консенсусу", а насправді просто розслідувати чи унеможливлювати злочини сучасних феодалів, знищує основи державності.

Читайте також: Коломойський, Ахметов, Фірташ: тотальні змови та "договорняки" Порошенка

Не допустити до прийняття рішень людей іншого світогляду, які виступають проти існування феодалізму в 21 столітті, – це олігархату диктує уже навіть не логіка, а інстинкт самозбереження. Так, звісно, феодал-олігарх може бути "хорошим", оплачувати протези пораненим і лікування діткам, але це не робить його "меншим" феодалом, тобто монопольним власником феоду. А відтак, залишає в силі феодальні суспільні взаємини з усіма наслідками, що із цього випливають. Корупція, патерналістська свідомість населення, торгівля національними інтересами – все це нас жахає в теорії, все це з екранів незмінно засуджують депутати та чиновники, незмінні слуги феодалів. Але на практиці ці речі виявляються цілком прийнятним для нас, бо якось з цим живемо, і нічого.

Український неофеодалізм – він такий. Він вимагає вправності у конформізмі та компромісах не лише від самих феодалів, але й від підданих. Він підміняє поняття (наприклад, політичних партій), нівелює цінності (наприклад, українські чи європейські), змушує імітувати цілі процеси та явища (наприклад, реформи). А найголовніше, він змушує жити в цих симулякрах велику частину суспільства, витрачати сили, енергію, роки на імітації та безрезультатність.

Сьогодні феодали спинним мозком відчувають запит українців на зміну суспільних відносин. Поки що виборці це формулюють як потребу нових облич у політиці та нових політичних сил (хоча ми ж з вами розуміємо, що наш запит не зводиться до зміни облич, чи не так?).

Хочете нових лідерів? – питає олігархічна система. – Їх єсть у мєня!" І у відповідь на суспільний запит готує чергову імітацію у звичному та зручному для себе форматі  – телевізійному: проект "Нові лідери". Вуаля!

У процес імітації відразу включаються піддані. Хтось збирається наглядати за прозорістю імітації. Хтось прозріває: "О богі! До імітації є причетними олігархи та "зашкварені" особи!" І ніхто не запитає: друзі, а чи взагалі можливою є поява нових лідерів у процесі імітації?

Кого ж насправді цікавить, що про ідеї політичного елітизму, політичного лідерства в світовій політичній думці написано цілі трактати. Що формування політичного лідера – це складний багаторівнений еволюційний процес, в якому, на жаль, Україну було відкинуто на кілька століть назад негативною селекцією радянських часів, війнами та репресіями. Що лідери проявляються в процесі об’єднання людей навколо себе, у формулюванні ідей і політичній боротьбі.

Читайте також: Кого будуть підтримувати українські олігархи на майбутніх президентських виборах

Людям, звиклим до життя в телевізорі, потрібно дати відчуття оновлення. І вони його отримують. У форматі телевізійного шоу, де, безперечно, будуть хороші учасники, які казатимуть правильні слова та викликатимуть овації. До речі, про ту частину суспільства, яка відмовилась від телевізорів і перейшла  у Facebook, головні феодали теж не забули. Вона отримає нову та прикольну партію "Демократична орда" – теж, до слова, непогана імітація.

Ось так, з попкорном і безкінечними шоу, пройде черговий виборчий рік. Хиткий "олігархічний консенсус" буде збережено. В крайньому випадку трішки підправлено. Задля держави, звісно.

Проте еволюційні процеси не є підвладними олігархічним впливам. Десь у Києві і регіонах триває дуже повільне та поступове, але невідворотне формування ціннісно нової політичної еліти. Вона формується у боротьбі з неофеодалізмом, з конформізмом і власними вадами. І її не приховаєш за жодними імітаціями.

Ольга Решетилова

Оригінал: "Лівий берег" 

Як інформує Цензор.НЕТ, про це йдеться в сюжеті FoxNews.

Повідомляється, що 500 бійців, які мають стосунок до Росії та сирійського режиму Башара Аль-Асада, почали атаку на аванпост США в східній Сирії, який розташовується за п'ять миль від річки Євфрат, що розділяє війська, підтримувані Америкою, та сили режиму президента Асада, які підтримує Росія.

Підтримувані Росією війська почали атаку, використовуючи міномети, танки та артилерію. Коли снаряди почали вибухати в небезпечній близькості від розташування американських сил спецоперацій, ті запросили масований удар з повітря.

Читайте на "Цензор.НЕТ": Ми попереджали, але росіяни все заперечували і говорили, що нічого не відбувається, - генерал сирійської опозиції Хасан про розгром найманців РФ

У контратаці брали участь американські літаючі артбатареї безпосередньої підтримки Lockheed AC-130, винищувачі F-15, F-22, ударні вертольоти "Апачі" та артилерія морської піхоти наземного базування. Уся авіація США в цьому районі була задіяна в контратаці, унаслідок якої знищено близько сотні ворожих солдатів. Американські військовослужбовці при цьому не постраждали, але було поранено одного бійця військ Сирійської опозиції, яку підтримує США.

Після того як американські військові протягом тижня перед атакою спостерігали нарощування цього угруповання неподалік їхньої бази, вони зв'язалися по спеціальному каналу зв'язку з росіянами, які їх запевнили, що причин для побоювань немає.

Зазначається, що це вже не перше пряме зіткнення американських збройних сил із військами режиму Асада: минулого року ВМС США випустили 51 крилату ракету "Томагавк" по Сирійській авіабазі після того як Пентагон звинуватив режим Асада у використанні хімічної зброї. Також винищувач ВМС США збив сирійський військовий літак.

Для Американських ВМС і збройних сил загалом цей повітряний бій, який закінчився знищенням ворожого літака, став першим за останні 18 років. Збройні сили США підозрюють, що росіяни, які підтримують режим Асада, намагалися зайняти нафтове родовище, раніше контрольоване терористичним угрупуванням "Ісламська держава", яке охороняється військами, підтримуваними Америкою.

Рішення Національної комісії, що здійснює держрегулювання в сфері енергетики і комунальних послуг, необхідні для переведення НЕК "Укренерго" на стимулююче регулювання, вступлять в силу з 11 січня 2018 року.

Постанови №№973-980 від 27 липня 2017 року, що формують нормативну базу для переведення "Укренерго" на RAB-регулювання, оприлюднені в газеті "Урядовий кур'єр" 10 січня 2018 року, передає "Інтерфакс-Україна".

Регуляторна норма доходу визначена на рівні 12,5%.

"Це повний пакет для впровадження стимулюючого тарифоутворення для магістральних електричних мереж, для державного підприємства "Укренерго", - відзначав в липні глава НКРЕКП Дмитро Вовк.

"Урядовий кур'єр" також оприлюднив постанови №№964-967, якими затверджується процедура та порядок формування тарифів на транспортування тепла по магістральних і розподільних мережах на принципах стимулюючого регулювання.

Регуляторна норма доходу для таких компаній встановлена НКРЕКП на рівні 12,5% для першого регуляторного періоду.

"Ми практично завершили формування нормативної бази, проте необхідно ще працювати спільно з іншими органами влади, щоб повний пакет був готовий", - заявив Вовк.

Він звернувся до компаній у сфері теплопостачання з проханням активізувати роботу з переходу від системи "Витрати+" до стимулюючого тарифоутворення.

"Після проведення відкритих слухань конкретними компаніями комісія розглядатиме перехід від системи "Витрати+" до стимулюючого регулювання", - зазначив Вовк.

"Укренерго" здійснює експлуатацію магістральних і міждержавних ліній електропередач, а також централізовану диспетчеризацію об'єднаної енергосистеми країни.

НЕК є державним підприємством, перебуває в підпорядкуванні Міністерства енергетики та вугільної промисловості, але буде перетворено в закрите акціонерне товариство.

Як зазначалося, НКРЕКП підготувала нормативну базу для переведення енергокомпаній на RAB-регулювання.

Голова комісії Дмитро Вовк заявив, що перехід на стимулююче регулювання дозволить енергокомпаніям залучати інвестиції, підвищити енергоефективність, надійність та якість послуг, а в довгостроковій перспективі і знизити тарифи.

Виходячи з документу, комісія збирається закласти в так зване RAB-регулювання дохідність для обленерго на рівні 12,5% річних на нову базу (йдеться про інвестиції в нові активи) та так само 12,5 річних дохідності на стару базу (наявні активи компаній).

На думку експерта з енергетики Андрія Геруса, це дасть можливість власникам обленерго отримувати близько 30 млрд грн щорічно, оскільки "такий RAB-тариф збільшить тариф обленерго у 3 рази".

Також він наголошує, що "cтара база" активів обленерго була оцінена за новою методикою і через це їх вартість зросла удвічі.

Крім цього, він вважає, що ставка 12,5% на нову базу не буде спонукати обленерго  інвестувати в розвиток мереж (наразі банки пропонують близько 15% річних для вкладів - ЕП).

Стимулююче тарифоутворення або RAB-регулювання – система довгострокового тарифоутворення, основною метою якої є залучення інвестицій у розвиток та модернізацію електричних мереж. Ця система широко застосовується в Європі.

Читайте також: Що відбувається по той бік розетки: репортаж з диспетчерської "Укренерго